Підтверджено гіпотезу про високу дієнову активність 1-метил[5,1-a]тетразолоізоіндолу та 1,2-диметил-1,2,4-триазоло[5,1-a]ізоіндолу за положеннями 5,9b. Показано, що з типовими дієнофілами - малеїнімідами - відбувається три послідовні процеси: утворення адукту Міхаеля (складу 1:1); утворення адукту Дільса - Альдера (складу 1:2) та результуюче скелетне перегрупування останнього. Показано, що за умов реакції ацилювання утворюються два продукти: ацилпохідні та не описані раніше барвники - монометинціаніни, заміщені біля центрального атома вуглецю. Встановлено закономірності впливу на хід реакції співвідношення вихідних речовин та характеру замісника R в ацилюючому реагенті (R = Alk, Ar, Het). Досліджено комлексоутворення ціанінових барвників ряду тетразолоізоіндолу з металами на прикладі феруму (ІІІ) та нікелю (ІІ). Проведено рентгеноструктурне дослідження 3-х сполук.

  Скачати повний текст

Розроблено методи синтезу нових похідних 1,2-дигідрохінолін-2-ону й анельованих структур на їх основі - 1,2,4-триазоло[a]-, 1,2,3-триазоло[b]- та імідазо[b]хінолінів, вивчено їх будову, хімічні властивості та біологічну дію. Розроблено методи одержання 3,4,6-тризаміщених 1,2-дигідрохінолін-2-онів, їх 2-хлоро-, 2-меркапто-, 2-гідразино-, 2,3-діамінопохідних і хінолінів з анельованими ядрами азолів на їх основі. Показано, що у разі обробки похідних 5-R-2-хлорацетиламінобензофенонів амінами та "неорганічними" нуклеофілами утворюються 3,4,6-тризаміщені 1,2-дигідрохінолін-2-они, що є зручним методом синтезу 3-амінохінолінів, заміщених за аміногрупою. З'ясовано, що за умов нагрівання розчинів 2-(6-R-3-нітро-4-феніл-хінолін-2-іл-сульфаніл)-1-фенілетанонів у середовищі ДМФА реалізується нова реакція: у результаті екструзії атома сірки та перегрупування замісника утворюються 2-(6-R-3-нітро-4-феніл-1H-хінолін-2-іліден)-1-фенілетанони. За результатами PASS і QSAR аналізів визначено потенційні області практичного використання одержаних сполук для пошуку у їх ряді нових фізіологічно активних речовин. протисудомну й антибактеріальну активність 3,4,6-тризаміщених похідних 1,2-дигідрохінолін-2-ону й анельованих структур на їх основі.

  Скачати повний текст

Визначено та оптимізовано умови синтезу 2-ціанометилхіназолонів. Показано, що алкілювання 2-ціанометилхіназолону призводить до послідовного утворення 2-(3-метил-4-оксо-3,4-дигідрохіназолініл)ацетонітрилів, 2-метил-2-(3-метид-4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)пропаннітрилів, 2-бензил-2-[4-(бензилокси)-2-хіназолініл]-3-фенілпропаннітрилів. Установлено, що 2-(2-гетариліден)-3-оксо-6-хлорогексан(гептан)нітрили, одержані ацилюванням 2-гетарилацетонітрилів хлорангідридами 4-хлоромасляної та 4-хлоровалеріанової кислот, за дії основ зазнають регіоселективного внутрішньомолекулярного алкілювання з утворенням 2-(2-гетарил)-2-(тетрагідро-2-фураніліден)ацетонітрилів. Ряд синтезованих сполук виявив гемостатичну активність, що дає підстави для проведення подальшого біологічного скринінгу.

