Розглянуто питання філософії освіти та культури, філософської антропології, зокрема, реалізації етики морально-соціальних взаємин засобами етнокультури. Наведено вимоги болонського процесу до особистості вчителя, теоретичне обгрунтування праобразу європейської інтеграції у спадщині Г.С.Сковороди. Висвітлено головне завдання освітньої політики за умов демократичного ладу. Розкрито суть поняття підсвідомості та апокафізму художнього символу. Проаналізовано вплив персоналізму на формування світогляду О.Кульчицького.

Рассмотрены вопросы философии образования и культуры, философской антропологии, в частности, реализации этики морально-социальных взаимоотношений средствами этнокультуры. Приведены требования болонского процесса к личности учителя, теоретическое обоснование праобраза европейской интеграции в наследии Г.С.Сковороды. Освещена основная задача образовательной политики в условиях демократического строя. Раскрыта сущность понятия подсознания и апокафизма художественного символа. Проанализировано влияние персонализма на формирование мировоззрения А.Кульчицкого.

Розглянуто фундаментальні проблеми формування національної самосвідомості українського суспільства як духовної рушійної сили його розвитку. Досліджено сукупний позитивний досвід пізнання суті людини, її призначення та сенсу життя. Проаналізовано основні теоретичні концепції початку XXI ст. про сутність людського існування. Охарактеризовано конституюючі елементи та механізм формування національної самосвідомості. Визначено зміст та функціональне призначення національної ідеї. Наведено основні положення теорії національного самоствердження. З'ясовано механізм впливу досліджуваного інтегративного духовного феномену на суспільне життя. Визначено роль української еліти у формуванні та об'єктивації національної самосвідомості.

Рассмотрены фундаментальные проблемы формирования национального самосознания украинского общества как духовной движущей силы его развития. Исследован общий позитивный опыт познания человеческой сути, назначения и смысла жизни человека. Проанализированы основные теоретические концепции начала XXI в. о сущности человеческого существования. Охарактеризованы конституирующие элементы и механизм формирования национального самосознаия. Определено содержание и функции национальной идеи. Изложены основные положения теории национального самоутверждения. Обоснован механизм влияния исследованого интегративного духовного феномена на общественную жизнь. Определена роль украинской элиты в процессе формирования и объективизации национального самосознания.

Розглянуто актуальні питання народнорелігійної моралі у літературному процесі кінця ХІХ - початку ХХ ст. Охарактеризовано народнорелігійну мораль як складну систему історично та емпірично складених знань. Визначено зв'язки героїв прози українських письменників з сакральним світом, природою, ближніми. Розкрито аспекти синтезу музикотворчого потенціалу героя.

Рассмотрены актуальные вопросы народнорелигиозной морали в литературном процессе конца ХІХ - начала ХХ ст. Охарактеризована народнорелигиозная мораль как сложная система исторически и эмпирически собранных знаний. Определены связи героев прозы украинских писателей с сакральным миром, природой, ближними. Раскрыты аспекты синтеза создания музыкального потенциала героя.

Проаналізовано та розкрито зміст головних складових суспільної свідомості китайців і японців як носіїв традицій даосизму, буддизму, конфуціанства, синтоїзму. Розглянуто проблему синкретизму синто в контексті китайсько-японської релігійно-філософської традиції. Висвітлено семантику ключових категорій основоположного конфуціанства в аспекті даосько-конфуціанського синкретизму, даосько-буддистські ідеї в етико-політичній системі Конфуція. Визначено співвідношення особистого та суспільного в конфуціанській етиці, світоглядні чинники, що обумовлюють синкретизм даосизму, буддизму та конфуціанства, місце та роль даоської, буддистської, конфуціанської духовності в синтоїстській свідомості японців, а також релігійно-філософського фактора у формуванні "владної вертикалі" та "суспільної горизонталі" як головних складових японської моделі соціального устрою та морально-етичний фактор формування політичної культури в Китаї.

