Вміщено інформацію про водні ресурси Івано-Франківщини (поверхневі та підземні води). Висвітлено основні проблеми забруднення води та забезпечення населення якісною питною водою. Особливу увагу приділено проблемам ендемічного зобу у Прикарпатті. Наведено важливі нормативно-правові документи з питань водокористування та охорони вод.

Зазначено, що доповнення системи моніторингу вод токсикологічною інформацією, отриманої на підставі біотестування, є ефективним заходом щодо запобігання надходженню у навколишнє середовище екологічно небезпечних речовин. Запропоновано норматив якості води водних об'єктів за токсикологічним показником (відсутність хронічної токсичної дії води на водні біоценози) та норматив гранично допустимого рівня токсичності зворотних вод на скидах у водні об'єкти (відсутність гострої летальної токсичної дії на тест-об'єкти). Наведено класифікацію природних та зворотних вод за токсикологічним показником. Згідно з класифікацією проаналізовано результати біотестування зворотних вод 60 підприємств різних галузей економіки України. Доведено, що зворотні води значної кількості підприємств не відповідають нормативним вимогам і негативно впливають на якість води.

Розглядаються проблеми підготовки питної води і її очистки в Україні, розвитку децентралізованих систем підготовки води шляхом використання блочних установок колективного та індивідуального користування. Наведено основні положення національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води і медичні аспекти її нормування. Окреслено перспективи використання кавітаційних генераторів для очистки води, а також методи глибокого доочищення стічних вод від сполук азоту, важких металів і фосфатів у фільтрах з волокнистою загрузкою. Описується кавітаційно-реагентна технологія локального очищення стічних вод, які забруднені висококонцентрованими органічними речовинами тощо.

Висвітлено питання геології, мінералогії, геохімії, а також практичного використання бентонитових глин Кудринського родовища (Гірський Крим). Визначено напрямки використання глин - для очищення території та стічних вод, потреб медицини та виноробної промисловості.

Розглянуто проблеми водоочищення, водокористування і впливу якості води на якість життя і довголіття. Обгрунтовано необхідність застосування структурних інформоенергетичних перетворень води в процесах її глибокого доочищення і безальтернативність організації виробництв особливо чистої та цілющої води зі зниженим вмістом дейтерію і тритію.

Рассмотрены проблемы водоочистки, водопользования и влияния качества воды на качество жизни и долголетие. Обоснована необходимость применения структурных информоэнергетических преобразований воды в процессах ее глубокой доочистки и безальтернативность организации производств особо чистой и целебной воды с пониженным содержанием дейтерия и трития.

Some aspects of the problem connected with water cleaning, usage and influence of water quality on human health and longevity are considered. The necessity to use the structural informative and energy transformations of water in the process of its deep tertiary treatment and the non-alternativeness of the arrangement of super pure and healthy water production with the reduced concentration of heavy isotopes (D,T) is substamntiated.

Рассмотрены процессы плазменного обеззараживания и обезвреживания токсичных водных сред, дана их санитарно-микробиологическая оценка. Приведены данные экспериментальных исследований свойств активированных водных сред. Определена перспективность создания эффективных и экологически чистых безреагентных плазменных технологий, получения водных растворов с антибактерицидными свойствами, а также их применения в разных областях жизнедеятельности.

Обгрунтовано необхідність і актуальність використання на сучасному етапі клітинних біомаркерів (самостійно або у поєднанні з традиційними методами на організменному рівні) для біотестування природних, у тому числі, питних вод. Наведено приклади найбільш часто використовуваних на клітинному та субклітинному рівнях методів. Мікроядерний тест та ядерцевий біомаркер запропоновано як оптимальний набір для оцінки деяких структурних і функціональних змін геному клітини внаслідок токсичного впливу. Приділено особливу увагу оцінці ризику для здоров'я людини тих факторів, генотоксичність і цитотоксичність яких виявляється за допомогою біомаркерів рослинних і тваринних клітин.

