Розглянуто гендерні особливості особистісного симптомокомплексу підлітків з аномальним розвитком особистості. Виявлено, що цей симптомокомплекс у дівчат представлено мускулінними рисами, а у хлопців - фемінинними. Ця статеворольова девіація може призводити до формування патології.

Изложены основные закономерности нарушений психической сферы у детей, страдающих детским церебральным параличом (ДЦП). Описаны психопатологические синдромы, наблюдаемые при заболевании. Дана подробная медико-психологическая характеристика нарушений личности, интеллекта, речи и других психических функций. Освещаются социально-психологические проблемы семьи, имеющей больного ребенка. Излагаются основные принципы разработанной В.И.Козявкиным системы интенсивной нейрофизиологической системы реабилитации больных ДЦП, а также рассматривается эффективность ее применения в аспекте влияния на психическое здоровье детей и их социально-психологическую адаптацию.

Розглянуто деонтологічні аспекти медичної генетики, роль медико-профілактичних технологій на санаторному етапі медичної допомоги, питання духовності в сучасній приватній стоматологічній практиці. Висвітлено ідеологічні передумови психотерапії, вплив середовищних, генетичних та особистісних факторів на перебіг і кінцевий результат залізодефіцитної анемії та їх роль у прогнозуванні захворювання. Проаналізовано морально-гуманістичні аспекти створення та застосування оригінальних методів формування кукси гомілки, досвід використання психологічних методик у системі післядипломної підготовки організаторів охорони здоров'я, етичні аспекти особистості практичного психолога в системі професійного відбору та підготовки фахівця.

Досліджено теорії механізму впливу психіки на функції організму. Розглянуто психологічні, нейрогуморальні, фізіологічні та кортико-вісцеральні теорії. Визначено актуальність профілактики психосоматичних розладів для студентів.

Выявлены индивидуально-психологические особенности и основы формирования у юношей граничных нервно-психических расстройств (ГНПР) и обоснован комплекс методов психодиагностики и психокоррекции. Доказана эффективность предложенных организационно-методических, психодиагностических, индивидуальных и групповых коррекционных методов, направленных на улучшение психического здоровья у юношей с ГНПР с учетом индивидуально-психологических особенностей, которые нашли практическое применение в работе психоневрологических диспансеров и учебных заведений, готовящих практических психологов.

Работа посвящена чрезвычайно важным и актуальным вопросам современной психиатрии: клинике, диагностике, терапии и профилактике кризисных состояний. Автор подошел к этой проблеме не только с узкопсихиатрических позиций, но и затронул целый ряд проблем, ранее недостаточно обсуждавшихся на страницах психиатрических изданий. Изложены научные взгляды на роль клинических и социально-психологических факторов в генезе суицидального поведения, посттравматических стрессовых расстройств и расстройств адаптации. Представлены исследования лиц, переживших техногенную катастрофу. Впервые в отечественной психиатрии описаны основы танатологии для психиатров и психологов.

Проанализировано развитие современной психотерапии. Дано представление об онтогенетически ориентированной психотерапии. Выявлена взаимосвязь психотерапии, психокоррекции и психодиагностики в психологической практике. Предлагается описание отбора методов, распространенных в отечественной психотерапии, для психологической практики: метод рациональной (логически обоснованной, рассудочной, разъяснительной) психотерапии, внушение и самовнушение, аутогенная тренировка. Рассмотрена психотерапия в системе мирового психологического знания: психоаналитическое и гуманистическое направления психотерапии, метод гештальт-психотерапии. Освещены специальные современные методы в психологической практике: трансакционный (трансактный) анализ, психосинтез, краткосрочная стратегическая психотерапия, дифференциально-аналитический метод психотерапии и самокоррекции.

Зроблено спробу привернути увагу до деяких несамоочевидних результатів, що випливають з експериментальної практики моніторингу порушень пізнавальної та емоційно-вольової сфери дітей, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС. Узагальнюючи світовий і вітчизняний досвід вивчення динаміки психічних процесів під впливом малих доз радіації, автор пропонує перейти від моніторингу констатуючого до моніторингу діагностуючого; на основі вивчення особливостей характеру нейропсихологічних порушень у всіх ланках нервової системи мають будуватись медико-психологічні діагностичні та коригуючі технології терапевтичної та профілактичної роботи з "чорнобильськими" дітьми. Як один з варіантів моніторинго-коригуючої технології запропоновано комп'ютерну діагностику і тренування уваги, пам'яті та деяких ділянок емоційно-вольової сфери, найбільш чутливих до радіації.

Розкриваються причини труднощів у навчанні школярів молодшого шкільного віку з психічним та мовленнєвим недорозвитком. Визначаються шляхи й особливості формування у них початкових лінгвістичних і математичних знань, умінь та навичок.

"Невроз очікування невдачі" (НОН) - діагноз, що дуже часто ставлять чоловікам, які звертаються за сексологічною допомогою. Разом з тим існують два альтернативних уявлення про цю патологію. Згідно з першим з них, невроз очікування - самостійна форма неврозу, а згідно з другим - особливий вид неврозу нав'язливих станів (ННС). Під час спеціального обстеження хворих на НОН було виділено 8 його типів за критеріями для їх виділення були усвідомлення болісності тривожного очікування невдачі, його патогенного впливу, а також наявність боротьби з ним. За результатами проведеного аналізу зроблено висновок про те, що цей невроз є певним континуумом. На одному з його полюсів знаходяться форми, де відсутні ознаки, характерні для ННС в його традиційному розумінні (згідно з котрим нав'язливість обов'язково усвідомлюється), а на другому - варіанти, які виявляють ці ознаки повною мірою. Наведено характеристику кожного типу неврозу. Зроблено висновок про можливість існування нав'язливостей, що не усвідомлюються. Визнано недоцільним відносити пацієнтів сексологічного профілю з патологією, що розглядається, до різних класифікаційних рубрик. У всіх випадках, якої б точки зору не дотримувався лікар, рекомендовано ставити діагноз "невроз очікування невдачі", який знайшов своє відображення у вітчизняних класифікаціях сексуальних розладів у чоловіків.

