Висвітлюється значення вивчення міфологічної спадщини для вивчення історії людства, зокрема, історії культури. Досліджується процес їх еволюції, особливості міфологічного мислення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш3(0)-60

Шифр НБУВ: Ж16332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З використанням концептуального підходу до категорії граничних основ як до загальних універсалій розглянуто різноманітні феномени української культури. На підставі узагальнення матеріалів з літературознавства й етнографії, а також аналізу філософських, літературно-художніх, епічних, поетичних, релігійних і міфологічних текстів української та світової культури розкрито загальнолюдські світоглядні константи, які визначають антропологічну та культурну єдність усього людства.

С использованием концептуального подхода к категориям предельных оснований как к универсалиям культуры рассмотрены разнообразные феномены украинской культуры. На основе обобщения материалов по литературоведению и этнографии, а также анализа философских, литературно-художественных, эпических, поэтических, религиозных и мифологических текстов украинской и мировой культуры выявлены общечеловеческие мировоззренческие константы, определяющие антропологическое и культурное единство человечества.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш3(0)-60

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э2,181 + Ш3(0)-60

Рубрики:

Релігія в цілому

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*671 + Ш3(0)-60

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*328.941 + Ш3(0)-60

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано непересічну значимість народних звичаїв та обрядів, пов'язаних з календарем. Доведено, що кількаразові зміни літочислення протягом двох останніх тисячоліть зруйнували основи природного астрономічного календаря, за яким жили давні предки. Вперше в Україні порушено проблему реконструкції дохристиянського календаря Київської Русі. Проведено дослідження міфології українського народу як способу пізнання істини. Викладено теоретичні положення родової логіки, що обумовлює шляхи осягнення етнічного ідеалу. Наведено відомості про символіку священного, зокрема розглянуто найдавніші знаки-символи в Україні та дерево життя. Представлено матеріали про використання священних символів в обрядах та звичаях.

Обоснована существенная значимость народных обычаев и обрядов, связанных с календарем. Доказано, что многоразовые изменения летоисчисления на протяжении двух последних тысячелетий уничтожили основы природного астрономического календаря, по которому жили давние предки. Впервые в Украине рассмотрена проблема реконструкции дохристианского календаря Киевской Русси. Проведено исследование мифологии украинского народа как способа познания истины. Изложены теоретические положения родовой логики, обуславливающей пути постижения этнического идеала. Приведены сведения о символике священного, в частности рассмотрены наидревнешие знаки-символы в Украине и дерево жизни. Представлены материлы об использовании священных символов в обрядах и обычаях.

Рассмотрена необходимость дифференцированного подхода к изучению мифоформ священных гор, выяснены их суть и место в архаической картине мира, охарактеризованы космогонические мифы, с которыми они неразрывно связаны. Определены три основные мифоформы: изначальная гора, две горы, горная цепь, которые связаны между собой космическим действом - катастрофой.

Визначено зв'язок міфу з різними жанрами словесної творчості у фольклорних і літературних джерелах. Розглянуто проблему міфопоетичного в образі Плюшкіна у "Мертвих душах" М.В.Гоголя, викладено питання міфологічної семантики голосінь в обрядовому контексті. Висвітлено місце міфу в історичній пісні, у колядках і щедрівках, наведено порівняльну характеристику міфу з казками, билинами, словами, ритуалами та іграми.

Определена связь мифа с разными жанрами словесного творчества в фольклорных и литературных источниках. Рассмотрена проблема мифопоэтического в образе Плюшкина в "Мертвых душах" Н.В.Гоголя, изложены вопросы мифологической семантики голосения в обрядовом контексте. Освещено место мифа в исторической песне, колядках и щедривках, приведена сравнительная характеристика мифа со сказками, былинами, словами, ритуалами и играми.

Показано, що метафізичні проблеми виникають у сфері функціонування мови. Розкрито зміст понять міфу як надзвичайно складного та загадкового явища, як спресованої до крайньої межі об'єктивної реальності, що дозволяє людині орієнтуватися й існувати в ній гармонічною часткою цілого, а також міфології як примітивної спроби пояснити матеріальний світ, поетичну фантазію древніх, колективне сновидіння, прояви підсвідомих імпульсів (архетипів) людської душі.

Показано, что метафизические проблемы возникают в сфере функционирования языка. Раскрыто содержание понятий мифа как чрезвычайно сложного и загадочного явления, как спресованной до крайнего предела объективной реальности, позволяющей человеку ориентироваться и существовать в ней гармонической частью целого, а также мифологии как примитивной попытки об'яснить материальный мир, поэтическая фантазия древних, коллективное сноведение, проявление подсознательных импульсов (архетипов) человеческой души.

Висвітлено особливості національної характерології (народної психології), наведено тлумачення міфологізованих подій у міфічному часі, які містяться у переказах про походження світу та створення різних народів. Зазначено, що міфічні народні характери сформувалися у межах вищої системи, створеної за правилами міфології. Ці міфи, на противагу їх жанровій належності, до певного ступеня відображають зміни настроїв епохи, колективну думку, самокритику, самовисміювання.