Рассмотрены новые концептуальные подходы к установлению показателей качества физиологически полноценной питьевой воды для населения на основании анализа состава поверхностных и подземных источников водоснабжения в Украине. Основой для выбора количественных значений этих показателей предложены экологические нормативы качества поверхностных вод Украины, в которых предусмотрено практическое отсутствие антропогенного загрязнения естественных источников водоснабжения. Рассмотрены современные мировые подходы к нормированию ПДК примесей питьевой воды при ее подготовке на станциях централизованного питьевого водоснабжения. Приведены количественные значения ПДК примесей воды, которые могут быть рекомендованы с учетом современных технологических и экономических возможностей.

Проведено попередній аналіз джерел Пущі-Водиці щодо вмісту основних матричних іонів з використанням класичного титриметричного методу з наступними класифікацією та рекомендаціями щодо подальшого застосування цих вод.

Проаналізовано найважливішу проблему епідемічної безпеки питної води, зокрема моделювання ризику мікробної контамінації питної води для здоров'я населення. Встановлено, що перевищення захворюваності гострими кишковими інфекціями, що викликані невстановленими збудниками, у порівнянні із захворюваністю на гострі ентероколіти, зумовлені встановленими збудниками, в Одеській обл. (і деякою мірою в Україні в цілому), свідчить про підвищений ризик захворюваності населення, у тому числі у випадку мікробної контамінації питної води. Верифікація збудника дозволила встановити, що найбільш значимими воднообумовленими інфекціями для всіх регіонів Одеської обл. у 2005 р. були гепатит А і дизентерія. Розроблена модель ризику свідчить, що ріст числа проб, які містять антиген гепатиту А (понад 3,5 - 4, до 5 і особливо до 6 %), слід розглядати як прогностично несприятливий у силу можливого експонентного підвищення захворюваності гепатитом А. Розроблено концепцію персистуюче-мультиваріантного ризику патогенів питної води й обгрунтовано значимість використання діоксиду хлору як засобу мінімізації такого ризику.

Надано гігієнічну оцінку якості питної води, що подається у військові частини з поверхневих та підземних природних джерел, штучних водосховищ та Північно-Кримського каналу. Встановлено закономірність між ступенем забруднення, якістю питної води різних джерел водопостачання та рівнем інфекційної спорадичної захворюваності військовослужбовців. Розроблено методичні рекомендації щодо вивчення впливу якості питної води на поширення інфекційних захворювань військовослужбовців та розробки профілактичних заходів щодо його запобігання.

  Скачати повний текст

Досліджено основні закономірності процесу знезаражування води діоксидом хлору на модельних розчинах: бактерицидну та бактеріостатичну дію стосовно мезофільних мікроорганізмів за умов вторинного знезаражування води та пролонговану дію у разі вторинного мікробного забруднення води. Проведено гігієнічну оцінку застосування діоксиду хлору на різних стадіях технологічного процесу водопідготовки: вторинного знезаражування водопровідної води, передокиснення та постзнезаражування води з поверхневих джерел, знезаражування води з підземних джерел, окиснення та знезаражування води в системах оборотного водопостачання. Вивчено залежності "доза - час - ефект" процесів знезаражування та утворення хлоритів. Встановлено вплив на процес знезаражуваня води діоксидом хлору температури, каламутності, твердості та перманганатної окиснюваності води, сульфідів, нітратів, щавелевої кислоти, хлору, двовалентного заліза. Розглянуто явище "обростання" мікроорганізмами активованого вугілля у фільтрах водоочисних пристроїв колективного використання. Встановлено бактерицидну дію діоксиду хлору на сорбовані мікроорганізми. Досліджено, що дезінфекція вугільних фільтрів діоксидом хлору призводить до тривалого бактеріостатичного ефекту.

Висвітлено проблеми якості питної фасованої води в мікробіологічному аспекті. Проаналізовано закономірності розвитку мікроорганізмів у фасованій воді та умови їх стабілізації. Виявлено найбільшу активність мікробіологічних процесів за рахунок гетеротрофних бактерій в перші чотири місяці після виготовлення води, що призвело до накопичення ендотоксинів та продуктів метаболізму. Розглянуто питання використання похідних полігексаметиленгуанідину для обробки тари, що запобігає розмноженню мікроорганізмів. Розроблено метод виявлення консервантів у воді.