Изложены основные закономерности формирования невротических расстройств у детей и подростков, пострадавших в результате аварии на Чернобыльской АЭС. Проанализированы причины и условия развития невротических расстройств, описаны их основные клинические формы. Дана медико-психологическая характеристика нарушений личности и когнитивной сферы у таких детей. Освещены социально-психологические проблемы семьи, имеющей больного ребенка.

Освещены вопросы психодинамической терапии, индивидуальной психологии А.Адлера, аналитической психологии К.Г.Юнга, психодрамы, клиент-центрированной психотерапии К.Роджерса, гештальттерапии, биоэнергетического анализа, когнитивной психотерапии, их теория, генезис, механизмы. Изложены общие стратегии и отображены этапы психотерапевтического консультирования. Описаны вербальные и невербальные средства психотерапевтической работы. Аргументированы этические принципы психотерапевта.

Проаналізовано результати дослідження афективного компонента емоцій (емоційного переживання). Доведено, що у випадках параноїдної шизофренії значною мірою зруйновано афективний компонент позитивних емоцій. Відзначено, що зміни позитивних емоцій мають характер дефіцитарних внаслідок зниження їх частоти, інтенсивності, активуючого впливу. З'ясовано, що позитивні емоції сприймаються як менш приємні на відміну від негативних. Зроблено висновок, що під час хвороби збільшується частота зміни негативних емоцій, яка поєднується зі зменшенням інтенсивності й активуючого впливу.

Наведено результати обстеження самооцінки підлітків, хворих на цукровий діабет 1 типу, в порівнянні з групою практично здорових підлітків.

Наведено результати дослідження перебудови динамічної системи смислових утворень, пов'язаних з регуляцією психічних станів за умов хронічної психічної напруженості. Доведено, що хронізація психічної напруженості змінює емоційне відношення до цього стану у хворих на неврози, знижує їх оцінку власних мобілізаційних можливостей.

З метою вивчення змін поведінки чоловіків з сексуальними порушеннями, що мають місце під час інтимної близькості, було обстежено 118 хворих на сексуальні розлади різного походження та феноменології. До цієї групи увійшли тільки пацієнти з тривожним очікуванням сексуальної невдачі. Сімдесят сім чоловік (64,4 %) відзначили, що коли-небудь за власною ініціативою використовували різноманітні техніки психологічної саморегуляції (ТПСР), прямо чи посередньо (шляхом ослаблення тривожного очікування невдачі) спрямовані на покращання сексуальної функції. Аналіз усіх цих технік виявив, що можна виділити такі їх групи: самонавіювання, переключення уваги, еротичну аутосенситизацію (являє собою посилення сприймання специфічних стимулів під час інтимної близькості завдяки зосередженню уваги пацієнта на приємних відчуттях, що ним зазнаються). Після детального розподілу усередині названих груп було розроблено їх розгорнуту класифікацію. Феноменологію ТПСР часто зумовлено тим, яка функція порушена (ерекційна чи еякуляторна). Різний ступінь результативності використовуваних прийомів часом мав місце у 52,8 % обстежених. Рекомендовано додатково до загальноприйнятої терапії допомагати пацієнтам у виборі індивідуально-ефективних ТПСР.

Подано описання методики "Пропущені слова". Результати засвідчили, що хворі на шизофренію можуть розуміти семантичні відтінки слів, але здібність оперувати даними словами порушена.

Книга посвящена проблемам предсказания изменений психического мира человека в будущем на основе изучения современных психических состояний и психопатологий. Отмечено, что весь спектр будущих свойств человека, состояние его сознания, мышления, памяти заметны при психических патологиях, а именно, что душевные заболевания содержат символы будущего. Подчеркивается, что по патологическим переживаниям сегодняшнего дня можно составить футурологическую картину на многие столетия вперед. Каждая из составляющих психики, которые, конечно, условны, содержит перспективный потенциал, не всегда соответствующий требованиям этого времени. Эти составляющие психики являются результатом эволюции и содержат весь опыт прошлого.

Представлено програму психокорекційних впливів на різні підструктури особистості, що підтримують синдром психічної залежності. Дезактуалізація мотиваційного компонента психічної залежності здійснюється шляхом підвищення особистісної цінності мотивів утримання від зловживання; інтелектуального компонента зловживання - через аналіз особистісних втрат у всіх сферах життя, що їх зазнав пацієнт через зловживання; емоційного - за допомогою навчання пацієнтів способам конструктивного виразу емоцій та вмінням одержувати позитивні емоції від своїх реальних досягнень.

С помощью психологических тестов обследованы больные бронхиальной астмой (17 чел.) и гипертонической болезнью (20 чел.). Выявлены психологические и личностные характеристики больных, которые создают условия для формирования интропсихических конфликтов, хронического эмоционального напряжения и создания психофизиологического патодинамического стереотипа.