Індекс рубрикатора НБУВ: Л10,0я431(0)

Рубрики:

Хімічна технологія в цілому. Хімічні виробництва в цілому

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано основні фізичні процеси, що протікають в апаратурі хімічних і харчових виробництв з точки зору оптимальності та енергозбереження. Показано, що найбільш дієвою характеристикою, яку можна змінювати в процесі переробки без заміни дорогого обладнання, є в'язкість і поверхнева енергія рідкофазної сировини. На прикладі ламінарного і перехідного режимів руху рідини в кожухотрубному теплообміннику показано можливість підвищення коефіцієнта теплопередачі. Запропоновано підхід до розгляду основних фізичних процесів хімічної та харчової промисловості з урахуванням поверхневої енергії фаз, що контактують в процесі їх переробки.

Вивчено склад і властивості відходів, які утворюються на нафтопереробних підприємствах Кременчуцького регіону. Запроповано способи переробки нафтових відходів у паливні матеріали, органічні в'яжучі матеріали, гідроізоляційні мастики, асфальтобетони. Вивчено властивості продуктів переробки. Показано економічну доцільність переробки нафтових відходів.

Розглянуто застосування відходів виробництва у протикорозійному захисті. Як сировина для створення високоефективних інгібуючих композицій використовуються відходи коксо- та нафтохімії, виробництва жирних карбонових кислот, амідопірину, алкілбромідів, стиролу, оловоорганічних сполук, аміаку, капролактаму, каучуку, а також харчової промисловості та целюлозно-паперового виробництва. Некондиційні та заборонені до застосування у сільському господарстві пестициди також є сировиною для одержання багатофункціональних інгібіторів корозії і можуть суттєво поширити сировинну базу для їх виробництва.

Розглянуто та проаналізовано можливі способи знешкодження непридатних пестицидів, з урахуванням накопичених у літературі даних відносно релевантної проблеми знешкодження хлорорганічних відходів. Наведено порівняльну характеристику відомих способів утилізації пестицидів; обмірковано можливості та межі застосовності кожного із способів. Показано, що найбільш прийнятним засобом утилізації слід вважати спалювання пестицидів в промислових печах для випалювання цементу або вапняку. Просліджено вплив факторів, що визначають ефективність процесу спалювання пестицидів. Особливу увагу приділено впливу температури робочої зони та часу перебування газів у цій зоні. В результаті аналізу літературних даних визначені оптимальні режими спалювання.

Рассмотрен класс гетероскедастических объектов управления. В качестве таких объектов можно представить технологические процессы, связанные с изменением, например, химического состава сырья. Для повышения эффективности решения задачи управления такими объектами предложен новый метод идентификации технологического процесса.

Розглянуто діяльність АТ "ВНДІХІМПРОЕКТ" як базової метрологічної служби стосовно акредитації вимірювальних лабораторій хімічних підприємств, що входять у сферу діяльності Держкомполітики України за період 1984 - 2000 рр.

Проаналізовано виробництво за новою класифікацією показників технологічного процесу як цілеспрямовану діяльність у єдності науково-виробничих комплексів з провідним значенням науки. Розглянуто патентно-правові показники процесу, показники технологічної ефективності, фізико-хімічні, апаратурно-архітектурні, контролю та регулювання, енергомічні, екологічні, економічні на прикладах процесів хімічної технології. Визначено прибуток від використання об'єктів промислової власності.

Розглянуто сучасні методи та принципи інтеграції процесів з ілюстрацією їх застосування на об'єктах, що використовують хімічну технологію, на підприємствах харчової промисловості та енергетичного господарства. Сформульовано загальні положення щодо вибору критеріїв оптимальності у процесі проектування промислових виробництв. Особливу увагу приділено систематичному викладенню методів і правил пінч-аналізу, які дозволяють відтворювати ресурсо- та енергоощадні технологічні схеми екологічно чистих промислових підприємств.

