Скачати повний текст

Досліджено покращання результатів лікування хворих з післяопіковими стриктурами стравохідно-шлункового переходу на підставі комплексної клінічної розробки, індивідуальної тактики лікування з урахуванням власних розробок. Виявлено, що вібраційне бужування, окрім механічного розширення стриктури, посилює регіонарний кровотік і покращує трофіку ушкоджених тканин стравоходу. Роль гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у формуванні післяопікових стриктур стравохідно-шлункового переходу свідчить, що зміни, які відбуваються в клітинах на рівні субмікроскопічних є зворотними з використанням вібраційного бужування. Представлено ефективність методики вібраційного бужування стравохідно-шлункового переходу з розташуванням джерела вібрації в дистальному відділі пристрою, що дозволяє покращити результати лікування з 74,8 % до 92,4 %.

  Скачати повний текст

Досліджено питання вдосконалення діагностики, тактики та методики хірургічного лікування пацієнтів з високими опіковими та протяжними доброякісними рубцевими стриктурами стравоходу та глотково-стравохідного переходу. Проведено лікування 85-ти хворих з використанням розроблених діагностичних способів, передопераційної підготовки, яким виконано субтотальну (58-ми пацієнтам) і тотальну (27-ми пацієнтам) колоезофагопластики. Вивчено виникаючі причинно-наслідкові зв'язки та морфофункціонально зв'язані стани в асоційованій системі природний - штучний стравохід, їх безпосередній вплив на розвиток післяопераційних ускладнень і невдач, функціонально-реабілітаційні показники езофагопластики. Розроблено діагностичні й оперативно-тактичні алгоритми курації хворих. Визначено прогностично значущі фактори щодо одержання певних результатів реконструктивно-пластичних операцій. Післяопераційна летальність становила 5,88 %. Розглянуто результати лікування, одержані внаслідок спостережень хворих протягом 5-ти та 15-ти років після проведення операції відповідно у 59-ти (69,5 %) пацієнтів.

  Скачати повний текст

Вивчено основні показники перебігу оперативних втручань у хворих на рак стравоходу та шлунка з переходом на стравохід залежно від способу формування стравохідних анастомозів (ручного та механічного). Проаналізовано частоту та структуру післяопераційних ускладнень. Досліджено функціональні наслідки операцій залежно від методу анастомозування, зокрема: наявність стравохідного рефлюксу у вертикальному та горизонтальному положенні тіла хворих; частоту розвитку запальних ускладнень слизових оболонок в області анастомозів (анастомозиту, рефлюксу-езофагіту), рубцевих стуктур анастомозів, грануляційних розростань та рецидивів пухлини по лінії швів. Вивчено динаміку показників процесу реабілітації хворих протягом року після операції, проаналізовано віддалені результати лікування. Обгрунтовано необхідність диференційованого використання різних способів анастомозування залежно від локалізації пухлини.

  Скачати повний текст

Дисертація містить результати наукових досліджень 217 хворих з шлунково-стравохідним рефлюксом. Обгрунтовано основні засади підходу у використанні лазеро- та електропунктурної рефлексотерапії під час лікування стравохідно-шлункового рефлюксу. Показано ефективність рекомендованих методів на підставі клінічних, рентгенологічних, ендоскопічних, морфологічних, електрогастрографічних досліджень, а також досліджень секреторної функції шлунка, внутрішньошлункової рН-метрії й вимірів біоелектричних потенціалів і температури шкіри.

  Скачати повний текст

Досліджено питання підвищення ефективності лікування хворих з Helicobacter pylori- асоційованої виразковою хворобою (ВХ) (HP) дванадцятипалої кишки з супутньою гастроезафегеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ). Вивчено частоту захворювання за цих умов. Визначено особливості клінічної картини, динаміки антигелікобактерних антитіл класів IgA, IgM, IgG та базального гастрину-17 в пацієнтів з ВХ ДПК залежно від ендоскопічної картини стравоходу та рівнів аутоантитіл до комплексного антигену стравоходу. Визначено основні патогенетичні ланки становлення патологічного шлунково-стравохідного рефлюксу у хворих на HP-асоційовану ВХ ДПК та його трансформування в ГЕРХ. Установлено важливу роль зміни антиген-індукованої реактивності верхніх відділів травного такту. Базуючись на одержаних результатах, запропоновано спосіб лікування пацієнтів з поєднанням ВХ ДПК та ГЕРХ, що дозволяє оптимізувати тривалість лікування таких хворих та підвищити його ефективність.

