Розглянуто фразеологічні одиниці (ФО) біблійного походження - окремі слова, словосполучення або навіть цілі вислови зі структурою речення, які невід'ємною частиною увійшли в культуру та мови багатьох народів і асимілювалися в них. Біблеїзмами, простішими для пізнавання, є фразеологічні одиниці з власними іменами біблійного походження. Саме антропонім сигналізує про зв'язок фразеологізму з Біблією і саме він посилює емоційне забарвлення висловлення. Ім'я власне виступає тут як ознака, характерна для даної особистості. ФО біблійного походження часто відрізняються від їх біблійних прототипів. Біблеїзми можна розподілити на цитатні та ситуативні, крім того, вони функціонують у вигляді структурних і семантичних дериватів. Біблійні фразеологізми (БФ) є цікавим матеріалом для дослідження. Для наукового пошуку перспективними напрямками можуть бути: 1) семантична класифікація БФ; 2) структурні варіанти БФ (у тому числі деривати); 3) ступінь асиміляції БФ у соціокультурних контекстах різноманітних мов; 4) регістр конотативно-стилістичних значень і прагматичний потенціал БФ; 6) БФ як елемент організації тексту.

Виявлено лінгвокульторологічні особливості фразеологічних біблеїзмів на матеріалі мов європейського ареалу. Проведено зіставний аналіз культурних концептів біблійних виразів. Встановлено культурно-мовну спільність ціннісних духовних домінант міжмовних біблійних фразеологічних еквівалентів.

Выявлены лингвокультурологические особенности фразеологических библеизмов на материале языков европейского ареала. Проведен сопоставительный анализ культурных концептов библейских выражений. Установлена культурно-языковая общность ценностных духовных доминант межъязыковых библейских фразеологических эквивалентов.

The lingual and cultural peculiarities of the biblical phraseological units are revealed on the European languages material. The comparative analysis of biblical expressions cultural concepts has been made. The cultural and lingual community of valuable spiritual dominants of interlanguage biblical phraseological equivalents is established.

Висвітлено актуальні проблеми філології, зокрема українського та англійського мовознавства, а також українського літературознавства. Розглянуто питання об'єктивації фразеологічних біблеїзмів у світовій релігії, комунікативні аспекти функціонування вигуків в англійській мові. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку комп'ютерної лексикографії, використання метафори у публіцистичних текстах України та США, функціональну спрямованість метафор у мові сучасних американських публіцистичних текстів.

Освещены актуальные проблемы филологии, в частности украинского и английского языковедения, а также украинского литературоведения. Рассмотрены вопросы объективации фразеологических библеизмов в мировой религии, коммуникативные аспекты функционирования возгласов в английском языке. Проанализированы современные тенденции развития компьютерной лексикографии, использования метафоры в публицистических текстах Украины и США, функциональная направленность метафор на языке современных американских публицистических текстов.

Розглянуто актуальні напрями українського, слов'янського, романо-германського, загального та контрастивного мовознавства, лінгвістики тексту і когнітології, теорії, історії літератури та компаративістики. Описано лексико-семантичні особливості евфемізмів з зоонімними компонентами. Висвітлено основні тенденції у термінотворенні англійської мови, лінгвокультурологічні особливості російських комерційних номенів, історію та етимологію зоофразеологізмів - біблеїзмів чеської мови. Проаналізовано роль метафори у поповненні англомовної педагогічної термінології, національно-культурні особливості фразеологічних одиниць із соматичним компонентом у іспанській та українській мовах. Розкрито деякі особливості формування мікросистеми комп'ютерної лексики в українській мові. Наведено квантитативні характеристики фонемної організації композиційних одиниць та висвітлено їх роль у загальній структурі тексту. Викладено лінгвокраїнознавчий та соціокультурний аспекти навчання іноземної мови. Значну увагу приділено проблемі розвитку біографічної прози у європейських країнах від Середньовіччя до сучасності.

Рассмотрены актуальные направления украинского, славянского, романо-германского, общего и контрастивного языковедения, лингвистики текста и когнитологии, теории, истории литературы и компаративистики. Описаны лексико-семантические особенности эвфемизмов с зоонимными компонентами. Освещены основные тенденции в терминообразовании английского языка, лингвокультурологические особенности русских коммерческих номинов, история и этимология зоофразеологизмов - библеизмов чешского языка. Проанализированы роль метафоры в пополнении англоязычной педагогической терминологии, национально-культурные особенности фразеологических единиц с соматическим компонентом на испанском и украинском языках. Раскрыты некоторые особенности формирования микросистемы компьютерной лексики на украинском языке. Приведены квантитативные характеристики фонемной организации композиционных единиц и освещена их роль в общей структуре текста. Изложены лингвострановедческий и социокультурный аспекты обучения иностранному языку. Значительное внимание уделено проблеме развития биографической прозы в европейских странах от Средневековья до современности.