  Скачати повний текст

Вивчено реакції рециклізації 3-формілхромонів з 1,3-CCN- 1,3-NNC-, 1,3-I>NCN- і 1,2-NC-бінуклеофілами. Показано, що триметилсилілхлорид є ефективним конденсуювальним агентом для рециклізацій 3-формілхромонів. Розроблено селективний метод синтезу 5-(2-гідроксибензоїл)піридин-2-онів шляхом реакції Гуареші між 3-фомілхромонами й ацетамідами, які містять в alpha-положенні електронно-акцепторну групу. Розроблено новий метод синтезу похідних хіноліну з 3-формілхромону й анілінів, а також зручну процедуру одержання піридо[1,2-a]бензімідазолів та імідазо[1,2-a]піридинів з 3-формілхромону. Запропоновано новий підхід до синтезу піридо[1,2-a]піримідин-4-онів на основі 2-метилпіридин-4(3H)-онів і 3-формілхромону. Уперше досліджено взаємодію 3-формілхромонів з 1,3-NNC-бінуклеофілами. Розроблено ефективну процедуру одержання заміщених піримідинів на основі 1,3-NCN-бінуклеофілів і 3-формілхромонів. Синтезовано нові похідні піролу на основі 3-формілхромону та гетарилметиламінів або похідних гліцину.

  Скачати повний текст

Здійснено синтез нових 2,3-дигідро-1H-1,5-бензодіазепін-2-онів з гетерильними та арильними замісниками, вивчено їх хімічні властивості у реакціях з електрофільними та нуклеофільними реагентами. Показано, що залежно від електронної природи замісника у гетероїлоцтових ефірах та о-фенілендіамінах та умов проведення реакції конденсації утворюються ефіри 3-заміщенних акрилових кислот або 4-гетерилбензодіазепінони. Встановлено утворення ізомерних 7- і 8-R-гетерилбензодіазепінонів у разі використання несиметричних о-діамінів. Вперше зроблено оцінку реакційної здатності 4-гетерил-2,3-дигідро-1H-1,5-бензодіазепін-2-онів у реакціях електрофільного заміщення: алкілування, галогенування, аміноалкілування. Відзначено інертність фуранового замісника щодо дії галогенуючого агента. Показано, що N- і S-нуклеофільні реагенти регіоселективно взаємодіють з 3-бромо-1,5-бензодіазепінонами за положенням ІІІ гетероциклу. Встановлено залежність термічної стійкості бензодіазепінонів у реакції бензімідазольного перегрупування від електронної природи замісника у положеннях ІІІ і ІV гетероциклів. Одержано дані про фармакологічну активність 4-гетерил(арил)-2,3-дигідро-1H-1,5-бензодіазепін-2-онів.

  Скачати повний текст

Доведено, що слабкі кислотно-основні властивості кармоазіну обумовлюють його хімічну інертність в реакціях комплексоутворення з більшістю іонів металів за донорно-акцепторним механізмом. Встановлено, що взаємне окислення-відновлення у системах "М-КАН" характерно лише для іонів металів у вищих ступенях окиснення згідно величини окисно-відновного потенціалу їх редокс-пар. Показано, що основним чинником підвищення селективності в редокс-системах такого типу є величина окисно-відновного потенціалу редокс-пари визначеного іону металу у кисневмісній формі та кислотність середовища.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему адаптації яєчних курей сучасних кросів та наведено оцінку їх адаптаційної реакції у взаємозв'язку "генотип - середовище - яйце - резистентність організму в ранній онтогенез". Розроблено математичні моделі комплексного прогнозування ранньої природної резистентності у яєчних курей, а також виводимості яєць та виводу курчат. Встановлено, що під впливом адаптаційної реакції в яєчних курей знижуються показники яєчної продуктивності, якості яєць, відтворної здатності, збереженості поголів'я, неспецифічної резистентності та зростає напруга в організмі. Виявлено, що у разі схрещування вихідних ліній курей з підвищеною адаптаційною реакцією ефективність гетерозису за несучістю та відтворною здатністю вища, ніж у разі схрещування курей із меншою адаптаційною реакцією. Розроблено методи (математичні моделі) прогнозування природної резистентності в ранньому онтогенезі у комплексі з прогнозуванням виводимості яєць та виводу курчат, що дають можливість до інкубації яєць визначати відтворну здатність яєчних курей, яких утримують за різних умов.

