Вивчається внесок Миколи Мушинки у дослідження проблем етнічної історії українців та діяльність москвофілів-русинів на північній Лемківщині в XIX - на початку XX ст. Висвітлюються питання функціонування наукового центру музичного карпатознавства і початки культу книгозбереження на Закарпатті: від монастирських осередків до перших світських бібліотек. Велика увага приділяється етапам формування західноукраїнської модерної поезії та поглядам М.Грушевського про місце казкового епосу в етнокультурному процесі українського народу. Аналізується діяльність Кирило-Мефодіївського товариства в українському національно-визвольному русі. Містяться дані про церковно-офіційну писемність карпато-русинів (Листи єпископа М.М.Ольшавського) тощо.

Досліджено творчу суголосність двох поетів зі сходу й заходу України - О.Кобця і Б.Лепкого - в художньому моделюванні теми братовбивчої війни на тлі маловідомого феномену "габірного письменництва" часів Першої світової війни. Наведено біографії поетів, досліджено їх творчу спадщину. Ліро-трагедійне двоголосся поетів із тернопільського Поділля та Канівщини визначає ідейну їх близькість у оцінюванні війни й табірного буття з позицій демократизму неабстрактного гуманізму, християнізму і самостійництва. У ліриці та ліро-епосі обох репрезентантів літератури буряного поліття розрізнено два аспекти: гуманістично-загальнолюдський, що полягає в осуді війни між Росією й Австро-Угорщиною та Німеччиною як лиха для народів обох держав, і антиімперський визвольний. Обидва аспекти в художньому набутку обох авторів є взаємопов'язаними.

Книга містить методичні рекомендації до вивчення тексту Біблії з точки зору філології. Досліджується семантика сталих біблійних висловів, як у самій Біблії, так і в українській літературі різних періодів, особлива увага зосереджена на біблійній міфології, героїчному епосі, приповістях та байках, новелах, притчах Біблії.

Розглянуто основні етапи розвитку літератур Близького та Далекого Сходу, розкрито особливості композиції, художніх засобів східних творів. Висвітлено особливості єгипетської, індійської, китайської, корейської, японської, грецької та шумеро-аккадської міфології, поетики індійських та арабських казок, архаїчних та класичних епосів. Викладено принципи вивчення священних книг народів Сходу: Веди, Авести, Старого та Нового Заповіту, Корану, Лунь юй. Охарактеризовано перську, китайську, японську та арабську літератури.

Наводиться періодизація давньогрецької літератури. Розглядаються особливості давньогрецької міфології, героїчного та дидактичного епосу (Гомер, Гесіод), лірики, драми (Есхіл, Софокл, Евріпід, Арістофан), прози. Висвітлюються особливості новоаттичної комедії (Менандр), Олександрійської поезії (Каллімах, Аполлоній Родосський, Феокріт), а також творчість Плутарха, Лукіана та ін.

Розглянуто змістовне наповнення найважливішої для епосу категорії об'єктивності в системі гегелівських понять як гармонію первісної рівноваги об'єкта та суб'єкта.

Вперше філософію історії розглянуто у контексті лінгвістики термінології. На основі аналізу літератури та практичного матеріалу проілюстровано теоретичне та наочно конкретне, прикладне значення даного явища в термінології філософії сучасної німецької мови. Доведено, що з кожною новою епохою, цивілізацією виникають нові терміни, які кристалізуються завдяки наполегливій і напруженій праці філософів. Аналіз філософських термінів проведено в хронологічній послідовності відповідно до їх місця в філософії історії. Підкреслено, що навіть з появою наукового терміна проблема дефінітивного поняття залишається актуальною. Філософський термін розвивається в конкретній історичній епосі, шляхом прагматики окремо взятого дослідника, який безпосередньо формує цей термін.

Висвітлено основні етапи розвитку романтизму. Досліджено художні риси романтичного стилю в українській прозі першої половини XX ст. Значну увагу приділено еволюції романтичного стилю у прозі 40 - 80-х рр. XX ст., зокрема, псевдоромантиці у літературі соціалістичного реалізму. Детально проаналізовано творчість українських письменників-романтиків: О.Довженка, О.Гончара, С.Васильченка, Г.Косинки, І.Дніпровського та ін., а також типологічні явища у зарубіжних літературах.

