Проаналізовано феномен самореалізації особистості у психологічному та філософському аспектах, розкрито історичні витоки проблеми. Висвітлено педагогічні концепції та технології, спрямовані на самореалізацію особистості. Розглянуто питання становлення професіоналізму та індивідуально-професійного розвитку самореалізації викладача, систематизації установки педагога на самореалізацію в професійній діяльності.

Проанализирован феномен самореализации личности в психологическом и философском аспектах, раскрыты исторические истоки проблемы. Освещены педагогические концепции и технологии, направленные на самореализацию личности. Рассмотрены вопросы становления профессионализма и индивидуально-профессионального развития самореализации преподавателя, систематизации установки педагога на самореализацию в профессиональной деятельности.

Висвітлено науково обгрунтовані проблеми управління навчально-виховним процесом в сільських загальноосвітніх школах. Розкрито принципи, методи, форми управління. Особливу увагу приділено ролі педагогічного колективу в управлінні на принципах демократії та гуманізму.

Освещены научно обоснованные проблемы управления учебно-воспитательным процессом в сельских общеобразовательных школах. Раскрыто принципы, методы, формы управления. Акцентировано внимание на роли педагогического коллектива в управлении на принципах демократии, гуманизма.

The article elucidates scientifically grounded problems of educational process management in the village school. Principles, methods and forms of the management are revealed. The role of a pedagogic collective in management process on the basis of democratic and humanistic principles is particularly stressed.

Стисло проаналізовано принципи та результати діяльності держави загального добробуту: збільшення реального доходу на душу населення; зростання політичної активності громадян; зникнення страху за своє майбутнє і майбутнє своїх дітей. Визначено, що максимальна самореалізація особи є головним в системі особистих пріоритетів. Увагу акцентовано на суперечці між ліберал-реформістами та ліберал-технократами (1960 - 1970-ті рр.), а також на сучасну модель держави загального добробуту, що стала своєрідним синтезом різних ліберальних ідей.

Доведено, що фізичне виховання є важливою умовою самореалізації особистості. Зауважено, що бути здоровим - це природне прагнення людини.

Доказано, что физическое воспитание выступает важным условием самореализации личности. Показано, что быть здоровым - это природное стремление человека.

Is proved, that the physical education acts by the important condition of self-realization of the person. Is shown what to be healthy is a natural aspiration of the man.

Висвітлено історію розвитку професійної освіти та особливості самореалізації жінок в Україні у другій половині XIX - на початку XX ст. На підставі вивчення архівних і літературних джерел проаналізовано особливості функціонування мережі жіночих професійних навчальних закладів з підготовки фахівців різних кваліфікаційних рівнів і спеціальностей. Виявлено тенденції розвитку жіночої професійної освіти у зарубіжному контексті. Охарактеризовано зміст і форми організації фахового навчання жінок в Україні. Обгрунтовано підходи щодо класифікації закладів даної освіти, а також розкрито суть законодавчого забезпечення фахової освіти та професійної діяльності жінок.

Освещена история развития профессионального образования и особенностей самореализации женщин в Украине во второй половине XIX - начале XX вв. На основании изучения архивных и литературных источников проанализированы особенности функционирования сети женских профессиональных учебных заведений по подготовке специалистов разных квалификационных уровней и специальностей. Выявлены тенденции развития женского профессионального образования в зарубежном контексте. Охарактеризировано содержание и формы организации специального обучения женщин в Украине. Обоснованы подходы касающиеся классификации заведений данного образования, а также раскрыта суть законодательного обеспечения специального образования и профессиональной деятельности женщин.

Розглянуто питання виховної роботи в контексті сприяння становленню особистості студента та самореалізації викладача під час роботи куратором студентської групи. Висвітлено творчі можливості особистісно-діяльнісного підходу до навчання та виховання, надано прикладний матеріал щодо вдосконалення майстерності викладача в сфері виховання, описано різні способи організаційної роботи куратора зі студентською групою у певні періоди, запропоновано різноманітні методичні матеріали.

