Розглянуто методологічні аспекти історії становлення концепту "духовна цілісність особистості". Проаналізовано взаємодію внутрішніх і зовнішніх факторів становлення духовної цілісності людини. Визначено зміст поняття духовної цілісності особистості як її здатності протистояти природним і соціальним факторам і забезпечувати самовідновлення системи внутрішньоособистісних механізмів. Розроблено концептуальну модель становлення духовної цілісності особистості.

Рассмотрены методологические аспекты истории становления концепта "духовная целостность личности". Раскрыта сущность антропоциогенеза как процесса самораскрытия человека. Проанализировано взаимодействие внутренних и внешних факторов становления духовной целостности человека. Определено содержание понятия духовной целостности личности как ее способности противостоять природным и социальным факторам и обеспечивать самовосстановление системы внутриличностных механизмов. Разработана концептуальная модель самораскрытия человека в форме становления духовной целостности личности.

Запропоновано концепцію становлення духовної цілісності особистості як атрибуту саморозгортання людини. Духовну цілісніть людини розглянуто як її здатність протистояти природним і соціальним факторам та забезпечувати самовідтворення системи внутрішньоособистісних механізмів. Дану дефініцію визначено як коеволюційне самоструктурування особистості на засадах утримування впорядкованості її підструктур. Визначено наукові підходи та методологічну базу щодо характеристики духовної цілісності особистості. Проаналізовано її природні передумови, суть, зміст, структуру та рівні. Досліджено діалектику внутрішніх і зовнішніх факторів становлення духовної цілісності особистості за умов сучасного українського трансформаційного суспільства.

Здійснено теоретичне, психологічне, психопатологічне та психосоматичне обгрунтування та розробку індивідуально-психологічної діагностики з урахуванням власного (біологічного) часу людини, взаємозв'язку виникнення, прояву та перебігу соматичних порушень урологічного профілю та темпераментального напряму особистості. Розкрито проблему прояву та розвитку "переважальних хвороб" на прикладі соматичних порушень урологічного профілю. Досліджено індивідуально-типологічні особливості суб'єктів з такими порушеннями у взаємозв'язку з часовими параметрами, а також виявлено співвідношення між ними. Установлено взаємозв'язок і взаємозалежність між певними індивідуально-типологічними особливостями суб'єктів, часовими параметрами та певними соматичними порушеннями. З використанням одержаних результатів дослідження розроблено систему психолого-організаційних заходів психолого-профілактичної та прогностичної спрямованості на суб'єктів з соматичними порушеннями з урахуванням взаємозв'язку, взаємозалежності та їх співвідношень між індивідуально-типологічними особливостями та часовими параметрами на прикладі соматичних порушень урологічного профілю.

Висвітлено історію, предмет і призначення філософії. Розкрито інноваційні потужності філософського діалогу. Розглянуто різні масштаби даного діалогу, зокрема, грандіозний діалог між Сходом і Заходом, філософський діалог історичних епох, а також філософський діалог мислителів однієї історичної епохи. Висвітлено зв'язок сучасної філософії з її витоками. Розглянуто західноєвропейську філософію як безперервну генезу цілісного, органічного явища. Подано інформацію про зміст філософського полілогу Стародавньої Індії, даосизм, конфуціанство, античну передфілософію, патристику, особливості філософії доби Відродження, емпіричну індукцію Ф. Бекона та раціональну дедукцію Р. Декарда. Охарактеризовано некласичні філософські діалоги першої половини XX ст. Увагу приділено історії та перспективам розвитку української філософської думки.

Розкрито генезис особистості людини у дискурсі саморозгортання Всесвіту. Розглянуто механізм смислогенезу особистості в онтогенезі. Проаналізовано духовну цінність як атрибут особистості. Досліджено організаційну свідомість особистості за умов становлення інформаційного суспільства. Визначено самореалізацію особистості як механізм її інтеграції в суспільстві. Увагу приділено особистості в алгоритмі саморозгортання соціального світу. Охарактеризовано моделювання соціально-політичної поведінки проектувальної активності особистості. Подано інформацію про особистість у просторі організаційної культури фірми.

Досліджено різні масштаби філософського діалогу - грандіозний діалог між Сходом і Заходом, філософський діалог історичних епох, філософський діалог мислителів однієї історичної епохи. Розглянуто західноєвропейську філософію як безперервну генезу цілісного, органічного явища. Проведено оцінювання далекоглядних перспектив унікального світовідношення, зрощеного українською філософією. Акцентовано увагу на процесі здобуття ідеї та моменті її народження, а також на події народження думки.

Розглянуто ознаки основних індивідуально-типологічних властивостей хворих, які страждають урологічними захворюваннями. Проведено аналіз психіки суб'єктів. Наведено методичний інструментарій, який дозволяє строго локалізувати їх у зоні "рівноважного типу" темпераменту.