Зроблено короткий екскурс в минуле України, яка 337 років знемагала в цупких "обіймах" північного сусіда; основна увага приділена епосі комуністичного тоталітаризму. Автор, посилаючись на численні архівні документи, свідчення потерпілих, по мірі можливості аналізує хід суспільно-політичних, соціально-економічних процесів на Україні й на Волині зокрема, які призвели до національно-духовного занепаду та вимирання українців, як етносу. Він намагається розкрити все те, що донедавна було приховане від народу під грифами "Таємно" і "Цілком таємно".

Висвітлено теологічні основи середньовічного мистецтва. Визначено характерні риси середньовічної творчості. Описано французький, іспанський та німецький героїчний епос. Досліджено романську культуру, готику. Проаналізовано лицарську літературу. Охарактеризовано епоху Відродження, зокрема Італії, та Північного Відродження.

У контексті структурно-символічного аналізу розглянуто епічні тексти як витвори культури, що висвітлюють специфіку світогляду і побуту наших предків, втілену у символічних образах. Охарактеризовано види епічної символіки: космічну, соціальну, темпорально-просторову. Зазначено, що первісним джерелом епічної символіки є міфологія.

В контексте структурно-символического анализа рассмотрены эпические тексты как творения культуры, освещающие специфику мировоззрения и быта наших предков, воплощенную в символических образах. Охарактеризованы виды эпической символики: космическую, социальную, темпорально-пространственную. Указано, что первобытным источником эпической символики является мифология.

Розглянуто питання наукового видання українських дум, що являються епосом реформаційної, козацької епохи в історії України і, водночас, континуумом епічної творчості Київської Русі, її відродженням у новій історичній ситуації. Висвітлено особливості упорядкування музичної частини видання.

Рассмотрены вопросы научного издания украинских дум, являющихся эпосом реформационной, казаческой эпохи в истории Украины и, одновременно, континуумом эпического творчества Киевской Руси, ее возрождением в новой исторической ситуации. Освещены особенности упорядочения музыкальной части издания.

У вступній частині охарактеризовано постать Г.Блюменберга (1920 - 1996) - німецького філософа, історика, наукова діяльність якого пов'язана з питаннями теотології, поезії, філософії, епосу, ранньомодерної астрономії, генетики. Уперше наведено перекладений українською мовою твір філософа "Світ як книга", у якому висвітлено барокову тенденцію у контексті європейського класичного та барокового неоплатонізму, а також подальшого розвитку метафори з пізньопросвітницької та романтичної літератури до авангардної новорелігійної естетики початку ХХ ст.

Во вступительной части охарактеризована личность Г.Блюменберга (1920 - 1996) - немецкого философа, историка, научная деятельность которого связана с вопросами теотологии, поэзии, философии, эпоса, ранней модерной астрономии, генетики. Впервые приведено переведенное на украинский язык произведение философа "Мир как книга", в котором освещена барокковая традиция в контексте европейского классического и бароккового неоплатонизма, а также дальнейшего развития метафоры с периода позднепросветительской и романтической литературы до авангардной новорелигиозной эстетики начала ХХ ст.

Розкрито фундаментальну роль Біблії у формування світогляду зарубіжних і українських літераторів, наведено системний аналіз репрезентативних явищ літературно-мистецької рецепції пам'ятки. Висвітлено специфіку біблійного світосприйняття, показано відмінність Біблії як сакральної книги від секуляризованої літератури. Наведено напрямки розвитку біблійної традиції у сфері риторичної прози, епосу та поезії, висвітлено проблему біблійного канону та творчої індивідуальності митця, а також національні та загальнолюдські моменти в інтерпретації Вічної Книги.

Раскрыта фундаментальная роль Библии в формировании мировозрения зарабужных и украинских литераторов, приведен системный анализ репрезентативных явлений литературно-художественной рецепции памятки. Освещена специфика библейского мировосприятия, показано отличие Библии, как сакральной книги, от секуляризованной литературы. Приведены направления развития библейскоой традиции в сфере риторической прозы, эпоса и поэзии, освещены проблемы библейского канона и творческой индивидуальности художника, а также национальные и общечеловеческие моменты в интерпретации Вечной Книги.

