Розроблено практичний підхід до питання одержання метил-трет-бутилового ефіру, екологічно чистого високооктанового компонента для автомобільних бензинів взаємодією ізобутилену та метанолу в присутності катіонообмінних смол як каталізаторів процесу. Досліджено алкілювання метанолу ізобутиленом на проточній установці, вивчено вплив природи вживаного катіоніту, температури здійснення реакції, об'ємної швидкості на конверсію реагентів та селективність.

Висвітлюються окремі розділи аналітичної хімії, деякі питання загальної та фізичної хімії щодо використання їх у хімічному аналізі. Аналізуються властивості слабких електролітів у розчині, гідроліз солей, буферні системи. Описано вплив концентрації одноіменного іона на розчинність електроліту, сторонніх електролітів на розчинність осаду тощо. Розглядаються характерні реакції та систематичний хід аналізу катіонів та аніонів, умови їх осадження та механізм дії групових реагентів.

Вивчено вплив вихідного співвідношення реагентів та концентрації води в системі на ступінь добування фтороводню з метою створення високоефективного технологічного процесу утилізації некондиційних розчинів азотної кислоти та оксидів азоту, які містять інгібуючі домішки. Доведено, що швидкість добування фтороводню прямо пропорційна концентрації азотної кислоти та вихідному співвідношенню реагентів і обернено пропорційна вмісту ортофосфорної кислоти. Визначено оптимальні параметри процесу. На основі експериментальних даних одержано математичні залежності.

Наведено результати досліджень щодо зниження твердості, колірності та мутності природної води за умов використання основних реагентів з коагулянтами та флокулянтами. Виявлено, що алюмінат натрію сприяє глибокому пом'якшенню води, проте не забезпечує значного зниження її колірності та мутності. Флокулянти ПЕI та ВПК-402 в лужному середовищі забезпечують меншу ефективність освітлення води у порівнянні з нейтральним. Вперше застосовано як коагулянт Mg(OH)Cl, який забезпечує високу ефективність очистки природної води за високих значеннь pH середовища.

Розглянуто неадіабатичний перенос електрона між донором і акцептором у полярному середовищі. Показано, що внаслідок інерційності поляризації середовища в перший момент після переходу на акцептор валентний електрон відносно слабко зв'язаний з акцепторним центром і опиняється в сильному кулонівському полі іонізованого донора, що призводить до значної поляризації, а в деяких випадках і до нестійкості локалізованого акцепторного стану електрона.

За допомогою методу електрофорезу вивчався вплив модифікаторів білка полоси 3 (IAA, N-EMI, ПХМБ) та білка полоси 4.1 (гемін) на структурний спектр білків цитоскелету еритроцитів. Дія сульфгідрильних реагентів, на відміну від геміну, посилює асоціацію компонентів цитоскелету з мембраною.

Виконано розрахунки щодо визначення впливу витрати газу-носія на глибину проникнення струменю парів реагенту, інтенсивність перемішування ванни під час рафінування чавуну магнієм.

Вивчено вплив компоненту відходів целюлозно-паперової промисловості - водоемульсійного каніфольного клею - на перерозподіл форм зв'язку вологи з керамічною масою, змін її формувальних і сушильних властивостей. З використанням методу диференціальних термопар, визначено диференціальні водоутримуючі властивості керамічної маси відносно різних форм зв'язку вологи з матеріалом. Показано, що обробка цим клеєм сприяє зменшенню енергії зв'язку вологи з матеріалом в області середніх і мікропор зі збільшенням масовмісту в області гелевих пор діаметром 0,003 мкм, що відповідають адсорбованій воді полішарів. Розраховано енергію зв'язку вологи з матеріалом на різних етапах процесу сушки відносно діапазону концентрацій дослідженого хімічного реагенту.

Досліджено корозійні процеси сталі 20 у воді, вивчено вплив рН середовища, концентрації іонів кальцію, магнію та алюмінію на корозійну агресивність води. Вивчено діапазон концентрацій кальцію в воді, за умов достатньої аерації якої відбувається значне зниження швидкості корозії сталі. Показано, що застосування алюмінату натрію дозволяє досягти значного захисного ефекту за рН >> 7. Використання згаданих реагентів неефективне в природних водах без попереднього їх пом'якшення.

На основе результатов исследований, разработок и промышленных данных применения различных процессов в условиях современных требований сформулированы основные положения наиболее рационального процесса десульфурации чугуна. Показано, что магнию, как реагенту, практически нет альтернативы. Сопоставлены различные "магниевые" процессы внепечной обработки чугуна. Представлены комплексные преимущества инфекционного процесса вдувания магния в "чистом" виде со снижением серы в чугуне до 0,001-0,002 %.

