Розглянуто чинники, що визначають взаємозв'язок оптимізму та песимізму на етапі формування загальносвітової цивілізації (природно-географічні, фактори суспільного життя, взаємозв'язок універсального/локального, чинники поведінки, світоглядні налаштування).

Висвітлено проблеми захисту складової соціально-політичної системи - масової свідомості. Розглянуто складові масової свідомості (консервативну та динамічну), модель взаємодії масової свідомості з зовнішнім середовищем, проілюстровану малюнком-схемою, визначено загрози для складових масової свідомості та їх наслідки, особливості процесів впливу на масову свідомість в Україні.

Раскрываются такие понятия как Истина, Разум, Человек, Общество и Судьба. При этом используются количественные модели организма, разума, личности и общества с применением разработанного автором метода эвристического моделирования. Подчеркнуто, что биология человека определяет "коридор вариантов" его поведения, а также и развития общества. Описаны этапы усложнения разума, отражающие ступени эволюции. Отмечается, что совершенствование человека проявляется в повышении уровня сознания, а развитие общества идет через творчество вещей и идей, но ограничено биологическими качествами человека. Приводится интересная мысль, представляющая идеи как гены общества, поскольку они управляют реальными действиями масс людей, меняют ход истории. Обосновываются причины возникновения глобальных проблем, рассматриваются перспективы человечества с учетом биологической природы людей и приращения их разумности в связи с НТП.

Розглянуто проблему духовності як одну з центральних у сучасному українському людинознавстві. Духовна сторона людської сутності - це специфічне ставлення людини до буття як цілого та до власного місця в цьому бутті, до буття матеріального та ідеального. Духовність, що розгортається в своїй основі як ставлення, має форми існування, розвитку та прояву, тобто певну структуру. Зазначено, що системоутворювальною ознакою духовності є функція тієї частини людської психіки, котра гармонізує взаємодію людини з буттям. З цих позицій досліджено ряд феноменів, що виконують названу функцію: віру, надію, любов, релігійність, мораль. Проаналізовано мистецтво як форму виразу духовності за нових умов соціального прогресу.

Рассматриваются философские предпосылки формирования целостной междисциплинарной теории ментальности. Дано определение ментальности как специфического стиля мировосприятия. Изучаются основные детерминанты процесса происхождения и функционирования феномена ментальности: природной (климат, рельеф, географическое положение, богатство флоры и фауны), социальной среды (специфика хозяйственной деятельности, этническое оружие и т.д.), внутренних причин (ритмы этнической жизни, "этнический темперамент", особенности процесса становления и последующего изменения этноментальности через общение, совместную деятельность, образование, воспитание и др.). Большое внимание уделяется духовной сфере общества и социальным реформам.

Проведен анализ Дельфийского движения и дан прогноз его развития.

З'ясовуються психокультурні, квазірелігійні, філософські та ідеологічні передумови російського месіянства аж до новітніх його неослов'янофільських та неоєвразійських трансформацій. Автор розвінчує сучасний московський імперіалізм як своєрідний симбіоз традиційного месіянства, етатистського шовінізму і реваншистського мілітаризму. Аналізується глибинна генетична та структурно-типологічна спорідненість різних версій російського месіянства (в тому числі і більшовицького "інтернаціонального" глобалізму та неоєвразійства). Робиться спроба охопити декілька взаємопов'язаних (структурно і функціонально) вимірів російської ідеї: на рівні менталітету, національної характерології та масової свідомості; на рівні національного дискурсу (його парадигм та епістем) філософського, філософсько-ідеологічного, художньо-літературного; на рівні діяльнісно-історичних та ситуативних "розгортань" та об'єктивацій російської ідеї.

