Описано ростомір для автоматичної реєстрації росту стебла та його міжвузлів такої високорослої рослини, як кукурудза. Ростомір містить блок вимірювання у вигляді ланцюгово-протяжного механізму з "датчиком росту" та блок реєстрації сигналів з їх обробкою за заданою програмою на мікрокалькуляторі БЗ-34.

Наведено огляд сучасних літературних даних про механізм регуляції транскрипції генів у рослинах за низьких температур. Надано нові відомості про структуру промоторів генів, які чутливі до дії холоду, та можливі механізми їх регуляції за низьких температур.

Цель работы: На модели лучевого эпидермита изучить кинетику ацетилхолинэстеразы (АХЭ), аденозинтрифосфатазы (АТФ-зы) и сульфгидрильных групп (SH-групп) в различных структурных элементах кожи. Выводы: Сухой лучевой эпидермит сопровождается фазовыми изменениями активности АХЭ, АТФ-зы и количества SH-групп в различных структурных элементах кожи. Между такими изменениями существует отрицательная корреляционная зависимость. Отмечается зависимость между активностью АХЭ, АТФ-зы, количеством SH-групп и клиническим течением лучевого эпидермита. Максимальные изменения показателей отмечаются в период ранней и основной эритематозной реакции, а нормализация происходит по мере стихания процесса.

Узагальнено результати досліджень аденозинфосфатної системи рослин за умов водного і високотемпературного стресів. Сформульовано основні принципи пошкоджувальної дії посухи на аденілатний пул рослин різних екологічних груп. Показано можливості регуляції аденозинфосфатної системи у випадку дефіциту вологи біологічно активними речовинами.

Досліджено вплив надлишку хрому в поживному середовищі на активність хлорофілази та пероксидне окислення ліпідів у листках декоративних квіткових рослин. Встановлено залежність цих показників від часу експозиції. Зниження активності хлорофілази корелює з посиленням пероксидного окиснення ліпідів.

Під час вирощування кукурудзи методом водної культури на 0,5 дози суміші Хогленда - Арнона (контроль) і варіюванні в ній вмісту азоту від 3,75 до 30 мМ встановлено, що у ході адаптації рослин до дворазового зниження і підвищення дози азоту спостерігається збільшення ацидофікуючої активності клітин коренів. Найбільш значне її зростання, що супроводжувалося більшими інтенсивністю поглинання азоту, нітратредуктазною активністю коренів і накопиченням в них Fe і Zn та наростанням маси надземних органів, відмічено у разі дворазового збільшення дози азоту. Подальше її підвищення, як і повне виключення азоту з поживної суміші, викликало пригнічення досліджуваних процесів. Виявлено, що дефіціт і надлишок азоту в поживній суміші негативно впливають на активність редокс-системи клітин коренів.

Висвітлюються причини захворювань на правець імунізованих осіб, летальності від нього та шанси одужання, питання диференційної діагностики церебро-васкулярної патології у ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, а також проблеми дитячого туберкульозу на забруднених радіонуклідами територіях проживання. Розглядаються особливості метаболічних процесів шкіри у хворих на атопічну бронхіальну астму, тактики лікування виразкових кровотеч у хворих з хронічною серцевою недостатністю, рентгенодіагностики туберкульозу легень при профілактичних флюорографічних оглядах населення. Наведено морфофункціональну характеристику тканини головного мозку у віддаленому періоді після легкої черепно-мозкової травми на фоні хронічного внутрішнього опромінення. Ряд питань присвячений аналізу деяких проблем ветеринарії та сільського господарства тощо.

Досліджено взаємний вплив рослин ароматичних видів (непети, чорнобривців, змієголовнику, кропу), зернових (пшениці, кукурудзи, гречки, ячменю) і кормових (ріпаку, суріпиці) за умов їх сумісного вирощування. Встановлено як позитивний, так і негативний (одно- та двосторонні) взаємовпливи рослин-партнерів, що може мати практичне значення. Показано стимулювальний вплив на врожайність маси сирої речовини та збір ефірної олії непети сумісного вирощування з кормовими, лікарськими та ефіроолійними культурами, крім кропу городнього.

Подано аналітичний огляд літератури останніх двох десятиріч стосовно алелопатії рослин в аспекті проблем агрофітоценології. Показана актуальність подальших досліджень культурних рослин з урахуванням їх алелопатичних властивостей і взаємовідносин з агрономічно цінними групами мікроорганізмів у зв'язку з удосконаленням технологій їх вирощування.

Висвітлено історію розвитку та основи анатомії, фізіології, цитології, гістології та ембріології, об'єкти вивчення і методи дослідження тварин. Розглянуто загальні закономірності будови та функцій клітин, тканин і систем органів сільськогосподарських тварин: органів руху, травлення, дихання, сечовиділення, розмноження, крово- і лімфообігу, кровотворення, імунного захисту, а також органів шкірного покриву та внутрішньої секреції. Досліджено фізіологічні процеси, що відбуваються в організмі тварин.

