Досліджено синтез нових амфіфільних гребінчастих кополімерів полімераналогічними перетвореннями бінарних альтернатних кополімерів малеїнового ангідриду з регульованим співвідношенням гідро- і ліпофільних фрагментів. Кінетичними дослідженнями ацилування гребінчастим альтернатним поліангідридом 1-додецен-ко-малеїнового ангідриду первинного спирту етанолу за присутності триетиламіну встановлено, що реакція ускладнюється унаслідок обмеженої доступності ангідридних ланок через особливості самовпорядкування макромолекулярних агрегатів у розчинах. Колоїдно-хімічними та рентгеноструктурними дослідженнями доведено, що макромолекули амфіфільних гребінчастих кополімерів з боковими поліметиленовими та поліоксиетиленовими ланцюгами у розчинах здатні до мікрофазової сегрегації, зміни конформації й утворення самоорганізованих міцелярних структур залежно від природи розчинника, концентрації та температури. Міцелярні структури амфіфільних гребінчастих кополімерів у бензольних розчинах використано як нанореактори синтезу стабільних дисперсних систем нанорозмірного срібла у 27 - 30 нм з вузьким розподілом за розмірами.

  Скачати повний текст

Досліджено вініл-<$Ebeta>-дикетонати перехідних металів як ініціаторів, комономерів та інгібіторів радикальної полімеризації. Використання вініл-<$Ebeta>-дикетонатів як ініціаторів радикальної полімеризації дозволяє одержувати полімери з розгалуженою структурою. Вивчено вплив природи металу та ліганду у вініл-<$Ebeta>-дикетонатах. Запропоновано ефективну низькотемпературну ініціюючу систему АПД (Co) - ПД для проведення радикальної полімеризації метилметакрилату (ММА), яка значно перевищує за ефективністю бензоїлпероксид. Показано, що незалежно від природи металу та ліганду вініл-<$Ebeta>-дикетонати здійснюють ініцюючу та інгібуючу дії. Змінюючи умови проведення полімеризації (концентрацію, температуру, використання донорних розчинів), можна керувати співвідношенням процесів ініціювання та інгібування. Досліджено ряд зразків щодо стійкості до термоокиснювальної деструкції. Полімери, одержані за умов ініціювання вініл-<$Ebeta>-дикетонатами, мають більшу стабільність, ніж полімери, одержані за умов застосування перекисного ініціатора.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності перебігу термоініційованої полімеризації метилметакрилату (ММА) залежно від хімічної будови, йонного характеру поліметинових барвників, природи розчинника, концентрації, температури. Виявлено, що поліметинові барвники залежно від хімічної будови можуть ініціювати й інгібувати термополімеризацію ММА за радикальним механізмом навіть за відсутності стандартного ініціатора. Показано, що для утворення вільного радикалу необхідно, щоб вища заповнена молекулярна орбіталь (ВЗМО) барвника мала нижчу енергію, ніж аналогічна орбіталь ММА. Встановлено, що енергія ВЗМО катіонних поліметинів зростає у випадках подовження поліметинового ланцюга, відхилення електронодонорності термінальних груп від середньої та підсилення електронної асиметрії. Це зумовлює послаблення ініціювальної здатності катіонних барвників за таких змін їх хімічної будови. Зазначено, що в аніонних і внутрішньоіонних мероціанінових з позитивною і негативною сольватохромією барвників енергія ВЗМО значно вища, ніж у катіонних барвників, і перевищує енергію ВЗМО ММА, тому вони не ініціюють радикальну полімеризацію ММА. Доведено, що внутрішньоіонні скварилієві та бородипірометенові барвники є слабкими ініціаторами полімеризації ММА у відсутності та присутності ініціатора, незважаючи на те, що мають вищі енергії ВЗМО ніж ММА. Обгрунтовано припущення, що в даному випадку можуть утворюватись бірадикали за рахунок переносу електрона від акцепторної до донорної частини молекули.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено кінетичні закономірності стаціонарної фотоініційованої кополімеризації моно- та ди(мет)акрилатів до глибоких конверсій методом лазерної інтерферометрії залежно від природи, функціонального навантаження комономерів, складу композицій, концентрації фотоініціатора й інтенсивності УФ-опромінення. Вивчено кінетичні закономірності загибелі метакрилатних та акрилатних макрорадикалів та їх росту в одержаних полімерних матрицях різної природи у широкому температурному діапазоні методом ЕПР-спектроскопії. Встановлено кореляційний зв'язок між кінетичними закономірностями кополімеризації та природою мономерів. На базі концепції мікрогетерогенності розроблено кінетичні моделі лінійної та тривимірної кополімеризації (мет)актрилатів до глибоких конверсій із урахуванням особливостей проходження процесів у різних реакційних зонах, а також кінетичну модель кополімеризації для випадку лінійного обривання ланцюга. Показано, що одержаний експериментальний матеріал і запропоновані кінетичні моделі лінійної та тривимірної кополімеризації моно- та ди(мет)акрилатів розширюють і доповнюють уявлення про процес фотоініційованої кополімеризації та дозволяють кількісно за відомими кінетичними параметрами розрахувати динаміку процесу до глибоких конверсій, що забезпечує можливість створення нових технологій синтезу полімерних матеріалів з прогнозованими властивостями.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено модифікацію акрилових полімерів моно- і ди(мет)акрилатами 1,4-бутандіолу, вивчено кінетику їх кополімеризації з метил(мет)акрилатом. Досліджено розподіл метакрилату, моно- і ди(мет)акрилатів 1,4-бутандіолу між водою та толуолом, розраховано коефіцієнти рівняння закону розподілу Нериста - Шилова, на підставі цього запропоновано методику дослідження кінетики емульсійної кополімеризації для контролю зміни концентрації кожного з мономерів під час реакції. Простежено кінетику емульсійної полімеризації моно і диєстерів (мет)акрилових кислот бутандіолу з металакрилатом. Установлено дестабілізувальну дію гідроксилвмісних моно(мет)акрилатів 1,4-бутандіолу на процеси синтезу дисперсій. Проаналізовано вплив бензолсульфокислоти, пероксиду водню в комплекті з сульфатом заліза на властивості синтезованих емульсійних гідроксилвмісних кополімерів. Установлено кінетичні закономірності каталітичного розпаду пероксиду водню у присутності полімерних колоїдних систем. Показано, що зменшення швидкості розпаду пероксиду водню пов'язане з адсорбіцією катіонів заліза (ІІ) на міжфазній поверхні латексних частинок.

