Наведено біографічні відомості про П.Терновського, висвітлено громадську, наукову та педагогічну діяльність ученого. Розглянуто релігійні дослідження П.Терновського, зокрема проблеми візантійської історії та церкви, раннього періоду християнства, догматичних і практичних переконань Орігена та Тертулліана, а також розвитку російського релігійно-церковного життя. Проаналізовано наукові праці П.Терновського "Імператор Петро I та його ставлення до католицизму й протестантизму" та "Російське вільнодумство доби Катерини II та період реакції", а також його оригінальну методику викладання історії російської церкви.

Изложены биографические сведения о Ф.Терновском, освещена общественная, научная и педагогическая деятельность ученого. Рассмотрены религиозные исследования Ф.Терновского, в частности проблемы византийской истории и церкви, раннего периода христианства, догматических и практических убеждений Оригена и Тертуллиана, а также развития российской религии и духовной литературы. Проанализированы научные труды Ф.Терновского "Император Петро I и его отношение к католицизму и протестанизму" и "Российское вольнодумство эпохи Катерины II и период реакции", а также его оригинальную методику преподавания истории российской церкви.

Висвітлено питання православно-католицької належності протягом шести перших християнських століть вітчизняної історії. У загальнохристиянському контексті, з залученням усіх відомих пам'яток полемічної літератури Київської Русі до 1530 р. розглянуто православно-католицькі суперечності. Розглянуто особливості Ренесансно-реформаційного руху. Висвітлено унійну проблематику та її полемічний дискурс від Ферраро-Флорентійського собору до проголошення Берестейської унії. У контексті релігійних уподобань представників полемічної творчості Г.Смотрицького та В.Суразького проаналізовано діяльність Острозької академії як цитаделі православного духу.

Освещены вопросы православно-католической принадлежности в течение шести первых християнских столетий отечественной истории. В общехристиянском контексте, с привлечением всех известных памяток полемической литературы Киевской Руси до 1530 г. рассмотрены православно-католические споры. Освещены особенности Ренесансно-реформационного движения. Проанализированы унийная проблематика и ее полимический дискурс от Ферраро-Флорентийского собора до провозглашения Берестейской унии. В контексте религиозных уподоблений представителей полемического творчества Г.Смотрицкого и В.Суразкого проанализирована деятельность Острожской академии как цитадели православного духа.

Висвітлено історико-філософські аспекти антропологічних концепцій, зафіксованих у творчості католицьких мислителів. Проаналізовано трансцендентальність змісту філософсько-християнської доктрини. Розглянуто антропологізм між раціоналізмом та містицизмом.

Освещены историко-философские аспекты антропологических концепций, зафиксированных в творчестве католических мыслителей. Проанализирована трансцедентальность содержания философско-христианской доктрины. Рассмотрен антропологизм между рационализмом и мистицизмом.

Висвітлено постаті мислителів, теоретична діяльність яких відтворює спосіб християнського філософування протягом перших п'ятнадцяти століть нової ери на теренах "старого світу". Розглянуто філософію доби раннього, середнього та пізнього Середньовіччя, а також доби Відродження. Розкрито ідеї та тенденції гуманістичної думки у філософії Відродження XV - XVI ст.

Освещены фигуры мыслителей, теоретическая деятельность которых отображает способ христианского философствования в течение первых пятнадцати веков новой эры на территориях "старого мира". Рассмотрена философия эпохи раннего, среднего и позднего Средневековья, а также эпохи Возрождения. Раскрыты идеи и тенденции гуманистической мысли в философии Возрождения ХV - XVI вв.

