Скачати повний текст

Дисертація містить результати наукових досліджень 217 хворих з шлунково-стравохідним рефлюксом. Обгрунтовано основні засади підходу у використанні лазеро- та електропунктурної рефлексотерапії під час лікування стравохідно-шлункового рефлюксу. Показано ефективність рекомендованих методів на підставі клінічних, рентгенологічних, ендоскопічних, морфологічних, електрогастрографічних досліджень, а також досліджень секреторної функції шлунка, внутрішньошлункової рН-метрії й вимірів біоелектричних потенціалів і температури шкіри.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розв'язанню проблеми створення продуктів харчування радіозахисної дії. Розвивається новий напрямок в технології продуктів громадського харчування, заснований на концепції створення технологічних основ удосконалення кулінарної продукції шляхом використання речовин радіозахисної дії: альгінату натрію, еламіну, кріопорошку календули, зародків пшениці, квіткового пилку, зернопродуктів ЄСО. Встановлено, що цілеспрямоване використання функціонально-технологічних властивостей харчових композицій надає можливість реалізувати принципи удосконалення існуючих та створення прогресивних технологій продуктів харчування. Запропоновано нові науково обгрунтовані технології виробництва страв та кулінарних виробів радіозахисної дії з використанням різних видів сировини.

  Скачати повний текст

Містяться результати вивчення, діагностики, клініки, морфології, хірургічного і консервативного лікування, а також профілактики хвороб штучного товстокишкового стравоходу (ШТС). Досліджено 168 хворих із рубцевим стенозом стравоходу внаслідок хімічного опіку. Хвороби штучного товстокишкового стравоходу залишаються однією з найменш вивчених проблем відновної хірургії стравоходу, у зв'язку з чим проведене вивчення морфологічних змін у ШТС у різні терміни після езофагопластики (ЕП), функціональних порушень ШТС при різноманітних видах патології останнього. Вивчена динаміка pH шлунка і ШТС у різні терміни після ЕП, а також її вплив на виникнення хвороб ШТС. Запропоновані і впроваджені засоби хірургічного і консервативного лікування хвороб ШТС. Запропоновані засоби формування антирефлюксних анастомозів між шлунком і товстокишковим аутотрансплантатом дозволили знизити частоту виникнення рефлюкс-езофагіту ШТС у 3 рази, а також зменшити кількість хвороб ШТС, в основі яких лежить рефлюкс умісту шлунка в ШТС, знизити число аспіраційних ускладнень після товстокишкової езофагопластики (ТЕП). Визначено показання, обсяг і терміни виконання хірургічних втручань при хворобах ШТС, показання для консервативного лікування хвороб останнього. Хвороби ШТС систематизовані за клініко-морфологічними критеріями хвороб ШТС. Результати досліджень впроваджені в практику, що дозволило скоротити терміни медичної і соціальної реабілітації хворих із рубцевим стенозом стравоходу внаслідок хімічного опіку з 7,5 до 4 місяців, зменшити летальність після ТЕП у 1,5 рази.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням діагностики та хірургічного лікування цирозу печінки (ЦП). На основі клінічного аналізу 68 хворих вивчені запальні зміни з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ)та порушення моторної функції, які супроводжують ЦП і залежать від ступеню варикозного розширення вен (ВРВ) стравоходу та шлунка, кількості кровотеч з ВРВ в анамнезі, ступеня печінкової недостатності. Ендоскопічна характеристика змін верхніх відділів ШКТ у хворих показала, що у 72% пацієнтів спостерігається езофагіт різного ступеню важкості, у 84% - гастрит. Моторні порушення у вигляді ГЕР спостерігаються у 74%, ДГР - у 17,6% хворих. У 23 (35,4%) хворих після сплено-декомпресивних операцій, не дивлячись на функціонуючий сплено-декомпресивний шутн, ВРВ стравоходу не спадаються. В зв'язку з чим у 2-х хворих на висоті кровотечі, а у 15 - в плановому порядку виконана ендоскопічна склеротерапія ВРВ стравоходу ІІІ ст. Кумулятивний аналіз стабільності хірургічного лікування по трьох основних параметрах - рецидив кровотечі, летальності до 5 років та портосистемної енцефалопатії показав, що задовільний результат лікування спостерігається у 92% хворих.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці теоретичних положень ігрових структур в музиці на основі екстраполяції загальних ігрових принципів в галузі музичної творчості. Досліджено етапи формування європейських концепцій гри. На основі положень філософсько-естетичних ігрових теорій визначено сучасне розуміння гри як універсалії. Розкрито за множинністю зовнішніх ігрових модифікацій наявність спільних ігрових принципів. На основі іманентних ігрових закономірностей вичленовано можливі варіанти структури гри. Теоретично розроблено і введено поняття "ігрової структури в музиці"; запропоновано типологізацію ігрових структур за принципами взаємодії їх складових елементів: ігрова структура "змагання" (принцип змагання), ігрова структура "мозаїки" (принцип комбінаторики), ігрова структура "містифікації" (принцип амбівалентності). Розроблену методику аналізу за допомогою ігрових структур апробовано на матеріалі фортепіанного циклу "П'ять пальців" та "Гімну" з "Серенади in A" І.Стравинського; Сонати для скрипки і фортепіано G-dur, Концерту для фортепіано з оркестром G-dur М.Равеля; Концерту N2 для скрипки з оркестром М.Скорика.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню загальних закономірностей нейроно-гліо-капілярних взаємовідношень м'язово-кишкового нервового сплетіння (МКНС) різних відділів стравоходу в нормі та у разі порушення його іннервації та кровопостачання. У МКНС простежено тенденцію до збільшення розмірів великих гангліїв у дистальному напрямку, а також збільшення відсотка великих нейроцитів. Перетин правого блукаючого нерва (ПБН) та перев'язка лівої шлуночкової артерії (ЛША) викликає у ранньому періоді виражені зміни структури та кровопостачання гангліїв МКСН: збільшення кількості середніх нейроцитів і площі ганглія, яка припадає на один нейроцит, розрідження мікроциркуляторного русла (МЦР), зменшення ємності кровоносного русла та адренергічної іннервації кровоносних судин. Дані зміни супроводжуються проліферацією гліальних клітин, ведуть до зменшення площі нейро-капілярних контактів. У випадку пересікання ПБН найбільш виражені зміни спостерігаються у проксимальному та середньому відділах стравоходу, а під час перев'язки ЛША - у дистальному.

