Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(7США)6 + Ф74(0),84 + С5*423.2*344

Рубрики:

Історія філософії

Рух і організація жінок

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф.г(2/8)

Рубрики:

Історія і сучасний стан політичної науки

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано порівняльну характеристику морфологічних змін у підшлунковій залозі (ПЗ) та заочеревинному просторі 19-ти хворих на некротичний панкреатит. Виявлено поліморфізм патологічних змін у ПЗ і різних відділах заочеревинної клітковини. Відзначено умовність існуючих класифікаційних дефініцій гострого панкреатиту та необхідність їх прогностичного удосконалювання.

Комплексно досліджено теоретичні та практичні проблеми щодо всебічності, повноти й об'єктивності процесуальної діяльності слідчого, вдосконалення її правової регламентації та практики застосування. На підставі аналізу чинного кримінально-процесуального законодавства України, проекту Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України, міжнародних документів стосовно порядку провадження судочинства, рішень Європейського суду з прав людини, законодавства інших країн, судової статистики, результатів анкетування практичних працівників, а також наукових праць обгрунтовано теоретичні положення та наведено практичні рекомендації з метою вдосконалення всебічності, повноти й об'єктивності процесуальної діяльності слідчих. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення чинного КПК України.

Вперше проведено комплексне дослідження проблеми ідеального. Запропоновано концепцію об'єктивності ідеального, що грунтується на розумінні єдиної субстанціальної єдності природи та суспільства. Обгрунтовано положення про існування ідеального як об'єктивної форми реальності, що реалізується в здатності одиничної реальності через ставлення до іншої виявляти всю повноту своєї природи. Встановлено, що специфіка ідеального полягає у здатності соціально-економічної реальності створювати свій власний загальний образ, а не відображати своєю реальністю щось принципово позабуттєве, що перетворює саме буття. Розкрито специфіку конкретних форм існування об'єктивної реальності духу, або об'єктивної ідеальності, тобто абстрактної форми ідеї та рівного власній сутності і тому конкретного образу ідеалу. Обгрунтовано висновок, що в соціально-економічній реальності об'єктивна ідеалізація через відчуження даною реальністю свого власного загального образу здійснюється не тільки всупереч, а завдяки усьому особливому та людському, що є в ній. На підставі реально існуючої ідеалізації економічної суспільної єдності, що є її загальним образом у вигляді грошей, конкретизовано специфіку свідомості через здатність не тільки відображати об'єктивно існуючу ідеалізацію буття, але й здійснювати саму ідеалізацію як суспільно значущу об'єктивну мисленнєву форму.

Проаналізовано поняття інтерсуб'єктивності та соціальності у їх взаємозв'язку у філософії XX ст., виявлено їх методологічне значення для різних філософських і дотичних до них дисциплін - феноменології, антропології, соціології. Показано значення теми інтерсуб'єктивності для егологічних підвалин традиційної філософії суб'єкта, розкрито взаємозв'язок інтерсуб'єктивності та соціальності як апріорі життєвого світу, розширено проблематику інтерсуб'єктивності завдяки зверненню до теми інтерперсональності.

Дисертацію присвячено виявленню специфіки естетичної природи інтерсуб'єктивності та розкриттю історичної динаміки її становлення як засобу подолання обмеженості "філософії суб'єкта" у новоєвропейській філософії від Р.Декарта до К.Маркса, а також проаналізовано сутність "комунікативного повороту" в сучасній європейській філософії. Виявлено естетичний потенціал інтерсуб'єктивності шляхом аплікації концепції "суб'єктивної" та "інтерсуб'єктивної" парадигм (В.Хьосле) в історії філософії до історії естетичної теорії. Ця аплікація є продуктивною, оскільки дозволяє розкрити нові принципи класифікації естетичних теорій XUIII - XX ст. Проведено ретельний аналіз естетичної площини "суб'єктивної" та "інтерсуб'єктивної" парадигм, наведено їх принципові характеристики, на прикладі конкретних концепцій (психоаналітичної та аналітико-психологічної) розкрито їх історичне значення. Особливу увагу приділено аналізу інтерсуб'єктивних детермінант процесів художньої творчості та сприйняття художнього твору, який проведено шляхом застосування великого обсягу фактичного матеріалу та прикладів.

Розглянуто проблеми природи свідомості та її відношення до фізичної реальності (матерії). Розкрито зміст теорій та аргументів у світовій філософії свідомості ХХ - початку ХХІ ст. в контексті пострадянських філософських досліджень. Висвітлено теорію душі проти теорії мозку, аргумент зомбі, особливості діалектичного матеріалізму та матеріалістичного емерджентизму, проблему взаємодії епіфеноменалізму та інтеракціонізму. Увагу приділено альтернативам матеріалізму в контексті проблем персональної ідентичності та плюралістичної онтології.

