Досліджено генезис ідеї соціального добробуту та його інститутів у США, проаналізовано інші моделі соціального добробуту.

Розглянуто суб'єктно-ціннісні аспекти взаємодії індивідуальних і соціальних чинників у становленні технічно обдарованої особистості. Детально проаналізовано специфіку групового психологічного консультування керівників закладів середньої освіти з проблем управління. Основну увагу приділено статево-віковим особливостям психофізіологічних корелянтів успішності школярів, а також пріоритетним напрямкам гуманістичного виховання молоді за умов культурно-дозвіллєвої діяльності.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*1в663

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання визрівання соціальної свідомості за допомогою понять "соціальна зрілість соціальних груп", "соціальні якості", "ідентифікація", "культурне інсценування", "стиль життя" та "форма життя". Викладено концепцію Л.Іоніна про ідентифікацію як культурне інсценування. Доведено, що визрівання свідомості великих соціальних груп внаслідок ідентифікації за типом культурного інсценування є мало ймовірним. Досліджено емоційну ідентифікацію, яка відіграє значну роль у формуванні соціальних якостей (на кшталт альтруїзму).

На широкому документальному і фактичному матеріалі досліджуються актуальні проблеми участі молоді в сільськогосподарському виробництві, її вплив на соціально-економічні відносини на селі в 1960-1980-ті роки. Аналізується підготовка молоді до праці на полях і фермах, зміни в організації праці, трудова активність сільської молоді України. Розглядається діяльність сільськогосподарських підприємств по формуванню стабільних трудових колективів, а також виробничо-побутові умови життя і праці сільської молоді.

Розкриваються проблеми створення та впровадження моніторингу соціальних процесів. Охоплюються концептуальні положення та напрями трансформування соціальної політики в умовах перехідної економіки України, наведено огляд сучасних теоретичних концепцій соціальної політики держав з ринковою економікою. Значне місце займають питання удосконалення механізму управління соціально-трудовими відносинами з урахуванням світового досвіду, дослідження проблем бідності, безробіття та ринку праці, демографії, оплати праці, зайнятості. Розглядаються методологічні принципи та методичні підходи до побудови моніторингу, аналізу та прогнозування основних соціальних процесів, а також результати моніторингових досліджень, проведених авторами.

Рассмотрены теоретические основы обществоведения как естественнонаучной дисциплины. Изложено представление об обществе как высшей ступени развития живого, целостном организме, сформировавшемся и развивающемся в вероятностно-статистической среде. С этой позиции рассмотрены сущность и становление общества, определены необходимость и основные факторы его развития, исследованы закономерные формы, в которых оно происходит, а также предпринята попытка прогноза дальнейшего развития.

Исследованы глубинные процессы жизнедеятельности индивида в главных сферах бытия, благодаря которым осуществляется движение общества и определяется его направленность. Проанализирована внутренняя сторона бытия индивида в качестве субъекта движения общества.

Досліджено у соціально-філософському аспекті основні компоненти структури суспільства. Висвітлено поняття суспільства та структури, розглянуто призначення суспільних інститутів і суспільних організацій, складові частини механізму суспільної організації як компонента структури суспільства.

Розкрито поняття "цінність" у категоріальній системі соціологічного знання. Проаналізовано розуміння сутності та природи цінностей з точки зору Е.Дюркгейма, О.Г.Здравомислова. Розглянуто уявлення Уільяма Л.Кольба про соціологічну роль цінностей. Наведено класифікацію та метод вивчення цінностей М.Рокича. Висвітлено основні підходи до вивчення системи цінностей у історії світової соціологічної думки.

Висвітлено теоретичні проблеми регулювання мовної діяльності суспільства, співвідношення дескриптивного та прескриптивного підходів до мови. Вияви соціальної активності щодо мовних питань інтерпретовано як різновид метамовної рефлексії та досліджено у логіко-лінгвістичному і культурно-семіотичному аспектах. Особливу увагу приділено теоретичним проблемам мовної норми, соціонормативний (функціонально-комунікативний) аспект розгляду мовних питань поєднано з їх когнітивною інтерпретацією. Проаналізовано механізми маніпулювання мовою, проблеми влади та ідеології.

Рассмотрены основные особенности формирования современной социокультурной парадигмы. Особое внимание уделено важнейшим характеристикам разума как ключевой категории культуры, а также тем стратегиям и императивам, которые будут задавать направление развития цивилизации ХХІ в.