Рассмотрены вопросы воспитательной работы в контексте содействия становлению личности студента и самореализации преподавателя во время работы куратором студенческой группы. Освещены творческие возможности личностно-деятельностного подхода к обучению и воспитанию, представлен прикладной материал относительно усовершенствования мастерства преподавателя в сфере воспитания, описаны разные способы организационной работы куратора со студенческой группой в определенные периоды, предложены разнообразные методические материалы.

Розглянуто питання першочергової важливості, яке стоїть перед вищою школою сьогодні - самореалізацію зберігаючої здоров'я компетентності особистості.

Рассмотрены вопросы первостепенной важности, которые стоят перед высшей школой сегодня - самореализации сберегающей здоровье компетентности личности.

The most important matters the high school is facing today, such as realization of an individual's health-preserving competence are considered in the article.

Розкрито зміст поняття "культура професійної самореалізації (КПС) вчителя фізичного виховання (ВФВ)". Наведено концептуальну модель формування КПС у майбутніх ВФВ, визначено критерії та показники її сформованості. Охарактеризовано резерви навчально-виховного процесу у формуванні КПС майбутніх ВФВ. Проаналізовано суть понять "професійна самореалізація", "професійний потенціал", "культура" ВФВ.

Раскрыто содержание понятия "культура профессиональной самореализации (КПС) учителя физического воспитания (УФВ)". Приведена концептуальная модель формирования КПС у будущих УФВ, определены критерии и показатели ее сформированности. Охарактеризованы резервы учебно-воспитательного процесса при формировании КПС будущих УФВ. Проанализирована сущность понятий "профессиональная самореализация", "профессиональный потенциал", "культура" УФВ.

Визначено суть понять "здоровий спосіб життя", "здоров'я студента", що дозволяє упорядкувати різноманітні підходи до використання їх у практичній діяльності. Теоретична підготовка викладацького складу кафедри фізичного виховання за темою "Здоровий спосіб життя" та студентів дозволяє проводити заняття з більшою ефективністю. Основним аргументом за цього є самореалізація особистості та її прагнення до самовдосконалення шляхом свідомого ставлення до свого здоров'я.

Определение сути понятий "здоровий образ жизни", "здоровье студента" позволяет привести в порядок разнообразные подходы к использованию терминов в практической деятельности. Теоретическая подготовка студентов и преподавательского состава кафедры физического воспитания по теме "здоровий образ жизни" позволяет проводить занятия с большей эффективностью. Основным аргументом при этом является самореализация личности и ее стремление к самосовершенствованию путём сознательного отношения к своему здоровью.

Definition of essence of concepts Д an able-bodied mode of lifeФ, Дhealth of the studentФ allows to put in order various approaches to use of terms in practical activities. Theoretical preparation of students and teaching composition of faculty of physical training on a theme Дan able-bodied mode of lifeФ allows a carry of occupation with the greater efficacy. The basic argument thus is self-realization of the person and its tendency to self-improvement through the conscious attitude to the health.

На підставі висновків вітчизняних і зарубіжних вчених здійснено аналіз еволюції феномена самореалізації та основних тенденцій його трактування. Розкрито зміст процесу самореалізації особистості через виокремлення його основних компонент і детермінант.

Проаналізовано творчість О. Шапір у гендерному аспекті (у відображеннях у художніх творах письменниці конструктів "жіночого", у аспектах визначення авторського ставлення до стереотипів "традиційної жіночості" та з'ясування авторського ідеалу жіночої особистості) на широкому літературному, історичному, соціокультурному тлі доби. На змістовому, жанрово-стильовому рівнях розкрито особливості відображення у творах письменниці жіночого погляду на світ. Визначено новаторство О. Шапір у змалюванні жіночих типів: жінки-жертви, жінки-дитини, нігілістки. Проаналізовано й уточнено послідовне формування авторського ідеалу жіночої особистості: від типу "жінки на роздоріжжі" - через тип "нігілістки" - до типу "нової жінки", для якої головна життєва мета - самореалізація. Стверджено, що широко і багатогранно репрезентуючи у своїй творчості жіночі соціокультурні та соціально-психологічні типи, О. Шапір написала художню історію розвитку жіночої свідомості, створила власний ідеал жіночої особистості.

