Розроблено методики балансових термодинамічних розрахунків процесів спалювання та газифікації вугілля в циркулюючому киплячому шарі під тиском для пілотної установки ЦКШ-1.0. Теплові та масові баланси установки складено для кожної зони окремо і для всієї установки в цілому. Розрахунки процесів спалювання в ЦКШТ проводилися для вугілля АШ і ГНШ при 0.81 -1 .67 МПа, різних коефіцієнтах надлишку повітря та відношеннях первинного та вторинного повітря для випадків наявності та відсутності теплообмінника у верхній частині топки. Визначено теплову потужність установки, кратність циркуляції коксозольного залишку (КЗЗ) та теплову потужність теплообмінника, встановленого на тракті повернення (ТРП). Розрахунки процесів газифікації вугілля з попереднім його піролізом для ГНШ під час роботи установки під тиском 0.81 МПа показали взаємозв'язок між температурою КЗЗ на вході в реактор після ТРП і кратністю циркуляції КЗЗ.

Проанализированы процессы, протекающие при спекании минеральной добавки с углями, показан стадийный характер взаимодействия угольных и рудных частиц. Изучено влияние величины поверхности контакта фаз на выход твердого углеродистого остатка и его свойства. Высказано мнение о том, что увеличение выхода кокса с добавками хромовой руды связано с образованием карбидов хрома.

Показано роль діоксинів як одного з найтоксичніших техногенних забруднювачів навколишнього середовища. Розглянуто склад викидів коксохімічних підприємств з точки зору утворення діоксинів. Наведено можливі шляхи їх утворення під час контакту газоподібних викидів з киснем повітря у присутності молекулярного хлору. Висловлено припущення про безпосередню участь азотовмісних органічних речовин (типу карбазола) у процесі діоксиноутворення.

Розглянуто альтернативні можливості використання вугілля, що забезпечують на базі застосування сучасних технологій його переробки скорочення імпорту нафти та газу для потреб народного господарства України. Наведено основні положення бізнес-програми "Енергетична незалежність України" та бізнес-проекту виробництва шинного корду та технічних тканин для конвейєрних стрічок.

Приведен лабораторный метод получения смесей каменноугольной смолы с продуктами растворения полистирола в толуоле в различных массовых соотношениях. Определены и проанализированы изменения в качественных показателях полученных смесей, приведен анализ возможных изменений в их химическом составе.

Рассмотрен лабораторный метод получения смесей каменноугольной смолы с продуктами термической деструкции полиэтилена в разных массовых соотношениях. Определены и проанализированы изменения в качественных показателях полученных смесей, приведен анализ возможных изменений в их химическом составе.

Освещены вопросы продления срока службы коксовых батарей различными методами, разработанными ведущими фирмами Украины, СНГ и дальнего зарубежья. Приведена их сравнительная оценка. Представлены материалы по использованию керамической наплавки "НВП МАК" на коксохимических предприятиях.

Рассмотрены существующие методы повышения коррозионной стойкости металлопроката и мероприятия, направленные на сокращение коррозионных потерь, показана целесообразность применения поверхностно-легированных сталей, которые могут эффективно использоваться в высокоагрессивных условиях эксплуатации металлоконструкций, в частности, в условиях коксохимических производств. Рассмотрены результаты испытаний образцов поверхностно-легированных сталей в производственных условиях.

Изложены фактические данные по получению и распределению различных видов коксохимической промышленности, рассмотрены перспективы получения целевой и попутной продукции в условиях изменения угольной сырьевой базы.

Приведено короткий аналіз проблем, пов'язаних із забезпеченням енергетики України паливом і забрудненням довкілля оксидами сірки. Підкреслено, що вугілля слід розглядати не тільки як енергоносій, але і як джерело одержання цінного хімічного продукту - сірки. Показано, що дана технологія дозволяє одержати з високо сіркового вугілля висококалорійне малосіркове тверде паливо і забезпечує можливість одержання з вугілля рідкого діоксиду сірки.

Проведен анализ основных фондов коксохимических предприятий. Предложены варианты использования кокса в различных сферах общественного производства. На основании критерия химической активности проведена классификация коксов по потребительским свойствам.

Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Л523-31

Рубрики:

Коксохімічне виробництво. Коксування вугілля

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Разработана методика определения количеств выбросов при эксплуатации коксовых батарей в зависимости от значения основных технологических параметров и показателей процесса коксования, конструктивных особенностей и состояния оборудования.

Запропоновано метод знесірчення вугілля вилученням з нього піритної сірки з можливістю її подальшої утилізації. Вивчено вплив тривалості та температури на процес знесірчення. Встановлено, що оптимальний інтервал температур становить 673 - 723 К, тривалість процесу - 60 - 30 хв.

Исследован новый подход к изучению колебаний плотности угольной шихты в коксовой камере и их влияние на качество кокса. Предложена структурная схема производства кокса заданного качества из угольных шихт различной плотности и однородности в соответствии с требованиями потребителей.

Запропоновано прості співвідношення між газохроматографічними індексами утримання та топологічними параметрами фенолів. Вищеназвані співвідношення можуть бути використані для моніторингу забруднювачів навколишнього середовища - кам`яновугільних фенолів.

Виконано грунтовний аналіз і розвиток математичних, у тому числі й стохастичних, моделей процесів самозаймання та деяких особливостей подальшого горіння пиловугільних часток за умов флуктуацій полів зовнішніх параметрів, турбулентних пульсацій та зовнішніх шумів параметрів, що впливають на умови перебігу хімічних реакцій. Розглянуто задачі впливу пульсацій температури у зовнішньому турбулентному середовищі на процеси самозаймання та подальшого горіння дрібних часток за умов нелінійної залежності швидкості гетерогенної реакції від температури. Для одержання аналітичних моделей, окрім традиційних методів, використано теорії випадкових процесів та стохастичних диференціальних рівнянь.

Монография посвящена исследованиям в новом научном направлении - глубокое термохимическое превращение летучих продуктов коксования (коксовый газ) углей с целью получения восстановительных газов для металлургии. Изложена термодинамика, термохимия и теплофизика этого процесса на высокотемпературной поверхности кокса и других углеродистых материалов. Впервые исследованы каталитические свойства металлургического кокса. Дается научное обоснование полного использования восстановительного потенциала природных ресурсов органической массы углей путем превращения ее в твердые и газообразные восстановители для доменного процесса.

Монография посвящена исследованиям, направленным на создание для коксохимии новых технологий и промышленных термохимических реакторов для преобразования коксового газа в восстановительный газ в процессе тушения кокса. Описаны новые технологические и конструктивные решения, технологические режимы и параметры процесса, его материальный и тепловой балансы, энерго- и ресурсосберегающие аспекты новой технологии и ее экологические и экономические преимущества. На этой основе рекомендован научно обоснованный переход коксохимической промышленности на производства для металлургии не только кокса, но и восстановительных газов, что существенно повышает роль и значение коксохимии как традиционного поставщика энерговосстановителей для металлургии.

Методом потенциометрии и химического анализа исследованы сорбционные характеристики кокса и активированных углей. Проведена химическая модификация поверхности сорбентов. Показано, что каменноугольный кокс, как и активированные угли, может быть перспективной основой для получения селективных сорбентов.