  Скачати повний текст

Уперше у мешканців Львівщини вивчено поширенність поєднання дуоденогастрального (ДГР) і гастроезофагеального (ГЕР) рефлюксів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки (ВХДК). Виявлено підвищення кількості випадків такого поєднання в останні 10 років удвічі. Установлено, що наявність ДГР і ГЕР у хворих на ВХДК не впливає на ефективність ерадикації Hp-інфекції та загоєння дуоденальних виразок за умов використання потрійної антигелікобактерної терапії (АГТ) (блокатора водневої помпи (БВП) і двох антибіотиків) та модифікованої АГТ (БВП, колоїдного вісмуту та/або урсодезоксихолевої кислоти (УДХК)), а також встановлено позитивний ефект підтримувальної терапії протягом 4-х тижнів (омепразолу з ломперидоном або омепразолу з домперидоном і УДХК) на ці показники. На підставі результатів комплексного дослідження хворих на ВХДК у поєднанні з ДГР і ГЕР вивчено особливості клініки, дані ендоскопії та кислотно-лужного стану верхніх відділів травного каналу, інфікованість слизової оболонки шлунка таких хворих Helicobacter pylori, ефективність загоєння ерозивно-виразкових уражень і ерадикації гелікобактерної інфекції за різних режимів лікування. Розроблено пріоритетний оригінальний метод одночасного виявлення ДГР і ГЕР у хворих на ВХДК, який полягає у вимірюванні pH окремо вмісту шлунка і стравоходу за допомогою pH-мікрозонда.

  Скачати повний текст

Досліджено найбільш проблемні аспекти функціонального та клінічного стану осіб, що перенесли пневмонектомію у термін 20 та більше років. Показано взаємозв'язок виявлених віддалених результатів лікування з початковими анатомічними та функціональними змінами одразу після операції. Здійснено всебічне обстеження 132-х хворих осіб. Встановлено пряму залежність віддалених клініко-функціональних результатів пневмонектомії від характеру перебігу основного легеневого процесу. Виявлено й описано анатомо-функціональні варіанти гриж межистіння, визначено особливості їх формування й обгрунтовано клінічне значення. Встановлено закономірності взаємозв'язку функціональних та анатомічних змін у ранньому та віддаленому післяопераційному періодах. Виявлено закономірності формування резидуальної дихальної системи, динаміки показників функції зовнішнього дихання в різних фазах післяопераційного періоду. Визначено критерії оцінки ступеня компенсації легенево-серцевої недостатності та встановлено показники якості життя пацієнтів у віддаленому періоді після пневмонектомії. Розроблено й апробовано інтраопераційні та післяопераційні заходи профілактики негативних проявів постпневмонектомічного синдрому, що зменшують частоту виникнення гриж межистіння на 24,5 %, високого стояння діафрагми на 10,1 %, зміщення стравоходу на 4,3 %. Сформульовано принципи амбулаторного спостереження та оцінки стану осіб, що перенесли пневмонектомію.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу найближчих і віддалених результатів показано переваги лапароскопічних втручань під час лікування кил стравохідного отвору діафрагми у порівнянні з операціями з торакотомного та лапаротомного доступів. Вперше доведено можливість ефективного застосування методики лапароскопічної пластики за допомогою ушивання ніжок діафрагми у випадку невеликих гриж стравохідного отвору. Доведено необхідність застосування методики лапароскопічної герніопластики за допомогою сітчастого поліпропіленового аллотрансплантанту у разі великих розмірів грижового дефекту стравохідного отвору діафрагми (гриж II - III ступеня). Одержано дані про частоту інтра- та післяопераційних специфічних ускладнень у разі герніопластики стравохідного отвору діафрагми з використанням поліпропіленових сітчастих аллотрансплантантів. Вперше визначено причини та частота виникнення рецидивів лапароскопічної герніопластики та розроблено оригінальний метод виконання пластики грижі стравохідного отвору діафрагми великих розмірів, що відрізняється від існуючих методик простотою виконання, достатньою ефективністю та відсутністю ускладнень, пов'язаних з впливом сітчастого протеза на стравохід (Деклараційний патент України N4034, А61В17/00). Розроблено показання щодо використання різних методів пластики залежно від площі грижового дефекту стравохідного отвору діафрагми під час виконання лапароскопічних операцій.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання застосування внутрішньоартеріальної хіміотерапії в лікуванні хворих на рак стравоходу. Встановлено, що за найближчими та віддаленими результатами ефективність радіохіміотерапії з внутрішньоартеріальним введенням цитостатичних препаратів тотожна традиційній радіохіміотерапії з системним введенням хіміопрепаратів, але для першої є характерними більш низький рівень токсичних ускладнень та більш швидкий розвиток регресії пухлин. Наведено результати дослідження ангіографічної семіотики раку стравоходу, вивчено зміни судинного русла пухлин стравоходу під дією внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії.