  Скачати повний текст

Наведено комплекс діагностичних методів для раннього виявлення синдрому портальної гіпертензії, вирішено питання проведення передопераційної підготовки хворих дітей та профілактики післяопераційних ускладнень. Запропоновано 4 варіанти операцій. На основі проведених досліджень розроблено підхід до вибору методу та призначення обсягу оперативного втручання у дітей із врахуванням провідних механізмів розвитку стравохідно-шлункових кровотеч у випадку портальної гіпертензії. Запропоновано і впроваджено новий метод оперативного втручання: селективна декомпресія гастроезофагеальної зони шляхом дистального спленоренального анастомозу в поєднанні з роз'єднанням гастроезофагеального колатерального венозного кровотоку без видалення селезінки.

  Скачати повний текст

Вивчено прогностичні фактори у випадку раку стравоходу і гастроезофагеального раку. Розроблено ефективні методики комбінованого лікування хворих на рак стравоходу з використанням різних методів передопераційної променевої терапії: з розширенням полів опромінення, сполучної радіотерапії, з застосуванням засобів радіосенсибілізації - локальної гіпертермії та сульфату міді. Розширено можливості хірургічного лікування у випадку місцево-поширеного раку стравоходу розробкою нового оперативного доступу та удосконаленням комбінованої операції. Обгрунтовано необхідність виконання хірургічних втручань у осіб літнього віку. запропоновано додаткові засоби підвищення безпеки операції. Розроблено методики імунотерапії, спрямовані на профілактику розвитку рецидиву захворювання після радикального лікування. Розвинуто методики лікування хворих із рецидивами і метастазами. Удосконалено методику індивідуального прогнозування плину захворювання.