На материалах философии, истории, психологии, теории управления рассмотрена взаимосвязь оптимизма и пессимизма, роль которой в формировании социальной перспективы подобна "свету и тени" в изобразительном искусстве. Проанализированы методология, сферы применения, сущность, компоненты взаимосвязи оптимизма и пессимизма, определена ее роль в развитии социальной перспективы, а также дано синтезированное определение понятий "оптимизм", "пессимизм". На основе анализа "социальной перспективы" в контексте идеи картины мира и развития общества раскрыто содержание данного социально-философского понятия. В ходе философского исследования использован проблемный метод изучения развития взаимосвязи оптимизма и пессимизма как оценочно-волевого среза мировоззрения в осуществившейся социальной перспективе, а также системно-композиционный метод анализа взаимосвязи оптимизма и пессимизма в формировании социальной перспективы, в результате использования которых осуществлен поиск направлений оптимизации формирования социальных перспектив.

Освещены праксеологические аспекты процесса труда и инновационные технологии образования. Приведены характеристика процесса труда. Творческий потенциал представлен как исток инновационных технологий и основа развития мышления экономическими понятиями. Рассмотрены предметы праксеологического конструирования и инновационные технологии развития человека с точки зрения предмета изучения, управления, проектирования и ценности. Понятия о сферах психики и сознания раскрыты как предметы инновационных технологий: сенсорных, перцептивных и др. Приведены критерии педагогических технологий развития мышления. Отображена сфера профессионального менталитета в связи с функциями сознания в инновациях, неосознаваемого и потенции психического отражения, знания как потенциала духовности, где профессиональные черты и свойства студента - составные менталитета. Определены некоторые аспекты дидактики экономического образования и профессионального менталитета, проанализированы свобода действий и роль инновационных технологий в достижении цели, в реализации возможности новообразований и их целесообразность.

Розглянуто суспільне життя як цілісний процес функціонування та розвитку розумної живої речовини, що відбувається у організменній формі. Проаналізовано світоглядний підхід, ідеологію осягнення та якість методологічного інструментарію, за допомогою якого сьогодні вивчається суспільне життя. З'ясовано причини, що викликали патологію у сімействі соціальних організмів неолітичного походження. У ході філософського аналізу соціальний організм розкрито як діалектичне протиріччя між особистістю та суспільством, грунтовно висвітлено механізм взаємодії суб'єктивного та об'єктивного інгредієнтів соціальної цілісності. Викладено підходи до вивчення морфології польової форми життя, функціонування, саморегуляції та розвитку соціального організму та наведено інші його характеристики. Системно охарактеризовано соціальний організм країни, подано його евристичну модель, а також запропоновано моделі видових та найпростіших соціальних організмів.

У монографії досліджуються загальнотеоретичні та прикладні аспекти розвитку соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю в Україні у XX столітті, визначено її головні тенденції і закономірності, чинники та пріоритетні напрямки. Зроблено аналіз етапів становлення соціальної педагогіки та соціальної роботи в Україні, сформульовано понятійно-термінологічний апарат соціально-педагогічної діяльності як основи соціальної роботи, розкрито суть моделей, програм, проектів її організації в сучасних умовах, показано можливості взаємозв'язку державних, громадських і благодійних організацій та фондів у соціальній профілактиці, соціальному обслуговуванні, соціальній адаптації та соціальній реабілітації різних категорій дітей і молоді. В додатках подані статистичні відомості про діяльність центрів соціальних служб для молоді за 1997-1998 роки.

Розглянуто соціальну природу, системоутворюючий елемент виховного процесу, зміст виховання. Висвітлено структуру виховних відносин, циклічність і періоди розвитку виховання. Особливу увагу приділено спробі моделювання виховного (соціально-педагогічного) процесу, а також результатам експериментальних досліджень виховних процесів у різних соціально-педагогічних системах.

Розглянуто соціально-культурну динаміку в країнах пострадянського простору, перспективи становлення електоральної соціології в Україні у контексті західної соціологічної думки. Проаналізовано особливості взаємодії та взаємовідносин між етнічними групами населення Харкова. Висвітлено систему соціального захисту населення України, проблему наркоманії, феномен соціально-психологічної залежності особистості та перспективи розвитку громадянського суспільства.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*18

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж70616 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Робота відбиває один з етапів на шляху створення кібернетичної моделі суспільства. Розкриваються проблеми побудови структурно-функціональної моделі суспільства, керування його життєдіяльністю та розвитком. Підкреслено, що побудову зазначеної моделі передбачається здійснювати на основі послідовного групування елементів суспільства та його життєдіяльності, процесів відтворення та інших видів діяльності, відносно яких має розглядатися пряме або непряме керування.