Цель работы: На модели лучевого эпидермита изучить кинетику ацетилхолинэстеразы (АХЭ), аденозинтрифосфатазы (АТФ-зы) и сульфгидрильных групп (SH-групп) в различных структурных элементах кожи. Выводы: Сухой лучевой эпидермит сопровождается фазовыми изменениями активности АХЭ, АТФ-зы и количества SH-групп в различных структурных элементах кожи. Между такими изменениями существует отрицательная корреляционная зависимость. Отмечается зависимость между активностью АХЭ, АТФ-зы, количеством SH-групп и клиническим течением лучевого эпидермита. Максимальные изменения показателей отмечаются в период ранней и основной эритематозной реакции, а нормализация происходит по мере стихания процесса.

Обговорено сучасні погляди на етіологію, патогенез, діагностику і лікування червоного системного вовчака (ЧСВ). Відображено роль генетичних та імунопатологічних факторів патогенезу захворювання. Особливу увагу приділено питанням діагностики, прогнозування і змінам у структурі летальності хворих на ЧСВ за останні десятиріччя. Обгрунтовано диференційоване застосування раціональних медикаментозних режимів, які використовують нестероїдні протизапальні препарати, протималярійні засоби, глюкокортикоїди, препарати цитотоксичної дії, використання немедикаментозних методів лікування, а також звернено увагу на інноваційні підходи до лікування ЧСВ, які виявляють специфічну дію на чітко окреслені імунопатологічні процеси.

Обсуждены современные взгляды на этиологию, патогенез, диагностику и лечение системной красной волчанки (СКВ). Отражена роль генетических и иммунопатологических факторов патогенеза заболевания. Особое внимание уделено вопросам диагностики, прогнозирования и изменениям в структуре летальности у больных СКВ за последние десятилетия. Обосновано дифференцированное применение рациональных медикаментозных режимов, использующих нестероидные противовоспалительные препараты, противомалярийные средства, глюкокортикоиды, препараты цитотоксического действия, использование немедикаментозных методов лечения, а также обращено внимание на инновационные подходы к лечению СКВ, которые оказывают специфическое воздействие на четко очерченные иммунопатологические процессы.

Зазначено, що діагностика системного червоного вовчака викликає значні труднощі, особливо у ранньому періоді хвороби. Проаналізовано еволюцію діагнозу у 100-та хворих на достовірний системний червоний вовчак, яка показала, що правильний діагноз протягом першого року захворювання було установлено у 47-ми пацієнтів, з яких лише у 6-ти - за першого звернення до лікаря, що значною мірою ускладнює перебіг хвороби та погіршує подальший прогноз. Проаналізовано причини діагностичних помилок, наведено критерії діагностики системного червоного вовчака.

Отмечено, что диагностика системной красной волчанки представляет значительные трудности, особенно в раннем периоде болезни. Проанализирована эволюция у 100 больных с достоверной системной красной волчанкой, который показала, что правильный диагноз в течение первого года болезни был установлен у 47-ми пациентов. Из них лишь у 6-ти - при первичном обращени к врачу, что во многом усугубляет течение заболевания и ухудшает дальнейший прогноз. Проанализированы причины диагностических ошибок, приведены критерии диагностики системной красной волчанки.

Вивчено особливості киснезалежного метаболізму моноцитів і нейтрофілів, реакції гальмування міграції лімфоцитів та спроможність лімфоцитів експресувати рецептори до урокінази у хворих на шкірні форми червоного вовчака (ЧВ). Проведено тести з антигенами шкіри. Встановлено активацію продукції активних форм кисню та зниження спроможності лімфоцитів експресувати рецептори до урокінази, що потребує включення імунодепресантів до комплексного лікування хворих на шкірні форми ЧВ.

Проведено комплексне дослідження компенсаторно-пристосувальних механізмів у хворих з різними клінічними формами червоного вовчака, під час декомпенсації яких виникає синдром ендогенної інтоксикації. Для його лікування рекомендовано застосування фітопрепаратів екдистена.

Досліджено стан імунологічної реактивності та механізмів формування синдрому токсемії у хворих на системний червоний вовчак. Проведено спостереження за змінами, які відбуваються в клітині та гуморальних ланках імунітету, яким належить провідна роль в розвитку та прогресуванні захворювання.

Зазначено, что ураження тазостегнового суглоба є одним із проявів системної патології. На системний червоний вовчак (СЧВ) хворіють, як правило, молоді жінки. Проведено аналіз лікування 10-ти хворих на СЧВ, яким було виконано 18 операцій тотального ендопротезування тазостегнового суглоба. Розглянуто питання передопераційної підготовки й післяопераційного ведення хворих залежно від ступеня активності запального процесу. Вивчено віддалені результати хірургічного лікування, що у всіх хворих виявились позитивними. На підставі одержаних результатів можна вважати доцільним ендопротезування тазостегнового суглоба у разі його ураження, що може бути віднесено до базисного методу лікування СЧВ.

