Дисертація присвячена вивченню захворюваності на алергічні враження шкіри працівників машинобудівних заводів та розробці методів їх лікування та профілактики.Проведено дослідження характеру загальної дерматологічної захворюваності, захворюваності на алергічні дерматози (екзема та алергічний дерматит), визначені основні хімічні алергени виробництва, досліджено в експерименті виразність їх токсичних та алергічних властивостей. Наводяться результати комплексних досліджень у групі працівників, які отримували традиційне лікування, а також в основній групі, де використовували розроблений комплексний метод лікування, в основі якого знаходиться залежний від стану стійкості капілярів шкіри дозований вплив вакуумом з наступним електрофоретичним введенням аскорбінової кислоти. За показниками захворюваності, тривалості періоду непрацездатності, тривалості одного випадку захворювання, результатами клінічно-лабораторних досліджень стану імунологічної системи організму робочих, функціональних показників шкіри (pH, опір електричному струмові, пороги температурної та больової чутливості) доведена висока ефективність розробленого комплексного методу лікування алергічних дерматозів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано причини виникнення, особливості перебігу гострого та хронічного асептичного пододерматитів у великої рогатої худоби (ВРХ). Розроблено заходи профілактики та методів лікування хвороби. Визначено вплив умов утримання та рівня годівлі на стан копитцевого рогу на підставі змін біохімічних показників і фізико-механічних параметрів епідермісу. Установлено, що у корів, яких утримували на залізобетонній щілинній підлозі знижується вміст вологи у копитцевому розі й опір до його стирання, що призводить до надмірного стирання рогу підошви. Згодовування коровам кормів, дефіцитних за поживними та мінеральними речовинами, призводить до зниження вмісту мінеральних речовин у копитцевому розі, перерозподілу фракцій кератозів, що погіршує його якість і сприяє надмірному нашаруванню рогу в ділянці підошви. Виявлено гістологічні та гістохімічні зміни рогу та основи шкіри залежно від перебігу асептичного пододерматиту. Обгрунтовано залежність динаміки морфолого-біохімічних, імунологічних показників крові від характеру перебігу асептичного запалення основи шкіри копитець. Установлено характерні зміни біохімічних показників у даних ділянках за різних форм асептичного пододерматиту, а також визначено біофізичні параметри епідермісу копитець залежно від перебігу захворювання. Виявлено, що за хронічного асептичного пододерматиту у корів знижується імунобіологічна реактивність організму, концентрація сірковмісних амінокислот у копитцевому розі та зростає вміст сульфогідрильних груп у ньому, що призводить до погіршення якості копитцевого рогу та його недостатнього стирання. Розроблено заходи профілактики асептичного пододерматиту у ВРХ, які дозволяють запобігти розвитку захворювання, та методи лікування, завдяки чому є можливим скорочення періоду видужання тварин.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих на атопічний дерматит (АД) з супутньою грибковою інфекцією шляхом застосування в загальній терапії препаратів, здатних справляти фунгістатичну та фунгіцидну дію. У процесі обстеження 70-ти хворих на АД у 64,79 % з них виявлено ураження шкіри та нігтьових пластинок грибами, що сприяло поширеному та більш тяжкому перебігу патологічного процесу. Зазначено, що застосування у комплексній терапії АД, крім системних засобів та препаратів для місцевого лікування, протигрибкових препаратів "Ламізил" та "Орунгал" сприяє мікологічному видужанню хворих, полегшує тяжкість перебігу, подовжує періоди ремісії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі результатів зіставлення імунологічних показників периферичної крові та запаленої шкіри у 160-ти хворих на різні форми атопічного дерматиту (АД) з'ясовано, що для гострого періоду IgE-незалежної форми АД на відміну від IgE-залежної форми був характерний малий ступінь активації імунітету на системному рівні. На локальному рівні, в ураженій шкірі відмінності між формами АД виявилися у зменшенні вмісту в запальних інфільтратах IgE-незалежного АД CD80+, CD86, HLA-DR+ і CD25+ клітин. З'ясовано, що виділені лімфоцити запаленої шкіри хворих на IgE-залежну форму АД за умов in vitro здійснювали прояв значно більшого рівня проліферативної активності у відповідь на дію стафілококового токсину-1. Під час дослідження антигістамінних препаратів з'ясовано, що ефект препарату "Цитиризин" виявився у стимуляції продукції клітинами периферичної крові хворих IgE-залежним АД IFN-gamma та IL-10, а також у зниженні запальної реакції, взаємопов'язаної зі зменшенням в епідермісі кількості кератиноцитів, що експресують міжклітинну молекулу адгезії-1.