  Скачати повний текст

Розглянуто зв'язок доменної структури металу з процесом його корозії під впливом магнітного поля (МП) та без його впливу. Експериментально підтверджено, що розподіл магнітостатичних полів феромагнітного зразка призводить до значних змін маси стравленої сталі за однакового значення зовнішнього постійного МП. Встановлено, що саме вплив розподілу магнітостатичних полів на процес травлення одержує зв'язок між доменною структурою металу та характером його травлення.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що аурофузаринотоксикоз дорослих японських перепелів характеризується зниженням їх яйценоскості (на 6,5 %), незначним зниженням маси інкубаційних яєць (3,6 %), репродуктивних якостей перепелів (заплідненості - 7,2 %, виводимості - 14,15 %), підвищенням ембріональної смертності (1 - 14 доба - на 5,8 %, 15 - 18 доба - 7,2 %), зниженням виводу перепелят (на 19,6 %) та викликає появу патоморфологічних ознак - коричневого забарвлення яєчників та жовтого з крововиливами забарвлення печінки. Колір жовтка яєць змінюється від жовтого до брудно-коричневого з зеленуватим відтінком. Доведено, що аурофузарин накопичується у жовтку та впливає на антиоксидантний та жирнокислотний статуси (концентрації вітамінів Є, А, каротиноїдів і докозагексаєнової жирної кислоти знижуються). Введення до корму сорбентів (природних цеолітів та препарату мананових олігосахаридів - мікосорбу) дозволяє знизити негативний прояв аурофузаринотоксикозу в перепелів біохімічні зрушення в їх організмі, запобігти змінам в якості яєць. Зазначено, що Т-2 токсикоз перепелів характеризується скупченістю, відмовою від корму, затримкою росту, некротичним ураженнями ротової порожини, збільшенням печінки, зміною кольору печінки на жовтий та наявністю дрібних крапкових крововиливів і в'ялою консистенцією. Деструктивні зміни виявлено у верхніх відділах травного тракту - витончення слизової оболонки стравоходу та виразковість слизової оболонки залозистого шлунка. Відносна маса зоба разом зі стравоходом перепелів дослідної групи зменшується. Відзначено вірогідне зниження концентрації природних антиоксидантів у печінці (вітамінів А, Є, С і каротиноїдів). Зазначено, що введення до корму цеолітів не ефективне для запобігання негативного впливу Т-2 токсину в перепелів.