Розглянуто національне питання в контексті національно-патріотичної дискусії на сторінках європейської петлюрівської преси 1920 - 1930 рр. Проаналізовано літературну специфіку зображення козацьких характерів у романі О.Стороженка "Марко проклятий". Висвітлено українсько-російську мовну взаємодію в мікротопонімії Нижньої Наддніпрянщини та її загальнослов'янське структурно-семантичне підгрунтя. Визначено біблеїзми як семантико-стилістичну категорію української мови за матеріалами фразеологічних словників ХХ ст. Розкрито стилістичну роль трансформації структурного складу фразеологізмів у мові творів І.Франка.

Рассмотрен национальный вопрос в контексте национально-патриотической дискуссии на страницах европейской петлюровской прессы 1920 - 1930 гг. Проанализирована литературная специфика изображения казаческих характеров в романе О.Стороженка "Марко проклятый". Освещены украинско-русское языковое взаимодействие в микротопонимии Нижней Надднепрянщины и её общеславянская структурно-семантическая подпочва. Определены библеизмы как семантико-стилистическая категория украинского языка по материалам фразеологических словарей ХХ ст. Раскрыта стилистическая роль трансформации структурного состава фразеологизмов в языке произведений И.Франка.

Розглянуто питання теорії субстрату в контексті порівняльно-історичного методу. Проаналізовано методику ідентифікації художніх концептів у трагедіях В.Шекспіра. Описано ідіостиль сучасної афро-американської письменниці Т.Моррісон на основі сучасних методик вивчення базових текстових концептів та лінгвокогнітивних досліджень художнього тексту. Наведено оцінку концепту "хата" за матеріалами української фразеології у мовній та концептуальній картинах світу. Вивчено особливості орфографічних модифікацій компонентів фразеологічних біблеїзмів у контексті діахронічного варіювання.

Рассмотрены вопросы теории субстрата в контексте сравнительно-исторического метода. Проанализирована методика идентификации художественных концептов в трагедиях В.Шекспира. Представлено описание идиостиля современной афро-американской писательницы Т.Моррисон на основе современных методик изучения базовых текстовых концептов и лингвокогнитивных исследований художественного текста. Приведена оценка концепта "хата" по материалам украинской фразеологии в языковой и концептуальной картинах мира. Изучены особенности орфографических модификаций компонентов фразеологических библеизмов в контексте диахронического варьирования.

Висвітлено семантичні особливості дієслів з постпозитивним компонентом off в англійській мові, особливості значення термінів у субконтитуумі інформатики й обчислювальної техніки французької, української та російської мов, вживання поетонімів міфологізмів/біблеїзмів як стилістичних прийомів. Розглянуто алюзію як засіб реалізації іронії в англо- та україномовному публіцистичному тексті. Проведено аналіз локативних прикметників французької й української мов у семантико-когнітивному аспекті.

Освещены семантические особенности глаголов с постпозитивным компонентом off в английском языке, особенности значения терминов в субконтитууме информатики и вычислительной техники французского, украинского и русского языков, употребления поэтонимов мифологизмов/библеизмов в качестве стилистических приемов. Рассмотрена аллюзия как средство иронии в англо- и украиноязычном публицистическом тексте. Проведен анализ локативных прилагательных французского и украинского языков в семантико-когнитивном аспекте.

Розглянуто проблему пріоритетних міждисциплінарних досліджень сучасної філософії культури та філософії мови. Завдяки особливій ролі, що приділяється мові в інтелектуальному пізнанні світу, проблему вивчення мовних знаків, як способів вираження, збереження та трансляції універсальної загальнолюдської, а також специфічної культурно-національної інформації виведено на перший план дослідження. Виділення лінгвокультурологічної одиниці в один з засобів філософського осмислювання буття стає основою для вивчення взаємозв'язків трьох моделювальних семіотичних систем: світорозуміння окремої нації, культури, релігії та мови в межах виділеної культурно-національної картини світу.

Проаналізовано функціонування біблеїзмів як фрагментів прецедентного тексту (Євангелія від Матвія) в мові та мовленні. Досліджено семантичні процеси, які супроводжують трансформацію біблійних протоодиниць (слів, словосполучень, фраз як елементів Євангельського тексту) у біблійні фразеологізми (БФ) англійської мови, та їх подальше мовленнєве використання в англомовному газетному тексті. Здійснено класифікування біблеїзмів за походженням і способом утворення, за ступенем ідентичності їх тлумачення у словниках, виявлено кореляцію між представленістю БФ у довідковій літературі та частотністю їх вживання в газетному тексті, встановлено основні закономірності в семантичній трансформації БФ залежно від варіативності трактувань біблеїзмів у довідковій літературі.

