Розроблено теорію, методологію та обгрунтовано методику еколого-географічного аналізу й оцінювання інтегративної геосистеми суспільство - природа на базі картографічного моделювання. Поглиблено поняття екологічної географії, яке відповідає новому конструктивному напряму географічної науки. Викладено системну концепцію еколого-географічного картографування та його методичні основи. Укладено систему карт результатів еколого-географічного аналізу й оцінювання: структури та організації (карти екологічного потенціалу природного та соціально-економічного середовища та наслідків суспільно-природної взаємодії), функціонування (конструктивно-географічні карти пошуку збалансованого вирішення екологічних і соціально-економічних проблем розвитку регіонів) інтегративної геосистеми суспільство - природа. Запропоновано картографічне забезпечення основних етапів державної екологічної політики в Україні на підставі створення картографічного антропоекологічного моніторингу навколишнього середовища як складової частини державного екологічного моніторингу.

Розглянуто теоретичні і методичні засади, результати моніторингових еколого-паспортизаційних, ландшафтно-екологічних, меліоративних, радіаційних, медичних досліджень гірських, рівнинних, урбанізованих, зрошуваних, заповідних екополігонів. Значну увагу приділено особливостям екологічного картографування, вмісту, розсіюванню, оцінці акумуляції хімічних елементів в атмосфері, поверхневих водах і донних відкладах, грунтово-рослинному покриву, а також взаємозв'язку їх із поширенням захворювань.

На вимоги "Водного кодексу України" вітчизняними фахівцями із залученням світового досвіду опрацьовані уніфікована система екологічної класифікації якості поверхневих вод суші та естуаріїв України і методики екологічної оцінки якості цих вод на основі згаданої екологічної класифікації. З їх допомогою можна об'єктивно оцінити якість води у будь-якому водному об'єкті України (окрім морських), віднести її до певних категорій і класів якості, а також відобразити екологічний стан цих водних об'єктів (за якістю води) на картах різного масштабу і змісту. Основною метою пропонованої методики є надання фахівцям методичної допомоги у картографуванні стану водних об'єктів, а також розширення уявлень щодо можливостей картографування як найбільш наочного способу інформації про стан гідросфери в будь-якому регіоні України. Рекомендовано масштаби карт, географічні основи, способи розрахунків блокових і узагальнюючого екологічного індексів, зміст карт та етапи їх складання. Наведено фрагменти карт та їх легенди.

Висвітлено питання інформаційного забезпечення еколого-географічного картографування. Проаналізовано особливості створення регіональних геоінформаційних систем екологічного спрямування. Наведено результати розробки окремих видів еколого-географічних картографічних творів.

Освещены вопросы информационного обеспечения эколого-географического картографирования. Проанализированы особенности создания региональных геоинформационных систем экологической направленности. Приведены результаты разработки отдельных видов эколого-географических картографических произведений.

Раскрыты теоретические и практические основы морской картографии (МК), а также взаимосвязь географической и судовой систем счета направлений. Предложены классификация картографических проекций, применяемых в МК, а также методики оценки степени доверия к морской карте и определения графической точности решения на ней навигационных задач. Освещены общие положения по составлению, оформлению и редактированию морских карт и карт внутренних водных путей, а также особенности решения задач судовождения при плавании в высоких широтах. Описаны виды прокладки и приведена их характеристика. Описаны электронные картографические навигационно-информационные системы.

Рассмотрены технические и методические основы изучения теплового потока земли в Украине. Проанализированы особенности изменения теплопроводности пород под влиянием температуры и давления, а также расчета теплового потока. Приведены данные о геоэнергетических ресурсах страны, а также поисковые критерии, связанные с тепломассопереносом. Предложены тепловые модели тектоносферы, даны карты ее глубинных температур.

Розглянуто питання вивчення методики великомасштабних грунтових досліджень, структури грунтового покриву та методів її дослідження, пластики рельєфу, використання грунтових карт для оцінки і бонітування земель, організації території. Висвітлено методи спеціальних грунтових досліджень і використання отриманих результатів у ході організації та функціонування моніторингу грунтів і грунтового покриву, виявлення кризових явищ, зокрема, на меліорованих територіях. Описано особливості проведення грунтових досліджень на сучасному етапі реформування земельних відносин та реалізації реформи.

