Плазмове азотування, також відоме як іонне азотування або азотування плазмою жевріючого розряду, є методом поверхневого зміцнення. Гази типу аргону, водню і т. ін. можуть використовуватися як каталізатор (поряд з азотом), що допомогає утворенню прошарку нітриду. Товщина, таким чином сформованого прошарку нітриду, може бути приблизно 0,01 - 0,1 мкм. Оскільки товщина прошарку нітриду збільшується, поверхню матеріалу можна зробити твердішою. Твердість поверхні матеріалу можна виміряти різноманітними методами. У цій роботі виміряно твердість з використанням дюрометра.

Представлено узагальнену модель Даркена взаємної дифузії у відкритих системах. Узагальнене рішення дозволяє отримати точний вираз для зміни в часі розподілу компонентів у закритих та відкритих системах. Модель дає можливість вивчати зміну складу сплаву, яка відбувається при тепловій обробці та/або окисленні, тобто дозволяє передбачати концентраційні профілі всіх елементів під сульфідною плівкою, що зростає. Наведено результати моделювання зміни складу сплаву Fe - 18Cr - 8Ni, що відбувається завдяки його селективному та конкуруючому сульфидуванню.

Висвітлено анатомію, фізіологію та біохімію чоловічої репродуктивної системи. Досліджено безплідність у чоловіків. Проаналізовано біологічну роль оксиду азоту. Охарактеризовано фармакологічні властивості аргініну та його роль у корекції дисфункцій чоловічої репродуктивної системи. Описано екзогенні донатори оксиду азоту. Наведено результати дослідів, одержаних після введення білим щурам-самцям нітриту натрію, аргініну та корангіну, а також NwNLA, корангіну та NwNLA. Узагальнено результати та проаналізовано механізми дії донаторів оксиду азоту.

Представлено чисельний підхід, здатний описати дифузійні процеси в бінарних дифузійних зчленуваннях, а саме: переміщення фазових меж та еволюцію концентраційних профілів. Моделювання дифузійних процесів може бути виконано, якщо граничні концентрації і коефіцієнти дифузії всередині всіх фаз відомі. Цей підхід застосовано для уточнення коефіцієнтів дифузії азоту та вуглецю в деяких бінарних нітридах і карбідах перехідних металів підгонкою розрахованих положень меж фаз або концентраційних профілів до отриманих експериментально.

Викладено методики розрахунків масо- та теплообміну під час агломерації залізорудних матеріалів, що максимально відображають фізичні, хімічні та фізико-хімічні закономірності агломераційного процесу. Наведено варіанти розрахунку температури спалахування твердого палива за умов агломераційного процесу, складу газової фази та окиснення заліза в агломераті, матеріального та теплового балансів верхнього елементарного пласта шихти та шару в цілому. Розглянуто теоретичні основи та результати промислової реалізації процесу безполуменевого горіння газового палива у шарі агломераційної шихти.

Розглянуто агроекологічний стан чорнозему типового різного гранулометричного складу лівобережного Лісостепу України у процесі окультурення. Подано характеристику кількісного вмісту гумусу, його складу та якості, рухливості, закономірностей зміни азотного, фосфатного і калійного режимів, фізико-хімічних властивостей, мінералогічного складу великої та мулистої фракцій. Визначено продуктивність та якість сільськогосподарських культур за умов тривалого застосування добрив і зрошення.

Квантовохімічним методом СУП МО ЛКАО в наближенні НДП виконано розрахунок електронної структури адсорбційних комплексів кисню і монооксиду вуглецю на поверхні кристалічного AlN (структурний тип вюрциту). Показано, що центрами адсорбції молекулярного кисню є катіони алюмінію, а атомарного - катіони алюмінію та азот. Адсорбований кисень відносно поверхні проявляє акцепторні властивості. В процесі адсорбції СО спостерігається часткове перенесення електронної густини від молекул адсорбату на поверхню каталізатора AlN, що є причиною стабілізації зв'язку С - О.

Подано результати вивчення аеротехногенного забруднення зелених насаджень м. Алчевська методом снігової індикації. Встановлено, що головними забруднювачами атмосфери в цьому районі є оксид вуглецю, пил, діоксид сірки, діоксид азоту, аміак. Сніговий покрив у насадженнях підлуговується техногенними амонієм, кальцієм і магнієм. З наближенням до промзони збільшується навантаження хлором та кальцієм. Розподіл у просторі решти інгредієнтів не має чіткого зв'язку з віддаленням від джерел викидів. У цілому, забруднення насаджень у місті вище, ніж у передмісті. Виняток становлять важкі метали, яких більше накопичується на околицях міста.

Встановлено вплив п'яти рівнів азотного живлення на формування врожаю ранніх та середньостиглих сортів суниці за умов східного Полісся України. Визначено оптимальну дозу підживлення у фазі висунення квітконосів. Дослідження показали, що в посушливі періоди вегетації на час формування врожаю азотні підживлення неефективні.

Наведено результати польових, вегетаційних і лабораторних досліджень поглинання та засвоєння азоту зерновими й овочевими рослинами в процесі адаптації до умов живлення. Показано специфічність реакції рослин під час дії дефіциту та надлишку основних елементів живлення. Проаналізовано процес надходження азоту до клітинних компартментів та його кругообіг у системі середовище - рослина, а також ефективність використання азоту. Висвітлено питання впливу малодослідженого мікроелемента літію на азотний обмін рослин.

