Проаналізовано сучасні тенденції розвитку автоматизованих бібліографічних баз даних у складі телекомунікаційних корпоративних бібліотечних мереж зарубіжних країн.

Розглянуто досвід створення бібліографічної бази даних "Електронний каталог" на основі розподіленого введення інформації в локальні бази даних та її інтегрування в базу колективного використання. Визначено тематику та джерела наповнення каталогу. Розглянуто особливості програмного забезпечення та перспективи його використання для побудови електронної бібліотеки.

Представлено систему визначення якості роботи в бібліотеках та інформаційних службах за допомогою таких видів показників, як: порівняльні, рівня послуг та якості виконання певних процесів бібліотечної діяльності, комплектування, організації та формування фондів тощо. Обгрунтовано необхідність вимірювання якості роботи, запровадження системи показників якості, збирання й аналізування даних. Особливу увагу приділено характеристиці бібліотеки як фізичної системи, джерела для зібрання матеріалів, інформаційної брами.

Розглянуто загальні принципи обробки первинних інформаційних даних і підготовки інформаційних блоків для наступного аналітичного опрацювання. Наведено перелік тематичних рубрик третього рівня для опису проблем організації наукової діяльності (за рубрикатором МДНТІ).

Рассмотрены проблемы формирования информационной культуры, ее сущность, понятие и элементы, проблемы информационного общества, описаны новые информационные технологии. Изучено влияние информационной культуры на управление в целом и в частности, информационная культура в системе государственных органов и в управлении экономическим объектом. Проанализировано взаимодействие человека с электронно-вычислительной техникой, рассмотрен диалог в человеко-машинных системах и безопасность человека при функционировании новых информационных технологий, защита информации от несанкционированного посягательства человека.

Исследованы пути повышения эффективности научно-исследовательской и производственной деятельности на основе их информационного обеспечения; раскрыты принципы, прогрессивные формы и методы информационного обеспечения управленческой деятельности, способствующие улучшению технико-экономических показателей предприятий в условиях рынка, информационного сервиса, повышения информационной активности руководителя и специалиста и др.

Рассмотрены методологические основания информационной войны, ее модель, инструментарий воздействия и противодействия. Анализируется практика ведения информационных войн (современные методы пропаганды и контрпропаганды, воздействие на компьютеры и информационные системы) в современных военных конфликтах. Освещаются особенности информационной войны в контексте сопутствующих наук (паблик рилейшнз, имиджелогия и др.), методы анализа массовой коммуникации (контент-анализ, пропагандистский анализ, анализ слухов, анекдотов, "мыльных опер"), а также методы анализа текстов политических лидеров (психологический, мотивационный, нарративный, ролевой и др.).

Сформульована головна мета інформатизації, яка полягає в створенні умов для задоволення інформатизаційних потреб в реалізації прав громадян, органів міської державної влади і місцевого самоврядування, організацій, суспільних об'єднань на основі формування і використання інформаційних ресурсів і сучасних технологій. Пропонується здійснення інформатизації міста в таких основних сферах: діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, загальносистемне забезпечення, промисловість та енергетика, зв'язок та транспорт, будівельна галузь міста, житлово-комунальне господарство, сфера послуг (об'єкти торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування та сервісу), система соціального захисту населення, система охорони здоров'я, наука та освіта, культура та мистецтво, фізична культура, спорт і туризм, фінансово-кредитна сфера. Важливе місце відводиться розгляду питань стосовно удосконалення та подальшого розвитку інформаційної інфраструктури м.Києва, зокрема, створення загальноміської комп'ютеризованої системи інформаційних ресурсів, побудови загальноміської базової мережі передачі даних і комп'ютерного зв'язку та ін.

Розглянуто відмінності документа та книги з застосуванням комунікативного підходу, визначено поняття "динамічний" та "статичний" документи.

Запропоновано формальний опис системи автоматизованого виведення похідних словоформ для змінюваних лексем флективної мови. Подано визначення парадигматичного класу. Викладено метод лексичної параметризації, який дозволив виділити понад 1400 словозмінних типів на масиві, що охоплює практично усю лексику сучасної літературної української мови.