Рассмотрены вопросы изучения методики масштабных почвенных исследований, структуры почвенного покрова и методов её исследования, пластики рельефа, использования почвенных карт для оценки и бонитировки земель, организации территории. Освещены методы специальных почвенных исследований и использования полученных результатов в ходе организации и функционирования мониторинга почв и почвенного покрова, выявления кризисных явлений, в частности, на мелиорированных территориях. Описаны особенности проведения почвенных исследований на современном этапе реформирования земельных отношений и реализации реформы.

На підставі лінеаментного аналізу та ГІС-технологій розроблено методику використання матеріалів аерокосмічних зйомок (МАКСЗ) у процесі гідрогеологічного довивчення масштабу 1:200 000 і складання відповідних карт комплекту Держгеолкарта-200.

На основе линеаментного анализа и ГИС-технологий разработана методика использования материлов аэрокосмических съемок (МАКС) при гидрогеологическом дополнительном изучении масштаба 1:200 000 и составлении соответствующих карт комплекта Госгеолкарта-200.

On a basis of the lineament analysis and gis-technologies was developed the procedure of use of materials of aerospace survey (MAS)) at hydro-geological additional study of scale 1:200 000 and drawing up of the appropriate maps of a complete set Derggeolkarta-200.

Наведено технологію побудови карти забруднення поверхневих і підземних вод (першого від поверхні водоносного горизонту) Донбасу масштабу 1:200 000. Екологічну ситуацію вод даної території визначають показники, що містять відомості щодо джерел забруднення, забруднювальних речовин, їх обсягів і концентрації, міграції забруднювальних речовин та об'єктів забруднення. Розглянуто шляхи одержання необхідної інформації та її відображення на карті. Запропоновано використання карти для прогнозних оцінок змін довкілля в Донбасі.

Приведена технология построения карты загрязнения поверхностных и подземных вод (первого от поверхности водоносного горизонта) Донбасса масштаба 1:200 000. Экологическую ситуацию вод территории определяют показатели, содержащие сведения об источниках загрязнения, загрязняющих веществах, их объемах и концентрациях, миграции загрязняющих веществ и объектах загрязнения. Рассмотрены пути получения необходимой информации и ее отображение на карте. Предложено использовать карту для прогнозных оценок изменения окружающей среды.

The technology of the construction of Donbas surface and underground water contamination map (the first from the surface aquifer), scale 1:200 000 has been given. The ecological situation of the territory water show indices, containing the informationabout sources of the contamination, contaminating substances, amounts and concentrations of contaminating substances, migration of contaminating substances and objects of the contamination. The employment of the map for the forecasting assessments of theenvironment alteration is proposed.

Изложены концептуальные основы сохранения крупных территорий дикой природы. Раскрыты предпосылки проведения общенациональной инвентаризации территорий дикой природы - природоохранные, исторические, законодательные. Разработана система критериев выявления территорий дикой природы - критерии размера и конфигурации территорий, критерии свободы от человеческого контроля и критерии натуральности природных комплексов. Раскрыта суть методики картографического выявления территорий дикой природы с использованием геоинформационных технологий. Предложена последовательность ГИС-анализа таких источников информации, как векторные слои топографических карт областей Украины масштаба 1:200 000, картосхемы лесоустройства, космические снимки высокого разрешения. Описаны используемые в исследовании приемы ГИС-анализа - классификация и переклассификация, генерализация в легенде, буферизация, объединение и вычитание контуров, вычисление площадей и периметров, анализ конфигурации контуров. Приведена карта крупных нефрагментированных лесных массивов Украины в масштабе 1:5 000 000, построенная на основе ГИС-анализа топографических карт.

Рассмотрена функциональная модель управленческого цикла в рекреационном природопользовании, сформулированы принципы картографического моделирования с целью обоснования устойчивого развития рекреации в регионе. Предложены карты, используемые на разных стадиях управленческого цикла, списаны их структура и содержание.