Висвітлено основні етапи життя, літературної та наукової діяльності В.Пачовського. Проаналізовано особливості символізму драматургії письменника, його індивідуальний стиль, відображений у драматичному епосі "Золоті Ворота". Визначено своєрідність інтерпретації колядкового сюжету в поезії В.Пачовського "Тріє царі". Обговорено перспективи лексикографічного опрацювання літературної спадщини письменника.

Висвітлено проблеми теорії, історії та методики викладання літератури. Особливу увагу приділено питанням порівняльного літературознавства, а також фольклористики, мистецтвознавства і культурології. Описано особливості сюжетотворення в сучасній українській новелістиці. Розглянуто проблему національної ідентичності у творчості Гоголя, питання про "стильову школу" М.Старицького, прозу М.Чернявського в літературознавчій рецепції першої третини ХХ ст. Проаналізовано жанрову специфіку фантастичних творів О.Бердника, розкрито національну сутність поезії І.Павлюка. Висвітлено дохристиянські міфологічні мотиви в українському рушниковому орнаменті, мотиви билин Київської Русі в козацькому та баладному епосі, роль казки у формуванні духовного світу дитини.

Освещены проблемы теории, истории и методики преподавания литературы. Особое внимание уделено вопросам сравнительного литературоведения, а также фольклористики искусствоведения и культурологии. Описаны особенности сюжетообразования в современной украинской новелистике. Рассмотрена проблема национальной идентичности в творчестве Гоголя, вопросы о "стилевой школе" М.Старицкого, проза М.Чернявского в литературоведческой рецепции первой трети ХХ в. Проанализирована жанровая специфика фантастических сочинений О.Бердника, раскрыта национальная сущность поэзии И.Павлюка. Освещены дохристианские мифологические мотивы в украинском национальном орнаменте, мотивы былин Киевской руси в казаческом и балладном эпосе, роль сказки в духовном мире ребенка.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)5-4 Стешенко І. 535

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено розвиток народної творчості від витоків до сучасності. Проаналізовано особливості побутування текстів за певних історичних умов. Запропоновано нову періодизацію фольклору та класифікацію жанрів з урахуванням сучасних досліджень історії, етнопсихології, культурології, міфології. Розглянуто кожне явище народної творчості у його зв'язку з художньою літературою. Охарактеризовано християнство та його вплив на розвиток української народної словесності. Акцентовано увагу на календарно-обрядовій та родинно-обрядовій творчості, героїчному епосі, баладах, ліричних піснях, казковій та історичній прозі, пареміографії, дитячому фольклорі.

Описано джерела цивілізації та висвітлено актуальність їх з'ясування. Розглянуто проблему індоєвропейської мовної спільноти, спільний корінь індоєвропейського епосу. Проаналізовано зародження цивілізації, України та Русі, суспільний лад та вірування докиївської Русі. Значну увагу приділено найдавнішій у світі державі - Аратті, проблемі аріїв в історіографії. Розкрито спільне походження слов'ян та пелазгів, божественну сутність "Велесової книги". Висвітлено космічні таємниці могил.

Описаны источники цивилизации и освещена актуальность их выяснения. Рассмотрены проблема индоевропейского языкового сообщества, общий корень индоевропейского эпоса. Проанализированы зарождение цивилизации, Украины и Руси, общественный строй и вера докиевской Руси. Значительное внимание уделено давнему в мире государству - Аратте, проблеме ариев в историографии. Раскрыты совместное происхождение славян и пелазгов, божественная сущность "Велесовой книги". Освещены космические тайны гробниц.

Наведено результати досліджень сатиричної епопеї І.Франка "Ботокуди", віршованого оповідання "Сурка", історико-політичної поеми "На Святоюрській горі". Проаналізовано філософський епос І.Франка - поеми "Смерть Каїна" і "Мойсей".

Приведены результаты исследований сатирической эпопеи И.Франка "Ботокуди", стихотворного рассказа "Сурка", историко-политической поэмы "На Святоюрской горе". Проанализирован философский эпос И.Франка - поэмы "Смерть Каина" и "Мойсей".