Проведено історичний і філософсько-педагогічний аналіз явища християнської педагогіки, її особливостей, принципів, основних ідей. Зазначено, що сучасна педагогіка виділяє чотири аспекти розвитку людини: як індивіда, індивідуальності, суб'єкта й особистості. З точки зору індивіда, людина є окремим представником біологічного виду Гомо сапієнс, що виражається в специфічній організації її темпераменту, біологічних потреб, нейродинаміки тощо. Християнська педагогіка, вживаючи термін індивід, надає йому специфічного значення, яке полягає в тому, що природа людини набуває ознак гріховності, порушення цілісності, набуває індивідуальних ознак і є вже не загальною, а індивідуальною, стає власником своєї природи та стверджує себе як індивід.

Рассматриваются предмет, основные понятия и методы психологии и психологической практики. Освещаются исторические аспекты становления и развития научной психологии, ее различные направления (гештальтпсихология, бихевиоризм, гуманистическая, когнитивная психология). Описываются познавательные психические процессы, особенности мыслительной деятельности человека, психология его деятельности, темперамент, характер личности, факторы ее развития. Особое внимание уделено эмоционально-чувственной сфере человека, структуре и этапам развития коллектива, организации учебной деятельности, а также вопросам психолого-педагогического содержания процесса обучения студентов.

В статье рассматривается проблема зависимости успешности формирования мотивов учения студентов от таких факторов, как возрастные особенности субъектов учения, характер мировоззрения, уровень способностей и умственного развития, особенности темперамента. Делается вывод о том, что формирование мотивов учебной деятельности должно вестись с максимальным учетом и опорой на их возрастные и индивидуальные особенности, а резервы студенческого возраста с точки зрения активизации деятельности учения надо искать в формировании и развитии мотивов профессионального достижения, познавательных и коммуникативных мотивов, соответствующие потребности которых наиболее развиты во втором периоде юности.

Характеризуються типологічні особливості та їх прояв у поведінці та навчанні дитини. Розкрито значення врахування особливостей темпераменту у вихованні та учбовій діяльності молодших школярів. Підкреслена необхідність застосування вчителями індивідуального підходу у виховній роботі та учбовій діяльності з метою запобігання негативних проявів темпераменту, а також формування індивідуального стилю учбової діяльності школярів.

Розкрито сутність і зміст основних категорій психологічної науки, що використовуються в управлінні, з'ясовуються психологічні характеристики особистості сучасного менеджера (темперамент, стійкі індивідуальні особливості психічних процесів, спрямованість та ін.) та їх вплив на успіх управлінської діяльності. Проаналізовано проблеми розвитку і динаміки трудового колективу, критерії його стабільності, сумісність членів групи та види груп.

Освещается влияние особенностей темперамента на формирование индивидуального стиля деятельности младших школьников. Внедрение в педагогическую практику научно обоснованных методов воспитания темперамента и формирования индивидуального стиля деятельности поможет лучше осуществлять задачи воспитания и обучения.

Рассматриваются философские предпосылки формирования целостной междисциплинарной теории ментальности. Дано определение ментальности как специфического стиля мировосприятия. Изучаются основные детерминанты процесса происхождения и функционирования феномена ментальности: природной (климат, рельеф, географическое положение, богатство флоры и фауны), социальной среды (специфика хозяйственной деятельности, этническое оружие и т.д.), внутренних причин (ритмы этнической жизни, "этнический темперамент", особенности процесса становления и последующего изменения этноментальности через общение, совместную деятельность, образование, воспитание и др.). Большое внимание уделяется духовной сфере общества и социальным реформам.

Методами факторного аналізу виявлено зв'язок між темпераментом і характеристиками мнемічної діяльності індивідуума щодо запам'ятовування та відтворення цифрової інформації.

Розглянуто предмет психології, її місце у системі наук, а також школи, напрями та основні концепції у психології. Проаналізовано психологію діяльності та пізнавальних процесів (відчуття та сприймання, пам'ять, уяву, мислення), особистості (здібності, темперамент, характер, почуття та емоції), міжособистісних відносин, спілкування. Визначено складові частини виховного процесу - патріотичне, економічне, екологічне, моральне, естетичне, фізичне, а також місце і роль викладача у процесі виховання учнівської та студентської молоді.

Розглянуто теоретико-методичні підходи до вивчення індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців з граничними нервово-психічними розладами. Виявлено індивідуально-психологічні властивості морфологічної, темпераментальної, інтелектуальної та особистісної складових індивідуальності. Розроблено та запропоновано організаційно-методичні рекомендації щодо психогігієни і психопрофілактики граничних нервово-психічних розладів, зважаючи на індивідуально-психологічні властивості та психотипологічні відмінності.

Установлено, что поведение в конфликтной ситуации определяется личностными особенностями, в частности, темпераментом, интернальностью-экстернальностью и мотивацией достижения успеха.

Досліджено вплив темпераменту на формування індивідуального стилю навчальної діяльності молодших школярів з позицій всебічного, гармонійного розвитку учнів. Висвітлено педагогічні умови та способи розвитку даної проблеми. Запропоновано схему цілісної характеристики індивідуального стилю навчальної діяльності молодших школярів. Доведено, що індивідуально-типологічні особливості учнів закономірно впливають на формування індивідуального стилю навчальної діяльності молодших школярів, що і покладено до основи побудови типології індивідуальних стилів залежно від типу темпераменту та створення перспективних моделей формування в молодших школярів індивідуального стилю.

