Приведены результаты исследований по переработке твердых бытовых отходов в органоминеральное удобрение-мелиорант, обладающее свойствами медленно действующего удобрения и универсального мелиоранта. С помощью полученного органо-минерального удобрения значительно повышается плодородие почв, урожайность и качество сельскохозяйственной продукции.

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.53 + Е50*871

Рубрики:

Відходи сільського господарства як добрива

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: ВА717791 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено один з методів утилізації відходів спиртового виробництва шляхом внесення під сільськогосподарські культури (вологозарядові поливи за норм 500, 750 і 1 000 т/га) та результати цього заходу. Проведено комплексну іригаційну оцінку відходів, досліджено їх придатність для поливу. Установлено вплив на фізико-хімічні, фізичні та хімічні властивості, на мікробіологічну активність чорнозему типового, важкосуглинкового. Доведено, що відходи за оптимальних доз позитивно впливають на врожайність і якість сільськогосподарських культур. Установлено, що використання відходів спиртового виробництва спричиняє зміни у структурному складі, сприяє нагромадженню у грунті окремих елементів живлення, підвищенню мінералізації грунтової водної витяжки, покращанню загальної біологічної активності. Визначено найефективнішу дозу внесення відходів (750 т.га), яка має забезпечити максимальну утилізацію та уникнення негативного впливу на грунт і сільськогосподарські культури.

Наведено результати досліджень стосовно можливості використання осаду стічних вод (ОСВ) для виробництва органо-мінеральних і біоорганічних добрив, а також проведено агрохімічну оцінку кінцевих продуктів переробки органічних відходів міст Києва та Запоріжжя. Установлено високу ефективність біотехнологічних способів переробки органічних відходів міст на добрива: за допомогою вермикультури Eisenia foetida або гібриду червоного каліфорнійського черв'яка; з домішкою бактеріальної закваски на основі суспендованої музейної культури Bacillus megaterium; з додаванням національних фосфоритів і глауконітів. За результатами дослідження установлено, що добрива ОМД-1, БОД-1 та БОД-2, одержані відповідно на основі ОСВ і КФ-ТПВ та за умов їх застосування на сірому лісовому легкосуглинковому грунті, оптимізують вміст елементів живлення, що позитивно впливає на врожайність кукурудзи на силос, ячменю ярого, однорічних і злакових культур. Розроблено спосіб очистки грунтів, забруднених нафтопродуктами, шляхом внесення БОД-1 або ОМД-1 у дозі 30 т/га у поєднанні з бактеріальним препаратом "Десна" та заміни чорнозему й торфу під час озеленення та створення газонів на території новобудов міст.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень з питань впливу відходів цукрового та консервного виробництв (дефекату та яблучних вижимок) на показники родючості грунту: вміст гумусу, кислотність грунту, вміст азоту, рухомі форми фосфору та калію. Обгрунтовано позитивний вплив відходів на агрофізичні властивості чорнозему типового важкосуглинкового, а також на мікробіологічну активність. Наведено результати досліджень щодо впливу зазначених відходів на формування показників продуктивності та якості сільськогосподарських культур кукурудзи на зерно та цукрових буряків. Оцінено економічну ефективність використання відходів цукрового та консервного виробництв під час вирощування цукрових буряків і кукурудзи на зерно. Запропоновано найкращу норму утилізації відходів шляхом сумісного внесення дефекату на вижимок під сільськогоподарські культури у кількості 60 т/га.

Створено технологію переробки органічних відходів агропромислового комплексу методом вермикультивування в біодобриво нового покоління біогумус, яка передбачає правильний підбір компонентів та їх складу для підготовки субстрату до вермикультивування. Шляхом підбору різних варіантів кількості компонентів для підготовки субстрату й оптимізації технологічних режимів вермикультивування обрано варіанти, в яких спостерігається максимальна інтенсивність розмноження червоних каліфорнійських дощових черв'яків, швидкість переробки субстрату та досягається висока якість одержаного органічного добрива біогумус. Наведено результати досліджень щодо його впливу на урожайність та якість кукурудзи. Розроблено технологію одержання біостимулятора вермийодіс, досліджено його вплив на урожайність та якість капусти.

Обгрунтовано використання соломи як органічного добрива за сучасних умов господарювання. Наведено результати лабораторного модельного досліду з визначення впливу мікробіологічних препаратів Байкал-ЭМ1, Сияние-1, Сияние-2, ЭМ-А на процес розкладання соломи в грунті і відновлення в ньому мікроелементів (цинку, міді, кобальту).