  Скачати повний текст

Доведено, що у системі епоксид/метакрилова кислота (МАК) або монометакриловий естер етиленгліголю (МЕГ) за присутності трифенілсульфонійгексафторфосфата одночасно відбуваються три основні процеси: полімеризація епоксидних груп за катіонним механізмом, гомополімеризація акрилатних груп за радикальним механізмом та реація епоксидних груп з карбоксильними або гідроксильними групами акрилатних мономерів. Результатом цих процесів є утворення поліепоксиакрилатів (ПЕА) сітчастої будови. Установлено кінетичні закономірності проходження фотохімічно ініційованих процесів радикальної та катіонної полімеризації та естерифікації або етерифікації. Показано можливість суттєвого впливу на загальну швидкість одностадійного утворення ПЕА та на індивідуальні швидкості кожного з процесів, що відбуваються в системі зміною співвідношень концентрацій співреагентів, їх хімічної будови та режиму опромінювання або введення в систему інгібіторів. Це дає змогу змінювати напрямок і ступінь завершення хімічних реакцій, які відбуваються в реакційній суміші та варіювати структурні й фізико-механічні властивості одержаних полімерів. Виявлено, що за середніх мольних концентрацій вихідних речовин одержані матеріали характеризуються наявністю процесів мікрофазового поділу.

  Скачати повний текст

Визначено особливості перебігу гомополімеризації децилакрилату та децилметакрилату у бензольному розчині та виявлено зміни константи обриву ланцюга під час полімеризації. Встановлено вплив будови замісника у alpha-положенні децил(мет)акрилатів на сегментальну дифузію активних центрів макрорадикалів. Показано вплив даного процесу на швидкість полімеризації. Розраховано константи кополімеризації з використанням схеми Алфрея - Прайса, згідно яких під час кополімеризації децил(мет)акрилату зі стиролом за високих конверсій мономерів стирол практично вичерпується і відбувається полімеризація довголанцюгових мономерів. Виявлено вплив складу кополімерів децил(мет)акрилату зі стиролом та їх концентрації на в'язкість розчинів у гексані, циклогексані, бензолі. З урахуванням даного факту описано механізм дії кополімерів децил(мет)акрилату на в'язкість розчинів у оливі 1-20А. Встановлено вплив природи комономеру - стиролу, метилакрилату та вмісту децил(мет)акрилату на кінетику їх кополімеризації в емульсії та на фізико-хімічні та колоїдно-хімічні властивості синтезованих кополімерів.

  Скачати повний текст

Установлено вплив ступеня структурування, конформаційних змін макромолекул, складу кополімерів, властивостей сумішевих розчинників на взаємодію полі(мет)акрилатів з гідрофобними модифікувальними домішками та середовищем для створення наукових засад одержання біоцидних, забарвлених полімерів і поліметакрилатних присадок до нафтопродуктів. За результатами екстракції етанолом і спектральних досліджень показано, що ступінь структурування, склад кополімерів метилметакрилату та будова модифікувальних додатків впливає на їх взаємодію з макромолекулами та середовищем. На базі сумішевих розчинників і структурних перебудов макромолекул кополімерів бутилату-метилакрилату-метакрилової кислоти за зміни pH здійснено гомогенізування водних колоїдних полімерних систем з гідрофобними додатками.

