Проаналізовано види свободи, найбільш характерні варіанти конфліктів між ними. Виокремлено кілька методологічних підходів до тлумачення свободи, а також методологічні засади інтерпретування цієї категорії, що є актуальними для України.

Досліджено проблему легітимації. Стисло подано історію даного поняття, яке традиційно розглядалось як явище політичної сфери соціального життя. Розглянуто різні підходи стосовно даної проблеми М.Вебера, Т.Парсонса, П.Бурдьє, Р.Барта, Ю.Хабермаса. Зроблено висновок, що не можна обмежувати проблему легітимації лише політичною сферою, бо легітимація стосується влади і у сфері соціального життя.

Приведен общий анализ политических ценностей, описана их специфика. Определена роль политических ценностей в историческом процессе. Рассмотрена диалектика политических ценностей. Изложены ценностные основы политических идеологий.

Розглянуто питання моралі та політики, природи і влади, досліджено моральні засади нейтралітету, прав, рівності, свободи особистості. На підставі узагальнення творчості мислителів минулого (І.Канта, Дж.Мілля, Ф.Гайєха) та сучасного часу (Р.Нозика, Дж.Роулза, Р.Дворкіна), визначено нові принципи лібералізму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф011

Рубрики:

Предмет політики

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З'ясовано природу легітимаційно-договірної теорії держави та права. Виявлено суть деліберативної демократії, нових "поділу влад", типу "громадськості" та підходу до тлумачення феномену громадського суспільства. Розкрито космополітичний характер демократичного громадянства як основного інституту права ЄС. Проаналізовано зміст основних прав і свобод українського громадянина в контексті вимог Ради Європи та ЄС. Розкрито принципи, форми та методи діяльності українських державних інституцій з охорони основних прав і свобод людини і громадянина, розглянуто проблеми оптимізації правоохоронної діяльності та міжнародного співробітництва у галузі захисту прав людини та основних свобод.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.41 + Ф053 + Ф011

Рубрики:

Державна влада. Суверенітет

Політична поведінка (в т. ч. маркетинг політичний)

Предмет політики

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.01 + С5*122.6 + Ф011

Рубрики:

Право і суспільні відносини. Соціологія права

Соціологія

Предмет політики

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено принцип реальності прав і свобод людини і громадянина як одного з базових правових положень і умов формування правової демократичної держави; визначено структуру й особливості складових елементів категорії "реальність прав і свобод"; сформульовано висновки щодо загальних тенденцій реальності прав і свобод.

Исследован принцип реальности прав и свобод человека и гражданина как одно из базовых правовых положений и условий формирования правового демократического государства; определена структура и особенности составных элементов категории "реальность прав исвобод"; сформулированы выводы об общих тенденциях реальности прав и свобод.

The principle of a reality of rights and freedom of the person and the citizen as one of base legal statuses and conditions of formation of the legal democratic state is investigated; the structure and features of components of a category "a reality of rights and freedom" is determined; conclusions about the common tendencies of a reality of rights and freedom are formulated.

Уперше у вітчизняній політологічній науці здійснено комплексний історико-методологічний аналіз особливостей розвитку історичних цінностей антропологічного, культурницького, політичного, соціального характеру, що дало змогу сформувати систему концептуальних підходів до даної проблеми. Запропоновано визначення суті політичних і громадянських цінностей. Зазначено, що за сучасних умов утвердження української державності джерелом і системовизначальною основою формування даних цінностей є культура та традиції, а системовизначальною цінністю сфери політики повинно бути поняття ефективності дій суб'єктів політики різного рівня, способів функціонування інституцій, прийняття рішень, формування відносин. Доведено, що способом обгрунтування суті громадянського суспільства в сучасній Україні більшою мірою стають цінності інституційного характеру, а не духовного, ментального, культурницького, що виявляє логічно-зворотній процес у порівнянні з тим, який відбувався в Європі у XVIII - XX ст.

Представлено аналіз політико-правових поглядів Платона. Розглянуто проблему легітимного правління, специфічний дозвіл якої грецький мислитель пропонує в творах "Держава", "Політик" і "Закони". Акцентовано увагу на питаннях що є причиною виникнення політичного правління, що мається на увазі під поняттям "легітимність", які механізми реалізації цього принципу пропонує філософ.

Висвітлено проблеми політико-правового регулювання підприємництва за умов переходу до класичної моделі розвитку. Проаналізовано світовий та український досвід соціальних та політико-правових передумов розвитку вільного підприємництва, розкрито його соціокультурні засади. Описано типологію підприємництва в Україні, цивільно-правовий статус суб'єктів підприємницької діяльності, форми міжсекторального співробітництва організацій "третього сектору", підприємництва та органів влади. Розглянуто питання правового регулювання електронних форм підприємницької діяльності. Визначено особливості політико-правової моделі розвитку інноваційного підприємництва в країні, головні чинники тінізації підприємницької діяльності, основні напрями державної регуляторної політики у зазначеній сфері.

Освещены проблемы политико-правового регулирования предпринимательства в условиях перехода к классической модели развития. Проанализированы мировой и украинский опыт социальных и политико-правовых предпосылок развития свободного предпринимательства, раскрыты его социокультурные основы. Представлена типология предпринимательства в Украине, определен гражданско-правовой статус субъектов предпринимательской деятельности, освещены формы межсекторального сотрудничества организаций "третьего сектора", предпринимательства и органов власти. Рассмотрены вопросы правового регулирования электронных форм предпринимательской деятельности. Определены особенности политико-правовой модели развития инновационного предпринимательства в стране, главные факторы тенизации предпринимательской деятельности, основные направления государственной регуляторной политики в указанной сфере.

