Индукцию апоптоза цисплатином, циклоплатамом, доксорубицином и этопозидом в клетках Jurkat исследовали с помощью метода проточной цитометрии в препаратах, окрашенных йодистым пропидием, а также методом TUNEL и по связыванию с меченым аннексином V. Несмотря на различия внутриклеточных мишеней, действие исследованных противоопухолевых препаратов на клетки во всех случаях приводило к развитию апоптоза, эффективность индукции которого зависела от дозы препарата и времени инкубации. Процент апоптических клеток, определяемых по методу TUNEL и по связыванию с меченым аннексином V, был выше такового, определяемого по связыванию с йодистым пропидием.

Развиваемое направление посвящено рассмотрению общих стратегий и разработке физиологических и психо-физических моделей в комплексном изучении механизма действия гормонов, включая влияние как внутренних биологических факторов, так и экологических факторов, связанных с химическим загрязнением окружающей среды. Для выяснения механизма действия гормонов необходимы данные о ряде важнейших свойств последних. Представлены результаты Монте-Карловской симуляции и расчета ряда структурных и физико-химических свойств адреналина, нор-адреналина и инсулина.

Висвітлено основні проблеми фармацевтичного сектору України за сучасних ринкових умов. Основну увагу приділено новим засобам для лікування хронічної недостатності кровообігу. Запропоновано пріоритетні напрямки розвитку державної системи медикаментозного забезпечення та контролю якості ліків.

Рассмотрена научная и творческая деятельность член-корреспондента НАН, АМН Украины, профессора, доктора медицинских наук Юрия Соломоновича Кагана. Изложены основы экспериментальной и клинической токсикологии химических веществ, современные методы исследования в токсикологии. Исследованы проблемы окружающей среды и здоровья, дана оценка риска и опасности химических веществ и др.

Висвітлено теоретичні основи методів, які найчастіше використовуються для аналізу лікарських речовин. Запропоновано рівняння хімічних реакцій для якісного визначення лікарських речовин у лікарських формах. Наведено приклади визначення деяких лікарських речовин.

Висвітлено класифікацію пестицидів, що набули широкого застосування, за призначенням та хімічною будовою, їх небезпечність для здоров'я, екологічні наслідки використання, фізико-хімічні властивості, а також шляхи перетворення у навколишньому середовищі, рослинах та організмах теплокровних. Особливу увагу приділено теорії та практиці відбору проб, підготовки їх до аналізу, сучасним методам ідентифікації та кількісного визначення мікрокількостей пестицидів у сільськогосподарській продукції, продуктах харчування та об'єктах навколишнього середовища (повітрі, воді, грунті) методами фотометрії, газової, тонкошарової, високоефективної рідинної хроматографії, мас-спектрометрії та хромато-мас-спектрометрії, імуноферментним методом тощо.

Розглянуто основні положення технології лікарських форм аптечного виробництва. Особливу увагу приділено сучасним вимогам, які висуваються до лікарських форм, лікарських і допоміжних речовин, що використовуються для виготовлення лікарських препаратів.

Приведены сведения об опасных животных Мирового океана, которые сгруппированы по способу нанесения повреждений и поражений человеку. При этом в каждой группе животные последовательно представлены от низко- до высокоорганизованных. Приводится иллюстративное изображение опасных морских животных, краткое описание их отличительных признаков, мест и среды обитания, особенностей способа нанесения повреждений, их клиника, первая помощь и профилактика. Медицинские аспекты изложены на основе современных принципов травматологии, токсикологии, медикаментозной терапии и реаниматологии.

На современном уровне изложены основные вопросы биохимии и молекулярной биологии. Значительное внимание уделено медико-биологической и фармацевтической направленности изложения представленного материала. В частности, рассмотрены структура и функции сложных белков (хромопротеины, гликопротеины, липопротеины, фосфопротеины, нуклеопротеины, металлопротеины), нуклеиновых кислот (дезоксирибонуклеиновые кислоты (ДНК), рибонуклеиновые кислоты (РНК)), ферментов, углеводов и липидов. Большое внимание уделено переносу генетической информации и биосинтезу белка в клетках, которая представляет исключительно ценную возможность изменять генетическую программу бактериальных, растительных и животных клеток, что является чрезвычайно важным для создания новых лекарственных препаратов. В работе представлена номенклатура витаминов, а также дана общая характеристика и классификация гормонов. Отдельные главы отражают особенности биохимических исследований в клинико-биохимических лабораториях; принципы биохимической диагностики заболеваний и определение функционального состояния органов. Сформулированы некоторые положения биохимии отдельных органов и тканей, а также основные пути превращения лекарственных веществ в организме.

Рассмотрены биологически активные вещества и их роль в восстановлении здоровья, конкретные принципы иммунокоррекции. Дано описание некоторых ингредиентов биологически активных комплексов, краткая характеристика адаптогенных средств. Проанализирована лечебная и реабилитационная эффективность масел при различных заболеваниях, а также продуктов пчеловодсва в лечении острых и хронических заболеваний.