Рассмотрена структура модели Метафизического Здоровья, которая основана на ряде внешних и внутренних параметров - горизонтальных меридианов/уровней, вертикальном параметре/уровне, представленном временем, являющимся системоформирующим и управляющим параметром. В результате нарушения взаимодействия данных уровней формируется эффект "резонанса" - состояние/развитие/формирование болезни, а в случае развития состояния эффекта "резонанс в резонансе" - болезнь приобретает необратимое состояние, ведущее к смерти живого организма. С целью исследования состояний здоровья-болезни как двух равноценных форм составляющих фазы жизни введен термин - "Витапсихология" или "психология Жизни".

Рассмотрены теоретические предпосылки разработки модели Здоровья в рамках синергетического подхода в условиях постнеклассики. Предложена к рассмотрению модель Метафизического Здоровья.

Розглянуто використання сучасних теорій вивчення психології часу на основі фактора часу та власного (біологічного) часу людини в контексті можливості прояву та подальшої наявності порушень у різні періоди життя індивідів. Виділено точки фазової сингулярності максимального прояву хронічних захворювань з урахуванням періодів загострення (точок фазової сингулярності - "біфуркації") хронічних захворювань на прикладі урологічних хворих. Наголошено на необхідності цільового підходу до лікувальних, профілактичних заходів, довготривалого прогнозування.

Рассмотрено использование современных теорий изучения психологии времени на основе фактора времени и собственного (биологического) времени человека в контексте возможности анализа проявления и дальнейшего наличия нарушений в разные периоды жизни индивидов. Выделены точки фазовой сингулярности максимального проявления хронических заболеваний с учетом периодов обострения (точек фазовой сингулярности - "бифуркации") хронических болезней на примере урологических больных. Обоснована необходимость целевого подхода в лечебных, профилактических мероприятиях, длительном прогнозировании.

The article deals with the use of modern theories of studying of psychology of time on the basis of the factor of time and own (biological) time of the person in a context of an opportunity of the analysis of display and the further presence of infringements during the different periods of a life of individuals. Points phase of singularity the maximal display of chronic diseases are allocated in view of the periods of an aggravation (points phase of singularity - "beefurkation") chronic illnesses by the example of urological patients. Necessity of the target approach for medical, preventive actions, long forecasting is underlined.

Проаналізовано дані психологічного та соматичного обстеження суб'єктів, що страждають урологічними захворюваннями з урахуванням взаємозв'язку темпераментальних і темпоральних параметрів, які дозволяють з'ясувати "урологічний профіль" суб'єкта. З'ясовано, що особи, які страждають урологічними захворюваннями, відносяться до рівноважного типу темпераменту. Зазначений тип темпераменту є серединним типом або межею, що поєднує та поділяє два протилежних типи темпераменту. Суб'єкти, які страждають урологічними захворюваннями та належать до рівноважного типу темпераменту, відзначаються активністю і наполегливістю, що характерно для індивідів із сангвіноідним типом темпераменту.

Проанализованы данные психологического и соматического обследования субъектов, страдающих урологическими заболеваниями с учетом взаимосвязи и взаимозависимости темпераментальных и темпоральных параметров, позволяющих составить "урологический профиль" субъекта. Установлено, что лица, страдающие урологическими заболеваниями, относятся к равновесному типу темперамента. Данный тип является срединным типом или границей, связывающей и разделяющей два противоположных типа темперамента. Субъекты, страдающие урологическими заболеваниями и принадлежащие к равновесному типу темперамента, отличаются активностью и настойчивостью, присущей для индивидов с сангвиноидной направленностью типа темперамента, а также настороженностью поведения или "страхом без боязни", присущей для лиц с меланхолоидной направленностью типа темперамента.

It is analysed some date on psychological and somatic examination of subjects sufferings from urological diseases. It is taked into account intercommunication and interdependence of temperament and temporal parametres allowing to make up Уthe urological typeФ of subject. It is establiched that people sufferings mostly from urological diseases behave to the so called balanced type of temperament. The latter is a middle type, or the border connecting and dividing two opposite types of temperament. The subjects sufferings from urological diseases belong to the balanced type of temperament. They are active and persistent, which is inherent in individuals with the sanguine bias of temperament type. Their second feature is watchfulness of conduct or Уfear without dreadФ, inherent in persons with the melancholic bias of temperament type.

Исследована система взаимосвязей и взаимозависимостей между индивидуально-типологическими особенностями субъекта с соматическими нарушениями урологического профиля и временными параметрами (временные характеристики, фактор времени, единица времени), и выявлены их соотношения. Использованы современные теории проблемы времени в аспекте развития, течения, локализации органико-функциональных изменений соматических нарушений, диагностических критериев и стратегически-тактических, личностно-ориентированных методов.