  Скачати повний текст

Установлено, що опікове ураження шкіри зумовлює пригнічення активності ксенобіотик-метастабілізувальних ферментів у печінці щурів, максимум якого виявлено на першому тижні, подальшу нормалізацію установлено протягом місяця. Найбільшою мірою гальмуються активності цитохромів P4502E1, 2C і 3A, а також ферментів кон'югації, меншою - цитохромів P4501 A2, 2D і арілестерази. На рівні організму це має прояв у сповільненні елімінації модельних препаратів "Амідопірин" і "Ацетанілід", лікарських засобів "Диклофенак натрію" та "Напроксен", зростанні їх анальгетичної дії. Ці зміни корелюють з підвищенням рівня малонового діальдегіду, дієнових кон'югатів, карбонільних груп білків, нітратів і нітритів, фактора некрозу пухлин-<$Ealpha> й інтерлейкіну-6, активності ксантиноксидази й оксидази D-амінокислот і падінням активності супероксидисмутази та каталази і асоціюється з ультраструктурними та біохімічними змінами у печінці (деструкцією мембран ендоплазматичного ретикулуму та мітохондрій, посилення солюбілізації компонентів мікросомальних мембран). Триметазидин переважає мексидол за мембранопротекторною дією та за здатністю захищати систему біотрансформації ксенобіотиків від опікового ураження.

  Скачати повний текст

Вперше показано, що у процесі андрогенного облисіння впливу деградації зазнають, у першу чергу, інтрадермальні волосяні фолікули. Даний процес супроводжується утворенням агрегатних волосяних фолікулів. З'ясовано, що повна втрата волосся за андрогенної алопеції призводить до компенсаторно-пристосувапьної перебудови шкіри волосистого відділу голови. Доведено, що незважаючи на повну втрату волосся за андрогенної алопеції у шкірі волосистого відділу голови мають місце гермінативні епітеліальні елементи, які є джерелом утворення тонкого волосся, матричні структури яких сховані в товщі сальних залоз.

  Скачати повний текст

Досліджено процес взаємодії лімфоцитів і пухлинних клітин в динаміці росту меланоми B16 мишей та хворих на меланому шкіри, визначено роль експресії ядерного антигена проліферуючих клітин, CD25 і CD54 лімфоцитами і пухлинними клітинами у реалізації протипухлинної дії лімфоцитів, розглянуто можливість корекції даної взаємодії мієлопептидом-2. Визначено, що ЛПК хворих на меланому і лімфоцити лімфатичних вузлів мишей з меланомою B16 посилюють свою протипухлинную дію під впливом мієлопептиду-2, що має здатність також безпосередньо пригнічувати ріст клітин меланоми B16 і клітин меланоми хворих в системі in vitro.