Рассмотрены концептуальные и психотехнические особенности мистических поисков в буддизме и христианстве. Приведен обзор буддийских практических учений, охарактеризован буддизм в Китае и Японии. Освещены особенности христианского мистицизма (древнецерковной мистики, католического мистицизма). Раскрыто содержание понятий дэва-йога, исихазма, дзэна. Проанализированы основные положения Евангелий от Луки и Фомы, а также деятельность японских школ буддизма - тэндай-сю, сингон-сю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(0) + Ю215.0 + Э37-4-3

Рубрики:

Історія філософії

Релігійно-філософські концепції (теїзм, деїзм, пантеїзм та інші)

Християнство

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э37-4-34

Рубрики:

Християнство

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено питанням виникнення та становлення християнського віровчення, зокрема, такого його аспекту як християнська антропологія. Розроблено новий підхід до з'ясування механізму зародження віровчення християнської релігії, згідно з яким процес зародження і оформлення її віровчення відбувався переважно під впливом філософії Платона. Так, розкриваючи зміст релігійно-філософської концепції віровчення раннього християнства і встановлюючи спільні риси Платонової філософії і головних християнських віроповчальних положень, платонізм визначається за головне ідейне підгрунтя становлення християнської релігії. Атмосферою і географічним місцем, що слугувало за праматірне підгрунтя появи християнства, як релігійної системи, постала іудео-олександрійська діаспора Єгипту.

Проведено історико-філософський аналіз вчення німецьких містиків, зокрема, Х.Бінгенської, К.Сієнської, Й.Екхарта, Й.Таулера, Г.Сузо у контексті європейської ірраціоналістичної традиції. Розкрито сутність понять "містика", "містицизм", "містичний досвід". Реконструйовано та системно проаналізовано структуру духовного досвіду християнського середньовіччя та умови формування відповідного світогляду. Доведено взаємозв'язок містичних традицій античності та християнського середньовіччя. Обгрунтовано значущість містичної традиції християнства у філософській спадщині середньовічної Європи. Встановлено спадкоємність основних концепцій християнських містиків, визначено їх місце у структурі філософського вчення середньовіччя. Виокремлено та досліджено феномен жіночої містики як складової християнського духовного досвіду західноєвропейської філософії середніх віків. Показано вплив жіночої християнської містики на розвиток німецької містичної спадщини середньовіччя.

Досліджено основоположні принципи вчення про ікони богослова і мислителя VIII ст. - Феодора Студита, котрий на основі текстів Святого Письма та творінь попередніх Отців Церкви показав підстави для вшанування та поклоніння іконам. На підставі аналізу праці "Три спростування іконоборства" та декількох листів догматичного змісту сформульовано узагальнення основоположних принципів вчення про ікони Феодора Студита.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(4Укр)759.7 + Э37-4-3

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Християнство

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано політично-релігійні передумови скликання П'ятого Вселенського Собору 553 р. Розкрито релігійну політику святого Юстиніана у 530 - 540-х рр. Охарактеризовано діяння та віровизначення П'ятого Вселенського Собору 553 р. Висвітлено церковну політику Юстиніана І Великого після Вселенського Собору (553 – 565 рр.).

Вивчено життя та діяльность св. Юстиніана - найвідомішого візантійського імператора, який залишив після себе значний слід в історії не тільки Візантійської імперії, а й всього світу. Проаналізовано здобутки Візантійської імперії в політичній, культурній та соціальній площині в період 38-ми літнього правління святого царя завдяки реформам, які проведено в державі в VI ст. Увагу сконцентровано на тому, за що імператор Юстиніан був канонізований Древньою Церквою, тобто його діяльності спрямовано на благо всієї Церкви. Розкрито принципи якими керувався святий імператор в своїй церковній політиці, зокрема пояснено необхідність та своєчасність впровадження в життя візантійського суспільства відомого всім принципу симфонії Церкви та держави, відзначено участь імператора в проведенні V Вселенського собору 553 р. Проаналізовано політику Юстиніана щодо єретиків, язичників та церковне меценатство імператора. Богословські праці які вийшли з-під пера імператора Юстиніана довго були не доступними для широкого загалу читачів. В процесі дослідження здійснено переклад його праць на українську мову. Аналіз цих праць вказує на глибоку віру, широку обізнаність імператора з сучасним йому богослів'ям та на мету допомогти Церкві досягти бажаного примирення з тими, хто відколовся. Комплексно розглянуті політична та церковна діяльность св. Юстиніана, що дозволило намалювати цілісний портрет життя та звершень великого правителя середньовіччя.