С помощью лучевых методов уточнено состояние легких, плевры, диафрагмы и сердца у детей и подростков, больных системной красной волчанкой. Результаты исследований свидетельствуют о частом вовлечении в патологический процесс сосудистого русла, паренхимы легких, плевры, диафрагмы и сердца. Отмечено, что лучевые методы - наиболее объективные и информативные - позволяют устанавливать изменения легких, обусловленные как самим заболеванием, так и осложнениями. На основе исследования разработана схема основных морфофункциональных, рентгенологических и ультразвуковых изменений дыхательной и сердечно-сосудистой систем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.701.62-3 + Р603.51-3

Рубрики:

Менінгоенцефаліти

Червоний вовчак

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: системний червоний вовчак, лефлуномід, лікування
Індекс рубрикатора НБУВ: Р603.51-52

Рубрики:

Червоний вовчак

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: інтерлейкіни, лімфоцити, системний червоний вовчак
Індекс рубрикатора НБУВ: Р603.51-52

Рубрики:

Червоний вовчак

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р603.51-5

Рубрики:

Червоний вовчак

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обследовано 84 больных системной красной волчанкой (СКВ) с различной степенью активности воспалительного процесса (ВП). Всем больным вычислен уровень суммарных антител к кардиолипину класса IgG, активности фактора Виллебранда (ФВ), антител к Д-ДНК, суммарного индекса активности СКВ - SLEDAI и некоторых рутинных показателей ВП. В результате исследований установлено, что активность ФВ у больных СКВ увеличена более чем в 2 раза по сравнению с контрольной группой. Повышение активности ФВ ассоциировалось с увеличением активности ВП при СКВ и достоверно коррелировало с индексом активности SLEDAI, уровнем C-реактивного белка и суммарных антител к фосфолипидам класса IgG. Повышение активности ФВ в сыворотке крови у больных СКВ ассоциировалось с нарушением процессов ендотелийзависимой вазодилатации в условиях высокой активности ВП.

Зазначено, що у всіх хворих на системний червоний вовчак з антифосфоліпідним синдромом (АФЛС) уражається центральна нервова система. У разі АФЛС частіше спостерігаються головний біль, запаморочення, судомний синдром, психоз, галюцинації, марення та невротичні розлади, порушення периферичної і церебральної гемодинаміки. Тяжкість АФЛС співвідноситься зі змінами метаболізму ліпідів, електролітів і системи імунітету, визначається рівнями в крові антитіл до кардіоліпіну та молекул адгезії (Е- і Р-селектину), які пов'язані між собою і церебральними порушеннями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р603.51-2

Рубрики:

Червоний вовчак

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Результати досліджень свідчать, що незалежно від того, поєднується системний червоний вовчак (СЧВ) із ішемічною хворобою серця (ІХС) та артеріальною гіпертензією (АГ) чи ні, між маркерами запального процесу та змінами морфофункціонального стану серця встановлюються вірогідні кореляційні зв'язки, що підтверджує спільність патогенетичних механізмів розвитку гіпертрофії лівого шлуночка, систолічної та діастолічної дисфункції у пацієнтів із СЧВ як із супутніми ІХС та АГ, так і без них.

Досліджено взаємозв'язок анемічного синдрому у хворих із системним червоним вовчаком (СЧВ) з клінічними проявами та лабораторними маркерами активності запального процесу. Обстежено 418 хворих із СЧВ, у 202 діагностовано анемію. Досліджено вміст у крові прозапальних цитокінів, метаболітів оксиду азоту, рутинних маркерів активності СЧВ. Для анемії при СЧВ характерне помірне зниження вмісту заліза в сироватці крові без підвищення загальної залізозв'язувальної здатності плазми крові. Показано, що тяжкість анемічного синдрому у хворих із СЧВ асоціюється з вищою активністю запального процесу, тяжчими його клінічними проявами, а відсутність тісного кореляційного зв'язку між рівнем заліза і гемоглобіну в сироватці крові та наявність асоціативних зв'язків між показниками анемічного синдрому та показниками активності і тяжкості СЧВ свідчить про участь у формуванні анемічного синдрому не лише дефіциту заліза, але й автоімунного запального процесу.

Зазначено, що у хворих на системний червоний вовчак баланс статевих і гонадотропних гормонів, пов'язаний з імунними порушеннями та прозапальними цитокінами, залежить від ураження суглобів, м'язів, перикарда, селезінки, антифосфоліпідного синдрому, попереднього використання глюкокортикоїдних гормонів й цитостатиків. Гіперестрогенація організму впливає на розвиток фіброміом матки, підвищення прогестеронемії та зниження тестостеронемії, сприяє виникненню вагініту. З низьким рівнем тестостерону в крові пов'язаний розвиток периметриту, а зростання синтезу лютропіну бере участь у формуванні фіброміом матки та кіст яєчників.

Ключ. слова: системний червоний вовчак, анемія, інтерлейкіни, нітрити, нітрати
Індекс рубрикатора НБУВ: Р603.51-52 + Р411.033.2-52

Рубрики:

Червоний вовчак

Залізодефіцитна анемія

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описан случай вторичного синдрома Шегрена в сочетании с диссеминированной формой красной волчанки и микозом, вызванным дерматофитом и дрожжевым грибком.