  Скачати повний текст

Досліджено когнітивно-ономасіологічний механізм мотивації назв страв у французькій мові. Встановлено мотиваційний зв'язок їх ономасологічної структури та семантики з фрагментом знань про позначене. Обгрунтовано теоретичні засади когнітивно-ономасіологічного аналізу французьких гастронімів. Проаналізовано різні концепції мотивації та підходи до її типологізації. Охарактеризовано пропозиційно-диктумний, асоціативно-термінальний і прецедентний типи мотивації. Висвітлено способи поєднання різних за когнітивним статусом мотиваторів у змішано мотивованих французьких гастронімах. Описано аксіологічні особливості досліджених найменувань.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено територіальні закономірності формування рівнів, динаміки та структури онкологічної захворюваності населення за сучасних умов: стабільно високі та низькі регіональні рівні, темпи підйому та зниження у часі, рангові місця у структурі окремих нозологічних форм, різнонаправлені статево-вікові регіональні градієнти рівнів, динаміку та структуру, регіональну обумовленість прогресивно-регресивної та хвильової динаміки онкологічної захворюваності населення. Визначено комплекс факторів екологічної, демографічної, професійної та соціально-побутової природи, що обумовлює територіальні відмінності рівнів онкологічної захворюваності населення за сучасних умов України. Висвітлено роль геліофізичних і природних радіаційних факторів у формуванні онкологічної патології та переважному поширенні окремих її нозологічних форм серед населення різних регіонів України. Розглянуто сучасні особливості впливу забруднення повітряного середовища, грунту та питної води на формування окремих нозологічних форм онкологічної патології населення: злоякісних пухлин легень, рота, стравоходу, шлунка та кишечнику. Встановлено роль мікроелементного складу питної води у формуванні стійко підвищенної та зниженої частот виникнення серед населення окремих регіонів України онкологічних хвороб порожнини рота, стравоходу, шлунка, ободової та прямої кишки. Виявлено сучасні закономірності статики, динаміки та структури рівнів забруднення повітряного середовища, грунту та води. Уточнено диференційований ступінь значущості шкідливих звичок (паління тютюну, зловживання алкоголем), особливостей харчування, сімейних і соціально-побутових умов у формуванні онкологічної захворюваності населення. Обгрунтовано та розроблено принципи профілактики онкологічних хвороб, що реалізуються через систему заходів оздоровлення соціального та екологічного середовища та антиканцерогенного харчування людини.

  Скачати повний текст

Наведено комплекс діагностичних методів для раннього виявлення синдрому портальної гіпертензії, вирішено питання проведення передопераційної підготовки хворих дітей та профілактики післяопераційних ускладнень. Запропоновано 4 варіанти операцій. На основі проведених досліджень розроблено підхід до вибору методу та призначення обсягу оперативного втручання у дітей із врахуванням провідних механізмів розвитку стравохідно-шлункових кровотеч у випадку портальної гіпертензії. Запропоновано і впроваджено новий метод оперативного втручання: селективна декомпресія гастроезофагеальної зони шляхом дистального спленоренального анастомозу в поєднанні з роз'єднанням гастроезофагеального колатерального венозного кровотоку без видалення селезінки.

  Скачати повний текст

Наведено результати обстеження та лікування 122-х пацієнтів з ахалазією кардії (АК). Показано, що діагностика патології саме на ранніх стадіях зумовлює позитивні безпосередні та віддалені наслідки лікування. Розглянуто схему обстеження хворого щодо наявності дисфагічного синдрому, що включає вперше впроваджену соно-діагностику, допомагає вчасно діагностувати АК та диференціювати її зі злоякісними ураженнями стравохідно-шлункового переходу. Оцінено безпосередні та віддалені (до 11-ти років) наслідки лікування АК, проаналізовано причини ускладнень і рецидивів захворювання. Зазначено, що розроблена методика кардіодилатацій дозволяє ефективно та безпечно проводити хірургічну корекцію АК на I - III стадіях захворювання з позитивним ефектом на момент виписки в понад 80 % випадків та в понад 70 % - у віддалений час з чітким економічним підгрунтям. Стало можливим відновлення пасажу їжі в комплексі передопераційної підготовки у хворих з IV стадією АК та в разі післяопераційних стриктур кардії. Аналіз результатів оперативного лікування АК засвідчив переваги абдомінального доступу операції Геллера з передньою неповною фундоплікацією. Використання розробленої методики інтраопераційної внутрішньопорожнинної трансілюмінації для виконання адекватної за глибиною та довжиною езофагокардіоміотомії сприяє уникненню інтраопераційних труднощів та ускладнень, особливо у разі повторних хірургічних втручань.

