Описаны результаты экспериментального исследования психосемантической структуры переживания насилия польскими подростками и юношами. Показана динамика возрастных изменений этой структуры.

Стан сучасного дитинства і обставини, що його зумовлюють, дедалі більше становлять центр уваги дослідників. Подано результати факторного аналізу впливу різних освітніх концепцій (розвиваючого і традиційного типів навчання) на особливості емоційних станів та їх саморегулювання у дітей молодшого шкільного віку, а також - впливу зміни розвиваючого навчання на традиційне в період переходу дітей з початкової школи до середньої.

Визначено особливості реактивності нервової системи хлопчиків і дівчаток 13 - 14 років, які мешкають в населених пунктах з різними соціально-економічними умовами ведення господарства - сільськогосподарськими, змішаними (сільськогосподарськими та промисловими) та промисловими.

Определены особенности реактивности нервной системы мальчиков и девочек 13 - 14 лет, которые проживают в населенных пунктах с разными социально-экономическими условиями проживания - сельскохозяйственными, смешанными (сельскохозяйственными и промышленными) и промышленными.

The article deals with the peculiarities of a nervous system reactivity of boys and girls, age 13-14, living in populated areas with different social-economic management agricultural, mixed (agricultural and industrial) and industrial.

Проаналізовано суть емоційної культури вчителя, визначено її основні компоненти, зокрема, особистісні якості вчителя, професійні знання й уміння, педагогічні здібності та досвід творчої діяльності. Висвітлено особливості сучасної соціально-педагогічної ситуації. Запропоновано класифікацію емоцій, наведено специфіку емоцій навчально-пізнавальної діяльності, а також методи саморегуляції емоційних станів викладача на занятті.

Проанализирована сущность эмоциональной культуры учителя, определены ее основные компоненты, в частности, личностные качества учителя, профессиональные знания и умения, педагогические способности и опыт творческой деятельности. Освещены особенности современной социально-педагогической ситуации. Предложена классификация эмоций, приведена специфика эмоций учебно-познавательной деятельности, а также методы саморегуляции эмоциональных состояний учителя на занятии.

Рассмотрена проблема развития эмоций у детей разного возраста и пола. Проанализированы главные теоретические подходы к вопросу генезиса эмоциональных особенностей, влияние развития эмоций на становление личности. Описаны методики диагностирования эмоций, определены факторы, детерминирующие развитие эмоциональной сферы. Приведена сравнительная характеристика эмоциональных особенностей у детей разного возраста и пола.

Освещены проблемы последствий Чернобыльской катастрофы 1986 г., социальной помощи пострадавшим в результате данной катастрофы. Проанализировано эмоционально-когнитивное состояние дошкольников в постчернобыльский период, рассмотрены психологические особенности инициативности и любознательности учащихся из чистых и зараженных радиацией районов, социально-психологической адаптации старшеклассников к кризисным событиям их жизненного пути, вызванных аварией на ЧАЭС. Предложены методика оценки эффективности деятельности центров социально-психологической реабилитации населения, пострадавшего в результате Чернобыльской катастрофы, а также модель эффективного информирования населения, проживающего на экологически неблагополучных территориях.

Висвітлено історію розвитку вчення про психічні стани особистості, зокрема, розглянуто теорії У. Джемса, Ч. Дарвіна, К. Ушинського, І. Сеченова, І. Павлова, В. Бехтєрєва, Є. Ільїна. Наведено загальну характеристику, визначено детермінанти та вікові особливості розвитку в учнів молодшого шкільного віку деструктивних емоційних станів та рефлексії. Розкрито роль індивідуально-типологічних особливостей школярів, батьківського виховання та домінуючого педагогічного стилю вчителя у процесі формування деструктивних психологічних станів в учнів початкових класів. Розроблено модель їх розвитку, наведено класифікацію та методи діагностики, розглянуто генезу та динаміку проявів. Розкрито сутність й обгрунтовано шляхи формування патріотичної рефлексії в учнів молодших класів. Обгрунтовано можливості використання засобів української символіки та фольклору, шкільного та сімейного виховання з метою розвитку патріотичної рефлексії як показника самосвідомості учнів молодших класів.