  Скачати повний текст

Показано доцільність використання комплексної медикаментозної терапії (нітрогліцерин, анаприлін) в поєднанні з тампонадою зондом Блекмора або ендоскопічною склеротерапією у разі кровотеч із варикозно розширених вен (ВРВ)стравоходу у хворих на цироз печінки (ЦП). Встановлено, що серед типів центральної гемодинаміки, характерних для хворих на ЦП, контрактильна функція міокарда збережена тільки у разі гіперкінетичного, нормокінетичний тип характеризується явищами прихованої серцевої недостатності, гіпокінетичний - явними ознаками серцевої недостатності. Доведено, що існує прямий кореляційний зв'язок між параметрами системної гемодинаміки і портопечінкового кровообігу, зниження серцевого індексу супроводжується зменшенням величини показників портопечінкового кровообігу. Здійснення ендоскопічної склеротерапії (ЕС) ВРВ стравоходу на фоні медикаментозної корекції портального тиску нітрогліцерином або анаприліном у 84 % випадків сприяє зупинці кровотечі у хворих на ЦП.

  Скачати повний текст

Вивчено зміни показників центральної та портопечінкової гемодинаміки, ендоскопічні зміни верхніх відділів травного каналу, взаємозв'язок величини печінки з портосистемною гемодинамікою та зв'язок цих змін з портосистемною енцефалопатією перед і після проведених судинно-шунтуючих операцій на підставі клінічного обстеження 82 хворих на цироз печінки з синдромом портальної гіпертензії в стадії "А" та "В" згідно класифікації Чайлда - Туркотта. На великій кількості клінічних спостережень проаналізовано ефективність судинно-шунтуючих операцій у випадку цирозу печінки для профілактики кровотеч із варикозно розширених вен стравоходу. У 82 % випадків вони забезпечують стійкий гемостатичний ефект і дають добрі та задовільні результати. Виявлено, що незважаючи на функціонуючий шунт, у 37,8 % хворих не спостерігалося повного спадання варикозно розширених вен стравоходу. Встановлено, що портосистемна енцефалопатія є комплексом відносно стабільних нервово-психічних розладів внаслідок погіршення перфузії печінки та включення портосистемних анастомозів, ознакою чого може вважатися спленомегалія та зменшення розмірів печінки. У 70-90 % хворих на цироз печінки виявлено запальні зміни верхніх відділів травного каналу, які частково зменшуються після проведення судинно-шунтуючих операцій, а відсоток моторних у вигляді дуодено-гастрального рефлюксу, навпаки, збільшується.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З'ясовано, що аурофузаринотоксикоз дорослих японських перепелів характеризується зниженням їх яйценоскості (на 6,5 %), незначним зниженням маси інкубаційних яєць (3,6 %), репродуктивних якостей перепелів (заплідненості - 7,2 %, виводимості - 14,15 %), підвищенням ембріональної смертності (1 - 14 доба - на 5,8 %, 15 - 18 доба - 7,2 %), зниженням виводу перепелят (на 19,6 %) та викликає появу патоморфологічних ознак - коричневого забарвлення яєчників та жовтого з крововиливами забарвлення печінки. Колір жовтка яєць змінюється від жовтого до брудно-коричневого з зеленуватим відтінком. Доведено, що аурофузарин накопичується у жовтку та впливає на антиоксидантний та жирнокислотний статуси (концентрації вітамінів Є, А, каротиноїдів і докозагексаєнової жирної кислоти знижуються). Введення до корму сорбентів (природних цеолітів та препарату мананових олігосахаридів - мікосорбу) дозволяє знизити негативний прояв аурофузаринотоксикозу в перепелів біохімічні зрушення в їх організмі, запобігти змінам в якості яєць. Зазначено, що Т-2 токсикоз перепелів характеризується скупченістю, відмовою від корму, затримкою росту, некротичним ураженнями ротової порожини, збільшенням печінки, зміною кольору печінки на жовтий та наявністю дрібних крапкових крововиливів і в'ялою консистенцією. Деструктивні зміни виявлено у верхніх відділах травного тракту - витончення слизової оболонки стравоходу та виразковість слизової оболонки залозистого шлунка. Відносна маса зоба разом зі стравоходом перепелів дослідної групи зменшується. Відзначено вірогідне зниження концентрації природних антиоксидантів у печінці (вітамінів А, Є, С і каротиноїдів). Зазначено, що введення до корму цеолітів не ефективне для запобігання негативного впливу Т-2 токсину в перепелів.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у разі гіперспленізму емболізація селезінкової артерії призводить до пригнічення патологічної функції селезінки поряд з достовірним збереженням імунологічних функцій. Розроблено концепцію етапності проведення емболізації великої площі селезінкової паренхіми. Удосконалено методи паренхіматозної та паренхіматозно-стовбурової емболізації селезінкової артерії. Доведено, що найбільш ефективним методом рентгенохірургічного лікування первинного гіперспленізму є етапна паренхіматозна емболізація селезінкової артерії. У випадку вторинного гіперспленізму найбільший лікувальний ефект виявлено за умов застосування хронічної паренхіматозно-стовбурової емболізації селезінкової артерії. Вперше сформульовано положення, що інфаркт селезінки після рентгенохірургічних втручань є не ускладненням операції, а закономірною реакцією селезінки на втручання. Доведено, що у хворих на портальну гіпертензію та варикозне розширення вен стравоходу та шлунка одночасна емболізація селезінкової та лівої шлункової артерії призводить до зменшення кровоплину селезінковою веною та артеріального припливу у варикозно розширені вени стравоходу та шлунка - це призводить до декомпресії варикозних вузлів і зменшення ризику виникнення стравоходно-шлункових кровотеч.

