У онкологічних хворих вірогідно частіше зустрічається дефіцитний фенотип за всіма локусами HLA I класу. При розвиткові реакцій імунних комплексів відзначаються вірогідні відмінності між частістю зустрічаємості деяких HLA I класу. У хворих із HLA-фенотипами, що відповідають таким у здорових донорів, здебільшого відсутня імунопатологічна реакція. Загалом, підбиваючи підсумки результатів досліджень стану імунної системи, наведених у цьому та попередніх повідомленнях, можна стверджувати, що пропонований методичний підхід дозволив по-новому оцінити імунні реакції, які виникають в організмі пухлиноносія, з'ясувати їх залежність від HLA-фенотипу хворого.

Встановлено, що реалізація тіолопрівних механізмів у реакції взаємодії імуноглобулінів сироватки крові з моноспецифічними сироватками відбувається за рахунок модифікаційних змін вмісту білкових SH- і SS-груп. Ці показники свідчать про характер неспецифічних змін структурно-конформаційного стану білкових молекул в реакції "антиген-антитіло".

За результатами 12-річного обстеження учасників ліквідації аварії на ЧАЕС і населення різних груп нагляду встановлено, що основою біологічних ефектів малих доз іонізуючого випромінювання є системні гомеостатичні реакції, що ініційовані радіохімічними, вільнорадикальними процесами, мембранними та ядерними змінами з наступними реакціями напруження та виснаження нервової, ендокринної, імунної, кровотворної систем. Основною причиною порушення стану організму за дії малих доз опромінення є стресасоційовані хронічні непухлинні захворювання центральної, периферичної нервової, ендокринної, серцево-судинної, дихальної та травної систем. Стохастичні ефекти проявляються у збільшенні кількості пухлин щитовидної залози.

Встановлено, що реакція солей амінокислот з 4-нітрофенілацетатом у системі тверда фаза/органічний розчинник під час каталізу краун-ефірами та четвертинними онієвими солями може здійснюватися як на поверхні поділу фаз, так і в органічній фазі залежно від природи учасників міжфазно-каталітичного процесу.

Встановлено оптимальні умови хемосорбції триметил(трихлорметил)силану (ТМТХМС) на поверхні діоксиду кремнію. Показано, що реакція ТМТХМС з поверхнею кремнезему здійснюється за механізмом електрофільного заміщення протону в ізольованих силанольних групах. Триметил(трихлорметил)силан можна використовувати для ефективного силілювання поверхні діоксиду кремнію та для ендкеппінгу залишкових силанольних груп у хімічно модифікованих кремнеземах.

В огляді проаналізовано дані літератури про вплив електромагнітних полів (ЕМП) мікрохвильового діапазону низької інтенсивності на біологічні об'єкти. Ефекти ЕМП розглянуто на рівнях молекулярному, субклітинному та клітинному організації біологічних систем. Наведено дані про вплив мікрохвильової радіації на цілий організм. На всіх рівнях організації знайдено ефекти мікрохвильового випромінювання. Припущено, що в еукаріотичних організмів особливе значення в реакції на опромінювання має реакція клітинного ядра, яку можна оцінити, вивчаючи біоелектричні властивості клітинних ядер. Розглянуто гіпотезу про роль власного електромагнітного випромінювання клітинного ядра в реакції клітини на зовнішнє ЕМП.

Для оцінки впливу мікрогравітації на остеогенні клітини проведено порівняльне дослідження ультраструктури преостеобластичних клітин лінії MN7, культивованих протягом 9 діб на борту біосупутника "Космос 2229" та на Землі. Морфометричний аналіз виявив зниження питомого об'єму, зайнятого ендоплазматичним ретикулумом, зростання числа мієліноподібних структур у клітинах культур в умовах польоту у порівнянні з наземним контролем. Частота клітин з ядерцями у політних зразках є нижчою. Зростання питомого об'єму ліпідних крапель та змінена структура мітохондрій свідчать про відхилення в енергетичному метаболізмі. Виявлена реакція пригнічення специфічних функцій в остеогенних клітинах може бути однією з причин змін у кістках за умов космічного польоту.