Освещена история развития учения о психических состояниях личности, в частности, рассмотрены теории У. Джемса, Ч, Дарвина, К. Ушинского, И. Сеченова, И. Павлова, В. Бехтерева, Е. Ильина. Дана общая характеристика, определены детерминанты и возрастные особенности развития в учащихся младшего школьного возраста деструктивных эмоциональных состояний и рефлексии. Раскрыта роль индивидуально-типологических особенностей учащихся, родительского воспитания и доминирующего педагогического стиля учителя в процессе формирования деструктивных психологических состояний в учащихся младших классов. Разработана модель их развития, дана классификация и методы диагностики, рассмотрена генеза и динамика проявления. Раскрыта сущность и обоснованы пути формирования патриотической рефлексии в учащихся младших классов. Рассмотрены возможности использования средств украинской символики и фольклора, школьного и семейного воспитания с целью развития патриотической рефлексии как показателя самосознания учащихся младших классов.

Висвітлено сучасні наукові підходи щодо визначення сутності поняття емоційної зрілості, охарактеризовано її компоненти та запропоновано методику діагностики. Вперше визначено етапи та закономірності становлення емоційної зрілості особистості у підлітковому та юнацькому віці, розглянуто фактори, що впливають на її формування. Розроблено типологічну модель і виявлено відмінності у прояві емоційної зрілості залежно від віку та статі, проаналізовано її взаємозв'язки з іншими особистісними якостями, зокрема, з екстраверсією та товариськістю. Наведено характеристику основних типів емоційної зрілості особистості, визначено особливості експресивного, саморегуляційного, емпатійного, експресивно-емпатійного, саморегуляційно-емпатійного, експресивно-саморегуляційного та гармонійного.

Освещены современные научные подходы к определению сущности понятия эмоциональной зрелости, охарактеризованы ее компоненты и разработана методика диагностики. Впервые определены этапы и закономерности становления эмоциональной зрелости в подростковом и юношеском возрасте, рассмотрены факторы, влияющие на ее формирование. Разработана типологическая модель и показаны отличия в проявлении эмоциональной зрелости в зависимости от возраста и пола, проанализированы ее взаимосвязи с другими личностыми качествами, в частности, экстраверсией и общительностью. Дана характеристика основных типов эмоциональной зрелости личности, определены особенности экспрессивного, саморегуляционного, эмпатийного, экспрессивно-эмпатийного, саморегуляционно-эмпатийного, экспрессивно-саморегуляционного и гармонического.

Висвітлено результати психолого-педагогічного дослідження почуття страху у дітей молодшого шкільного віку. Узагальнено погляди на цю проблему, викладені у працях деяких вчених-психологів.

Досліджено залежність виникнення страхів і тривожності у дітей від відносин, що склалися в родині. Запропоновано аналіз дитячих малюнків за методикою "Моя сім'я".

Изучена связь спектральных характеристик электроэнцефалограммы (ЭЭГ) с уровнем тревожности (УТ) у 29 подростков 14 - 15 лет. УТ определен с помощью психологических тестов Спилбергера - Ханина и А. М. Прихожан. Результаты исследования показали, что УТ у подростков обратно коррелирует с амплитудой альфа-ритма ЭЭГ.

Досліджено вплив стресу на молодших школярів у процесі навчання. Визначено пов'язані з цим психолого-педагогічні особливості прояву дезадаптації у дітей. Наголошено на ролі батьків і педагогів у процесі повноцінної адаптації дітей до навчання в школі.

Досліджено генезу емоційних особливостей особистості, що розвивається. Уточнено суть поняття емоцій, розкрито концептуальні уявлення, які дозволяють зрозуміти механізми та умови їх виникнення у формі специфічного полімодального почуттєвого тону, спрямованого на дії внутрішніх і зовнішніх чинників життєдіяльності. Досліджено динаміку генези різних емоційних особливостей, визначено типові прогностичні тенденції у становленні емоційної сфери, уточнено наявні на означений період дані про особливості її розвитку в сучасних дітей.

Обгрунтовано теоретичні засади та модель генези негативних психічних станів у молодшому шкільному віці, експериментально виявлено детермінанти та динаміку їх розвитку залежно від індивідуально-типологічних властивостей особистості та впливу значущих для дитини соціальних чинників. Виділено систему найбільш типових для молодших школярів негативних психічних станів, інтегровано психодіагностичний інструментарій щодо вивчення негативних психічних станів в учнів 1-4-х класів і запропоновано модель їх корекції та профілактики за умов початкової школи. Проаналізовано сутність та механізми прояву таких станів, як тривога, страх, депресія, агресія та інших у молодшому шкільному віці. Доведено, що саме негативні психічні стани є причиною виникнення та розвитку дезадаптації особистості. Набули розвитку методи, способи та засоби комплексного підходу щодо корекції негативних психічних станів молодших школярів та їх профілактики.