  Скачати повний текст

Досліджено захисні реакції загального адаптаційного синдрому рослин і механізмів їх індукції екзогенними чинниками: посухою, фізіологічно активними речовинами, мінеральними добривами. Вивчення пристосувальних механізмів проведено на базі мультиваріантного підходу до регуляції фізіологічних функцій та комплексного аналізу трансформацій ліпід-пігментних компонентів фотосинтезуючих органів злакових культур. Виявлено залежності у ліпід-пігментному складі, які свідчать про те, що специфічними реакціями на посуху в загальному механізмі адаптаційного синдрому рослин виступили трансформації гліколіпідів і компонентів віолаксантинового циклу, зокрема, зменшення вмісту моногалактозилдіацилгліцеролу, ліноленової кислоти та віолаксантину, пов'язаних з продукуванням стресових гормонів та утворенням сигнальних інтермедіантів. За результатами проведених досліджень відібрано структурно-функціональні маркери ліпідного та пігментного комплексів фотосинтезуючих органів рослин для оцінки адаптивного потенціалу зернових за умов дії факторів посухи. Неспецифічна реакція сульфохіновозилдіацилгліцеролу, підвищення рівня насиченості його жирнокислотних залишків зумовили підтримання фотосинтетичної функції мембран хлоропластів чутливих сортів за умов посухи. Запропоновано концепцію реалізації адаптивного потенціалу фотосинтезуючих органів рослин у випадку дії стресових факторів посухи. Концепцію визначено теоретичною основою розробленої інформаційно-вимірювальної системи комплексної оцінки посухостійкості генотипів зернових культур, рекомендованої селекційним центром для практичного застосування.

  Скачати повний текст

Розроблено методики темплатного синтезу 28 нових макроциклічних комплексів нікелю(II) та міді(II) на основі меламіну, його похідних і барбітурової кислоти, як замикальних фрагментів у реакціях макроциклізації, в тому числі гомо- та гетерометалічних біс- і трис(макроциклічних) сполук. Отримано адукти деяких з цих комплексів з неорганічними аніонами, бензолтрикарбоксилатом, поліціанометалатами та сечовиною. Молекулярну та кристалічну будову 14 сполук встановлено за допомогою методу рентгеноструктурного аналізу. Показано, що дані комплекси є перспективними об'єктами для створення матеріалів анізотропної будови. Виявлено наявність регіоселективної диференціації карбоксилатів меламінвмісними оліго(макроциклічними) комплексами міді(II) та отримано новий ефективний рецептор анону бензол-1,3,5-трикарбонової кислоти. Встановлено, що меламінвмісний трис(макроциклічний) комплекс міді(II) здатний бути молекулярним реактором, у порожнині якого відбувається синтез біядерних поліціанометалатів. Наведено модель розпізнавання сульфат-аніону меламінвмісним біядерним комплексом нікелю(II), що грунтується на кооперативній дії двох металічних центрів. Досліджено вплив зв'язування сечовини на координаційне оточення та спектральні властивості іона міді(II) у барбітуратвмісному комплексі. Запропоновано спосіб іммобілізації меламінвмісного біс(макроциклічного) комплексу міді(II) на поверхні нітриду кремнію.

  Скачати повний текст

Виявлено, що в процесі онтогенезу у щурів у тканинах внутрішніх органів виникають умови для зміни ефективності функціонування ферментів, які каталізують окисно-відновні шляхи утилізації карбонільних сполук метаболізму, за умов іммобілізаційного стресу. Вони зумовлюють виникнення "напруги" під час відновлення альдегідів в альдегідредуктазній реакції в печінці 1,5-місячних тварин, а також гальмування перетворень альдегідів в окисних і відновних реакціях у печінці та скелетному м'язі старих щурів. Вікове зниження швидкості утилізації ендогенних альдегідів у досліджених тканинах визначає зниження їх стійкості до вільнорадикального ушкодження. У зв'язку з цим важливу роль у підвищенні резистентності організму до дії ушкоджувальних факторів стресу відіграє спрямована регуляція утилізації ендогенних альдегідів.