Запропоновано новий ракурс осмислення біблійного символізму, зокрема біблеїзмів як лінгвокультурологічних одиниць, що мають не лише мовне наповнення, а і зберігають у часі інформацію культурно-національного характеру. Здійснено порівняльний аналіз біблеїзмів, що побутують у російській і французькій мовах, що дозволило розкрити механізм творення та збереження етнокультурної специфіки окремої нації, формування рис національної самобутності та толерантності, що базуються на засадах християнського етносу. Висвітлено формування основних концептів простору біблійної культури у аспекті семіотики. Зроблено висновок, що сучасні культурно-національні картини світу активно використовують вирази, джерелом яких є Біблія, незалежно від того, чи відбувся процес фразеологізації біблеїзму на рівні тексту-джерела (Біблії) або у більш пізніших текстах. Свідомість людини сприймає їх у готовому вигляді або переосмислює, надаючи їм нові значення. Зазначено щодо позанаціональної схильності людської свідомості до збереження "заповітних смислів" у вигляді сталих мовних виразів, що використовується у сфері інформаційних технологій (ЗМІ, телевізійних новинах, рекламі). Зауважено, що факти асиметрії складу біблеїзмів у кожній культурно-національній картині світу відображають особливості культурної свідомості французького, російського й українського соціуму, які зумовлюють різницю їх культурних традицій.

Вивчено семантико-стилістичні властивості поетонімів міфологічного/біблійного походження (поетонімів-міфологізмів/біблеїзмів), тобто специфіку їх семантики, міфологічні та метафоричні властивості цих власних назв, вплив контексту на актуалізацію компонентів їх змісту. Розглянуто взаємозв'язок поетонімів-міфологізмів/біблеїзмів з іншими власними назвами у творі. Проаналізовано функціонування поетонімів міфологічного та біблійного походження у художньому творі. Виділено основні стилістичні функції цього шару пропріальної лексики у художньому тексті, а також фактори, які впливають на експресивність поетонімів-міфологізмів/біблеїзмів. Охарактеризовано поетоніми-міфологізми/біблеїзми, вжиті у функції узагальнення та порівняння, які мають понятійну віднесеність і значною мірою деонімізовані.

Розглянуто особливості фразотвірних процесів фразеологічних біблеїзмів та їх лексикографічної фіксації в одномовних словниках німецької мови. Фразеологічну одиницю висвітлено з позицій концептуально-мовної сутності - як одиницю субстрату мовної картини світу. Фразеологічні біблеїзми визначено компонентами релігійної картини світу, яка є особливим засобом відбиття світу. Процес фразотворення - сукупність розумових операцій вищого порядку. Концептуально-мовні механізми утворення фразеологічних біблеїзмів (ФБ) обумовлені типом утворюваної одиниці. Релевантною ознакою утворення ФБ у німецькій мові визначено часовий фактор. Крилаті вирази-біблеїзми розглянуто як одиниці особливого "проміжного рівня" та потенційні фразеологічні одиниці. Ключовим поняттям за умов розмежовування процесів варіювання та деривації обгрунтовано поняття тотожності. Особливості процесів фразеологічної деривації у німецькій мові обумовлені знаковими властивостями даних одиниць. Лексикографічну фіксацію фразеологічних біблеїзмів у німецькій мові розглянуто як одну з форм представлення мовної картини світу - її наукову репрезентацію.

Досліджено функціонування біблеїзмів, а саме: лексичні, фразеологічні одиниці та цитати біблійного походження, що набувають алюзивного характеру у текстах повоєнних американських романів. Зауважено, що це дає можливість визначити біблійну алюзію як психосемантичний феномен. Відзначено, що за обсягом дії у контексті художнього твору біблійні алюзії поділяються на домінантні, що визначають головну ідею художнього твору і діють у мегаконтексті, а також локалізовані, що сприяють розгортанню головної теми твору на певних ділянках тексту та діють на рівні мікроконтексту. У художньому тексті біблійна алюзія представлена номінацією та цитацією. У повоєнному американському романі вона виявила нові інформативні та стилістично-прагматичні риси, які сприяють відображенню біблійних мотивів: зради, братовбивства, родинної помсти та свідчать про її високий потенціал у прозі.