Вперше у процесі лонгітюдного експерименту досліджено динаміку емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності упродовж навчання їх у початковій школі, зокрема, вивчено особливості розвитку складових даного ставлення, які виступають критеріями становлення різних за модальністю типів емоційно-ціннісного відношення молодших школярів до учбової діяльності та об'єднуються у складноорганізаційну систему: ставлення да учбової діяльності та інших людей, у взаємодії з якими дана діяльність реалізується, а також до самих себе як до суб'єктів учбової діяльності. Визначено ієрархічний зв'язок даних складових і провідні тенденції розвитку на різних ступенях навчання школярів молодших класів. Виявлено специфіку динаміки емоційної спрямованості та мотиваційних тенденцій у різних за модальністю типах емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності.

Досліджено процес становлення особистості у шкільному віці та визначено психологічні умови формування у молодших школярів здатності до емпатії. Розкрито психологічний зміст поняття емпатії. Побудовано теоретичну модель емпатії як психологічного механізму узгодження уявлень дитини про людину, про себе та іншу конкретну особу. Експериментально досліджено емпатію як структурний компонент образу людини та визначено його вікову динаміку. Зазначено, що за умов цілеспрямованого виховання формування емпатії у молодших школярів має здійснюватися за двома провідними напрямками: розвитком якості особистості (емоційної чутливості) та здатності особистості до емпатійної взаємодії (співчуття), що є основою прогресивних змін компонентів емпатії, зокрема рефлексивно-особистісних.

Здійснено теоретичне й експериментальне дослідження впливу емоційних чинників на процес розв'язання мисленнєвих задач молодшими школярами. Розкрито суть і специфіку цього процесу. Досліджено особливості емоційної сфери та виявлено якісно-кількісні параметри емоційних проявів учнів з різною успішністю. Встановлено критерії оцінювання рівня емоційної регуляції навчально-пізнавальної діяльності, а також розроблено систему занять з метою корекції порушень в інтелектуальному розвитку. Виявлено емоційні чинники, які найбільшою мірою впливають на мисленнєву діяльність учнів з різною успішністю та описано характер їх впливу на розв'язання учнями мисленнєвих задач. Розроблено, обгрунтовано й апробовано класифікацію емоційно-чуттєвих проявів, властивих дитині та запропоновано систему методичних процедур з метою оптимізації процесу розв'язання мисленнєвих задач молодшими школярами.

Теоретично проаналізовано проблему пізнавальних інтересів підлітків вітчизняними та зарубіжними психологами. Проведено констатувальний експеримент та досліджено змістовні характеристики пізнавального інтересу (рівня сформованості, інтенсивності прояву, предметної спрямованості, характеру) та встановлено особливості динаміки даних інтересів. Визначено особливості емоційного впливу на процес їх формування. Розроблено й апробовано психологічну програму формування пізнавальних інтересів підлітків засобами емоційної регуляції.

Проаналізовано вплив тривожності на інтелектуальний розвиток учнів молодшого шкільного віку. Систематизовано основні теоретичні й експериментальні підходи до розв'язання зазначеної проблеми. Обгрунтовано положення про наявність певних особливостей співвідношення перебігу інтелектуального розвитку 6 - 8-річних школярів і проявів тривожності. Розроблено й апробовано програму корекції надмірної тривожності даних учнів, показано її ефективність за умов використання у практиці навчально-виховного процесу початкової школи.

Теоретично обгрунтовано та експериментально встановлено психологічні фактори, які детермінують структурні, змістовні та динамічні характеристики перебігу процесу професійного самовизначення, а також становлення психологічної готовності до нього у ранньому юнацькому віці. На підставі проведеного узагальнення уточнено такі поняття, як: професійне самовизначення, психологічна готовність до нього, емпатія та її психологічні механізми. На підставі теоретико-експериментальних досліджень встановлено взаємозв'язки між емпатією та структурними компонентами професійного самовизначення і на даній основі побудовано його психологічну структурно-функціональну модель. У констатуючому експерименті представлено особливості розвитку та взаємозв'язку емпатії та професійного самовизначення у сучасного юнацтва. У комплексній програмі психологічного сприяння професійному самовизначенню реалізовано емпатійну детермінацію зазначеним процесом. Ефективність програми підтверджена значними змінами відповідних психологічних феноменів під час контрольного експерименту за результатами контрольного зрізу.