  Скачати повний текст

На підставі результатів резекцій стравоходу встановлено, що основними причинами летальних результатів після трансплевральних резекцій стравоходу з одномоментною гастро- або єюнопластикою є респіраторний дистрес-синдром дорослих (РДСД), зумовлений станом шоку та гнійно-септичні ускладнення внаслідок недостатності швів анастомозу або некрозу трансплантата. Відзначено, що для профілактики РДСД необхідна досконала хірургічна техніка зі скороченням часу операції, вплив на реологічні властивості крові, підтримання рівня білка в сироватці крові в межах нормальних показників, забезпечення прохідності дихальних шляхів і повне знеболення з вимкненням вегетативних рефлексів. Частота неспроможності анастомозу залежить тільки від способу його формування. Показано перевагу фомування стравохідно-шлункового анастомозу однорядним ручним швом з огорненням передньою стінкою шлунка за запропонованою методикою - відсутність розходження швів. Методом вибору езофагопластики є використання цілого шлунка, який забезпечується кров'ю після мобілізації тільки правими судинами, що не збільшує ризику розвитку некрозів трансплантата. Доведено, що у порушенні кровопостачання трансплантата після резекцій стравоходу важлива роль належить розладам мікроциркуляції та реології крові, зумовленим розвитком РДСД і дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові (ДВЗ-синдрому). Розроблено рекомендації раціонального проведення післяопераційного періоду для профілактики розвитку РДСД і ДВЗ-синдрому одночасно є профілактикою порушення кровопостачання мобілізованого шлунка.

  Скачати повний текст

Розроблено технологію виготовлення страв з круп підвищеної харчової цінності шляхом використання зародків пшениці та спіруліни, які є біологічно активними домішками. На підставі експериментального та аналітичного вивчення визначено раціональні методи та режими теплової обробки страв. На підставі результатів експериментальних досліджень визначено комплекс якісних характеристик та побудовано моделі якості, наведено нормативну документацію нових видів страв. На базі медико-біологічних та клінічних досліджень встановлено підвищення харчової цінності та радіозахисних властивостей нових страв.

