Вперше доведено раціональну непрозорість онтології науки та евристичну цінність зіставлення онтологій науки та міфу для вивчення структури та функцій онтології науки. У процесі реконструкції формування онтології міфу обгрунтовано положення про первинність її соціальних функцій (з легітимації та детермінації соціальної діяльності підлеглих спільнот) перед гносеологічними та етіологічними. Показано, що раціональна трансформація християнського міфу у схоластиці мала визначальне значення для формування онтологічного фундаменту перших наукових програм, які стали одним із варіантів історичного розвитку християнської доктрини. Доведено, що міфічні елементи онтології науки транслюються у часі протягом усієї історії розвитку наукового знання. Зазначено, що непрозорість онтологічних підвалин сучасної науки пов'язана з їх міфічною природою, а стійкість - з фіксацією у структурі західної культури, до якої апелюють процедури обгрунтування істинності основ наукового знання у постпозитивістській філософії науки. Наведено та обгрунтовано положення про те, що раціональні виправдання адекватності конструктів онтологій міфу та науки репрезентованому світу є невіддільними від категорій соціальної ефективності даних онтологій.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено наскрізний діахронічний зв'язок міфу з мистецтвом слова. На структурному та семантичному рівнях проаналізовано вплив міфології на формування художнього мислення. Розглянуто типологічну подібність та обумовлену різними чинниками своєрідність прояву міфу в феноменах фольклору та літератури. До вітчизняного наукового обігу введено низку термінологічних та методологічних аспектів, які уможливлюють висвітлення універсальної суті та ролі міфу у формуванні художнього мислення. У новому ракурсі представлено міфологічну основу словесного мистецтва, що під впливом різних соціокультурних чинників зберігала константну наявність у фольклорі та літературі.

  Скачати повний текст

Розглянуто філософсько-естетичні засади концептуального аналізу специфіки архетипів у міфопоетичній творчості та міфологізованому мистецтві. Проаналізовано аналітичний, компаративний, генетичний, структурно-типологічний та функціонально-соціологічний методи дослідження індоєвропейської міфології та її відтворення у мистецтві. Доведено адекватність символічної інтерпретації міфології як засоба естетичної інтеграції трьох рівнів буття - особистісного, соціального та космічного. Обгрунтовано доцільність конвертування міфопоетичної опозиції світ людей - інший світ у психологічну опозицію свідомість - колективне позасвідоме та можливість естетичного вивчення архетипного образу Потойбічного Світу, створеного певним етносом, як автопортрету колективного позасвідомого даного народу у міфі, фольклорі, мистецтві. Розкрито міфологічне походження та естетичний зміст поняття архетипу. Розглянуто міфопоетичне уявлення про художню творчість як відтворення онтологічного архетипу-прецеденту. Досліджено характер реміфологізації сучасної художньої культури, шляхи її естетичного аналізу.

  Скачати повний текст