Розглянуто фундаментальні проблеми формування національної самосвідомості українського суспільства як духовної рушійної сили його розвитку. Досліджено сукупний позитивний досвід пізнання суті людини, її призначення та сенсу життя. Проаналізовано основні теоретичні концепції початку XXI ст. про сутність людського існування. Охарактеризовано конституюючі елементи та механізм формування національної самосвідомості. Визначено зміст та функціональне призначення національної ідеї. Наведено основні положення теорії національного самоствердження. З'ясовано механізм впливу досліджуваного інтегративного духовного феномену на суспільне життя. Визначено роль української еліти у формуванні та об'єктивації національної самосвідомості.

Рассмотрены фундаментальные проблемы формирования национального самосознания украинского общества как духовной движущей силы его развития. Исследован общий позитивный опыт познания человеческой сути, назначения и смысла жизни человека. Проанализированы основные теоретические концепции начала XXI в. о сущности человеческого существования. Охарактеризованы конституирующие элементы и механизм формирования национального самосознаия. Определено содержание и функции национальной идеи. Изложены основные положения теории национального самоутверждения. Обоснован механизм влияния исследованого интегративного духовного феномена на общественную жизнь. Определена роль украинской элиты в процессе формирования и объективизации национального самосознания.

Розглянуто проблему пошуку нової парадигми світоглядної культури, яка відповідає процесу реформування суспільного життя в Україні. Дано оцінку ролі світоглядної культури для духовного розвитку людини. Проаналізовано шлях вирішення цієї проблеми.

Рассмотрена проблема поиска новой парадигмы мировоззренческой культуры, соответствующей процессу реформирования общественной жизни в Украине. Дана оценка роли мировоззренческой культуры для духовного развития человека. Проанализированы пути решения данной проблемы.

The problem of searching for a new paradigm of the world outlook culture, corresponding to the process of reforming the social life in Ukraine is considered. The estimation of the role of the world outlook culture for the spiritual development of a person is given. The ways for solving this problem are analyzed.

Проанализированы направления развития идей Д.А.Жданова о происхождении, сущности и социальных функциях сознания. Рассмотрены особенности сознания и семиотической реальности. Охарактеризованы вопросы топики сознания и общественного пространства (социологические аспекты).

Изложены философско-методологические основы познания явления "внутрифирменная идеология". Раскрыты структура, функции, место и роль внутрифирменной идеологии в социальной структуре организации. Рассмотрен процесс формирования данной идеологии и механизм ее трансформации в структуре социального организма.

На підставі аналізу філософсько-світоглядних та етно-ментальних характеристик українців розглянуто питання дослідження українського менталітету та національного характеру. Виявлено основні тенденції, що визначають сьогодні та визначатимуть у майбутньому долю країни. Висвітлено екологічну політику у контексті національних пріоритетів сучасної України. Особливу увагу приділено еволюції екологічних поглядів українців у другій половині ХХ ст. крізь призму творчості І.Драча.

На підставі аналізу праць видатних мислителів різних часів зроблено висновок про пріоритетність духовної сфери життєдіяльності українського суспільства, а також підкреслена необхідність соціально-філософської рефлексії проблеми духовної безпеки в контексті національної безпеки держави.

На основе анализа научных трудов выдающихся мыслителей различных времен сделан вывод о приоритетности духовной сферы жизнедеятельности украинского общества, а также подчеркнута необходимость социально-философской рефлексии проблемы духовной безопасности в контексте национальной безопасности государства

On the basis of the analysis of proceedings of outstanding thinkers of various times the conclusion about priority spiritual sphere of ability to live of the Ukrainian society is made, and also underlined necessity of a social - philosophical reflection of a problem of spiritual safety for a context of national safety of the state

Розглянуто соціокультурні трансформації духовності, обгрунтовано необхідність парадигмальних змін концепту духовності за сучасних умов. Розкрито суть поняття духовності, виявлено та обгрунтовано його філософський статус, доведено значущість духовності як необхідної умови самозбереження та саморозвитку особистості, суспільства, цивілізації. Висвітлено історичний досвід і філософські можливості осягнення духовності.

