Вивчено питання взаємодії армії та політичної влади. Встановлено, що за різних політичних умов армія впливає на політику диференційовано: або це реакційна політична роль, або патріотична, або миротворча. Наведено приклади проявів самостійності армії в різних країнах і в різні часи, висвітлено динаміку військових переворотів за період з 1963 по 1985 рр., їх причини.

Розглянуто модернізаційні процеси в Білорусії, їх відмінності від подібних процесів у Росії та Україні. Досліджено білоруську політичну систему, розвиток економіки в порівнянні з сусідніми країнами, становище Білорусі з огляду на зовнішньополітичні та внутрішні умови.

Розглядаються проблеми єдності українського православ'я, духовність у контексті сучасних наукових концепцій, християнська моральна доктрина і національно-культурне відродження України. Висвітлюються питання формування національної самосвідомості і православні братства в Україні, участь військового духовенства у боротьбі за волю України, економічна політика Радянської влади щодо церкви в Україні у післявоєнний період. Досліджується вплив християнства на розвиток культури, на процес українського державотворення. Особливу увагу приділено сімейному питанню, зокрема, аналізуються актуальні проблеми сучасного сімейного виховання дітей на основі християнських цінностей, духовні основи виховання молоді в сучасних умовах української родини, а також психологічні проблеми сімейного виховання через призму християнської моралі тощо.

Висвітлюється діяльність видатного громадсько-політичного діяча України В.К.Винниченка в період революційних потрясінь на початку XX ст. Розробка і відстоювання В.Винниченком оригінальної концепції необхідності вирішення соціальних і національних проблем українства в їх нерозривному взаємозв'язку і поєднанні стало одним з лейтмотивів його політичних переконань в передреволюційні роки. Цей період започаткував новий, дуже бурхливий, суперечливий та важливий етап діяльності Володимира Кириловича, в якому ідея національного відродження України, створення власної держави стане домінуючою.

Простежується життєвий шлях митрополита А.Шептицького на фоні загальної характеристики епохи, в якій він творив. Висвітлюються головні віхи церковної діяльності Шептицького, звертається увага на його екуменічні погляди. Зроблений грунтовний аналіз основних теологічних праць ("Культ Христової любові", "Про милосердя", "До вірних", "Не убій" та інших), простежується еволюція його релігійних поглядів. Дана оцінка діяльності А.Шептицького в галузі освіти і культури, а також зроблена спроба об'єктивно і без упереджень проаналізувати політичну орієнтацію митрополита, з'ясувавши мотиви його відношення до різноманітних режимів (польського, німецького, радянського). Характеризується релігійна ситуація в Закарпатті в 20-30-х рр. ХХ ст. і позиція щодо неї А.Шептицького.

Проаналізовано історичні, філософсько-методологічні, соціальні та політичні проблеми демократичного вибору влади, узагальнено окремі аспекти виборів народних депутатів Верховної Ради України, що відбулися 1998 р. Розглянуто архетипи вибору в європейських народів, універсалізм як метафілософію сучасної політичної ментальності, діяльність опозиційних партій у політичній боротьбі, а також проблему співпраці провідних українських партій під час перших демократичних виборів в Україні тощо.

Відображається політична ситуація і становище українських земель в XIV - на початку XVI ст. Розглядаються державотворчі тенденції діяльності українського козацтва на початковому етапі його існування та елементи державотворення в діяльності Дмитра Вишневецького.

Досліджено чинники, які визначають траєкторію та вектор політичного розвитку. Виділено в історіографії даного питання три групи теорій, кожна з яких формувалася за різних історичних умов: визначальна роль у політичному процесі належить об'єктивним, незалежним від волі людини факторам (Ф.Аквінський, Ж.Боден, Д.Віко, К. Маркс та ін.); людський фактор є вирішальним у впливі на політичну дійсність (Г.Сковорода, В.Парето, З.Фрейд та ін.); політична дійсність є функцією, залежною від двох змінних - об'єктивної та суб'єктивної (Н.Макіавеллі, Ш.Монтеск'є, В.Винниченко, М.Вебер та ін.).

Висвітлюється політична культура і суспільні зміни на латиноамериканському континенті, особливості європейського курсу Великої Британії. Повідомляється про єврорегіональне співробітництво етносів, характеризується бразильська криза.

Висвітлено онтологію духовного. Визначено поняття духовного в системі фундаментальних теологічних, філософських і психологічних понять. Досліджено проблему духовності особистості у різних філософських течіях і психології. Розглянуто християнську духовність. Проаналізовано онтологію гріха. Розкрито умови становлення духовного потенціалу людини.