  Скачати повний текст

Зазначено, що одержані уявлення щодо їх реактивності надали можливість вирішити проблему створення нових високоефективних і селективних каталітичних систем на базі комплексів платини, у тому числі у вищому ступені окиснення, які раніше вважалися каталітично інертними. Виявлено ефект механоактивованого нуклеофільного заміщення галогену в алкілгалогенідах RX (R = Me, Et; X = I, Br) на поверхні механоактивованої солі KCl. Встановлено, що дана гетерогенна реакція є новим типом гетеролітичних перетворень - ланцюговим нуклеофільним заміщенням галогену в алкілгалогенідах з лінійним обривом ланцюга.

  Скачати повний текст

Розроблено технології синтезу амідів каліксаренкарбонових кислот, здатних впливати на біохімічні процеси у живих організмах, одержано нові оптично чисті внутрішньохіральні каліксарени з використанням alpha-фенілетиламідного угруповання як хірального індуктора. Обгрунтовано підходи щодо синтезу каліксаренів з N-халконамідними групами на вузькому вінці. Розроблено препаративні методи одержання моноалкілованих і моноацильованих похідних трет-бутилтетрагідроксикалікс[4]арену. Створено метод синтезу енантіомерно чистих внутрішньохіральних каліксаренкарбонових кислот, який включає реакцію бензоїлування 25-пропілокси-27-(R)-(+)-alpha-фенілетиламінокарлонілметиленокси-26,28-дигідроксикалікс[4]арену з подальшим розділенням діастереомерів, що утворюються, селективне їх монобромування та відщеплення бензоїльної та alpha-фенілетиламіно груп за умов лужного гідролізу. Запропоновано ефективний спосіб одержання оптично чистих внутрішньохіральних первинних амідів каліксаренкарбонових кислот, який полягає у відщепленні хіральної допоміжної alpha-фенілетильної групи дією трифтороцтової кислоти. Показано, що внутрішньохіральні каліксаренкарбонові кислоти здатні розпізнавати енантіомери хіральних амінів. Досліджено каталітичну активність внутрішньо-хірального амінокаліксарену в асиметричних реакціях Міхаеля та Пудовика.

  Скачати повний текст

Запропоновано шляхи модифікації амінокислотами та пептидами різноманітних за будовою кумаринів і фурокумаринів, а саме: С- амінометилювання (реакція Манніха) та реакції ацилювання і амідування за активними гідроксильними та карбоксильними групами. Синтезовано вихідні кумарини з різноманітними замісниками у 3, 4, 5, 6, 7, 8 положеннях бензопірону. Вперше одержані аміди на основі даних амінокислотних похідних кумаринів і конформаційно ускладненого 10-гідроксидекагідроізохіноліну. Вивчено біологічну активність деяких з синтезованих гетероциклів.

  Скачати повний текст

Досліджено синтез нових амфіфільних гребінчастих кополімерів полімераналогічними перетвореннями бінарних альтернатних кополімерів малеїнового ангідриду з регульованим співвідношенням гідро- і ліпофільних фрагментів. Кінетичними дослідженнями ацилування гребінчастим альтернатним поліангідридом 1-додецен-ко-малеїнового ангідриду первинного спирту етанолу за присутності триетиламіну встановлено, що реакція ускладнюється унаслідок обмеженої доступності ангідридних ланок через особливості самовпорядкування макромолекулярних агрегатів у розчинах. Колоїдно-хімічними та рентгеноструктурними дослідженнями доведено, що макромолекули амфіфільних гребінчастих кополімерів з боковими поліметиленовими та поліоксиетиленовими ланцюгами у розчинах здатні до мікрофазової сегрегації, зміни конформації й утворення самоорганізованих міцелярних структур залежно від природи розчинника, концентрації та температури. Міцелярні структури амфіфільних гребінчастих кополімерів у бензольних розчинах використано як нанореактори синтезу стабільних дисперсних систем нанорозмірного срібла у 27 - 30 нм з вузьким розподілом за розмірами.