На підставі результатів аналізу релігійної термінології французької мови, її генетичної й лексико-семантичної структури, аспектів функціонування релігійних термінів у різних текстових жанрах установлено: базою для творення релігійної термінології стали латинська та давньогрецька мови, а також власне французькі утворення; запозичення з інших мов складають незначну частину термінів. Відзначено, що лексико-семантичні процеси в межах релігійної термінології сучасної французької мови виявляють специфічні риси: категоріальну багатозначність, міжсистемну антонімію, дублетність синонімів. Визначено, що ядром та центром функціонально-семантичного поля сакральності є біблеїзми та християнізми, а периферії - терміни нехристиянських релігій. Частотний аналіз фунціонування генетичних пластів релігійних термінологічних одиниць (РТО) в тексті виявив перевагу РТО латинського і власне французького походження. Зазначено, що функціональною особливістю цих пластів є те, що значна частина з них належить до термінів-інтернаціоналізмів.

Висвітлено актуальні проблеми в галузі соціології, регіонознавства, психології, педагогіки, комунікативістики, філології. Розглянуто дистанційну освіту як модернізовану форму навчання у ВНЗ України. Вивчено питання професіональної соціалізації молоді. Висвітлено роль рефлексивного компонента у формуванні професіоналізму майбутніх психологів у вищій школі. Розкрито проблеми перекладу назв торгових брендів. Визначено лексико-семантичні особливості фахової мови. Розглянуто фразеологічні біблеїзми як об'єкт дослідження. Увагу приділено проблемам створення та розвитку інформаційно-освітнього середовища ВНЗ.

Освещены актуальные проблемы в области социологии, регионоведения, психологии, педагогики, коммуникативистики, филологии. Рассмотрено дистанционное образование как модернизированная форма обучения в ВУЗ Украины. Изучены вопросы профессиональной социализации молодежи. Освещена роль рефлексивного компонента в формировании профессионализма будущих психологов в высшей школе. Раскрыты проблемы перевода названий торговых брендов. Определены лексико-семантические особенности профессионального языка. Рассмотрены фразеологические библеизмыкак объект исследования. Уделено внимание проблемам создания и развития информационно-образовательной среды ВУЗ.

Розглянуто особливості подання фразеологічних і лексичних біблеїзмів у сучасних українських і російських лексикографічних джерелах із урахуванням екстралінгвістичних факторів впливу на зміст словникових статей. На підставі проаналізованого матеріалу запропоновано рекомендації щодо укладання словника-довідника біблеїзмів.

Проаналізовано використання біблеїзмів в оригінальних авторських формах (зноми, версети, віршакази) найвідомішого за кордоном сучасного білоруського поета Олеся Рязанова. Простежено еволюцію від простого використання автором євангельських мотивів до власного потрактування деяких основних принципів християнства.

Вивчено морально-етичний мас-медійний дискурс за допомогою таких складових: моральні принципи журналістики, професійно-моральний портрет журналіста, моральні характеристики журналістського тексту. Досліджено поняття принципу в журналістській діяльності та класифікацію принципів журналістики з погляду журналістикознавства XXI ст. Виявлено особливості використання моральних принципів журналістики (гуманізм, правдивість, патріотизм) у практичній діяльності. З'ясовано механізм трансформації моральних категорій у мас-медійній реальності, зокрема в її сучасному різновиді - гіперреальності, а також комунікаційні потреби та морально-етичні цінності за умов такої медіа-реальності. Проаналізовано сучасний стан моральності мас-медійного дискурсу XXI ст. за такими критеріями: актуальність теми та наявність проблеми, моральна оцінка, етичні концепти (в тому числі біблеїзми) і їх антиподи - моральні симулякри.

Фразеологічні одиниці з ономастичним компонентом мають особливу експресивність, емоційність, здатність до вираження оцінки і є цілісним мовним явищем. Ономастичний компонент біблійного походження несе у собі екстралінгвістичну інформацію про денотат та засвідчує зв'язки між фразеологією та біблійними мотивами. Це дозволяє розглядати біблеїзми як закриту лексичну підсистему мови. У випадку нефразеологічного вживання власні назви слугують для індивідуалізації, відокремлення об'єкта з серії йому подібних. За умови включення до складу фразеологічної одиниці ономастичний компонент зазнає семантичних змін та одержує риси, які властиві загальним назвам; він також набуває експресивності. Показано семантично-структурні особливості, стилістичне функціонування, національну специфіку та шляхи проникнення у мову таких одиниць. Їх треба вживати як окремі класи фразем та комунікативних одиниць біблійного походження з ономастичним компонентом.

Висвітлено проблему типології біблеїзмів в англо-українській бінарній опозиції. Окреслено різницю між українським терміном "біблеїзм" і його англійськими відповідниками "Biblical idiom, Biblical allusion, Biblical quotation, Biblical expression". Встановлено головні параметри типології англійських та українських біблеїзмів.