Плазмове азотування, також відоме як іонне азотування або азотування плазмою жевріючого розряду, є методом поверхневого зміцнення. Гази типу аргону, водню і т. ін. можуть використовуватися як каталізатор (поряд з азотом), що допомогає утворенню прошарку нітриду. Товщина, таким чином сформованого прошарку нітриду, може бути приблизно 0,01 - 0,1 мкм. Оскільки товщина прошарку нітриду збільшується, поверхню матеріалу можна зробити твердішою. Твердість поверхні матеріалу можна виміряти різноманітними методами. У цій роботі виміряно твердість з використанням дюрометра.

Наведено перші експериментальні результати щодо інфрачервоного випромінювання, індукованого проходженням іонізуючих частинок крізь помірно щільні інертні гази. Виявлено багату феноменологію, незалежну від природи падаючих частинок (протонів або електронів), а також два різні типи поведінки інфрачервоного випромінювання. Вважається, що перший тип спричинений процесами термалізації вторинних електронів за відсутності прикладеного ззовні електричного поля і пов'язаний зі сцинтиляційними явищами в ультрафіолетовій області. Другий тип - це інфрачервона емісія, що спостерігається під час дрейфу термалізованих електронів у газі під дією електричного поля.

Изложены методические подходы к оценке процессов горения кокса и топливных добавок в горне доменной печи. Представлены результаты их натурной проверки. Показаны основные факторы, определяющие полноту горения кокса и топливных добавок, а также роль реакционной способности кокса и топливных добавок в обеспечении полноты сжигания топлива.

Розроблено методики балансових термодинамічних розрахунків процесів спалювання та газифікації вугілля в циркулюючому киплячому шарі під тиском для пілотної установки ЦКШ-1.0. Теплові та масові баланси установки складено для кожної зони окремо і для всієї установки в цілому. Розрахунки процесів спалювання в ЦКШТ проводилися для вугілля АШ і ГНШ при 0.81 -1 .67 МПа, різних коефіцієнтах надлишку повітря та відношеннях первинного та вторинного повітря для випадків наявності та відсутності теплообмінника у верхній частині топки. Визначено теплову потужність установки, кратність циркуляції коксозольного залишку (КЗЗ) та теплову потужність теплообмінника, встановленого на тракті повернення (ТРП). Розрахунки процесів газифікації вугілля з попереднім його піролізом для ГНШ під час роботи установки під тиском 0.81 МПа показали взаємозв'язок між температурою КЗЗ на вході в реактор після ТРП і кратністю циркуляції КЗЗ.

На основі моделі хаотично розташованих пор (циліндрів) отримано систему рівнянь для описання кінетики газифікації високопопелястого вугілля. Показано вплив домішок на зміну площі поверхні пор вугілля та швидкість процесу. Проведено порівняння розрахованих та експериментальних даних по кінетиці газифікації та активації природного вугілля водяною парою при різному вмісту домішок та температурах.

Розглянуто один з найбільш ефективних методів стабілізації процесів займання та підвищення повноти вигоряння українських антрацитів погіршеної якості у топках котлоагрегатів ТЕС - термохімічну підготовку вугілля у процесі його спалювання. Застосування цього процесу дає змогу подавати у топку двофазне паливо з фізико-хімічними характеристиками, що значно відрізняються від початкових характеристик вугільного пилу. Термохімічна підготовка дає змогу зменшити середній діаметр часточок, збільшити внутрішню питому поверхню пор, відокремити органічну та неорганічну компоненти у вугіллі, частково його газифікувати. Виявлено закономірності протікання кожної складової цього процесу.

Рассмотрены вопросы альтернативного толкования основных законов термодинамики, механики и электродинамики. Значительное внимание уделено аллотропическим превращениям в природе. Освещены проблема подземной газификации углей, кинетика неравновесных процессов. Приведены теория небиологического происхождения топлива на Земле, теоретическое обоснование происхождения жизни во Вселенной.

Інститут газу (до 1963 р. - Інститут використання газу в комунальному господарстві та промисловості) було засновано в системі Академії наук УРСР для вирішення проблеми раціонального та ефективного використання газу в народному господарстві. Зроблено огляд виконаних в Інституті фундаментальних та прикладних досліджень.

Исследовано влияние различных технологических факторов на распределение легирующих и модифицирующих элементов в отливке типа "пластина" при использовании газифицируемых моделей с введенными присадками. Приведена гидродинамика процесса заполнения формы с газифицируемой моделью. Показана возможность получения отливок с дифференцированными свойствами при использовании данной технологии.

Уперше вивчено можливість зберігання культур стрептоміцетів в атмосфері аргону, азоту, вуглекислого газу та звичайного повітря (останній правив за контроль). Показано, що культури стрептоміцетів можуть зберігатися нетривалий час (4 - 6 міс) в атмосфері аргону або азоту. Окремі представники стрептоміцетів зберегли життєздатність після перебування в атмосфері азоту й аргону протягом 26 років.