Встановлено взаємозв'язок процесів взаємної флокуляції із стійкістю частинок дисперсної фази суспензій синтетичного алмазного порошку та каолініту. Знайдено, що в цих процесах головну роль відіграє фізико-хімічна структура поверхні, а також розміри частинок дисперсної фази.

Методами пульс-електрофорезу та гель-електрофорезу досліджено характер деградації ДНК клітин насіння люпину, яке сформувалось за умов 10-кілометрової зони відчуження ЧАЕС і зазнало впливу прискореного старіння протягом 3 - 20 діб. Показано, що в такому насінні спостерігається впорядковане високомолекулярне розщеплення ДНК на фрагменти розмірами 50 - 60 та 300 тис. пар нуклеотидів. Характер розщеплення ДНК залежить від тривалості прискореного старіння, а наслідки хронічного опромінення викликають часові зсуви спостережених ефектів. Встановлено факт деградації ДНК на низькомолекулярні фрагменти, розмірами менші за 10 тис. пар нуклеотидів у клітинах насіння люпину з цієї зони, що зазнало прискореного старіння та було додатково опромінено дозами до 100 Гр. Обговорено можливе значення активної клітинної відповіді в реакціях на пошкоджуючі впливи.

Изложены литературные и собственные данные о важности возраста в реакции сосудов на разные повреждающие факторы: гипертензию, гипергликемию, иммунные повреждения. Рассмотрена роль клеточных элементов стенки сосудов и крови в развитии атеросклероза. Показано, что изменения, наступающие в старости в клеточных элементах сосудистой стенки на функциональном и структурном уровнях, приводят к увеличению восприимчивости сосудов к повреждающим влияниям и ускорению развития атеросклероза.

Розглянуто взаємодію метилсульфату 10-метилакридинію з сульфуровмісними нуклеофільними реагентами, хемілюмінесцентну реакцію нітрату 9-ціано-10-метилакридинію з цистеїном, а також адсорбцію іонів кадмію на закарпатському морденіті. Вивчено взаємодію коричневого спирту з арилсульфохлоридами, основні аспекти електрохімічного окиснення ізомерів анізидину та застосування їх полімерів у магнієвих елементах, агрегативно-седиментаційну стабільність водних суспензій люмінофора на основі силікату ітрію тощо. Проаналізовано адсорбцію поверхнево-активних речовин на високодисперсних адсорбентах, а також вплив цинку на ефективність магнієвого анода в хімічних джерелах струму. Досліджено співполімеризацію піролу й аніліну за присутності трихлороцтової кислоти методом циклічної вольтамперометрії.

Досліджено структурні особливості нових пористих матеріалів, які одержують з використанням водню. Показано, що розмір, кількість та форму пор можна регулювати залежно від термодинамічних параметрів. Виявлено, що у газарах можуть утворюватися впорядковані та невпорядковані структури. Розглянуто умови зародження та кооперативного росту газових евтектик. Показано, що газоевтектична реакція значною мірою схожа з евтектичною, але має свої особливості.

Вивчено вплив на ріст суспензійної культури клітин пшениці сольового й осмотичного стресів. Як діючі фактори використано хлорид натрію NaCl і поліетиленгліколь ПЕГ-6000. Встановлено, що відповідна реакція росту культури клітин на сольовий стрес має трифазовий характер. Визначено сублетальні концентрації NaCl і ПЕГ, які дозволяють проводити відбір толерантних клітин. Виявлено якісні та кількісні зміни у складі білків із клітин суспензійної культури у відповідь на різний стресовий вплив. Знайдено збільшення вмісту поліпептиду з молекулярною масою 56 кД і появу солеіндукованих поліпептидів із молекулярною масою 35 та 38 кД. Під дією ПЕГ-6000 спостережено індукцію синтезу поліпептиду з молекулярною масою 27 кД.