Розглянуто систему цінностей особистості, особливості формування політичної культури за умов демократизації українського суспільства. Досліджено позитивні цінності сучасного соціуму, розкрито механізми формування цінностей в процесі життєдіяльності індивіда. Виявлено та показано цінності постматеріального суспільства, особливості формування загальнолюдських цінностей в Україні. Окреслено шляхи створення системи політичних цінностей за урахування історичних, національних та ментальних особливостей українського суспільства. На підставі комплексного дослідження соціологічних даних показано стан політичної культури української молоді в процесі модернізації суспільства, етапи процесу соціалізації молодої людини. Показано необхідність проведення державою молодіжної політики, яка мала б за мету формування свідомої громадянської позиції, політично активного члена суспільства.

Проведено комплексне політологічне дослідження особливостей становлення та функціонування політичної науки й освіти в Україні. Визначено тендценії подальшого розвитку даного комплексу політичних знань і основні напрями його реального впливу на процеси державного будівництва, розвитку демократичної політичної культури, гуманізації соціуму, гуманітаризації освіти, інституціалізації громадянського суспільства. Систематизовано політичні знання як ціннісну базу теоретичного осмислення та практичної реалізації політики за умов демократизації суспільства з урахуванням мінливої динаміки розвитку політичної сфери. Доведено, що за сучасних умов політичний простір значною мірою символізується, що обумовлює розширення постмодерністського дискурсу в українській політології. Запропоновано схему розвитку в Україні наукових політологічних досліджень, яка включає аналіз досягнень її основних напрямів. Визначено перспективи та конкретизовано завдання розвитку політології як навчального курсу та базової спеціальності у вищих навчальних закладах України. Аргументовано наукову позицію, згідно з якою політологія постає як одна з провідних дисциплін у системі сучасної соціально-гуманітарної освіти України. Показано, що політична наука й освіта відіграють значну роль як науково-освітня система стимулювання процесу становлення громадянського суспільства. Обгрунтовано науковий підхід, відповідно до якого створення сучасних соціальних цінностей становить процес, невідривний від впровадження громадянських знань через міжгалузеву систему громадянської освіти.

Розглянуто проблему ціннісно-нормативної легітимації політичної системи модерного суспільства як суспільства ліберально-демократичної культури. Розкрито значення ціннісно-нормативної складової процесу легітимації. Обгрунтовано твердження, що за умов модерного суспільства легітимація політичної системи є процесом аргументованого обгрунтування або виправдання політичних інституцій і практик. Відзначено, що легітимація як одна з мовленнєвих практик потрапляє у проблемне поле прагматичного аналізу мови. Здійснено дослідження легітимативної практики з використанням понять "комунікативний розум", "значущість", "фактичність", "комунікативна дія", "життєсвіт". Визначено сутність ціннісно-нормативної легітимації як процесу, який пов'язує життєсвіти політико-правової спільноти та її політичну систему. Доведено, що ціннісно-нормативними засадами легітимації політичної системи у модерному суспільстві є свобода, рівність, політична автономія індивіда та справедливість, що претендують на універсальну значущість.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф011 + Х803 + Х911.3

Рубрики:

Предмет політики

Права і свободи <Державне /конституційне/ право>

Захист прав людини

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано теоретико-методологічні засади легітимації соціальних інститутів. Розглянуто проблеми виправдання соціальних інститутів у контексті зміни філософських парадигм - від онтологічної через менталістичну до лінгвістичної. Охарактеризовано постметафізичні моделі легітимації. Наведено результати дослідження двох провідних у сучасному соціально-філософському дискурсі Заходу парадигмальних постметафізичних моделей легітимації соціальних інститутів на засадах дискурсивної етики К.-О.Апеля й Ю.Габермаса, а також конкуруючого з ними системно-теоретичного аналізу Н.Лумана. Висвітлено особливості постмодерністського дискурсу легітимації.

Проанализированы теоретико-методологические принципы легитимации социальных институтов. Рассмотрены проблемы оправдания социальных институтов в контексте смены философских парадигм - от онтологической через менталистическую к лингвистической. Охарактеризованы постметафизические модели легитимации. Представлены результаты исследования двух ведущих в современном социально-философском дискурсе Запада парадигмальных постметафизических моделей легитимации социальных институтов на принципах дискурсивной этики К.-О.Апеля и Ю.Габермаса, а также конкурирующего с ними системно-теоретического анализа Н.Лумана. Освещены особенности постмодернистского дискурса легитимации.

Наведено теоретичні погляди на проблему категоріальних елементів сутності поняття громадської думки (ГД), розроблено методологічну модель аналізу процесів її формування за умов модернізації суспільства та легітимації нових політичних інститутів і владних структур. Здійснено теоретичну реконструкцію особливостей комунікативного простору політики за умов формування впливу засобів масової комунікації (ЗМК) на ГД як ресурс легітимації. Уперше у вітчизняній політичній науці в контексті міждисциплінарних політико-соціологічних пошуків системно розглянуто технології впливу ЗМК як генератора інформаційних потоків політичної влади, зокрема за її легітимації, на ГД. На підставі соціологічного опитування (апробаційної анкети) визначено ступінь впливу на масову свідомість вітчизняних радіокомунікацій.

Розкрито суть поняття "легітимність" і головні підходи до його розуміння, що мають місце в історії політичної думки від уявлень про послух владі у політичній думці Стародавнього світу аж до зародження поняття "легітимність" у політичній концепції М. Вебера. Особливу увагу приділено сучасним концепціям легітимності.

Досліджено персональний аспект ціннісної основи політико-владних відносин. Розкрито значення, показано місце та визначено роль персоніфікованої ціннісної системи у формуванні новітніх засад здійснення політичної влади в європейському співтоваристві.