При сокращении производства чугуна и потребления кокса и подготовленного железорудного сырья производство товарной энергии с колошниковым газом может быть увеличено за счет газификации некоксующихся углей в доменной печи и использования низкосортного сырья и отходов производства. Дополнительные ресурсы газа могут быть использованы для замены коксового газа на обогрев коксовых батарей с использованием его для вдувания в доменные печи, где кроме замены природного газа будет получена экономия кокса. Экономический эффект оценивается в 100 млн.грн в год при сроке окупаемости затрат менее 0,5 года.

Рассмотрены проблемы совершенствования конструкции печей и технологий тепловой обработки материалов, моделирования и расчета теплофизических процессов, энергосбережения в промышленных печах. Исследованы режимы поточной газификации углей украинских месторождений, основные теоретические положения затвердевания непрерывнолитой плоской металлической заготовки. Предложены пути совершенствования управления температурным режимом нагревательных колодцев, внедрения энергосберегающего режима нагрева металла в проходных печах методического типа.

Приведены результаты расчета степени отклонения от термодинамического равновесия реакции распада монооксида углерода для различных условий.

Рассмотрены различные новые направления оптимального использования угля на современном рынке энергии. Наряду с вопросами рационального сжигания угля по традиционной схеме, описаны экономические схемы производства и использования пара в паровой системе ТЭС как отдельного предприятия с развитой инфраструктурой, а также различные варианты переработки угля от его сжигания в кипящем слое и газификации до производства химической продукции. Изложены теоретические основы экономического производства электроэнергии с применением предварительной газификации угля для последующего использования угольного газа на газопаровых установках (ГПУ) в составе ТЭС, с обеспечением безвредности для окружающей среды.

Запропоновано методику розрахунку поверхневих конденсаційних теплоутилізаторів для котлів, що працюють на газовому паливі. Описано специфіку тепло- і масообміну, зумовлену охолодженням димових газів до температур, нижчих за температуру точки роси водяної пари, яку містять димові гази. Наведено розрахункові залежності для визначення вологовмісту димових газів на вході та виході конденсаційного апарата. Надано рекомендації щодо конструювання теплообмінної поверхні з оребрених труб за умов утворення на них конденсатної плівки.

Установлены закономерности газогидродинамики, массопереноса и формирования физико-механических свойств отливок, влияние избыточного давления на газогидродинамику процессов литья и взаимодействие продуктов деструкции модели с жидким и затвердевающим металлом. Результаты исследований показали, что формирование дефектов на поверхности отливок по вине модели определяется смачиваемостью жидкой фазой металла, заполняющего форму, а при наложении давления влияние смачиваемости незначительно. На основании установленных закономерностей разработаны методы оптимизации технологических параметров для получения отливок массой от 0,05 до 150 кг.

Проаналізовано застосування у світі інтегрованих з газифікацією паротурбінних установок. Показано, що їх використання є перспективним способом вироблення електроенергії з вітчизняного вугілля.

Перспектива стійкого розвитку хімічного комплексу України залежить від переходу на вітчизняні джерела сировини: вугілля та "відтворювану рослинну сировину". Газифікація вугілля забезпечує виробництво сировини для синтезу базових великотоннажних хімікатів: аміаку, метанолу, оцтової кислоти, моторних палив тощо. Переробка відтворюваної рослинної сировини на етиловий біоспирт забезпечує виробництво пластмас, каучуків і ряду продуктів, які імпортує Україна. Це знизить потребу у нафті, газі та витрати на їх імпорт, забезпечить зайнятість населення у шахтарських регіонах, а також в агропромисловому комплексі.

Рассмотрены вопросы совмещения процессов электрошлаковой тигельной плавки (ЭШТП) и литья по газифицируемым моделям (ЛГМ). Технология основана на переплаве металлического лома с помощью расплавленного флюса, после скачивания которого металл заливается в контейнер с блоком моделей, находящийся под вакуумом. Предложенная технология эффективна как для единичного, так и для массового производства отливок. При необходимости повысить скорость затвердевания отливок рекомендовано использовать новый ГАМОДАР-процесс, при котором заливка металла и затвердевание отливок осуществляются в условиях контролируемого давления. Технология применяется при производстве деталей из жаропрочного сплава. Подтверждена возможность эффективного соединения процессов ЭШТП и разнообразных литейных технологий. Процесс ЛГМ имеет экологическую защиту, которая обеспечивается специальной системой очистки отходящих газов и песка.

Рассмотрены теоретические основы и методы сжигания и газификации угля, особенности эксплуатации систем теплогазоснабжения при использовании кипящего слоя в установках водо- и газовоздухоподогревателей с учетом утилизации отходов. Предложены схемы поэтапной реконструкции устаревших ТЭС с минимальными капитальными затратами. Изложены способы повышения эффективности эксплуатации системы теплогазоснабжения с помощью новых приборов для экспресс-диагностики герметичности трубопроводов, регулирования давления и учета потребления газа; использованием блоков автономного теплоснабжения.