  Скачати повний текст

Розроблено лінеаризовану модель асинхронного генератора (АГ) з керованим збудженням як ланки систем автоматичного керування (САК), яка відрізняється від існуючих тим, що для цього використана реальна реакція АГ на зміну ємності самозбудження та дає змогу вдосконалити аналіз впливу на АГ збурень у каналах швидкості обертання, струму збудження та навантаження. Запропоновано будувати САК напруги АГ з самозбудженням як двоконтурні, з введенням додатково контуру регулювання струму тиристорного компенсатора реактивної потужності, що дає змогу підвищити надійність та якість енергопостачання. Створено математичні моделі автономних асинхронних генераторних установок (ААГУ) з керованим збудженням, які враховують нелінійність характеристики асинхронної машини, дискретність тиристорних перетворювачів і дають змогу вдосконалити дослідження електромагнітних та електромеханічних процесів у різних режимах роботи, зокрема: самозбудження, несиметричних та аварійних. Уперше запропоновано вводити в САК напруги АГ гнучкий зворотний зв'язок за вихідною потужністю та використовувати тиристорний компенсатор реактивної потужності не лише для регулювання напруги, але й для демпфування динамічних моментів у системі рушій - генератор, що дозволяє сповільнити її втомлюванісне руйнування. Розвинуто принцип зонного керування для побудови САК напруги ААГУ з урахуванням особливостей впливу випадкових збурень у каналі навантаження, що спричиняє суттєве зниження дисперсії коливань напруги на її виході.

  Скачати повний текст

Вивчено етіологію аскохітозу огірка, визначено поширеність, розвиток, механізм та потенційну шкодочинність даної хвороби, притаманної для умов зимових блокових теплиць і представлену та домінуючу в змішаному фітопатокомплексі. Досліджено форми прояву зазначеної хвороби, зокрема, листкову, стеблову, прикореневу, ураження генеративних органів, які передчасно відмирають і ламаються стебла, розкрито негативний вплив хвороби на кількісні та якісні показники врожаю. Проаналізовано епіфітотійну особливість розвитку хвороби на основі біологічного циклу розвитку ендогенного міцелію, нестатевого пікнідіального Ascochyta cucumeris Fautr. et Roum і статевого плодоношення (Didymella bryoniae (Pass.) Rehm, що формуються епізодично. Розглянуто основне джерело інфекції - уражені рослинні рештки. Доведено, що поширеність і розвиток хвороби залежать від гідротермічного режиму у тепличних спорудах, хімічна дезінфекція рослин та культиваційних споруд і термічне знезараження грунту знижує життєздатність пікнідіального плодоношення збудника аскохітозу на рослинах на 55,3 - 66,6 %. Висвітлено особливості застосування фунгіцидів способами обприскування рослин, унесення їх у тепличний грунт та баковими сумішами з мінеральними добривами, а також виготовлення на їх основі пасти для терапії аскохітозних стеблових некрозів. Визначено напрями боротьби з аскохітозом за допомогою гриба-антагоніста Trichoderma harzianum Rifai способом обприскування рослин огірка та в формі пасти для терапії стеблових некрозів, економічну доцільність застосування фунгіцидів і гриба-антагоніста.

  Скачати повний текст

Досліджено баратермальну модифікацію та синтез фосфатів ванадію - каталізаторів окиснення бутану до малеїнового ангідриду. Визначено речовини-модифікатори та умови обробки, що призводить до покращання каталітичних властивостей немодифікованого зразка. Досліджено взаємозв'язок фізико-хімічних та каталітичних характеристик. Встановлено, що баротермальна обробка V-P-Bi-O-зразка дозволяє змінювати його структурні характеристики, а також морфологію поверхні. Експериментально доведено можливість баротермальної регенерації дезактивованого внаслідок виносу фосфору промислово-дослідного каталізатора. Шляхом баротермального синтезу одержано фосфати ванадію. Встановлено їх склад та каталітичні властивості у реакціях окиснення бутану і 1-бутену.