Досліджено систему взаємозв'язків і взаємозалежностей між індивідуально-типологічними особливостями суб'єкта з соматичними порушеннями урологічного профілю і часовими параметрами (часові характеристики, чинник часу, одиниця часу), і виявлено їх співвідношення. Використано сучасні теорії проблеми часу в аспекті розвитку, течії, локалізації органіко-функціональних змін соматичних порушень, діагностичних критеріїв і стратегічно-тактичних, особистісно-орієнтованих методів.

The use and application of modern theories of time in the aspect of development, course, localization of organic and functional changes of somatic violations, diagnostic criteria and strategically tactical, personality directed methods of influence due to temporal parameters and individual typological features of man favour the purposeful, personality oriented, personally directed approach in diagnostic, medical, prophylactic measures, as well as long-term prognostication.

Рассмотрен механизм и дано определение понятия психосоматической адаптации человека (ПАЧ). Представлены результаты исследования влияния временных параметров и индивидуально-типологических особенностей субъектов в формировании механизма ПАЧ. Описан ход исследовательского эксперимента, в результате которого установлено, что максимальный возрастной период проявления нарушений урологического профиля (УП) приходится строго на определенные узловые точки, образующие С-период, и разработана модель большого биологического цикла и диагностический алгоритм - С-метрика заболевания, которая позволяет рассчитать время вероятного острого проявления соматического нарушения и выявить точки фазовой сингулярности. Предложены основные направления коррекционного воздействия при соматических нарушениях УП. Резюмировано, что ПАЧ может рассматриваться как механизм, позволяющий индивиду длительно сохранять состояние своего психического и физического гомеостаза (устойчивости организма).

Розглянуто механізм і надано визначення поняття психосоматичної адаптації людини (ПАЛ). Наведено результати дослідження впливу часових параметрів та індивідуально-типологічних особливостей суб'єктів на формування механізму ПАЛ. Описано хід дослідницького експерименту, в результаті якого встановлено, що максимальний віковий період проявлення порушень урологічного профілю (УП) припадає на строго визначені вузлові точки, що створюють С-період, та розроблено модель великого біологічного циклу та діагностичний алгоритм - С-метрика захворювання, яка дозволяє розрахувати час імовірного гострого проявлення соматичного порушення та виявити точки фазової сингулярності. Запропоновано основні положення корекційних дій за соматичних порушень УП. Зазначено, що ПАЛ може розглядатися як механізм, що дозволяє індивіду довго зберігати стан свого психічного та фізичного гомеостазу (стійкості організму).

The mechanism and defines the concept of psychosomatic human adaptation (PHA). The results of the study the influence of temporal parameters and individual-typological characteristics of the subjects in the formation mechanism of PHA. We describe the course of a research experiment, which found that the maximum age during urological manifestations violations of UПоказать транслитерациюUUUuuurological Profile (UP) has to be strictly on certain so-called. nodal points forming a C-period, and developed a model of a large biological cycle and the diagnostic algorithm - P-metric of the disease, which can calculate the probable time of acute manifestations of somatic disorders and to identify the point of phase singularity. Proposed guidelines for corrective effects of somatic violations UP. Summarize that PHA can be considered as a mechanism to allow the individual to maintain long-term status of his mental and physical homeostasis (stability of the organism).

Визначено значення терміну "Здоров'я". Запропоновано новий варіант моделі "Здоров'я", що відрізняється від класичного. Визначено дану модель як модель Метафізичного Здоров'я. Акцентовано увагу на Психологічному Здоров'ї, як на одній зі складових моделі. Виокремлено ряд параметрів Моделі, а саме: горизонтальних меридіанів і вертикального рівня, наведеного часом, який є одночасно внутрішнім і зовнішнім параметром, а також системоформувальним і керівним параметром. Зазначено, що Здоров'я - це метафізична категорія, яку називають Метафізичним Здоров'ям.

Рассмотрено значения термина "Здоровье". Предложен новый вариант модели "Здоровье", отличающийся от классического. Определено эту модель как модель Метафизического Здоровья. Акцентировано внимание на психологическом здоровье, как на одной из составляющих модели. Выделен ряд параметров модели, а именно: горизонтальных меридианов и вертикального уровня, представленного временем, которое является одновременно внутренним и внешним параметром, а также руководящим параметром. Указано, что Здоровье - это метафизическая категория, которую называют метафизическим Здоровьем.