Рассмотрены социокультурные трансформации духовности, обоснована необходимость парадигмальных изменений концепта духовности в современных условиях. Раскрыта сущность понятия духовности, определен и обоснован его философский статус, доказана значимость духовности как необходимого условия самосохранения и саморазвития личности, общества, цивилизации. Освещен исторический опыт и философские возможности обозрения духовности.

Подано історіософський, соціально-психологічний та філософський аналіз становлення СРСР. Досліджено деякі проблеми світоглядного плану, розглянуто еволюцію та методи реалізації соціально-політичних та економічних програм, які призвели до значних негативних наслідків, як для економічного розвитку, так і для духовної складової східнослов'янських народів.

Дан историософский, социально-психологический и философский анализ становления СССР. Исследованы некоторые проблемы мировоззренческого плана, рассмотрены эволюция и методы реализации социально-политических и экономических программ, которые привели к значительным негативным последствиям, как для экономического развития, так и для духовной составляющей восточнославянских народов.

Висвітлено зміст і особливості суб'єктивної реальності у посттоталітарний період розвитку українського суспільства. Розглянуто зміни, яких зазнала суспільна свідомість упродовж перехідного етапу його розвитку, а також "болючі точки" суспільної свідомості, що визначають її кризовий характер. Охарактеризовано соціальне почуття як феномен суб'єктивної реальності. З'ясовано місце та значення віри як феномену буття та наукової категорії.

Освещены место и особенности субъективной реальности в посттоталитарный период развития украинского общества. Рассмотрены изменения, происшедшие в общественном сознании в течение переходного периода, а также "болевые точки" общественного сознания, определяющие ее кризисный характер. Охарактеризованы социальные чувства как феномен субъективной реальности. Освещено место и значение веры как феномена бытия и научной категории.

Проаналізовано сучасні теоретичні та методологічні основи проблеми національної самосвідомості. Розглянуто механізми та основні принципи дослідження проявів національної самосвідомості. Значну увагу приділено структурі національної самосвідомості особистості та шляхам її формування. Висвітлено питання розробки та використання методик дослідження національної самосвідомості.

Приведён анализ современных теоретических и методологических основ проблемы национального самосознания. Рассмотрены механизмы и основные принципы исследования проявлений национального самосознания. Значительное внимание уделено структуре национального самосознания личности и путям её формирования. Освещены вопросы разработки и использования методик исследования национального самосознания.

Висвітлено суть традицій, а також їх вплив на формування світогляду людей. Наведено аналіз традицій, охарактеризовано їх взаємодії в суспільстві. Обгрунтовано необхідність використання позитивної спадщини старшого покоління для виховання молоді та подолання всього негативного, що заважає будувати та зміцнювати Україну.

Освещены сущность традиций, а также их влияние на формирование мировоззрения людей. Приведен анализ традиций, охарактеризовано их взаимодействие в обществе. Обоснована необходимость использования позитивного наследия старшего поколения для воспитания молодежи и преодоления всего негативного, что мешает строить и укреплять Украину.

Наведено історико-філософський аналіз феномену європейського нігілізму. Простежено метаморфози європейського нігілізму в історії світової філософської та української думки. Висвітлено проблеми амбівалентності нігілізму, його позитивні аспекти.

Сделан историко-философский анализ феномена европейского нигилизма. Прослежены метаморфозы европейского нигилизма в истории мировой и украинской философской мысли. Освещены проблемы амбивалентности нигилизма, его положительные аспекты.

Розглянуто деякі прояви суспільного буття, а також його взаємодії з суспільною свідомістю. На підставі використання класичного методу гносеологічного аналізу визначено різні форми суспільної свідомості, зокрема, науково-філософську, релігійну та моральну. Проаналізовано особливості трансформації деяких світоглядних принципів у конкретні суперечливості суспільного буття.

Рассмотрены некоторые проявления общественного бытия, а также его взаимодействие с общественным сознанием. С учетом использования классического метода гносеологического анализа определены различные формы общественного сознания, в частности, научно-философская, религиозная и моральная. Проанализированы особенности трансформации мировоззренческих принципов в конкретные противоречия общественного бытия.