  Скачати повний текст

Проаналізовано біохімічні механізми порушень у кисень-транспортній функції крові та функціональній активності еритроїдних клітин в організмі кролів і щурів у динаміці 28-добового введення хлориду кадмію (3 мг/кг маси). Показано, що під впливом кадмію пригнічується синтез гемоглобіну, прискорюється старіння еритроцитів і порушується стабільність мембран внаслідок стимуляції процесів пероксидного окиснення ліпідів та інгібування активності ферментів антиоксидантної системи та пентозофосфатного шунту гліколізу. Встановлено особливості адаптаційної відповіді системи еритрону на тривале надходження кадмію в організм тварин. Вперше показано відмінності в метаболічних реакціях еритроїдних клітин кісткового мозку та крові на отруєння катіонами кадмію, сприйнятливості клітин кролів і щурів до оксидативного стресу та впливу вітаміну E. Експериментально доведено коригувальний вплив alpha-токоферолу на кисень-транспортну функцію крові за умов тривалого надходження кадмію.

  Скачати повний текст

Установлено, що у загальному адаптаційному синдромі у свиней беруть участь усі їх системи та ланки обмінних процесів, взаємопов'язані зі станом резистентності організму. Визначено комплексні зміни показників білкового, амінокислотного та ліпідного обміну, пероксидного окиснення ліпідів, системи антиоксидантного захисту у свиней за умов стресу, що доводить метаболічну спрямованість цих процесів для забезпечення життєдіяльності їх організму за умов адаптації до дії стрес-факторів. Рівень стресової реакції у поросят у разі відлучення від свиноматки залежить від їх віку та механізмів адаптації організму. Найбільша стрес-реакція виникає у поросят за умов їх відлучення від свиноматок у 26-денному віці та формування їх у групи з різних гнізд. Суттєво знижує стресовий стан у поросят формування їх за групами у 45 - 60-денному віці, через 7 діб після відлучення від свиноматок, а також за умов вирощування, уникаючи перегрупування. За умов стресу посилюється розпад білків, дезамінування та переамінування амінокислот, ліполіз, пероксидне окиснення ліпідів й активація ферментних і неферментних ланок системи антиоксидантного захисту, виникає імунодефіцитний стан, що супроводжується шлунково-кишковими, респіраторними та іншими хворобами різної етіології. Апробовано домішки до корму вітамінів E, C і селену та застосування імуномодулятора - поркавірексу для профілактики стресу у свиней.

  Скачати повний текст

Одержано триметилсилілові естери біс (перфтороалкілсульфоніліміно) - трифторометансульфокислот. N-Метил- і N-етилпохідні N-(трифторометилсульфоніл)-[N'-(трифторометилсульфоніл) трифторометилсульфоксімідоїл]імідів були синтезовані алкілюванням біс(трифторометансульфоніліміно)трифторометансульфокислоти й її срібної солі. Виявлено, що ці іміди є ефективними алкілюючими агентами, незважаючи на те, що алкільна група в них зв'язана з атомом нітрогену. Розроблено зручний метод алкілювання нуклеофілів в присутності срібної солі біс(трифторометансульфоніліміно)трифторометансульфокислоти. Під час дослідження реакції термічного розкладу арилдіазонієвої солі біс(трифторометансульфоніліміно)трифторометансульфокислоти показано, що арилювання здійснюється по атому кисню трифлатної групи. Зазначено, що біс(трифторометансульфоніліміно)трифторометансульфокислота проявляє високу каталітичну активність в реакціях ацилювання та циклізації за Фріделем - Крафтсом, а також амінолізу епоксидів.

  Скачати повний текст