Проаналізовано творчість М. Бердяєва з метою реконструкції у його філософських творах релігійних основ свободи. З'ясовано, що свобода у християнстві є передумовою та корелятом філософської проблеми співвідношення свободи й інших категоріальних понять, оскільки поняття свободи використовується в історії філософії, зокрема, в творчості М. Бердяєва, як логічна модель для постановки таких важливих загальнофілософських проблем, як питання про свободу волі, вибору, узгодження детермінізму та моральної відповідальності.

Проанализировано творчество Н. Бердяева с целью реконструкции в его философских произведениях религиозных основ свободы. Установлено, что свобода в христианстве является предпосылкой и корелятом философской проблемы соотношения свободы и других категориальных понятий, поскольку понятие свободы используется в истории философии, в частности, в творчестве Н. Бердяева, как логическая модель для постановки таких важных общефилософских проблем, как вопросы о свободе воли, выбора, согласования детерминизма и моральной ответственности.

Освещены результаты исследования проблем личности в контексте двух парадигм: психологической науки и христианского богословия. Исследованы подходы к пониманию феноменов человеческой природы, тела и души ("сомы" и "психики"), единства личности, болезни, актуализации внутреннего потенциала личности, внутриличностного конфликта, познавательной активности, а также целей психологической помощи. Впервые рассмотрено решение актуальных проблем личности в отдельных психологических школах в одной связи с учением христианских богословов, выявлено сходство и различие в понимании исследуемых феноменов.

Здійснено аналіз смислової впорядкованості проповідей Кирила Транквіліона Ставровецького зі збірника "Євангеліє Учительне" (1619) крізь призму гомілетичних настанов трактату святого Августина "De Doctrіna Chrіstіana" (397). На прикладі "Повчання у першу неділю святого посту" з'ясовані найбільш уживані і дієві стратегії переконання, що використовує отець Кирило і які можна віднайти в Августина.

Всебічно проаналізовано теополітичні концепти новітньої богословської течії - радикальної ортодоксії. Вперше здійснено цілісне дослідження політичної теології радикальної ортодоксії, зокрема теополітичних концепцій її найбільш впливових представників Дж. Мілбанка, А. Пабста та В. Кавано. Узагальнено та систематизовано основні ідеї ключових богословів течії, а також здійснено критичний аналіз їх проектів побудови нового політичного устрою. Окреслено передумови становлення й особливості її богословських підходів. Показано сильні та слабкі сторони концепцій Джона Мілбанка, Адріана Пабста та Вільяма Кавано. Виявлено значний критичний потенціал думки радикальних ортодоксів у контексті переосмислення секуляризму як модерного конструкту. Встановлено, що спільною базовою тезою політичної теології авторів є погляд на людину як онтологічно схильної до мирної взаємодії в суспільстві. Досліджено альтернативний проект постліберальної політичної теології, пропонований Дж. Мілбанком і А. Пабстом, що має на меті повернути ціннісний та етичний вимір у політичні та суспільні відносини. В результаті аналізу політико-еклезійного концепту В. Кавано з'ясовано, що обстоювані автором анархічні ідеї та конституювання ним церкви як альтернативного політичного простору, мають ізоляціоністський характер. У процесі дослідження було простежено основні напрямки критики теополітичних концептів радикальних ортодоксів, а також запропоновано переосмислення їх окремих аспектів.

Книжку «Христос посеред нас» можна трактувати і як збірник наукових статей, і як навчальний посібник, і як монографію. У ній окреслюються історично-богословські передумови творення літургійної традиції, якою користуються Церкви візантійського обряду, зокрема їхня східнослов’янська гілка; описується сучасний стан окремих ланок літургійної спадщини цих Церков та пропонуються шляхи впорядкування їхньої літургійної спадщини. Розглягуто формування візантійської традиції не як відокремлений феномен, а як частину культурного й богословського розвитку світового християнства. Не ставлячи собі за мету подати цілісну картину проблематики літургійного богослов’я чи то загалом, чи в Україні, автор прагне започаткувати ширшу дискусію щодо історії та богослов’я літургійної традиції Церков візантійського обряду і сприяти кращому усвідомленню богословського скарбу візантійської літургійної спадщини як одного з основоположних каменів духовності й культурного життя України.