Розглянуто взаємодію метилсульфату 10-метилакридинію з сульфуровмісними нуклеофільними реагентами, хемілюмінесцентну реакцію нітрату 9-ціано-10-метилакридинію з цистеїном, а також адсорбцію іонів кадмію на закарпатському морденіті. Вивчено взаємодію коричневого спирту з арилсульфохлоридами, основні аспекти електрохімічного окиснення ізомерів анізидину та застосування їх полімерів у магнієвих елементах, агрегативно-седиментаційну стабільність водних суспензій люмінофора на основі силікату ітрію тощо. Проаналізовано адсорбцію поверхнево-активних речовин на високодисперсних адсорбентах, а також вплив цинку на ефективність магнієвого анода в хімічних джерелах струму. Досліджено співполімеризацію піролу й аніліну за присутності трихлороцтової кислоти методом циклічної вольтамперометрії.

Приведена характеристика физико-химических свойств порошковой извести, полученной путем помола тонкоизмельченного известняка в циклонных печах. Представлены результаты опробования данной извести при продувке жидкого чугуна с целью его десульфурации. Установлено, что опробованная порошковая известь в качестве десульфурирующего реагента для инжекционной обработки металла обладает рядом важных технологических преимуществ: высокой текучестью без применения ПАВ, устойчивостью к гидратации, способностью к достаточно длительному хранению без потерь реакционной способности и др.

Розглядаються проблеми підготовки питної води і її очистки в Україні, розвитку децентралізованих систем підготовки води шляхом використання блочних установок колективного та індивідуального користування. Наведено основні положення національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води і медичні аспекти її нормування. Окреслено перспективи використання кавітаційних генераторів для очистки води, а також методи глибокого доочищення стічних вод від сполук азоту, важких металів і фосфатів у фільтрах з волокнистою загрузкою. Описується кавітаційно-реагентна технологія локального очищення стічних вод, які забруднені висококонцентрованими органічними речовинами тощо.

Подано результати досліджень процесу гасіння вапна за різних температурних режимів введення у воду замішування хімічних реагентів. Вивчено кінетику зміни розчинності та pH середовища в процесі гасіння вапна. Встановлено, що додатки соди, борної кислоти та сахарози значною мірою впливають на реакцію взаємодії CaO з водою та на властивості кінцевого продукту - гашеного вапна. На основі експериментальних досліджень сформульовано умови одержання гашеного вапна з максимальною питомою поверхнею та підвищеною хімічною активністю. Показано, що таке вапно може використовуватись в харчовій, хімічній та інших галузях промисловості.

Встановлено, що у випадку застосування N,N-діетилдитіокарбамату міді як аніоноїдного реагенту та каталізатора, селективність процесу взаємодії тетрафтороборату арилдіазонію з акриламідом зменшується, а сама реакція відбувається за радикальним механізмом, на відміну від реакції, що проходить у присутності N,N-діетилдитіокарбамату натрію. Остання реакція відбувається селективно з утворенням продукту аніонарилювання, N,N-діетилдитіокарбаматобензолу та цис-азобензолу. Вихід основного продукту - аміду-2-N,N-діетилдитіокарбамату-3-фенілпропанової кислоти за каталітичних умов приблизно в 13 разів вищий, ніж в некаталітичних.

Досліджено реакційну здатність 3-хлорфенолу з епіхлоргідрином у присутності заміщених піридинів. Визначено порядки реакцій за реагентами та каталізатором. Наведено кореляційні рівняння, що дозволяють провести оцінку впливу структури та концентрації каталізатора на швидкість реакції. Ідентифіковано механізм каталізу.

Реакції N-пікрил-4-[4-(диметиламіно)стирил]піридинійових солей молекулярним киснем у присутності 4-[4-(диметиламіно)стирил]піридину (DASP) в ацетонітрилі відбуваються з утворенням пікрату DASP. Установлено перший порядок реакцій по реагентам (катіону солі, молекулярному кисню) та каталізатору - DASP.

Запропоновано комплексний підхід до вирішення проблеми очистки стічних вод від сполук важких металів: нікелю, хрому, заліза, міді, цинку. Сукупність реагентних та сорбційних технологій дозволяє зі стоків та шламів промислових підприємств отримувати товарні продукти: солі металів, пігменти, сорбенти, емалеві покриття. Отримано модифікований природний сорбент НС-1, який дозволяє очистити воду з вмістом важких металів менше 10 мг/л за вимогами існуючих стандартів. Розглянуто можливість використання замкненої системи промислового водопостачання в технологічному циклі переробки стоків.

На примере использования сернистых соединений рассмотрен комплексный подход к переработке и утилизации отходов промышленных производств различного профиля. Рассмотрена схема утилизации отходов различных производств с образованием конечного диметилдитиокарбамата цинка, как эффективной антифрикционной присадки к маслам общего назначения. Предложены возможные объекты комплексной переработки отходов.

Розглянуто можливості визначення концентрації заліза, міді та солей жорсткості в підземних і стічних водах у процесі очищення їх від органічних сполук, а також під час підготовки живильної води для водотрубних парових котлів теплоенергетичних установок. Запропоновано метод фазових перетворень лазерного випромінювання, розподіленого на вимірювальний та опорний світлові промені. Вимірюється зміщення фази світлової хвилі, що пройшла крізь досліджуваний розчин, по відношенню до незбуреної світлової хвилі.