Наведено результати досліджень археологічної експедиції Львівського університету 1998 р., зокрема, описано археологічні матеріали з с.Жуків на Бережанщині, поселення липинської культури біля с.Ганачівки на Перемишлянщині, викладено нові дані про пізньотрипільське поселення біля с.Суйми на Волині. Охарактеризовано сакральні пам'ятки Перемишльської землі ІХ - середини XIV ст., вироби прикладного мистецтва з городища в с.Листвин, речі близькосхідного походження на території Галицької та Волинської земель у Х - ХІІІ ст. Окрему увагу приділено історіографії та історії археології, у т.ч. проблемам антропології кельтів у чеській та словацькій історіографіях першої половини 80-х рр. ХХ ст. тощо.

Розкривається основний зміст доповідей учасників семінару, висвітлюються проблеми і досвід використання інноваційних методів та технологій у системі безперервної географічної освіти (дошкільної, шкільної, позашкільної, вузівської, післядипломної). Вказується місце і роль інноваційних педагогічних технологій в безперервній географічній освіті. Обговорюється дистантна освіта, що полягає у використанні сучасних технологій глобальної сітки ІНТЕРНЕТ на уроках географії. Розглядається інтеграція географічної науки з іншими дисциплінами як необхідна умова розвитку безперервної географічної освіти. Приводиться доцільність розробки і використання в шкільній географії образотворчих модулів екологічного змісту, а також елементів геоінформаційних технологій. Висвітлюються шляхи підвищення якості економічних знань при вивченні економічної географії світу, наводяться деякі методологічні аспекти вивчення екологічних проблем урбанізованого середовища, описується система управління екологічною якістю довкілля та інше.

Наведено основні дані наукових досліджень, що були виконані під час роботи зимівників та наукового складу комплексної морської частини Першої української експедиції 1996-1997 рр. (НДС "Ернст Кренкель") на українській антарктичній станції "Академік Вернадський" та Південно-Оркнейському і Південно-Шетландському полігонах. Викладено результати робіт з гідробіології, метеорології, гідрології, рельєфу морського дна і топографії поверхні моря, геофізики, геохімії, екології та адаптації організму людини. Розглянуто організаційні аспекти роботи Українського антарктичного центру та експедиції.

Розглянуто чинники, що визначають взаємозв'язок оптимізму та песимізму на етапі формування загальносвітової цивілізації (природно-географічні, фактори суспільного життя, взаємозв'язок універсального/локального, чинники поведінки, світоглядні налаштування).

Наведено нарис природних умов Карпатської гірської системи та висвітлено фізико-географічні особливості високогір'я Українських Карпат. Подано фітоценотичну, екологічну та географічну характеристики синтаксонів високогірної рослинності. Всього описано 51 синтаксон рангу асоціації, які належать до 25 союзів, 19 порядків і 14 класів. Зроблено порівняльну характеристику синтаксонів на підставі даних про діагностичні види. Відображено динамічні особливості рослинності високогір'я та виконано порівняльний аналіз її синтаксономії в складі рослинного покриву Карпат.

Наведено результати досліджень з географії України і тих суміжних територій, на яких проживає українська діаспора. Розглянуто географічні особливості міграційних процесів сільського населення Львівщини, Східної Галичини, проблеми становлення географії релігії в Україні, цільового використання та охорони природно-рекреаційного потенціалу Передкарпаття. Висвітлено територіальні особливості динаміки чисельності релігійних організацій у державі тощо.

Розглянуто географічні аспекти екологічної безпеки, конструктивно-географічні засади оптимізації природокористування. Проаналізовано проблеми використання, відтворення й охорони природних ресурсів, а також історико-географічні, соціально-економічні питання географії.

Розглядаються складні випадки написання, творення, вживання, відмінювання та наголошення назв населених пунктів України (топонімів), відтопонімних прикметників (ад'єктонімів) та назв жителів (катойконімів). Оскільки в українській мові активно функціонують грузинські, узбецькі, казахські, естонські і інші топоніми та їх похідні, то в роботі висвітлюються правила правопису і іншомовних географічних назв.

Розглянуто питання розвитку промисловості, сільського господарства, сфери послуг, зовнішньоекономічної діяльності Волині на межі тисячоліть. Проведено асоціативний аналіз інтегрального потенціалу економіко-географічного положення точкових елементів територіальних структур. Проаналізовано роль освіти в економічному зростанні країн Південно-Східної та Східної Азії. Значну увагу приділено соціальним проблемам молоді Франції, а також діяльності світових культурно-релігійних центрів.

Наведено інформацію про географічні інформаційні системи (ГІС), розглянуто їх значення для аграрної науки, зокрема, грунтознавства, агроекології тощо. Стисло охарактеризовано структуру ГІС, їх функції, технічне, програмне та інформаційне забезпечення, поняття про цифрові карти та моделі рельєфу.

Розглянуто загальні географічні закономірності, зокрема, види руху Землі та їх наслідки, кліматотвірні чинники, повітряні маси, циклони й антициклони, розподіл температури й опадів, води суходолу та Світового океану, зональні та азональні природні комплекси. Висвітлено особливості природи Світового океану (у т.ч. Тихого, Атлантичного, Індійського, Північного Льодовитого океанів). Проаналізовано географічне положення, клімат, природні зони, населення і держави Африки, Австралії, Південної та Північної Америки, Євразії, Азії.