Розроблено екологічно чисту технологію багатоконтурного піролізу високомолекулярних органічних відходів. Наведено результати досліджень термічної деструкції чотирьох типів відходів та їх суміші. Проаналізовано процес отримання рідкого палива легких фракцій і визначено якісний та кількісний його склад.

Перспектива стійкого розвитку хімічного комплексу України залежить від переходу на вітчизняні джерела сировини: вугілля та "відтворювану рослинну сировину". Газифікація вугілля забезпечує виробництво сировини для синтезу базових великотоннажних хімікатів: аміаку, метанолу, оцтової кислоти, моторних палив тощо. Переробка відтворюваної рослинної сировини на етиловий біоспирт забезпечує виробництво пластмас, каучуків і ряду продуктів, які імпортує Україна. Це знизить потребу у нафті, газі та витрати на їх імпорт, забезпечить зайнятість населення у шахтарських регіонах, а також в агропромисловому комплексі.

Розглянуто позитивний досвід впровадження магнітної обробки води, яка використовується у процесі переробки газу. Показано, що застосування магнітної обробки води дає змогу запобігти відкладенню осаду, утворенню накипу і знижує корозію обладнання. Це сприяє підвищенню безпеки праці й ефективності газопереробного виробництва.

Розглянуто актуальність створення автоматизованої системи обліку електроенергії для підприємств. Описано підсистему автоматизованого обліку електроенергії, розробленої для Калуського концерну "Оріана". Описано функціональні задачі, які розв'язуються, перелік вихідних документів та інформацію про кількість каналів та техніку, яка застосовується для реалізації системи.

Подано огляд наукових праць з теорії та методології інструментальних (електрохімічних, оптичних та хроматографічних) методів аналізу, виконаних співробітниками Державного науково-дослідного і проектного інституту хімічних технологій за період з 1959 до 1999 року. Подано інформацію щодо технологічних процесів хімічного виробництва, в яких знайшли застосування розроблені методи аналітичного контролю.

В історичному аспекті систематизовано головні досягнення Фізико-хімічного інституту НАН України в галузі неорганічної хімії та хімічної технології деяких рідкісних елементів (рідкісні лужні метали, рідкісноземельні елементи, германій, цирконій та гафній, ванадій), а також оптичних матеріалів (люмінесцентних і плівкоутворювальних) на основі їх сполук. Підкреслено важливу роль технологічних розробок хіміко-аналітичного супроводження, що базувалося на дослідженнях одеської школи аналітичної хімії рідкісних елементів, одним з фундаторів якої був академік М. С. Полуектов.

Розглянуто наукові основи ефективного використання вуглеводневої сировини в нафтохімічних і хімічних виробництвах. Висвітлено шляхи та технічні засоби економії сировини й енергоресурсів у виробництві багатотоннажних продуктів: нижчих олефінів (етилену та пропілену), ацетилену, аміаку, метанолу та водню. Наведено ресурсоощадні та маловідходні технологічні схеми одержання вказаних продуктів. Проаналізовано проблему одержання нафтохімічних продуктів з природного газу.

Матеріали II-ї міжнародної науково-технічної конференції, яка відбулася у жовтні 1997 р. у м. Харкові.

Запропоновано комп'ютерну модель прогнозу рівня забруднення атмосфери на випадок вибухів, що призводять до викиду шкідливих речовин. Розрахунок поля швидкості вітрового потоку здійснюється на основі рівнянь Нав'є-Стокса, а для розрахунку переносу домішки використовується модель градієнтного типу. В основі алгоритму розрахунку лежать неявні різницеві схеми розщеплення.

Матеріали II-ї міжнародної науково-технічної конференції "Розвиток технічної хімії в Україні".

Розглянуто метод порівняння значень стандартних шкал і сигналів для більш ефективного їх практичного використання під час ремонту і наладки систем автоматичного вимірювання технологічних параметрів.