Представлена разработанная НПО "Доникс" автоматизированная система теплового состояния воздушных фурм (АСКоС), которая изготовлена и внедрена на ОАО "Алчевский металлургический комбинат". АСКоС позволяет безошибочно определять прогар воздушных фурм для любого типа доменных печей и дает вероятностную картину возможного прогара.

Изложены методические подходы к оценке процессов горения кокса и топливных добавок в горне доменной печи. Представлены результаты их натурной проверки. Показаны основные факторы, определяющие полноту горения кокса и топливных добавок, а также роль реакционной способности кокса и топливных добавок в обеспечении полноты сжигания топлива.

Запропоновано підходи до моделювання теплових полів у доменних печах.

Розглянуто теоретичне обгрунтування комплексних показників доменного процесу і створення на їх основі нових методів, алгоритмів та автоматизованих систем контролю, прогнозування та регулювання технологічного процесу доменної плавки, що забезпечують поліпшення його техніко-економічних показників, а також якості чавуну. Окремі розділи присвячено автоматизованим системам керування тепловим станом плавки, стабілізації теоретичної температури горіння, оптимізації витрат паливної домішки, технологічного кисню, вологості дуття та оптимального розподілу паливної домішки, а також технологічного кисню поміж доменними печами.

Рассмотрены методология и итоги научного творчества в области теплотехники доменного производства создателя энергетической теории печей, фундатора кафедры металлургических печей, декана металлургического факультета Днепропетровского металлургического института, профессора Иосифа Даниловича Семикина (1898 - 1971).

Рассмотрены технологические свойства и поведение окатышей ЦГОКа в доменной плавке. Отмечено их негативное влияние на технико-экономические показатели работы доменных печей. Показано улучшение работы доменных печей после вывода окатышей из состава шихты.

Виконано аналіз впливу різноманітних чинників (теплової потужності, температури димових газів, підігрів у компонентів горіння, збагачення повітря горіння) на масові викиди оксидів азоту під час спалення палива в доменних повітронагрівачах. Показано, що за умови зберігання температур під куполом і дуття й опалення повітронагрівачів тільки доменним газом із підігрівом компонентів горіння, або збагаченням повітря киснем, масові викиди оксидів азоту практично не змінюються порівняно з використанням природнодоменної суміші.

Проанализированы условия обеспечения выплавки низкосернистого чугуна в шихтовых условиях, характерных для Украины. Предложены рекомендации по оптимизации состава шлака.

На базе результатов экспериментальных исследований описан процесс формирования газовой фазы и температурных полей в фурменной зоне горна доменных печей. Определена степень влияния интенсивности дутьевого режима на размеры окислительных зон. Установлена взаимосвязь характера формирования температурных полей очагов горения с распределением монооксидов углерода. Выполнена количественная оценка размеров окислительных зон и их конфигурации как функции параметров дутьевого режима доменной плавки. Показано, что в современных условиях работы доменных печей с пониженной интенсивностью дутья формируются очаги горения периферийного типа, что приводит к нерациональному использованию тепловой и химической энергии газа-восстановителя в столбе шихтовых материалов.

При продувке стали инертным газом через фурму, погружаемую в ванну сверху, возрастает ее деформация. Составлена схема расчета величины смещения конца фурмы. Показано, что расчетные и фактические величины находятся в хорошем соответствии.

Наведено результати досліджень сушки та розігрівання дінасового повітронагрівача доменної печі. Результати розрахунків та експериментальних досліджень показали, що після закінчення сушки та розігрівання повітронагрівача температура кладки не стабілізувалась та для цього ще потрібно додатково 16 - 20 діб. Доведено, що використання в кладці стін повітронагрівача компенсаційного шару в вигляді матів з необхідними деформативними якостями та регламентованої подачі холодного дуття призводить до значного зниження навантажень у кожусі повітронагрівача.