Освещены особенности национальной характерологии (народной психологии), представлены толкования мифологизированных событий в мифическом времени, содержащиеся в пересказываниях о происхождении мира и создании разных народов. Указано, что мифические народные характеры сформировались в пределах высшей системы, созданной по правилам мифологии. Эти мифы, в противовес их жанровой принадлежности, до определенной степени отражают изменения настроений эпохи, коллективное мнение, самокритику, самовысмеивание.

Вперше доведено раціональну непрозорість онтології науки та евристичну цінність зіставлення онтологій науки та міфу для вивчення її структури та функцій. У процесі реконструкції формування онтології міфу обгрунтовано положення про первинність її соціальних функцій (з легітимації та детермінації соціальної діяльності підлеглих спільнот) перед гносеологічними та етіологічними. Показано, що раціональна трансформація християнського міфу у схоластиці мала визначальне значення для формування онтологічного фундаменту перших наукових програм, які стали одним із варіантів історичного розвитку християнської доктрини. Доведено, що міфічні елементи онтології науки транслюються у часі протягом усієї історії розвитку наукового знання. Зазначено, що непрозорість онтологічних підвалин сучасної науки пов'язана з їх міфічною природою, а стійкість - з фіксацією у структурі західної культури, до якої апелюють процедури обгрунтування істинності основ наукового знання у постпозитивістській філософії науки. Наведено та обгрунтовано положення про те, що раціональні виправдання адекватності конструктів онтологій міфу та науки репрезентованому світу є невіддільними від категорій соціальної ефективності даних онтологій.

Комплексно досліджено наскрізний діахронічний зв'язок міфу з мистецтвом слова. На структурному та семантичному рівнях проаналізовано вплив міфології на формування художнього мислення. Розглянуто типологічну подібність та обумовлену різними чинниками своєрідність прояву міфу в феноменах фольклору та літератури. До вітчизняного наукового обігу введено низку термінологічних та методологічних аспектів, які уможливлюють висвітлення універсальної суті та ролі міфу у формуванні художнього мислення. У новому ракурсі представлено міфологічну основу словесного мистецтва, що під впливом різних соціокультурних чинників зберігала константну наявність у фольклорі та літературі.

Розглянуто філософсько-естетичні засади концептуального аналізу специфіки архетипів у міфопоетичній творчості та міфологізованому мистецтві. Проаналізовано аналітичний, компаративний, генетичний, структурно-типологічний та функціонально-соціологічний методи дослідження індоєвропейської міфології та її відтворення у мистецтві. Доведено адекватність символічної інтерпретації міфології як засобу естетичної інтеграції трьох рівнів буття - особистісного, соціального та космічного. Обгрунтовано доцільність конвертування міфопоетичної опозиції "світ людей - інший світ" у психологічну опозицію "свідомість - колективне позасвідоме" та можливість естетичного вивчення архетипного образу Потойбічного Світу, створеного певним етносом, як автопортрета колективного позасвідомого даного народу у міфі, фольклорі, мистецтві. Розглянуто міфопоетичне уявлення про художню творчість як відтворення онтологічного архетипу-прецеденту. Досліджено характер реміфологізації сучасної художньої культури, шляхи її естетичного аналізу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш3(0)-60

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито теоретичні аспекти вивчення міфологеми Агасвера. На підставі комплексного аналізу виявлено та досліджено найважливіші аспекти її еволюційної видозміни. З'ясовано міфологічні джерела апокрифічного тексту про Вічного Жида, що закорінені в мономіфі народження героя. Розгляд літературної рецепції міфологеми Агасвера здійснено крізь призму модифікаційних особливостей філософсько-естетичних парадигм романтизму та постмодернізму, в межах яких функціонують моделі скорботного блукальця в безмірі Всесвіту, тираноборця у філософських пошуках таємниці буття і безсмертного вигнанця, вічні мандри якого стають простором інтелектуального досвіду людства.

На матеріалі світової міфології та українського фольклору розглянуто міфологічну опозицію "хаос - космос" як універсальний культурний код, її онтологічний статус, парадигмальне значення в неміфологічній традиції, зокрема, реалізацію в українському фольклорі.

За допомогою наукових міждисциплінарних досліджень вчених з психології виявлено прояви феномену мономіфу в процесі психологічної допомоги суб'єкту, оскільки врахування основних факторів творення мономіфологічної історії дозволяє актуалізувати та усвідомити культурний потенціал в процесі особистісного розвитку представника певної етнічної спільноти. Розглянуто етапи особистісного саморозуміння та саморозвитку героя в теорії мономіфу Дж. Кемпбелла. Одержані результати теоретичного дослідження відкривають можливості для подальшого вивчення, використання мономіфологічних історій в аспекті проблем психотерапевтичної допомоги особистості та інших контекстах людської діяльності.

Изложены данные о мифах, герметизме, алхимии, геомантии, символике библейских имен и семи священных искусств, опираясь на работы целой плеяды французских, немецких, итальянских и английских ученых XVIII - XIX вв. Представлен редкий материал по каббале. Рассмотрена славянская, греческая, египетская, римская, индийская, персидская, финикийская, иудейская, халдейская, германо-скандинавская мифология и мифология других народов. Впервые пантеоны греческих и римских богов представлены в наиболее полном объеме. Дано этимологическое толкование имен богов и героев. Собран богатейший иллюстративный материал - около 1 100 редких картин, рисунков, гравюр.