  Скачати повний текст

Розроблено методи синтезу та полімеризації нових фенілметакрилатів на основі продуктів конденсації гідроксибензальдегідів з чотирма п'ятичленними гетероциклами. Вперше синтезовано шість нових ацетилоксибензиліденвмісних похідних, шість нових метакрилоксибензиліденвмісних і шість модельних гідроксибензиліденвмісних похідних. З використанням аналітичних і спектральних методів підтверджено їх будову. На підставі результатів кінетичних досліджень виявлено, що нові мономери гомополімеризуються радикально у розчині ДМФА та кополімеризуються з вініловими мономерами. За допомогою квантово-хімічних розрахунків передбачено відсутність проходження фотоперегрупування Фріса у нових фенілметакрилатах, що доведено спектральними вимірами. Виявлено, що у разі цис-транс ізомеризації бензиліденвмісних сполук спостерігається негативний фотохромний ефект, який є найбільшим для тіогідантоїнвмісної сполуки. З'ясовано, що синтезовані модельні сполуки, мономери та їх полімери мають досить значний нелінійно-оптичний ефект третього порядку та є перспективними для нелінійної оптики.

  Скачати повний текст

Вивчено фізико-хімічні закономірності міжмолекулярної взаємодії у водних системах на основі поліметакрилової кислоти (ПМАК) та поверхнево-активних речовин (ПАР) різної природи. Зроблено оцінку рушійних сил міжмолекулярної взаємодії ПМАК-ПАР та проведено розрахунок термодинамічних показників процесу зв'язування (його параметра, уявної константи, стандартної вільної енергії Гіббса, ентальпії та ентропії). Показано, що взаємодія ПМАК-Triton X-100 є екзотермічним процесом, а утворення полімер-сурфактантних комплексів у досліджуваних системах є термодинамічно вигідним. Підтверджено різний характер зв'язування ПМАК-ПАР залежно від природи поверхнево-активної речовини. Встановлено провідну роль карбоксильної групи ПМАК в процесах полімер-сурфактантної взаємодії. Запропоновано моделі взаємодії поверхнево-активних речовин різної природи з поліметакриловою кислотою, які враховують стадійний характер взаємодії та зміну структури полімер-сурфактантних комплексів залежно від концентрації ПАР. Встановлено, що солюбілізація левоміцетину в системах ПМАК-Triton X-100 та ПМАК-бензилдиметил-(2-(2-(n-1,1,3,3-тетраметил бутилфенокси)етокси)етил)амоній хлорид викликає суттєве підсилення його бактерицидної дії.

  Скачати повний текст

Встановлено взаємозв'язок між електронною структурою (будовою) ароматичних карбонільних сполук, їх активністю в реакціях фотовідновлення та ініціюювальною здатністю в процесах фотополімеризації акрилових мономерів. На підставі одержаних результатів розроблено наукові засади створення нових світлочутливих композицій та матеріалів різного призначення на їх основі. Досліджено вплив вінілових мономерів на збуджені стани ароматичних кетонів в окисно-відновних реакціях. Вивчено вторинні фотохімічні реакції, інтермедіати процесу фотовідновлення та їх участь у фотополімеризації акрилатів. Розглянуто особливості внутрішньомолекулярного перенесення заряду в алкіламінопохідних ароматичних карбонільних сполуках. Досліджено процес утворення проміжних продуктів і показано їх роль в ініціюванні радикальної полімеризації. Розроблено фізико-хімічні засади створення фотополімеризаційноздатних матеріалів для різних галузей народного господарства. Наведено відомості щодо можливостей практичного застосування деяких матеріалів.

  Скачати повний текст

Синтезовано ди(мет)акрилоїльні мономери із різноактивними подвійними зв'язками та показано, що в процесі термоініційованої полімеризації в розчині для одержаних мономерів за невеликих ступенів перетворення можна одержати розчинні полімерні продукти з вільними реакційноздатними подвійними зв'язками. Розраховані за стаціонарними ділянками кінетичних кривих параметри термоініційованої полімеризації доводять, що на початковій стадії радикальної гомополімеризації таких біфункціональних мономерів відбувається переважна полімеризація метакрилатного реакційного центру. Для більшості мономерів спостерігається селективність в реакції комополімеризації зі стирилом. Одержані полімери можуть бути використані як принципово нові матеріали для наведення фотоіндукованої анізотропії на поверхні їх плівок. Властивості одержаних полімерів з точки зору фото-наведеної анізотропії залежать від виходу полімеризації та природи ароматичного ядра вихідного мономера.

  Скачати повний текст