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.53 + П241.92

Рубрики:

Відходи сільського господарства як добрива

Гриби їстівні

Шифр НБУВ: Ж69443 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено исследование влияния золошлака Змиевской ТЭС на рост сельскохозяйственных растений. Показано, что золошлак длительного срока хранения безопасен по солевому составу и его можно использовать как раскислитель и мелиорант для различных типов почв. Установлено, что радиоактивность золошлака ниже предельно допустимых норм для почв. Обнаружено, что внесение золошлака в серую лесную почву в различных концентрациях давало разный эффект влияния на динамику роста и накопление сухой массы выбранных культур.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз існуючого обладнання та технологій для виробництва гранульованих біопалив з відходів сільського господарства, дослідження по виробництву біопалив та біодобрив з переброженого розчину гною великої рогатої худоби. Відпрацьовано оптимальні технологічні прийоми виробництва, проведено дослідження по визначенню фізичних характеристик готових форм біопалив та біодобрив. Розроблено конструкторську документацію експериментальної лінії для виробництва гранульованого біопалива та біодобрива, одержано патенти на спосіб виробництва та композиційне формоване паливо.

Обгрунтовано позитивний вплив використання побічної продукції рослинництва як фітомеліоранту на фізико-хімічні властивості чорноземів типових середньо- та малогумусних.

Встановлено можливість утилізації коньячної барди у спосіб внесення в чорнозем карбонатний, метровий шар якого вміщує 2900 т/га карбонатів, без попередньої нейтралізації гашеним вапном органічних кислот, що входять до її складу. Внесення барди супроводжувалося суттєвим збільшенням вмісту у грунті рухомих форм фосфору та калію. Відзначено підвищення забезпеченості міддю і цинком - дефіцитних у грунтах Криму, до того ж не спостерігалося підвищення кислотності грунту, вміст важких металів не перевищував гранично допустимих концентрацій.

Наведено результати досліджень використання відходів спиртових заводів у сільськогосподарському виробництві. Розроблено технології одержання кормових додатків, добрив та енергетичного палива біогазу.

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.53

Рубрики:

Відходи сільського господарства як добрива

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропонований спосіб утилізації відходів Кременчуцької ТЕЦ і відходів виробництва капролактаму на Черкаському ПАТ "Азот" з одержанням агрономічно цінного продукту. Досліджено можливість використання продукту сумісної нейтралізації відпрацьованих маточних розчинів виробництва капролактаму шламом водоочищення ТЕЦ в якості хімічного меліоранту для відновлення родючості грунтів. Екологічна безпека застосування меліоранту перевірена методом біотестування ("Ростовий тест"). Наведено результати експериментального біотестування грунтів після внесення меліоранту. Проведено статистичну обробку даних вимірювання ростових показників тест-об'єктів, визначення сухої та вологої маси проростків. Встановлено поліпшення ростових показників рослин при використанні меліоранту. Вперше досліджено можливість використання продукту сумісної утилізації відходів водоочищення ТЕЦ і маточних розчинів виробництва капролактаму для меліорації кислих грунтів. Застосування одержаного продукту дозволить підвищити родючість деградованих грунтів, а також розв'язати екологічну проблему накопичення промислових відходів шляхом їх утилізації.

The article is devoted to the analysis of the methanogenesis of chicken manure with effluent's liquid phase recycling with and without nitrogen stripping. It was determined that methanogenesis with full recirculation of the liquid phase is possible both with the sorption of ammonia nitrogen and without it. However, it was characterized by an inhibited state. Methane production was 0,51 l/l in a reactor with ammonia stripping and 0,23 l/l in a reactor without ammonia stripping. The ammonia removal efficiency was 12,5 % ammonia nitrogen. Proposed technology stripping of ammonia is characterized by a positive economic effect.

Висвітлено передумови, теоретичні та практичні основи застосування нетоварної частки врожаю для збереження та відновлення родючості грунтів. Установлено вплив застосування соломи як органічного добрива на вміст гумусу, структурно-агрегатний склад, показники фізико-хімічних властивостей чорнозему типового. Охарактеризовано органо-мінеральну систему удобрення, яка включає застосування соломи і сидератів, сумісно із застосуванням безполицевого обробітку забезпечує підвищення врожайності культур і покращення показників грунту.

Аналіз літературних джерел показав, що технологічний фактор високопродуктивного, ресурсозберігаючого виробництва у харчовій промисловості - найбільш ефективний потенціал для зростання економіки, покращання екології за рахунок повноцінного використання сировинного потенціалу, переробки вторинної сировини та відходів виробничого циклу. Застосування відходів у процесі виробництва продукції надає змогу перетворювати їх у цінну, часом навіть дефіцитну сировину, що використовується у сільському господарстві найчастіше як корм у тваринництві та добриво у рослинництві. Зазначено важливість переробки відходів харчової промисловості; визначено найбільш доцільні способи подрібнення харчових відходів для подальшого використання у приготуванні кормосумішей; проаналізовано способи подрібнення та принципіальні конструкції подрібнювачів. Звернуто увагу на важливість експлуатаційно-технологічних властивостей подрібнювачів. Зроблено висновок про необхідність інноваційних підходів до комплексної переробки відходів харчової промисловості.