Вивчено вплив на ріст суспензійної культури клітин пшениці сольового й осмотичного стресів. Як діючі фактори використовували хлорид натрію NaCl та поліетиленгліколь ПЕГ-6000. Встановлено, що відповідна реакція росту культури клітин на сольовий стрес має трифазовий характер. Визначено сублетальні концентрації NaCl і ПЕГ, які дозволяють проводити відбір толерантних клітин. Виявлено якісні та кількісні зміни у складі білків із клітин суспензійної культури у відповідь на різний стресовий вплив. Знайдено збільшення вмісту поліпептиду з молекулярною масою 56 кД і появу солеіндукованих поліпептидів із молекулярною масою 35 та 38 кД. Під дією ПЕГ-6000 спостережено індукцію синтезу поліпептиду з молекулярною масою 27 кД.

За реакціями 1,1-диметилгідразину з етилхлор- та етилбромацетатами, етилброммалонатом, монохлоргідрином гліцерину, етиленхлоргідрином, гліцидолом та епіхлоргідрином отримано нові похідні гідразину. Методом диференціальної скануючої калориметрії досліджено кінетику цих реакцій. Структуру та склад отриманих сполук досліджено та визначено методами ІЧ-спектроскопії, потенціометричного титрування та ебуліоскопії. Продуктами реакцій є, головним чином, солі гідразинія, в тому числі внутрішні солі, та алкілпохідне 1,1-диметилгідразину.

Встановлено, що у випадку застосування N,N-діетилдитіокарбамату міді як аніоноїдного реагенту та каталізатора, селективність процесу взаємодії тетрафтороборату арилдіазонію з акриламідом зменшується, а сама реакція відбувається за радикальним механізмом, на відміну від реакції, що проходить у присутності N,N-діетилдитіокарбамату натрію. Остання реакція відбувається селективно з утворенням продукту аніонарилювання, N,N-діетилдитіокарбаматобензолу та цис-азобензолу. Вихід основного продукту - аміду-2-N,N-діетилдитіокарбамату-3-фенілпропанової кислоти за каталітичних умов приблизно в 13 разів вищий, ніж в некаталітичних.

Робота знайомить з різними підходами до проблеми сімейної адаптації, особливостями протікання кризи у молодого подружжя, можливими реакціями партнерів на критичну ситуацію в сім'ї, діагностичним інструментарієм та психотерапевтичними моделями, які можуть бути використані в практиці консультування сім'ї.

Представлено матеріали, які дають комплексну оцінку екологічної ситуації та її впливу на стан здоров'я людини. Пропонуються шляхи зменшення негативного впливу наслідків Чорнобильської катастрофи на населення України, створення системи незалежної оцінки радіоекологічної ситуації та умов проживання в населених пунктах, постраждалих від радіоактивного забруднення, а також вибір способів очистки води від органічних та токсичних домішок. Розглядаються проблеми медико-біологічних досліджень по установленню граничних концентрацій біологічно активних та токсичних компонентів в мінеральних водах України, специфічність технологій захисту рослин на забруднених радіонуклідами агробіоценозах тощо.

Проаналізовано реакцію молоді на явища сучасного життя, досліджено специфічні проблеми, пов'язані з урбанізацією та соціокультурною трансформацією. Зроблено висновок про необхідність зосередження зусиль на вихованні почуття власної гідності у сучасної молоді. Висунуто пропозиції щодо підтримки тієї її частини, яка більш схильна до збереження спадкового почуття власної гідності.

Встановлено часовий і дозозалежний характер ефектів, спричинених опроміненням на різних етапах розвитку реакції надчутливості (РНЧ) рослин. Найбільшою радіочутливістю характеризувався перший етап взаємодії бактерій з рослиною, коли відбувається індукція реакції рослини-господаря. На подальших етапах розвитку реакції тривало певне підвищення радіостійкості механізму РНЧ. Це зумовлюється насамперед тим, що на різних етапах розвитку РНЧ змінюються відповідні структури, які є критичними для кожного окремого етапу і відрізняються ступенем чутливості до дії опромінення.