Показано внутрішні резерви стабілізації подружніх стосунків на етапі їх становлення. Розроблено методику для виявлення динаміки особистісних рис шлюбних партнерів у ході подружньої адаптації, змін у сприйманні один одного та самих себе, певних особливостей, які детермінують даний процес. Запропоновано модель особистісної інтеграції подружжя. Встановлено, що в якісно різні періоди шлюбу психологічна сумісність партнерів має певні особливості. Виявлено відмінності у структурі ціннісних утворень та у структурі особистісних рис партнерів. Показано, що особистісна самореалізація у шлюбно-сімейній взаємодії опосередковується когнітивними й ефективними складовими, які утворюють тріаду: самооцінка, очікувана оцінка та оцінка партнера. Суперечності, які виникають у взаємосприйманні партнерів в період адаптації один до одного, є джерелом зміни та розвитку особистісних характеристик, необхідних для ефективної взаємодії в шлюбі.

Досліджено феномен "етичний кодекс", що виступає суттєвою константою сучасної практики соціального життя у загальносвітовому та національному масштабах. Продемонстровано трансформацію змісту та форми традиційного субстрату кодифікованої моральності у контексті соціокультурного розвитку з орієнтацією на сучасні процеси етичної кодифікації. З'ясовано, що важливий модус нормативного становить особистісно-перфекціоністська самореалізація у контексті соціальної нормативності. Доведено, що успішна реалізація позитивної програми нормативно-належного обумовлена органічною єдністю соціально-організаційних спонук людської активності та духовно-моральнісного потенціалу особистості у процесі творення простору осмисленого соціального буття. Встановлено, що сучасна модель кодексової культури передбачає орієнтацію на інституціонально-регулятивний рівень нормотворення.

Виявлено та проаналізовано складові свободи як цілісної системи, а саме: трансцендентну, особистісну, ситуаційну. На підставі розкриття системного зв'язку компонентів визначено структуру свободи, здійснено її класифікацію та диференціацію. З'ясовано суть морального змісту форм прояву свободи та розглянуто підходи до їх осмислення у філософській думці. Здійснено спробу систематизувати історико-філософський досвід осмислення проблеми свободи, з'ясування її морального змісту. У контексті етичних характеристик проаналізовано та понятійно оформлено свободу морального самовизначення особистості. Наголошено на важливості питання про умови та ситуації вибору, а також про ціннісні орієнтири людського вибору. Проблема ціннісних факторів вибору - одна з традиційних в етичній літературі. Особливу роль у виборі відіграють моральні установки особистості. Саме в результаті свого особистісного невимушеного вибору людина може бути причетною до сил добра чи зла. Свідомо чи несвідомо особистість перебуває під впливом багатьох моральних вимог. Індивідуальна автономія вибору передбачає врахування його значимості для інших людей, близьких і далеких. Визначальний вплив на ситуацію вибору чинить свідомість і почуття відповідальності. Розкрито роль сучасної етичної теорії у розробці діяльнісного аспекту творчості свободи, вираженого певними екзистенціалами особистості, а саме: вибором і відповідальністю. На підставі результатів детального вивчення фактичного матеріалу доведено, що творча самореалізація особистості відбувається шляхом прояву її свободи, яка має моральний зміст.

Розглянуто методологічні та теоретичні аспекти дослідження національної самосвідомості як важливої складової соціальної свідомості та головного фактора національного державотворення. Виявлено та проаналізовано категорії, що відображають зміст національної самосвідомості як чинника державотворення. Доведено, що дана категорія є важливим фактором розвитку нації. Визначено основні функції національної самосвідомості. Проаналізовано стадії її розвитку, а саме: "самовідчуття", "виокремлення", "самовизначення", "самореалізація". Висвітлено основні детермінанти оптимізації національної самосвідомості як чинника державотворення.