Наведено результати комплексного дослідження теоретичних і практичних проблем щодо всебічності, повноти й об'єктивності процесуальної діяльності слідчого, удосконалення її правової регламентації та практики застосування. Висвітлено поняття та систему принципів кримінального процесу. Розглянуто співвідношення принципу всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи з іншими галузевими принципами кримінального процесу. На підставі аналізу чинного кримінально-процесуального законодавства України, проекту КПК України, міжнародних документів, що стосуються порядку провадження судочинства, рішень Європейського суду з прав людини, законодавства інших країн, судової статистики, результатів анкетування практичних працівників і наукових праць з даних питань обгрунтовано теоретичні положення та наведено практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення всебічності, повноти й об'єктивності процесуальної діяльності слідчих.

Індекс рубрикатора НБУВ: З970.61-016.5

Рубрики:

Бази даних

Шифр НБУВ: Ж63671 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф011

Рубрики:

Предмет політики

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше в українській науці здійснено комплексний аналіз подання інформації у медійному просторі Північної Америки. Визначено специфіку конструювання реальності на телебаченні Північної Америки, виокремлено мелодраматичні засоби впливу на свідомість глядачів. Обгрунтовано взаємозалежність функціонування телебачення та журналістського персоналу, вдосконалено типологію факторів впливу на подання інформації в американських ЗМІ. Розвинуто сучасні наукові тлумачення принципу об'єктивності та способи уникнення конструювання реальності у журналістській діяльності, поглиблено дослідження джерел зародження принципу об'єктивності.

Розглянуто постмодернізм як основне художнє явище сучасної епохи, його філософсько-естетичні, світоглядні та мистецькі основи, розкрито специфіку українського варіанту постмодерну через аналіз полілогічного формування його концепції. Вперше проаналізовано творчість В. Слапчука та Ю. Андруховича у світлі авторської суб'єктивності та проведено порівняння їх прозових доробків. Виокремлено спільні та відмінні риси у реалізації авторської суб'єктивності в художній прозі письменників. У великій прозі обох письменників розглянуто проблеми митця у соціумі, його призначення та способу життя, взаємин із навколишнім середовищем і власними персонажами. В. Слапчук надає персонажам незмірно більшої свободи. Його герої самі проектують свою дійсність, а текстуальний автор зображується в ролі скриптора, якому залишається тільки записувати їхні дії. Ю. Андрухович у цьому контексті дотримується більш класичної позиції, крім того, персонажі його творів переважно мають прототипів, тож колізії можуть бути наперед відомі читачеві, достатньо ознайомленому з деталями особистого життя письменника. Здавалося б, він опиняється в ролі оповідача-скриптора, яку відводять автору теоретики українського літературознавства середини XX ст., проте міра авторської суб'єктивності і забезпечує художньому твору відмінність від мемуарного. Подання сюжетної інформації через призму власної точки зору, автобіографічне розставляння акцентів, самоіронія та ліризм дозволяють Ю. Андруховичу втримувати свій твір у контексті художньої літератури поза хиткою межею з мемуаристикою.

Проаналізовано теоретичні аспекти соціально-юридичної природи права (позитивного та природного) як втілення соціальної справедливості, свободи, рівності, його автономність у суспільному устрою. Висвітлено критичне осмислення наявних у літературі позицій вчених з цієї теми. Викладено доктринальні трактування поняття об'єктивності права. Наведено додаткові аргументи на користь сприйняття права як об'єктивного соціального явища. Охарактеризовано критерії об'єктивності права, важливість його реального сприйняття законодавцем, іншими нормотворчими суб'єктами та правозастосовними органами, зокрема правосуддям. Розглянуто емпіричні форми прояву права в соціальній реальності. Досліджено сучасні та найбільш проблемні аспекти форми та джерел права, нові підходи до його структури та системи, запропоновано бачення їх сутності та значення для подальшої розробки правовою наукою.

Розглянуто зміну категорії "авторська суб'єктивність" від традиційної одноголосності до обгрунтування її плюралістичного значення, що дає можливість розглядати авторську суб'єктивність як структурну модель.

Проанализировано изменение категории "авторская субъективность" от традиционной монологичности до обоснования ее плюралистического значения, что дает возможность рассматривать авторскую субъективность в качестве структурной модели.

The article deals with the change of the category "author's subjectivity" from the traditional uniformity to the substantiation of its pluralistic meaning which enables to consider the author's subjectivity as a structural model.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)53-328.8 + Ш5(4Укр)6-328.8 + Ш400.221.88

Рубрики:

Література

Модернистські напрямки. Авангардизм <теорія л-ри>

Шифр НБУВ: Ж70176 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено аспекти філософського розгляду людиномірності сучасної науки та об'єктивності як ідеалу наукового дослідження. Обгрунтовано розуміння людиномірності як історичного прояву об'єктивності в її історичній динаміці, що доповнює собою об'єктивізм та інтерсуб'єктивність як попередні форми її втілення. Визначено феномен людиномірності як суб'єктності наукового знання на постнекласичному етапі його розвитку в трьох основних аспектах: як людиносумірності в плані екологічного сприйняття людиною світу як близького та спорідненого їй; як людиновимірності в сенсі залучення всієї повноти людських якостей до розуміння людини як суб'єкта пізнання і як демократичного за своєю природою проголошення людської особистості у статусі суб'єкта покладання цілей та цінностей наукової діяльності.