Розглянуто методологічні та теоретичні проблеми психології, особливості становлення особистості в навчально-виховному процесі, професійної підготовки спеціалістів різного профілю. Висвітлено основні підходи до вивчення феноменальної емпатії, особливості порушення психічної рівноваги в особистостей з невротичними розладами, розумової діяльності хворих на алкоголізм на різних стадіях та у психопатологічних станах. Проаналізовано теоретичні аспекти проблеми особистісного самовизначення старшокласників, вплив проблемного навчання на розвиток мислення молодших школярів, темпераменту на індивідуально-психологічний стиль учбової діяльності тощо.

Систематизовано знання з психології особистості у контексті індивідуальної діяльності та загальної дидактики у контексті управління діяльністю навчання. Розглянуто основні види і типи діяльності людини, психіку та структуру особистості, конституційну типологію, процесуальне у психіці та задатки, екстраверсію, інтроверсію та нейротизм, типи нервової системи, активність і реактивність, темперамент і діяльність, риси особистості, якості особистості як психосоціальні властивості, свідомість і підсвідомість, дослідження та оцінку особистості (кореляційні методи тенденції, оцінку особистоті у персонології, умови формування особистості, психологічні властивості).

Досліджено зв'язок між невротичними проявами у школярів та їх темпераментом, статтю, рівнем здоров'я, успішності навчання, проблемності сім'ї, самооцінкою. Показано наявність організованої системи зв'язків між симптомами виявлення неврозів.

Проанализированы психические процессы: ощущение, восприятие, внимание, память, мышление и воображение. Значительное внимание уделено эмоционально-волевой сфере регуляции познавательной деятельности и поведению человека, психологии личности, темпераменту и характеру, задаткам и способностям, а также психологии общения.

Розглянуто механізми психічних явищ, типи нервової системи та темпераменту. Проаналізовано поведінку людини, її психічний стан і пізнавальні процеси, а також структуру її діяльності. Висвітлено особливості формування особистості, наведено методи практичної психології. Розкрито суть поняття психології, свідомості, визначено функції мозку. Висвітлено історичні аспекти вчення про темперамент. Охарактеризовано деякі принципи навчання, розглянуто його види, методи та форми організації занять. Висвітлено особливості класичної форми навчання Я.А.Коменського, а також лабораторної системи занять за Дальтон-планом. Наведено соціальні та психологічні характеристики можливих груп навчання, проаналізовано біологічні, соціальні та психологічні особливості юнацького віку.

Рассмотрены механизмы психических явлений, типы нервной системы и темперамента. Проанализировано поведение человека, его психическое состояние и познавательные процессы, а также структура его деятельности. Освещены особенности формирования личности, приведены методы практической психологии. Раскрыто содержание понятий психологии, сознания, определены функции мозга. Освещены исторические аспекты учения о темпераменте. Охарактеризованы некоторые принципы обучения, рассмотрены его виды, методы и формы организации занятий. Расмотрены особенности классической формы обучения Я.А.Коменского, а также лабораторной системы занятий по Дальтон-плану. Приведены социальные и психологические характеристики возможных групп обучения, проанализированы биологические, социальные и психологические особенности юношеского возраста.

Рассмотрена теория переработки информации памятью человека применительно к протекающим во времени психическим процессам. Представлены математические модели их временных характеристик, включающие адаптацию, латентный период реакции на стимул, психофизику восприятия. Приведено теоретическое решение задачи о связи ощущений и раздражений, обобщающее известные законы Вебера, Фехнера и Стивенса. Изложена теория ощущений человеком боли, объяснены феномены "удлинения и уплотнения" времени памятью человека. Приведена характеристика чувствительности сенсорных систем человека (константа Вебера). На основе экспериментальных данных определены универсальные критерии для прогнозирования психических процессов в других условиях. Предложена концептуальная модель применения кривых обучения и забывания для количественной оценки влияния различных факторов на поведение человека. Впервые предложен метод количественного измерения эмоционального состояния и темперамента человека. Выведена формула для закона Йеркса - Додсона.

Розглянуто проблему гносеологічного аналізу духовного буття людини. Проаналізовано вплив соціального середовища на формування особистості менеджера. Концептуально обгрунтувано модель саморегуляції професійного мислення практичного психолога. Висвітлено диспозиційні джерела сенсу життя особистості у екзистенціальній психології. Описано темперамент та його вплив на соціальну адаптацію старшокласників.

Вперше докладно та всебічно проаналізовано піаністичну реформу Мусоргського та її вплив на подальший розвиток фортепіанного мистецтва. Висвітлено шлях композитора до піаністичної реформи та її обумовленість характерними рисами його особистості, пов'язаними з відмінними акцентуйованими якостями темпераменту митця. Розглянуто проблему використання Мусоргським виразових можливостей свого "нового" фортепіано для розбудови музичної форми та досліджено основні тенденції в інтерпретації найвидатнішого фотепіанного твору Мусоргського - "Картинки з виставки".