Обгрунтовано зміст, структуру та досліджено ефективні умови розвитку становлення особистісної самореалізації майбутніх учителів в навчально-виховному середовищі педагогічного університету. Доведено, що особистісна самореалізація - поняття, яке фіксує стан розвитку "соціальності" особистості майбутнього фахівця за допомогою характеру, спрямованості його діяльності на реалізацію суспільних ідеалів. Зазначено, що поступовий розвиток особистісної самореалізації майбутніх учителів досягається за рахунок активної їх включеності в середовище педагогічного університету. На підставі теоретичних узагальнень та в результаті експериментальної роботи обгрунтовано та запропоновано рівні становлення особистісної самореалізації майбутніх вчителів. Встановлено найбільш ефективні види діяльності, що сприяють розвитку особистісної самореалізації студентів педагогічного університету в мікросередовищі їх життєдіяльності, формуванню педагогічної культури тощо.

Визначено та науково обгрунтовано суть понять "професійне становлення молодих учителів у загальноосвітньому навчальному закладі", "адаптація", "самовизначення", "самореалізація", "наставництво", "наставник". Розкрито складові (адаптацію, самовизначення, самореалізацію) процесу професійного становлення учителів-початківців у даному закладі. Визначено педагогічні умови (створення сприятливого клімату у колективі зазначеного закладу, який зумовлює співтворчість учителів з різним стажем роботи, організацію педагогічної школи наставництва у загальноосвітньому навчальному закладі, залучення молодих фахівців до науково-методичної діяльності у ньому, залучення молодих фахівців до науково-методичної діяльності даного закладу у межах роботи цільової комплексної школи молодого вчителя). Визначено критерії (мотиваційно-пізнавальний, операційно-діяльнісний, оцінно-рефлексивний) та рівні (високий, середній, низький) професійного становлення молодих учителів.

На підставі аналізу психолого-педагогічних досліджень розкрито суть поняття "самореалізація особистості" як процес і результат опредметнення сутнісних сил людини, визначено критерії, показники та рівні самореалізації особистості старшокласника та способи їх діагностування за умов позакласної роботи. Науково обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови зазначеної самореалізації особистості, а саме: врахування мотивів необхідності та можливості самореалізації особистості старшокласника у процесі позакласної виховної роботи; залучення особистості до діяльності, адекватної її потребам. Конкретизовано прийоми залучення школярів до виховних заходів, які сприяють їх самореалізації. За результатами експерименту доведено ефективність впливу визначених педагогічних умов на процес самореалізації особистості старшокласника.

Вперше обгрунтовано й охарактеризовано психологічні, методичні та організаційно-педагогічні умови забезпечення процесу ефективної самореалізації особистості старшокласника. Уточнено зміст понять "самореалізація особистості" та "самореалізація старшокласників". Досліджено виховні системи та засоби стимулювання процесу самореалізації, розроблено критерії та методику оцінки його ефективності. Обгрунтовано необхідність формування ціннісно-орієнтаційної єдності, позитивних "Я-концепцій", емоційно-психологічного клімату, підвищення професіоналізму педагогічних кадрів, оптимального співвідношення в навчально-виховному процесі засобів цілеспрямованого педагогічного впливу, самоорганізації та саморегулювання. Розроблено нові форми виховної роботи, що сприяють ефективній самореалізації старшокласників.

На основі вивчення теоретико-методологічних джерел, документів про нові заклади вищої освіти, досвіду підготовки менеджерів з метою можливості досягнення ними успіху та самореалізації у професійній діяльності досліджено, що в процесі соціалізації студенти переживають низку труднощів, які стають причиною незадоволення, зневіри, песимізму. З метою підготовки студентів до подолання перешкод розроблено наукову гіпотезу про те, що рівень соціалізації особистості буде підвищуватись, якщо в процесі навчально-виховної роботи за умов бізнес-коледжу озброювати студентів знаннями про місце й значення особистісної, загальної та ділової культури, формувати на їх основі відповідні вміння професійної та громадської діяльності, в ході якої відбувається саморегуляція та самореалізація особистості. Зазначено, що розглянута модель ділової культури студента бізнес-коледжу, педагогічні умови її формування в системі соціалізації особистості забезпечують необхідний рівень професіоналізму та готовності до соціалізації.