Рассмотрены основные группы глобальных проблем сохранения био- и ландшафтного разнообразия. Обозначены цель, задачи исследования, объект картографирования. Определены основные направления методики их картографического исследования.

Рассмотрены структура и содержание комплексной картографической модели рекреационного природопользования и ее функции в региональном управлении. Предложены методы графического обоснования структуры и взаимосвязей групп карт в тематических сериях картографической модели.

Рассмотрены основные теоретические, методологические, методические и практические задачи эколого-природоохранного картографирования, его основная цель - составление системы эколого-природоохранных картографических произведений для всех уровней природопользования. Освещены объект-предметные особенности и основные методы эколого-природоохранного картографирования.

Проанализированы существующие топокартографические материалы для региона антарктической станции Академик Вернадский с целью использования их для создания геоинформационной системы. Подчеркнуто, что приоритет должены иметь крупномасштабные топографические планы, созданные на территории, где производятся основные научные исследования. Это обуславливается тем, что на таких картматериалах можно более точно определить координаты объектов исследования, запроектировать экспериментально-исследовательские работы. Даны проекты последующих картографических работ в районе станции.

Використання геоінформаційних систем і технологій розглянуто з погляду їх застосування для території Ботанічного саду ім. академіка О. В. Фоміна. Базу геопросторових даних розроблено на основі електронної растрової карти ботанічного саду масштабу 1:2000 з використанням інструментальних засобів Mapіnfo Professіonal, а також на основі плану-схеми М 1:250 території саду, інвентаризаційних каталогів деревоподібних рослин саду від 1998 року. Наведено результати реалізації бази геопросторових даних ботанічного саду з використанням SQL-запитів, тематичного картографування для аналізу даних, а також зроблено висновки з дослідження й намічено перспективи подальших досліджень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д174.25 + П021

Рубрики:

Зображення природних (фізико-географічних) явищ

Агрометеорологія

Шифр НБУВ: Ж14560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены главные методологические вопросы геоморфологического анализа. Обоснованы научные принципы геоморфологического картирования и картографирования с целью обеспечения комплексных работ в рамках государственной средне- и крупномасштабной геологической съемки. Определены основные проблемы внедрения современных информационных технологий в процесс тематического аналитического и синтетического геоморфологического картографирования.

Досліджено проблему виявлення основних закономірностей і тенденцій формування наукової думки про картографування грунтів. Сформульовано принципи розвитку даного напряму науки. Розроблено періодизацію еволюції наукової думки про картографування грунту, наведено характеристику основних періодів даного процесу: нагромадження знань про грунти, їх використання, властивості та географічні межі; формування науково-природничих підходів у картографуванні грунтів з використанням географо-генетичного, порівняльно-географічного, геоморфологічного, агрохімічного методів; сучасний етап картографування з використанням аерофотознімання, новітньої космічної навігаційної техніки, останніх досягнень фізики, хімії, електроніки та природничих наук. Визначено сутність сучасного підходу до фомрування концепції та методики картографування грунтів. Узагальнено досягення наукової думки про історію картографування грунтів у світовому контексті.

Досліджено питання розробки теоретико-методичних основ еколого-географічного картографування з використанням сучасних технічних засобів та ГІС-технологій (на прикладі Київщини), створення автоматизованої картографічної інформаційної системи з можливістю картографічного відображення екологічної ситуації. Під час проведення дослідження висвітлено методику класифікації, збирання, упорядкування, періодичного оновлення та аналізу різнорідних за формою та змістом даних відповідно до створеної структури формування геоінформаційної бази даних. Розроблено методику створення технологічної схеми автоматизованої картографо-інформаційної системи для екологічних досліджень, виконано її апробацію на прикладі вивчення грунтів Київщини. За результатами картографічного модельного експерименту розроблено карти поширення зон найбільшого ризику і можливих зон накопичення забруднюючих елементів та їх сполук в електронній та друкованій версіях.