Розглянуто суб'єктно-ціннісні аспекти взаємодії індивідуальних і соціальних чинників у становленні технічно обдарованої особистості. Детально проаналізовано специфіку групового психологічного консультування керівників закладів середньої освіти з проблем управління. Основну увагу приділено статево-віковим особливостям психофізіологічних корелянтів успішності школярів, а також пріоритетним напрямкам гуманістичного виховання молоді за умов культурно-дозвіллєвої діяльності.

Проведено аналіз співвідношення духовного та тілесного у цивілізаційному процесі. Зазначено, що вся динаміка парадоксальних відносин сучасного суспільства є феноменологічним відображенням глибинного дуалізму взаємодії духовного та тілесного. Розглянуто погляди різних релігійних течій на цю проблему, відмінність між її східним і західним вирішеннями, місце української цивілізаційної визначеності.

Досліджено духовний розвиток особистості у контексті організації мистецької освіти. Окреслено шляхи формування ціннісних художніх орієнтацій молоді у галузі аматорського театрального мистецтва. Детально проаналізовано українську культуру XVI - XVII ст. Значну увагу приділено гуманістичним засадам діяльності правоохоронних органів України, деяким психологічним чинникам віктимності неповнолітніх, творчим можливостям людини, національним традиціям українського виховання, а також особливостям взаємовідносин генотипу та фенотипу у формуванні психічних функцій особистості.

Запропоновано матеріали, які цікавлять істориків, філософів, політологів, економістів, соціологів, правників, культурологів, науковців і студентів. Розглянуто, зокрема, проблеми демократії в Україні, національні інтереси держави, культуру, духовність, права людини.

Розглядається предмет і метод політичної економії, характеризуються докапіталістичні способи виробництва. Аналізується товарна організація виробництва, теорія капіталу та шляхи його нагромадження. Висвітлюється кругооборот та оборот капіталу, розподіл додаткової вартості і утворення прибутку. Дається характеристика позичкового та акціонерного капіталу.

Досліджено українсько-молдавські економічні зв'язки середини XVII ст. Значну увагу приділено торгівлі Львова з Молдавією. Висвітлено питання Військового скарбу та реконструкції потенційного бюджету держави Війська Запорозького. Обгрунтовано економічну та політичну візію Гетьмана Богдана Хмельницького.

Розглядається проблема оптимізації духовного розвитку особистості. Даються відповіді на ряд проблемних питань щодо психологічного змісту понять "духовність", "духовний розвиток". Містяться дані емпіричного дослідження особливостей розвитку естетичних характеристик духовності в онтогенезі. Представлені авторські методики їх вивчення та формування характеризуються різноманітністю напрямків та форм роботи, оригінальністю задумів.

Досліджено процес розвитку українського жіночого руху та роль жіноцтва у різних сферах суспільного життя. Показано суть та етапи організаційного та ідеологічного поступу національного фемінізму в Західній Україні, з'ясовано його спільні риси й особливості в порівнянні з Наддніпрянщиною, а також різними європейськими країнами. Під час розгляду головних сфер прояву та піднесення суспільної активності жіноцтва - участь у масових громадських товариствах та підпільному націоналістичному русі, політична та господарсько-просвітницька діяльність, здобутки на терені освіти, літератури, мистецтва тощо - було зроблено акценти на його ролі як самостійного творчого фактора в історичному процесі.

Показано роль українського жіноцтва у державотворчому процесі й національному відродженні, його вплив на культурно-просвітницьке життя суспільства з кінця ХІХ - до кінця ХХ ст. Розкриваються передумови виникнення організованого жіночого руху, створення різних гуртків і товариств ("Товариство руських жінок" на Галичині, гурток Олени Доброграєвої у Києві та ін.), простежується жіноча діяльність у Східній Україні на початку ХХ ст. Аналізується літературно-наукова, педагогічно-виховна та громадсько-політична діяльність найкращих представниць жіночого руху (Н.Кобринської, Л.Українки, О.Кобилянської, С.Русової, Х.Алчевської, М.Омельченко та ін.). Значну увагу приділено аналізу галицької періодики для жінок на початку ХХ ст. як джерела дослідження історії жіночого руху.

Розглядається процес утворення Чехословаччини та її вплив на долю народів Центральної Європи. Висвітлюється економічна і соціальна політика уряду Чехословаччини на Закарпатті у 1919-1939 рр., показані особливості аграрного розвитку регіону у цей період. Описуються перші кроки правового регулювання соціально-політичної сфери та економіки в домюнхенській Чехословаччині, політична система Словаччини у 1945-1947 рр., територіально-адміністративні відносини Підкарпатської Русі і Словаччини. Розкриваються соціальні аспекти розвитку освіти та охорони здоров'я у 20-30-х роках ХХ ст. на Закарпатті. Простежується вплив етнічного оточення та історичних подій на семантику слів говірок Закарпатського регіону, досліджується розвиток декоративно-прикладного образотворчого мистецтва на Закарпатті в умовах Чехословацької республіки (1919-1939 рр.) тощо.