Проанализировано и раскрыто содержание главных составляющих общественного сознания китайцев и японцев как носителей традиций даосизма, буддизма, конфуцианства, синтоизма. Рассмотрена проблема синкретизма синто в контексте китайско-японской религиозно-философской традиции. Освещены семантика ключевых категорий основополагающего конфуцианства в аспекте даосско-конфуцианского синкретизма, даосско-буддистские идеи в этико-политической системе Конфуция. Определены соотношения личного и общественного в конфуцианской этике, мировоззренческие факторы, обусловливающие синкретизм даосизма, буддизма и конфуцианства, место и роль даосской, буддистской, конфуцианской духовности в синтоистском сознании японцев, а также религиозно-философского фактора в формировании "властной вертикали" и "общественной горизонтали" как главных составляющих японской модели социального строя и морально-этический фактор формирования политической культуры в Китае.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*424.22 + Ю703.42 + Т3(4УКР7)61-283

Рубрики:

Соціологія

Моральне обличчя народу

Історія

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В основі конкурентної взаємодії носіїв української і російської мов у сучасній Україні лежить боротьба ідентичностей. Україномовна ідентичність перебуває в процесі позитивного утвердження, російськомовна зазнає істотних переоцінок. Такий стан спричиняє інтенсивне самовизначення двох мовних спільнот, які делегують відповідні повноваження своїм представникам. Головним простором спільнотного самовизначення сьогодні є політико-ідеологічна, а не моральна сфера.

Проведено філософсько-етичний аналіз народної моральної культури як одного з провідних чинників формування та збереження особливостей українського етносу та його ментальної специфіки. Розглянуто поняття "морально-етичні погляди народу", вивчено його структуру, функціонування та сферу застосування, а також окремі чинники формування даних складових. Акцентовано увагу на традиційному релігійному світосприйнятті та народній вірі українців. Проведено дослідження феномену моралі в її універсальних і партикулярних вимірах. Розглянуто можливості дослідження та інтерпретації фольклорних текстів періоду XIX - початку XX ст. Проаналізовано сучасні вітчизняні та зарубіжні дослідження проблем ментальності та ідентичності. На підставі результатів вивчення моральних цінностей української народної віри одержано оригінальні наукові здобутки щодо визначення етнічних особливостей моральної культури українців та їх ідентичності. Зазначено, що фольклорні тексти відображають різний стиль поведінки у трудовому процесі, соціальних і сімейних відносинах. У контексті релігійного світогляду висвітлено погляди українського народу на гріховність особистості. Відзначено властивість фольклорних текстів репрезентувати продукти внутрішньоетнічного духовного стану.

Розглянуто українську національну доброзвичаєвість як складову духовної культури. Увагу приділено мовленнєвій і родинній доброзвичаєвості українців, гостинності як елемента їх буття. Подано відомості про український костюм і рушник, показано їх місце у системі національних доброзвичаєвих цінностей. Визначено символ як соціокультурний феномен, а також з позиції науки державного управління. Розкрито роль і значення державних символів України.

Проаналізовано корінний архетип української ментальності - архетип Матері, який складається з аспектів Берегині та Покритки. Труднощі національно-державного самовизначення українців пояснено, виходячи з колективної несвідомої "пастки", - глибинної інтенції до збереження свого, кровного, рідного на противагу загальноважливим цінностям етносу. Індивідуалістична мораль веде до зради партнерам, союзникам і в результаті до історичної та цивілізаційної поразки. Пафос статті - в необхідності вироблення життєздатного етнокультурного наративу, що протистоїть архетиповим тенденціям соціальної поведінки українців.

Розкрито особливості функціонування жанрових підвидів прозового фольклору - поговору, пліток, чуток, їх вплив на морально-етичну поведінку жителів кібуців, які створили складну мережу соціальних відносин, де суспільна думка постає як неформальний механізм соціального контролю, оцінки й керування. Зазначено, що важливим засобом цієї суспільної регламентації поведінки кібуцників є гумористичні чутки та плітки, що передаються усно серед членів кібуцу.

Розкрито суть поняття "духовність", його зміст, який визначає формування громадянської культури особистості. Акцентовано увагу на важливості розуміння духовної культури свого народу.

Раскрыта сущность понятия "духовность", его содержание, которое определяет формирование гражданской культуры личности. Акцентируется внимание на важности понимания духовной культуры своего народа.

The article analyses the essence and the matter of the Дintellectual development" as determining the new generation civil culture formation. The importance of realizing one's national intellectual culture is stressed.