Рассматриваются технологические, технические, экономические вопросы формирования, интеграции и использования информационных ресурсов, создания реальных возможностей вхождения в мировое информационное пространство, практического обеспечения информационного взаимодействия и сотрудничества в сфере научно-технической информации Украины, стран СНГ, Восточной и Центральной Европы. Содержатся технологические, методические и практические подходы в решении проблем вхождения в INTERNET, раскрываются его возможности для информационного обеспечения, организации взаимодействия и партнерства. Рассматриваются новые информационные технологии, их влияние на рынок информационных продуктов и услуг.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч231.684

Рубрики:

Автоматизовані інформаційні системи

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В статті розглянуто напрямки удосконалення сучасних систем автоматичного реферування. На основі їх аналізу зроблено висновки, подано характеристики.

Викладено погляди на філософське узагальнення проблем впливу інтелектуальної діяльності на соціальні перетворення в житті суспільства та держави. Розглянуто пропозиції щодо створення умов для піднесення рівня інтелекту нації, напрями розвитку науково-технічної інформації як основи передачі досвіду і знань, і одного з важливих етапів науково-технічного прогресу.

У центрі уваги роботи - оцінка бібліотечних послуг, що надаються користувачеві: як їх можна ідентифікувати, створити передумови їхнього розуміння, оцінити і використати. Висвітлено кількісні та якісні методи збору інформації, а також подано приклади застосування згаданої практики у публічних, наукових і спеціальних бібліотеках, зокрема, розглянуто дослідницьку роботу, статути та угоди на рівні обслуговування, а також зразки відповідних дослідницьких проектів.

Надано відомості про систему заходів для аналізу і дослідження інформаційних потреб. Розкрито, що оцінка інформаційних послуг є важливою для здорового функціонування інформаційних служб. Викладено та роз'яснено головні концепції, пов'язані з визначенням інформаційних потреб. Окреслено головні характеристики інформаційних потреб і засоби їх задоволення. Визначено і оцінено 11 характеристик: тема, функція, характер, інтелектуальний рівень, точка зору, кількість, якість, хронологічне охоплення, швидкість доставки, місце публікації, опрацювання та пакетування. Розглянуто перешкоди на шляху людей до забезпечення власних інформаційних потреб, подано огляд методик збирання даних для дослідження інформаційних потреб та використання документів. Висвітлено ключові чинники, що окреслюють значення оцінки інформаційних потреб для успішних управлінських рішень.

Розглядаються актуальні проблеми реалізації конституційного права на інформацію, здійснення інформаційної діяльності в Україні. Значна увага приділяється питанням розробки і впровадження організаційно-правового механізму забезпечення доступу до інформації, правової охорони інформаційних відносин.

Розроблено новий, перспективний напрямок в галузі лінгвістичного забезпечення інформаційних систем, а саме - моделей, засобів і технологій природномовного індексування інформаційних систем на базі української мови. Реалізація зазначеного підходу, що грунтується на розробленій в Українському мовно-інформаційному фонді НАН України морфологічній моделі української мови, дозволяє створювати природномовні інтерфейси до інформаційних систем, значно збільшує можливості пошукового апарату та підвищує ефективність їх використання.

Глобальну модель інформації розглянуто як єдину ієрархічну структуру розподіленої інформації, зосереджену в інформаційно-аналітичних центрах проблемно-орієнтованих інформаційних просторів. Сформульовано головну ідею її конструювання. Розглянуто питання створення високоорганізованого інформаційного середовища, його інфраструктури й архітектури. На прикладі проблемно-орієнтованих просторів показано технологію пірамідно-предметно-цільової ієрархічної структуризації, специфічної для розглянутих просторів інформації.

Розглянуто сценарії спеціальних інформаційних операцій, стисло викладено їх методологію та теорію. Проаналізовано підходи до захисту від спеціальних інформаційних операцій та запропоновано можливу систему відповідних заходів. Наведено окремі формалізовані методи, результати дослідження спеціальних інформаційних операцій.