Розглянуто методологічні засади територіальної організації розселення, теоретико-методологічні засоби раціонального суспільного використання рекреаційних ресурсів за умов ринкових відносин, а також основні принципи і підходи суспільно-географічного дослідження еколого-географічних проблем. Проаналізовано історико-географічні аспекти формування видобувної промисловості в Україні, сучасну політику подальшого розвитку рекреаційної сфери в приморських регіонах держави, територіальну структуру регіональних спелеотуристичних систем, трансформаційні процеси у паливно-енергетичному комплексі у 90-х рр. ХХ ст. Окрему увагу приділено тенденціям розвитку змісту та методики навчання географії у сучасній школі.

Представлено тлумачення термінів, які використовуються в грунтознавстві, географії грунтів, а також при розгляді питань методики вивчення грунтів, структури грунтового покриву тощо.

Викладено синтезовану версію відповіді на питання про причини утвердження європейського континенту як лідера світового розвитку останніх п'яти століть. Наявну динаміку пояснено багатьма факторами, серед яких - географічні умови, соціальні процеси, прогрес у галузі економіки та технології, психологічні особливості європейського характеру тощо.

Розглянуто суть, роль та значення місцевого самоврядування в Україні. Розкрито світовий досвід муніципального управління. На прикладі кількох країн (ФРН, Франції, Шотландії, Канади, США та ін.) доведено, що, незважаючи на історичні, географічні, національні, політичні та інші відмінності, місцевому самоврядуванню властиві подібні основні проблеми, які потрібно вирішувати незалежно від особливостей країни. Висвітлено питання фінансового забезпечення діяльності органів муніципального управління зарубіжних країн.

Наведено результати наукових досліджень, виконаних під час Другої української антарктичної експедиції та Другої української морської антарктичної експедиції 1997 - 1998 рр. на станції Академік Вернадський та полігоні шельфового архіпелагу Аргентинські острови. Розглянуто отримані під час експедицій наукові дані з фізики верхньої атмосфери, геофізики, метеорології, океанографії, геології, екології та інших галузей природничих наук. Особливу увагу приділено озонометричним дослідженням, вивченню геоекосистемних проблем. Зроблено оцінку впливу на навколишнє середовище діяльності станції Академік Вернадський, морських логістичних та туристичних операцій. Наведено результати пошукових підводних досліджень, вперше виконаних в акваторії станції (о.Галіндез), а також медико-фізіологічних обстежень особового складу загону полярників та морської експедиції. Подано інформацію щодо міжнародного співробітництва, правових аспектів, пов'язаних з діяльністю в Антарктиці, дані про персональний склад Українського антарктичного центру та експедицій, бібліографію наукових і публіцистичних видань стосовно діяльності України в Антарктиці тощо.

Представлено результати дослідження природних умов, агропромислового і рекреаційного комплексів. Розглядаються територіальні відмінності демографічних процесів в Україні, основні аспекти спеціалізації фермерських господарств, а також умови і чинники формування тваринницько-промислового комплексу Тернопільської області. Проведена оцінка впливу природних ресурсів на структуру господарського комплексу області. Запропоновано досвід дослідження процесів забруднення повітря у великому місті та визначено зв'язок територіальної структури господарства і стану навколишнього середовища тощо.

Розроблено теорію, методологію та обгрунтовано методику еколого-географічного аналізу й оцінювання інтегративної геосистеми суспільство - природа на базі картографічного моделювання. Поглиблено поняття екологічної географії, яке відповідає новому конструктивному напряму географічної науки. Викладено системну концепцію еколого-географічного картографування та його методичні основи. Укладено систему карт результатів еколого-географічного аналізу й оцінювання: структури та організації (карти екологічного потенціалу природного та соціально-економічного середовища та наслідків суспільно-природної взаємодії), функціонування (конструктивно-географічні карти пошуку збалансованого вирішення екологічних і соціально-економічних проблем розвитку регіонів) інтегративної геосистеми суспільство - природа. Запропоновано картографічне забезпечення основних етапів державної екологічної політики в Україні на підставі створення картографічного антропоекологічного моніторингу навколишнього середовища як складової частини державного екологічного моніторингу.

Представлено екологічний компонент географічної освіти як самостійний напрямок, органічно вписаний в її структуру, пов'язаний з усім комплексом географічних знань. Запропоновано найбільш важливі принципи, які забезпечують оптимальне функціонування екологічного компонента географічної освіти: міждисциплінарність і комплексність, діяльнісний принцип, принцип обов'язковості в географічній освіті.

Висвітлюються історико-географічні умови природокористування та охорони довкілля в давній і середньовічній Україні, природоохоронні традиції українського народу, виникнення екологічного руху. Розкривається процес становлення української еколого-національної думки та впливу її на зародження і розвиток екологічного руху в державі. Визначено особливості формування перших громадських екологічних організацій в Україні, дана їх характеристика, з'ясовано місце і роль щодо захисту природи і раціонального використання ресурсів країни. Створено узагальнюючу картину процесів і тенденцій розвитку антропотехногенного впливу на природне довкілля, генезису сучасного кризового стану природного середовища, а також показано негативний вплив адміністративно-тоталітарного режиму на його поглиблення в Україні, показано суперечності становлення і розвитку національної екополітики в перехідний період. Проаналізовано перспективи і тенденції формування екологічного руху в контексті національно-державного відродження країни, досліджено форми і методи діяльності недержавних екологічних об'єднань у нових історичних умовах. Розроблено ряд науково-практичних рекомендацій щодо подальшого розвитку громадського екоруху в Україні та посилення його ролі у природоохоронній справі.