Досліджено проблему об'єктивності права. Визначено її теоретико-прикладні засади. Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до дослідження об'єктивності права, доктринальні інтерпретації права в контексті його об'єктивності. Визначено поняття об'єктивності права виходячи з ідеальної природи права як феномена нормативної підсистеми культури та форми суспільної свідомості. Розглянуто питання державорозуміння. Визначено природу держави як суспільного явища, що має в своїй природі спільне з правом, яким зумовлюється їх взаємозв'язок і взаємодія. З'ясовано теоретичні та прикладні аспекти правової організації державної влади. Охарактеризовано вітчизняну практику втілення норми Конституції України щодо правової держави. Досліджено характер зв'язків державно-правової сфери з економікою, політикою, мораллю, іншими суспільними явищами. Досліджено поняття істини права в контексті його об'єктивності, у зв'язку з істинністю знання про право, пізнанням на емпіричному та теоретичному рівнях реальних проявів права в житті, форм його виявлення і відображення в різних "джерелах права". Зосереджено увагу на трактуванні понять "зміст" і "форма" права. Надано критичне оцінювання теоретичних уявлень про "внутрішню" та "зовнішню" форми права. Запропоновано розуміння проблеми форми права, значення цього розуміння під кутом зору об'єктивності права і реалізації її у функціонуванні держави та в розвитку правової системи суспільства.

Встановлено, що Міжнародні авіаційні організації постійно посилюють вимоги та вимагають вдосконалювати технічне i технологічне забезпечення процесів контролю на авіаційну безпеку (AБ) при oбслугoвувaннi пасажирів та обробці багажу. Разом з тим підвищується рівень технічного оснащення аеропортів, але з'являються і нові методи та засоби здійснення актів незаконного втручання, які ставлять під загрозу безпечну діяльність цивільної авіації. Представлено огляд математичного моделювання при формалізації предметної області, пов'язаної з авіаційною безпекою в цивільній авіації. та удосконалено зміст поняття "авіаційна безпека". Досліджено математичні моделі, що оцінюють рівень авіаційної безпеки аеропорту, а саме: математичні моделі "ризиків" АБА та математичні моделі "вразливості" АБА, що засновані на квазіметричних моделях оцінки та використовують аналогію понять "якість" і "вразливість", а також математичну модель інтегральної безпеки повітряного транспорту. Встановлено, що прогнозування окремих показників, і авіаційної безпеки в цілому, коректно здійснювати на основі роботи висококваліфікованих експертів та обробки їх суб'єктивних оцінок, адже більшість реальних подій характеризуються деякою невизначеністю, тому кожному спостереженню часового ряду (фактору) можна поставити у відповідність нечітку змінну з деякою функцією належності. Вирішуючи наукове завдання стосовно розробки математичної моделі взаємодії служб аеропорту при виникненні надзвичайних ситуацій в аеропортовій системі, визначено системний погляд на всі викладки проаналізованого математичного моделювання, що забезпечує високоякісний аналіз системи управління контролю на авіаційну безпеку при oбслугoвувaннi пасажирів та обробки багажу.

Досліджено розмикання гетерогенних обширів суб'єктивності як неочевидної повнотності конститутивних для індивідуального досвіду й буття у світі феноменів від афективності й тілесності до найскладніших форм саморефлексії та інтерсуб'єктивності. Методологічно засадничою є ідея розриву монадично замкненого Я й виявлення суб'єктивності як трансцендентного в іманентному. Новітні форми суб'єктивності означено трансгресією від інтрасуб'єктивно поліідентичних до трансцендентних інтерсуб'єктивних структур, водночас розімкнена у радикально-лімінальних ракурсах суб'єктивність відновлює власну тожсамість у системі іманентне - трансцендентне - трансцендентне-в- іманентному. Виявлено розмикання гетерогенних обширів суб'єктивності у формах негативної й номадичної суб'єктивності, модуляціях спрямованої на Іншого (Чужого) самості, образі феноменального тіла як трансцендентного-в- іманентному, експлікаціях конечності (мортальності). Особливу увагу звернено на сучасні теорії, які, будучи спробою засвідчити радикальну ревізію суб'єктивності як самосвідомості, виходять з неочевидного - дорефлексійного рівня організації внутрішнього досвіду, даних дологічно, доопераційно-мисленнєво непредметних структур свідомості.