  Скачати повний текст

Досліджено питання діагностики та лікування допечінкової форми портальної гіпертензії (ПГ). На підставі клінічного аналізу 53-х хворих вивчено зміни портопечінкової гемодинаміки та її зв'язок з центральною у хворих з допечінковою ПГ після кровотеч з варикозно розширених вен стравоходу та шлунка. Запропоновано діагностичний алгоритм у процесі визначення виду та рівня допечінкової блокади портального кровоплину. Проаналізовано вплив карліосумісної допилєграфії на стабільність та вірогідність результатів портопечінкової гемодинаміки у даних хворих. Введено у суть поняття локалізації допечінкової портальної гіпертензії "поширену" форму, що дозволяє визначити метод хірургічного лікування (ХЛ). Запропоновано критерії вибору способу ХЛ залежно від виду та рівня блокади портального кровоплину та етапність надання допомоги. Впроваджено у клінічну практичну діяльність ендоваскулярні хірургічні втручання з емболізацією лівої шлункової вени.

  Скачати повний текст

За результатами комплексного вивчення всіх видів ушкоджень стравоходу та аналізу накопичених даних розроблено систематизований підхід до лікування хворих з цими ушкодженнями. Уперше доведено доцільність зашивання всіх ушкоджень незміненої стінки стравоходу, незалежно від часу, що минув з моменту ушкодження до початку лікування. Удосконалено інтра- та післяопераційну діагностику розповсюдженості медіастиніту, що визначає тактику його лікування. Розвинуто методику щодо виду хірургічного втручання на ділянці стравоходу залежно від стану стравохідної стінки у разі ушкодження. Запропоновано критерії консервативного лікування досліджених ушкоджень.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено, що цитостатичні препарати, які вводяться в організм хворих методом електрофорезу, суттєво підвищують ефективність променевої терапії у пацієнтів на неоперабельний рак стравоходу, запобігає рецидивам та метастазуванню. Виявлено, що за найближчими та віддаленими результатами ефективність радіохіміотерапії з електрофоретичним шляхом введення цитостатичних препаратів тотожна традиційній радіохіміотерапії з системним введенням хіміопрепаратів, але для першої характерним є більш низький рівень токсичних ускладнень. Суттєво удосконалено методику оцінки якості життя хворих на рак стравоходу, яким проводиться спеціальна консервативна терапія.

  Скачати повний текст

Наведено результати лікування 10 770-ти хворих з кровотечами з різних гастродуоденальних виразок (виразкова хвороба, гострі виразки Делафуа, лігатурні) та 1 113-ти хворих з варикозно-розширеними венами стравоходу та шлунку. Оцінено ефективність відомих та нових ендохірургічних втручань на кровоточивих виразках для гемостазу та профілактики рецидиву кровотечі. Установлено, що запропонований ендоскопічний моніторинг покращує діагностику джерела кровотечі, стан гемостазу, у 80 % виявляє рецидиви кровотечі до клінічних ознак. Серед 1 081 хворого з кровотечею з вен стравоходу та шлунку виявлено варикоз стравоходу - у 882-х (76 %), стравоходу та шлунку - у 239-ти (22,1 %), шлунку - у 20 (1,9 %) пацієнтів. У 195-ти хворих використано відомі та нові ендоскопічні втручання для гемостазу та ерадикації вен, проаналізовано їх ефективність, частоту ускладнень. Виявлено, що ендоскопічні втручання в 3,2 рази знижують летальність у порівнянні з лікуванням без них і в 4,4 рази з оперативним лікуванням. За стандартних методів склеротерапії облітерація вен стравоходу через 6 - 8 місяців виявляється в 30 % - 88,5 %, а зі застосуванням запропонованих - у 96,6 % - 100 % хворих.

  Скачати повний текст