  Скачати повний текст

Проведено скринінгові дослідження протизапальної та репаративної дії різних за складом варіантів мазі "Мірамеф". Визначено оптимальний склад препарату, який включає 1 % мефенамової кислоти, 0,5 % мірамістину, 2,5 % декспантенола та 3 % димексиду. Показано, що комбінована основа (суміш ПЕО-400 та ПЕО-1500 і пропіленгліколя) забезпечує помірну осмотичну (170 %) та виражену антиексудативну дію мазі "Мірамеф". На моделях алергічних контактних дерматитів, викликаних біхроматом калію та 2,4-динітрохлорбензолом, виявлено виражений лікувальний ефект мазі "Мірамеф", який забезпечується синергізмом фармакологічної дії мефенамової кислоти, диметилсульфоксиду та мазевої основи. Встановлено, що за вираженістю протизапальної та протиалергічної дії мазь "Мірамеф" не поступається активності глюкокортикоїдної мазі "Тридерм" і значно перевершує активність протизапальної мазі "Мефенат". На підставі вивчення ранозагоювальної дії мазі "Мірамеф" на моделях раневого процесу різної етіології встановлено, що завдяки оптимально підібраному комплексному складу мазь "Мірамеф" є ефективнішою, ніж відомі однокомпонентні препарати - протизапальна мазь "Мефенат", антибактеріальні засоби "Нітацид", мазь мірамістинова та ранозагоювальні мазі - метилурацилова, мірамістинова та "Бепантен". Проведено вивчення антиміробних властивостей мазі "Мірамеф" методом дифузії в агар і встановлено широкий спектр активності препарату по відношенню до збудників гнійно-септичної раневої інфекції: Staphylococcus aureus, Esherichia coli, Bacillus subtillis, Proteus mirabillis, Pseudomonas aeruginosa та Candida albicans. Останні підтверджено за умов in vivo на моделях кандідозної інфекції і на моделі гнійної рани, інфікованої сумішшю грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів - стафілокока та синегнійної палички. На підставі результатів токсикологічних досліджень встановлено, що мазь "Мірамеф" за нашкірного та внутрішньошлункового застосування є досить нешкідливою, не проявляє місцевоподразливої та алергізувальної дії.

  Скачати повний текст

Дисертація містить результати наукових досліджень 217 хворих з шлунково-стравохідним рефлюксом. Обгрунтовано основні засади підходу у використанні лазеро- та електропунктурної рефлексотерапії під час лікування стравохідно-шлункового рефлюксу. Показано ефективність рекомендованих методів на підставі клінічних, рентгенологічних, ендоскопічних, морфологічних, електрогастрографічних досліджень, а також досліджень секреторної функції шлунка, внутрішньошлункової рН-метрії й вимірів біоелектричних потенціалів і температури шкіри.

  Скачати повний текст

На підставі 15-річного (1986 - 2001 рр.) динамічного вивчення стану здоров'я 207-ми учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, включаючи 88 реконвалесцентів гострої променевої хвороби, які зазнали опромінення в діапазоні від 0,1 до 7,1 Гр, наведено детальну характеристику віддалених наслідків радіаційного впливу, визначено роль іонізуючого випромінювання та інших факторів ризику у формуванні патологічних станів кровотворної, травної та серцево-судинної систем організму, органу зору та шкіри. Математично описано варіанти реакції мієлоїдної та мегакаріоцитарної ланок кісткового мозку на загальне відносно рівномірне опромінення та розроблено гематологічні критерії тяжкості гострої променевої хвороби. На базі дискримінантного аналізу визначено групи ризику розвитку онкогематологічних та окремих соматичних захворювань. Створено оригінальну комп'ютерну базу даних осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яким у 1986 р. діагностовано гостру променеву хворобу.

  Скачати повний текст

Розроблено новий напрям технології медичних зображень - апаратурно-методичне забезпечення візуалізації рельєфу електричних параметрів шкіри. Запропоновано принципово новий тип сканера, на базі якого створено вимірювально-інформаційний комплекс (ВІК). За допомогою ВІК виявлено й описано біологічно активні зони (зокрема, зони проекції болю, гіперестезії, акупунктури), а також феномени природної та індукованої автохвильової активності імпедансного і потенційного рельєфів шкіри.