Розглянуто основні розділи біотехнології, досягнення яких використовуються в фармації та медицині. Це стосується методів одержання промислових штамів мікроорганізмів, моноклональних антитіл, іммобілізованих білків та ферментів, вітамінів, антибіотиків, вуглеводів, гормонів, органічних кислот та амінокислот.

Розглянуто основні розділи біотехнології, досягнення якої використовуються в фармації та медицині, зокрема, способи створення промислових штамів мікроорганізмів, напрямки імунобіотехнології, галузі застосування моноклональних антитіл. Описано методи одержання імуноцитів, іммобілізованих ферментів і білків, мікрокапсульованих ферментів, пептидів, органічних кислот.

Висвітлено напрямки наукового пошуку, педагогічну та суспільну діяльність вченого у галузі організації та економіки фармації, засновника школи даного напрямку професора В.М.Толочка.

Розглядаються методи аналізу інформації на основі диференціального та інтегрального числення, а також моделювання процесів диференціальними рівняннями. Викладено теорію ймовірностей, яка є основою математичної статистики, висвітлено застосування граничних теорем теорії ймовірності в метрології. Описані алгоритми одержання статистичних висновків відносно параметрів розподілу досліджуваної ознаки та перевірки гіпотез, аналізу похибок експерименту, планування експерименту та дисперсійного аналізу, моделювання динаміки процесів, аналізу задач лінійного програмування і систем масового обслуговування, моделювання взаємозв'язків на основі кореляційного та регресійного аналізу.

Исследовано влияние нового аналгетического агента Д57 (производного пирролимидазола) на натриевые ионные токи в изолированных афферентных нейронах тригеминальных и спинальных ганглиев крысят. Установлено, что Д57 обеспечивает как тоническое, так и фазное действие на натриевые токи. Под влиянием Д57 в нейронах ноцицептивной системы фазное блокирование угнетало более чем половину токов, которые оставались незаблокированными после действия тонического блокирования, тогда как в нейронах, принадлежащих, вероятно, к другим афферентным системам, вклад фазного блокирования был в 2.5 раза меньшим. Высказывается предположение, что именно высокая интенсивность фазного блокирования натриевых ионных токов в нейронах ноцицептивной системы является основой аналгетического действия агента.

Описано досягнення наукового центру в галузі хімії, технології і фармакології. Відображено співробітництво ДНЦЛЗ з інститутами НАН України щодо створення ряду нових лікарських препаратів.

Судинні реакції багато у чому визначаються станом ендотелію. Досліджено дію на гладенькі м'язи (ГМ) судин дорослих і старих щурів ендотелійзалежних (ацетилхолін, АХ) та ендотелійнезалежних (розчин NO та донори NO - нітропрусид натрію, нітрогліцерин) релаксантів. Встановлено, що з віком судиннорозширююча дія АХ достовірно зменшується, а нітропрусиду натрію, нітрогліцерину та розчину NO не змінюється. Отже, механізм розслаблення ГМ судин за участю NO з віком не порушується, а послаблення вазодилататорних реакцій під час старіння пов'язане з віковим пошкодженням ендотелію та зменшенням синтезу і/або виділення NO.

Застосування біотриту-дента збільшує включення міченого цитрату в тканини, що свідчить про його участь в процесах мінералізації та можливість використання препарата при лікуванні карієсу, пародонтиту, переломах кісток, рахіту.

У дослідах на знерухомлених ненаркотизованих щурах з використанням внутрішньоклітинного відведення вивчали реакції нейронів моторної зони кори головного мозку на внутрішньокіркові подразнення (ВКП) до і після аплікації пантогаму (ПГ) і аскорбінату ГАМК (АГ) на поверхню кори. Аплікація ПГ збільшувала тривалість ГПСП, пригнічувала фонову імпульсну активність (ФІА) і підвищувала рівень мембранного потенціалу нейронів. Аплікація АГ у малих і середніх концентраціях (менше 50 мкМ) збільшувала амплітуду і тривалість гальмівних реакцій, а у високих (50 мкМ і більше) - викликала деполяризацію мембран нейронів з посиленням ФІА. Обговорюються можливі механізми дії згаданих препаратів на клітинному рівні.

Досліджували вплив дистантної трансплантації (підшкірно в області шиї) тканини ембріональної блакитної плями на показники процесу навчання і пам'яті у щурів-реципієнтів. Характеристики вироблення умовної емоційної реакції уникання (УЕРУ) дозволили виділити серед експериментальних тварин дві групи - з успішним і утрудненим формуванням стереотипу УЕРУ. У щурів першої групи після вироблення такого стереотипу електролітично пошкоджували фронтальну кору головного мозку, що вело до деякого погіршення відтворення УЕРУ та якості диференціювання. Дистантна трансплантація тканини блакитної плями забезпечувала відновлення реалізації стереотипу УЕРУ у тварин першої групи, а у тварин другої групи робила можливим досить швидке і якісне формування такого стереотипу. Зроблено висновок, що трансплантована тканина блакитної плями приживлюється, диференціюється і стимулюючим чином впливає на процеси навчання і формування пам'яті (очевидно, за рахунок активації норадренергічних ланок у мозкових системах).