The values of the term "Health". A new variant of the model of "Health", which differs from the classical one. Identified this model as a model of the Metaphysical Health. Accentuated psychological health, as a component of the model. Highlighted a number of model parameters, namely the horizontal and vertical meridians of the level represented by the time that is both internal and external parameters, as well as governing parameter. Pointed out that health - this is a metaphysical category, which iscalled metaphysical health.

Для управления процессом состояния здоровья человека разработана система управления здоровьем за счет выявления функциональных связей между ее элементами. Разработанная система обеспечивает гарантированное безопасное состояние здоровья за счет приведения функциональных параметров в физиологическую норму.

Рассмотрены возрастные циклы проявления заболеваний урологического профиля в узловых точках или точках фазовой сингулярности - совпадение фаз начала и конца возрастных циклов и начала развития "предпочитаемых" болезней. Психологическая диагностика пациентов позволяет анализировать проявления и течения нарушений в разные периоды жизни индивида (ЖИ). Использование и применение современных теорий о роли психики в возникновении и развитии хронической урологической патологии с учетом органогенеза, на основании фаз или циклов развития и течения ЖИ способствуют целевому подходу в диагностических, лечебных, профилактических мероприятиях, долговременному прогнозированию.

Отмечено, что использование и применение современных теорий проблемы времени в аспекте развития, течения, локализации органико-функциональных изменений соматических нарушений, диагностических критериев и стратегически-тактических, личностно направленных методов воздействия в зависимости от временных параметров и индивидуально-типологических особенностей человека способствуют целенаправленному, личностно-ориентированному, персонально-направленному подходу в диагностических, лечебных, профилактических мероприятиях, а также долговременному прогнозированию.

Выполнено обоснование теории оптимизации управления здоровьем человека на основе систематизации параметров психофизиологических состояний для обеспечения продолжительности трудоспособности и качества жизни человека в связи с увеличением пенсионного возраста. Для управления состоянием здоровья человека разработана система управления здоровьем за счет выявления прямых, косвенных и локальных функциональных связей между ее элементами. Она обеспечивает гарантированное безопасное состояние здоровья за счет нормализации функциональных параметров человеческого организма. Результаты проведенных исследований и разработанные предложения могут быть использованы для унификации междисциплинарных терминов и понятий, для уточнения задач при синтезе систем управления здоровьем и создания моделей диагностики, коррекции и профилактики различных видов заболеваний. Подчеркнуто, что разработка вопросов теории и практики управления параметрами здоровья человека для продления его жизненного цикла и комфортного физиологического состояния является весьма актуальной.

Обгрунтовано теорію оптимізації управління здоров'ям людини на основі систематизації параметрів психофізіологічних станів для забезпечення тривалості працездатності та якості життя людини у зв'язку із збільшенням пенсійного віку. Для управління станом здоров'я людини розроблено систему управління здоров'ям за рахунок виявлення прямих, непрямих і локальних функціональних зв'язків між її елементами. Ця система забезпечує гарантований безпечний стан здоров'я за рахунок нормалізації функціональних параметрів людського організму. Результати проведених досліджень і розроблені пропозиції можуть бути використані для уніфікації міждисциплінарних термінів і понять, для уточнення завдань під час синтезу систем управління здоров'ям і створення моделей діагностики, корекції та профілактики різних видів захворювань. Підкреслено, що розробка питань теорії і практики управління параметрами здоров’я людини для продовження її життєвого циклу та комфортного фізіологічного стану є досить актуальною.

For the management of the state of human's health a system of management of health on account of direct, indirect and local functional bonds between its elements is worked out. This system provides a guaranteed safe state of health at the expense of normalizing functional parameters of human organism. The performed research and worked out proposals can be used to unify the multidisciplinary terms and concepts for clarification of tasks during the process of synthesis of systems of health management and creation of models of diagnosis, correction and prevention of different kinds of diseases. That is why the elaboration of questions of theory and practice of parameters of human's state for his life extension and comfortable physical state is rather important nowadays.

Висвітлено основні проблеми, ідеї та концепції східної, античної та західноєвропейської філософії. Наведено історико-філософський огляд основних етапів розвитку філософського знання. Подано інформацію про вчення Сократа, епікуреїзм і стоїцизм, виникнення та розвиток схоластичної філософії в Західній Європі XI - XII ст. Увагу приділено німецькій класичній філософії XVIII - XIX ст. і неокласичній філософії XIX - XX ст.

Співвіднесено різні види культурного досвіду європейців як пізнавальні системи знання шляхом пошуку їх спільних ознак. Розглянуто гіпотезу про те, що спільним методологічним підгрунтям таких пізнавальних систем, як міфологія, релігія, філософія і наука є аксіоматичний метод. Виявлено, що аксіоматичний метод у різних варіаціях (образна, символічна, діалектична й синестетична) є основою усіх систем знань.