  Скачати повний текст

Вивчено проблему впливу відновного масажу на рівень показників спеціальної працездатності кваліфікованих борців і важкоатлетів у передзмагальному мезоциклі. Доповнено дані про вплив відновного масажу на функціональний стан нервово-м'язової системи, термотопографічні показники шкіри, біохімічні показники сечі. Обгрунтовано вплив відновного масажу на рівень спеціальної працездатності кваліфікованих борців і важкоатлетів у передзмагальному мезоциклі. Впроваджено до тренувального процесу розроблену методику відновного масажу для кваліфікованих борців і важкоатлетів у передзмагальному мезоциклі.

  Скачати повний текст

Визначено умови одержання та кріоконсервування первинних суспензій соматичних ембріональних клітин (СЕК) щурів. З'ясовано їх вплив на перебіг репаративних процесів за експериментального термічного ушкодження шкіри та механічного ушкодження суглобового хряща. Застосування кріозахисного середовища, до вмісту якого входять 10 % диметилсульфоксид (ДМСО) і 10 % ембріональної сироватки дозволило одержати високі показники збереженості та життєздатності СЕК. Установлено, що введення суспензії свіжоізольованих, кріоконсервованих і летально пошкоджених СЕК в зону механічної травми суглобового хряща та у ділянку експериментальної термічної травми сприяє посиленню проліферації хондробластів і фібробластів у тканинах, підвищенню активності глікозаміногліканів основної речовини позаклітинного матриксу. Введення первинних суспензій СЕК у ділянку термічного ушкодження призводить до швидкого розвитку грануляційної тканини на фоні зниження рівня лейкоцитарної інфільтрації, що сприяє прискоренню процесів закриття ранового дефекту та скороченню термінів відновлення шкіряного покриву. Використання первинних суспензій СЕК у тварин з термічною травмою призводить до швидкої нормалізації показників периферійної крові (рівня гемоглобіну, кількості еритроцитів і лейкоцитів), а також до нормалізації вмісту основних компонентів міжклітинного матриксу сполучної тканини (колагену, неколагенових білків і глікозаміногліканів). Дія СЕК залежить від їх життєздатності, зокрема, свіжоізольовані клітини швидше відновлюють уражені ділянки тканини, ніж консервовані. Позитивний вплив летально кріопошкоджених клітин на відновлення травматично ушкоджених суглобового хряща та дерми доводить значущість біологічно активних речовин у реалізації дії СЕК.

  Скачати повний текст

Вперше доведено, що внесення в область дефекту кріоконсервованих фібробластів без додаткового культивування забезпечує вірогідне скорочення термінів його загоєння. Експериментально обгрунтовано переваги іммобілізації фібробластів у метилцелюлозному гелі у разі нанесення їх на дефект шкіри. Виявлено, що динаміка зміни показників гострої фази запалення корелює з гістоморфологічними змінами в тканинах після нанесення на дефект кріоконсервованих і негативних фібробластів. Вказано на можливість отримання фібробластів з біоптатів шкіри після їх гіпотермічного зберігання протягом 14-ти діб. Експериментально обгрунтовано склад середовищ для гіпотермічного зберігання біоптатів шкіри з метою наступного отримання фібробластів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено, що розвиток Т-клітинної лімфоми шкіри (ТКЛШ) супроводжується характерними, залежно від стадії, імунологічними змінами: зниженням експресії антигенів загальних Т-клітин, супресорів, зростанням експресії гесперних клітин, зниженням проліферативної та фагоцитарної активності лейкоцитів периферичної крові. Застосування плазмофотоферезу (ПФФ) призвело до зниження експресії CD4, CD5, CD16, CD22 та зростання експресії CD7, CD8 та HLA-Dr антигенів, а також відмічено зростання проліферативної активності лімфоцитів периферичної крові у відповідь на мітогени фітогемаглютиніну та туберкулін. У хворих після ПФФ виявлено зростання фагоцитарної активності нейтрофільних лейкоцитів і зниження вмісту циркулюючих імунних комплексів. Зазначено, що ПФФ призводив до нормалізації біохімічних показників сироватки крові, які характеризують білковий, електролітний, азотний, ліпідний склад крові та функцію печінки у хворих на Т-клітинні лімфоми шкіри. Визначено, що нормалізація досліджуваних параметрів корелювала зі стадією та тяжкістю захворювання. Найбільш інформативним біохімічним показником протікання злоякісного процесу є рівень сироваткової лактатдегідрогенази.