Досліджено вплив хімічного складу високоміцних мартенситно-аустенітних сталей з вмістом 26 - 30 % Ni на будову та твердість азотованих шарів. Установлено, що їх будова практично не залежить від складу сталі, але хімічний склад суттєво впливає на товщину та твердість шарів. Визначено, що найбільшу товщину азотованих шарів мають сталі, які містять Ti, а найменшу - сталі з Al, але останні мають найбільшу твердість. Перспективним варіантом отримання раціональних характеристик азотованих шарів є використання комплекснолегованих сталей, які містять одночасно Al, Ti та Nb.

В печени мышей, различающихся по чувствительности к гепатоканцерогенному действию ортоаминоазотолуола (ОАТ), изучали активность и индуцибельность 7-этокси- и 7-метокси-резоруфин-О-деалкилаз (ЭРОД и МРОД ), специфических маркеров изоферментов цитохрома Р450 1А1 (СУР 1А1) и 1A2 (СУР 1А2), осуществляющих первичное окисление аминоазокрасителей и других канцерогенов, а также активность основных ферментов второй фазы метаболизма ксенобиотиков: ацетил-, сульфо-, УДФ-глюкуронозил- и глутатион-S- трансфераз. Показано, что в дозах, применяющихся для индукции опухолей, ОАТ увеличивает активность СУР 1А1 и СУР IA. Не установлено связи между чувствительностью мышей к гепатоканцерогенному действию ОАТ и индуцибельностью цитохрома Р450 или активностью какого-либо из изученных ферментов. Обнаружено, однако, что в печени мышей чувствительных к канцерогену линий отношение активности ЭРОД:МРОД в 1,3-1,8 раз больше, а суммарная конъюгирующая способность в 1,7-2,7 раза меньше, чем у мышей резистентных линий. Сделан вывод, что если чувствительность или резистентность мышей к индукции опухолей печени и зависит от метаболизма ОАТ, то определяется она балансом активностей ферментов, участвующих в продуцировании и детоксикации его реактивного метаболита.

Досліджено вплив надлишку хрому в поживному середовищі на активність хлорофілази та пероксидне окислення ліпідів у листках декоративних квіткових рослин. Встановлено залежність цих показників від часу експозиції. Зниження активності хлорофілази корелює з посиленням пероксидного окиснення ліпідів.

Під час вирощування кукурудзи методом водної культури на 0,5 дози суміші Хогленда - Арнона (контроль) і варіюванні в ній вмісту азоту від 3,75 до 30 мМ встановлено, що у ході адаптації рослин до дворазового зниження і підвищення дози азоту спостерігається збільшення ацидофікуючої активності клітин коренів. Найбільш значне її зростання, що супроводжувалося більшими інтенсивністю поглинання азоту, нітратредуктазною активністю коренів і накопиченням в них Fe і Zn та наростанням маси надземних органів, відмічено у разі дворазового збільшення дози азоту. Подальше її підвищення, як і повне виключення азоту з поживної суміші, викликало пригнічення досліджуваних процесів. Виявлено, що дефіціт і надлишок азоту в поживній суміші негативно впливають на активність редокс-системи клітин коренів.

Вивчено акустичну емісію (АЕ) в аустенітних сталях 12Х18Н1ОТ і 03Х20Н16АГ6 в процесі деформування плоских зразків розтягуванням за кімнатної температури. Залежно від структурного стану, який досягається за допомогою різноманітних термообробок (закалки, старіння), суттєво змінюється активність АЕ. Спостережено її максимум після витримки в діапазоні температур 673 - 823 К, що обумовлено міграцією вуглецю до меж зерен. Наявність азоту в аустенітній сталі знижує активність АЕ. Це корелює з даними амплітудної залежності внутрішнього тертя в сталі 03Х20Н16АГ6.

Подано аналітичний огляд літератури останніх двох десятиріч стосовно алелопатії рослин в аспекті проблем агрофітоценології. Показана актуальність подальших досліджень культурних рослин з урахуванням їх алелопатичних властивостей і взаємовідносин з агрономічно цінними групами мікроорганізмів у зв'язку з удосконаленням технологій їх вирощування.

Изложены методические подходы к оценке процессов горения кокса и топливных добавок в горне доменной печи. Представлены результаты их натурной проверки. Показаны основные факторы, определяющие полноту горения кокса и топливных добавок, а также роль реакционной способности кокса и топливных добавок в обеспечении полноты сжигания топлива.

Получено аналитическое решение задачи окислительного нагрева слитков в колодце при постоянной скорости роста окалины в процессе нагрева, которое может быть использовано для оценки влияния процесса окалинообразования на конечные параметры нагрева слитков в колодцах.

Запропоновано рекомендації щодо можливих шляхів удосконалення системи забезпечення пожежної безпеки Черкаського ВАТ "Азот" та окремих її елементів, зокрема, розробки і застосування сучасних екологічно безпечних вогнегасних речовин, технічних засобів і технологій їх застосування.

Рассмотрены проблемы влияния напряженности магнитного поля однодоменных частиц магнетита на биологические среды живого организма. Проведено экспериментальное изучение влияния магнитоуправляемого гемосорбента на микроорганизмы. Исследованы особенности интенсивной терапии у больных с ножевыми ранениями сердца, а также ведения послеоперационного периода у больных с разрывом аневризмы брюшного отдела аорты. Описано применение дифинина в комплексном лечении столбняка, применение лазолвана при остром обструктивном бронхите у детей в комплексе интенсивной терапии, а также лечение послеоперационного пареза мочевого пузыря методом рефлексотерапии. Представлен опыт лечения отравлений ядом каракуртов. Проведена сравнительная оценка методов определения кровопотери, и выявлены новые возможности управления послеоперационным болевым синдромом. Рассматривается случай успешного лечения тяжелой электротравмы. Показано влияние различных видов интенсивной терапии на состояние системы перекисного окисления липидов мембран эритроцитов у больных острым инфарктом миокарда и др.