Встановлено зв'язок транспортних та інших фізико-хімічних властивостей динамічних мембран з різних мінеральних та органічних речовин у колоїдному стані за умов процесу знесолення слабомінералізованих вод. Створено нові динамічні мембрани з прогнозованими транспортними властивостями та на їх основі розроблено ефективні процеси для очищення води від таких шкідливих речовин, як солі важких металів, фенол та ін. Визначено основні закономірності знесолення слабомінералізованих вод зворотним осмосом у поєднанні з іншими фізико-хімічними методами водоочищення. Розроблено науково обгрунтовані ефективні технології комплексної переробки слабомінералізованих вод з метою одержання чистої води та цінних речовин.

На єдиній основі гідрофобно-гідрофільного балансу хлоровмісних органічних молекул та їх міжфазного розподілу узагальнено відомості про хлоровмісні токсиканти різних класів: пестициди, лікарські засоби, отруйні речовини, розчинники та інші широко розповсюджені сполуки. Розроблено екстракційно-хімічну класифікацію хлоровмісних органічних токсикантів, яка дозволяє прогнозувати умови вилучення токсикантів шляхом утворення асоціатів, комплексних сполук, а також зміни ступеня іонізації. Вивчено вплив атомів хлору на гідрофобно-гідрофільний баланс молекул хлороорганічних сполук. Розглянуто величини зарядів на атомах хлору, а також проаналізовано внесок атомів хлору в константу розподілу похідних 8-оксихіноліну, який порівняно з внеском метильної групи. На прикладах неелектролітів - хлоропохідних метану, етану й етилену досліджено міжфазний розподіл у системах водний розчин - органічний розчинник і водний розчин - газова фаза для наступного ІЧ-спектрометричного визначення. Запропоновано експерсні та прості методики ІЧ-спектроскопічного визначення галогенвуглеводнів, яке не потребує хімічних реактивів, час визначення не перевищує 5 - 7 хвилин, відносне стандартне відхилення - 0,04. Встановлено, що даний підхід дає можливість розробляти експерсні та прості методики для визначення хлоровмісних органічних сполук різних класів.

Дисертація присвячена питанням охорони водних об'єктів від забруднення стічними водами, які вміщують лапроксиди. В ній представлені результати експериментальних досліджень впливу групи речовин органічного синтезу на основі гліколів на водні об'єкти і організм. Встановлено, що всі речовини, які досліджуються, здатні до мембранотропної дії і є прискорювачами вільно-радикального перекисного окислення ліпідів. Обгрунтовані гранично допустимі концентрації 4 сполук у воді водних об'єктів, які затверджені МОЗ СРСР.

Обгрунтовано орієнтовно безпечні рівні іонів калію та натрію у питній воді у гігієнічному аспекті. За умов санітарно-токсикологічного досліду виявлено, що солі калію та натрію у субтоксичних дозах за умов потрапляння з питною водою негативно впливають на організм у піддослідних тварин, що спричинює виникнення синдрому ендогенної інтоксикації та порушення процесів перекисного окиснення ліпідів. Уперше досліджено дію солей калію (калію сульфату) на органолептичні властивості води, процеси самоочищення водоймищ, їх стабільність і трансформацію у водному середовищі. Вивчено їх шкірно-резорбтивну та місцево-подразнювальну дію та токсичність за умов гострого санітарно-токсикологічного експерименту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р121.510

Рубрики:

Методика санітарно-гігієнічних досліджень питної води

Шифр НБУВ: РА309096 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено закономірності комбінованого впливу різних доз фенолу та хлороформу, а також фенолу, нітриту натрію та нітрату натрію на імунну систему за перорального надходження в організм з питною водою протягом шести місяців. Виявлено особливості комбінованого впливу фенолу та хлороформу, а також фенолу, нітриту натрію та нітрату натрію на імунну систему організму. Встановлено закономірності розвитку сенсибілізувального й імуномодулювального ефектів комбінованого впливу даних сполук на імунну систему організму залежно від дози та тривалості дії. Визначено значущість для організму змін в імунній системі за комбінованого впливу фенолу та хлороформу, фенолу та нітриту натрію та нітрату натрію на імунну систему організму.