  Скачати повний текст

Розроблено технологію одержання водно-сольового екстракту з кріоконсервованих фрагментів шкіри новонароджених поросят. На підставі аналізу хроматографічних досліджень зроблено висновок, що в екстракті присутній широкий спектр речовин пептидної природи з імовірними регуляторними властивостями. Встановлено, що застосування екстракту шкіри новонароджених поросят (ЕШНП) під час терапії експериментальних опікових і холодових ран сприяє прискоренню процесу їх загоєння. Виявлено, що екстракт сприяє зменшенню вираженості запальної реакції, а також істотному прискоренню темпів формування грануляційної тканини. У разі застосування ЕШНП для місцевого лікування опікових і холодових ран в експерименті спостережено значні зміни цитограм у різних термінах дослідження у вигляді зменшення альтернативних і ексудативних порушень, стимуляції початку фази проліферації. Показано, що введення тваринам ЕШНП справляє достовірний терапевтичний ефект під час лікування інфікованих опікових і холодових ушкоджень II-го ступеня без застосування антибіотиків і консервативного місцевого лікування.

  Скачати повний текст

Досліджено роль метаболічних порушень ліпідів у патогенезі псоріазу та пошуку ефективних методів його лікування. Наведено результати поглибленого вивчення метаболізму жирних кислот ліпідів крові та водно-ліпідної мантії шкіри у їх взаємозалежності один з одним у хворих з різним клінічним перебігом псоріазу. Встановлено два варіанти порушень ліпідного комплексу в різних біологічних об'єктах на тлі інтенсифікації ліпідної пероксидації, вираженість яких корелювала зі складністю перебігу дерматозу. Запропоновано та патогенетично обгрунтовано метод лікування псоріазу з включенням у комплекс базисної терапії системного поліензимного препарату "Вобе-мугос Е", який сприяє підвищенню клінічної ефективності лікування дерматозу та подовженню ремісії, забезпечує коригувальний вплив на жирнокислотну формулу ліпідів еритроцитів крові.

  Скачати повний текст

Визначено взаємозв'язки між зажиттєвістю чи післясмертністю утворення саден і статистичними (середнє та дисперсія) та просторово частотними (дисперсія екстремумів Log-log залежностей спектрів потужності) параметрами, що характеризують координатні розподіли інтенсивності, азимутів, еліптичності, фазових зсувів між ортогональними компонентами лазерної хвилі в зображеннях шкіри біоманекенів. Виявлено статистичні критерії диференціації зажиттєвого або післясмертного походження ушкоджень шкіри тіла людини. Наведено, що інтенсивність зображення гістологічного зрізу неушкодженої шкіри людини координатно розподіляється між значененнями 320 - 270, гістологічного зрізу шкіри люлини із зажиттєвим садном між значеннями 80 - 45, гістолічного зрізу шкіри людини з післясмертним садном між значеннями 55 - 35. Досліджено, що під час порівняння середніх даних екстремумів спектрів потужності лазерних зображень гістологічних зрізів зажиттєвого садна з неушкодженою шкірою (контроль) різниця є статистично достовірною. Проаналізовано, що таку ж різницю виявлено і під час порівняння післясмертного садна з контролем, а між зажиттєвим і післясмертним садном різниця є недостовірною. Статистично усереднено значення розподілів екстремумів спектрів потужності інтенсивності лазерних зображень під час зіставлення показника достовірності між неушкодженою шкірою з зажиттєвим садном і післясмертним садном різниця недостовірна.

  Скачати повний текст