Досліджено антидотний вплив нових похідних N-(3-піридоїл)-S,S-діалкілсульфілімінів. За умов лабораторних і вегетаційних дослідів вивчено вплив іодиду S,S-діізопропіл-N-(1-метил-3-піридоїл) сульфіліміну на токсичність трефлану по відношенню до сої. Розглянуто особливості взаємозв'язку антидотної дії з впливом зазначених сполук на активність нітрогеназного комплексу та деградацію гербіцидів.

Наведено огляд праць, присвячених вивченню негативної дії мутагенних факторів - пестицидів, забруднювачів повітря, води і продуктів харчування, а також використанню антимутагенів природного походження для зменшення мутагенної активності та шкідливого навантаження на біологічні об'єкти.

Розглянуто актуальні питання археології, антропології, стародавньої та середньовічної історії. Висвітлено проблеми історії матеріальної та духовної культури населення Східної Європи від найдавніших часів до середньовіччя. Проаналізовано хронологію та періодизацію старожитностей райковецької культури, сакральні функції східнослов'янського житла, стаціонарні археологічні артефакти виробництва шкіри.

Наведені дані щодо стану і перспектив біотехнології рослин, отримання та впровадження трансгенних рослин, вивчення структури геномів, в тому числі останні відомості про структуру геномів злаків, одержання трансгенних рослин - продуцентів оральних вакцин для імунізації тварин та людини, трансгенних рослин, стійких до хвороб, холоду, безнасіннєвих, зі зміненим поглинанням елементів мінерального живлення, з хлоропластною локалізацією трансгенів, що заважає їх перенесенню з пилком іншим видам, та хімічно індукованими трансгенами.

Уперше проведено порівняльний біохімічний аналіз орхідних, які ведуть епіфітний і наземний спосіб життя. Виявлено, що рослинні тканини наземного виду характеризуються високою активністю окисно-відновних ферментів і відрізняються від епіфіта значно більшим вмістом нуклеїнових кислот, біогенних елементів, фотосинтетичних пігментів та вільних амінокислот. Доведено, що співвідношення кількості РНК та ДНК у листках і коренях у фазі активного росту рослин може бути діагностичним критерієм для з'ясування екотипу орхідних.

Описано прогнозирование путей развития некоторых проблем и разделов физиологии растений в XXI веке. Рассмотрены фотосинтез, регуляторика, взаимодействие органов растений и интегральной роли науки о жизни. Описаны трудности современного этапа развития в Украине науки и физиологии растений в частности.

Досліджено вплив амніотичної рідини на активність біологічного окиснення в ендометрії корів за умов статевого циклу, тільності та функціональної патології яєчника. Детально розглянуто репродуктивні якості свиноматок асканійського типу української м'ясної породи за різних методів підбору. Значну увагу приділено особливостям росту внутрішніх органів ярок різних адаптаційних типів, імунотерапії стафілококових захворювань шкіри собак, застосуванню деяких антиоксидантів та ентеросорбентів з метою зниження рівня нітратів і нітритів у тканинах організму курей, профілактиці диспепсії у новонароджених телят. Наведено токсикологічну характеристику гідрохімічного режиму Тілігульського лиману.

На 27 сортах і лініях ярої м'якої пшениці різного походження вивчали взаємозв'язок інтенсивності фотосинтезу із зерновою продуктивністю та іншими фізіологічними показниками. У фази кущіння, трубкування та початку колосіння визначали інтенсивність фотосинтезу, вологість листків, масу флагового листка, пагона та за повної стиглості масу зерна. Виявлені вірогідні взаємозв'язки між такими ознаками, як маса зерна та надземна маса пагона, інтенсивність фотосинтезу та вологість, а також маса флагового листка; найвищі коефіцієнти кореляції знайдені у групі низькопродуктивних пшениць.

За результатами проведених досліджень нового етиленпродуцента мікробного синтезу на основі карбіду кальцію та його препаративної форми ретпролу встановлено позитивну дію етилену на ріст, розвиток рослин томата, огірків, кукурудзи та сої. Виявлено значний приріст врожаю цих культур та покращання якості плодів порівняно з контролем.

Досліджено дію чотирьох партій регулятора росту емістиму на схожість насіння та ріст проростків різних сортів пшениці та ячменю, а також на приріст довжини колеоптилів пшениці та маси сім'ядолей огірка. Встановлено, що вивчені препарати за фізіологічною дією неоднорідні, тому авторам розробки емістиму необхідно ретельно стандартизувати його хімічний склад.