Індекс рубрикатора НБУВ: К323.103-51-04

Рубрики:

Доменна плавка чавуну

Шифр НБУВ: Ж69472 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведены исследования некоторых параметров работы новой конструкции системы охлаждения шахты доменной печи - крупногабаритных охлаждаемых модулей. Показаны преимущества новой конструкции по сравнению с традиционной, которые позволяют рекомендовать данное техническое решение для широкого внедрения.

Наведено методики дослідження комплексного відновлення залізорудної сировини та результати досліджень впливу факторів формування шихти на розподілення кількості газів за радіусом та висотою доменної печі, досліджено їх вплив на хід відновлювальних процесів. Запропоновано методи формування стовпа шихти у доменній печі з метою збільшення ефективності ходу відновлювальних процесів.

Проведен анализ влияния степени подогрева газового топлива и воздуха на количество выбросов оксидов азота с продуктами сгорания из пламенной печи. Характер влияния подогрева компонентов горения на уровень выбросов оксидов азота дымовыми газами зависит от условий работы пламенных печей. Показано, что повышение начальной температуры газа и воздуха при базовых значениях КИТ, больших 20-25 , приводит к росту выхода оксидов азота с продуктами сгорания. В печах с меньшими базовыми КИТ подогрев газовоздушной смеси может служить эффективным средством снижения выбросов оксидов азота.

В статье доказывается актуальность и излагаются особенности технологии доменной плавки с применением пылеугольного топлива (ПУТ) в условиях Украины. Показано, что для условий Украины применение ПУТ из неспекающихся углей позволит восстановить на доменных печах технологический уровень по параметрам дутья и удельному расходу топлива. Рассмотрено влияние удельного расхода пылеугольного топлива из различных углей на производительность и расход кокса, влияние компенсирующих изменений дутьевых параметров на коэффициент замены кокса. Даны технологические требования к ПУТ и рассмотрена сырьевая база углей, пригодных для приготовления ПУТ. Представлена принципиальная схема с кратким описанием отечественного конкурентоспособного комплекса по подготовке и вдуванию ПУТ. Оценена экономическая эффективность и дана экологическая оценка технологии.

При сокращении производства чугуна и потребления кокса и подготовленного железорудного сырья производство товарной энергии с колошниковым газом может быть увеличено за счет газификации некоксующихся углей в доменной печи и использования низкосортного сырья и отходов производства. Дополнительные ресурсы газа могут быть использованы для замены коксового газа на обогрев коксовых батарей с использованием его для вдувания в доменные печи, где кроме замены природного газа будет получена экономия кокса. Экономический эффект оценивается в 100 млн.грн в год при сроке окупаемости затрат менее 0,5 года.

Співставлено зміни параметрів доменного процесу, обумовлені нагрівом, зволоженням дуття та зміною концентрації кисню в ньому, використання яких у відповідному поєднанні може знизити виробничі витрати у разі припинення подачі природного газу. За обмежених можливостей повітронагрівників доцільним є використання кисню для компенсації витрат тепла на розкладання вологи. Витрата кисню залежить від рівня допустимих температур у горні та температури дуття. Якщо потужності для нагрівання повітря достатні, то за відсутності вуглеводнів запропоновано комбінування нагріву, зволоження та збіднення дуття киснем, що забезпечить прийнятні рівні витрати коксу, продуктивність печі та теплоти згорання колошникового газу. В межах одного металургійного підприємства може бути доцільним перерозподіл кисню й азоту по окремих доменних печах залежно від можливостей нагріву дуття.

Наведено нову конструкцію шахт доменних печей з використанням великогабаритних охолоджувальних модулів, технологію їх вироблення та монтажу на доменних печах. Проаналізовано напружено-деформований стан кожуха шахт нової конструкції, умови підвищення його стійкості та збільшення міжремонтного періоду у роботі доменних печей.

Изучены особенности процесса десульфурации чугуна инжектированием диспергированного магния через фурму погружения. Показано, что существенную роль в процессе десульфурации чугуна магнием играет его способность растворяться в чугуне. Предложен механизм процесса десульфурации чугуна магнием. Изложены практические рекомендации для реализации этого механизма.