  Скачати повний текст

Наведено результати лікування 10 770-ти хворих з кровотечами з різних гастродуоденальних виразок (виразкова хвороба, гострі виразки Делафуа, лігатурні) та 1 113-ти хворих з варикозно-розширеними венами стравоходу та шлунку. Оцінено ефективність відомих та нових ендохірургічних втручань на кровоточивих виразках для гемостазу та профілактики рецидиву кровотечі. Установлено, що запропонований ендоскопічний моніторинг покращує діагностику джерела кровотечі, стан гемостазу, у 80 % виявляє рецидиви кровотечі до клінічних ознак. Серед 1 081 хворого з кровотечею з вен стравоходу та шлунку виявлено варикоз стравоходу - у 882-х (76 %), стравоходу та шлунку - у 239-ти (22,1 %), шлунку - у 20 (1,9 %) пацієнтів. У 195-ти хворих використано відомі та нові ендоскопічні втручання для гемостазу та ерадикації вен, проаналізовано їх ефективність, частоту ускладнень. Виявлено, що ендоскопічні втручання в 3,2 рази знижують летальність у порівнянні з лікуванням без них і в 4,4 рази з оперативним лікуванням. За стандартних методів склеротерапії облітерація вен стравоходу через 6 - 8 місяців виявляється в 30 % - 88,5 %, а зі застосуванням запропонованих - у 96,6 % - 100 % хворих.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено територіальні закономірності формування рівнів, динаміки та структури онкологічної захворюваності населення за сучасних умов: стабільно високі та низькі регіональні рівні, темпи підйому та зниження у часі, рангові місця у структурі окремих нозологічних форм, різнонаправлені статево-вікові регіональні градієнти рівнів, динаміку та структуру, регіональну обумовленість прогресивно-регресивної та хвильової динаміки онкологічної захворюваності населення. Визначено комплекс факторів екологічної, демографічної, професійної та соціально-побутової природи, що обумовлює територіальні відмінності рівнів онкологічної захворюваності населення за сучасних умов України. Висвітлено роль геліофізичних і природних радіаційних факторів у формуванні онкологічної патології та переважному поширенні окремих її нозологічних форм серед населення різних регіонів України. Розглянуто сучасні особливості впливу забруднення повітряного середовища, грунту та питної води на формування окремих нозологічних форм онкологічної патології населення: злоякісних пухлин легень, рота, стравоходу, шлунка та кишечнику. Встановлено роль мікроелементного складу питної води у формуванні стійко підвищенної та зниженої частот виникнення серед населення окремих регіонів України онкологічних хвороб порожнини рота, стравоходу, шлунка, ободової та прямої кишки. Виявлено сучасні закономірності статики, динаміки та структури рівнів забруднення повітряного середовища, грунту та води. Уточнено диференційований ступінь значущості шкідливих звичок (паління тютюну, зловживання алкоголем), особливостей харчування, сімейних і соціально-побутових умов у формуванні онкологічної захворюваності населення. Обгрунтовано та розроблено принципи профілактики онкологічних хвороб, що реалізуються через систему заходів оздоровлення соціального та екологічного середовища та антиканцерогенного харчування людини.

  Скачати повний текст

За результатами клінічного обстеження 221 хворого на цироз печінки з синдромом портальної гіпертензії у стадіях "A", "B" і "C" печінкової недостатності, згідно з класифікацією Chld-Turkotte-Pugh, досліджено зміни показників центральної та ворітно-печінкової гемодинаміки, їх зв'язок зі змінами розмірів печінки, селезінки та ступенем гіперспленізму та взаємозв'язок ворітнопечінкової гемодинаміки з розвитком портсистемної енцефалопатії, вивчено радіосцинтиграфічні зміни печінки та селезінки залежно від ступеня печінкової недостатності, досліджено ендоскопічні зміни верхніх відділів травного каналу з метою визначення чинників ризику у разі проведення хірургічного лікування ускладнень портальної гіпертензії. На підставі зіставлення результатів обстеження з результатами планового та екстреного лікування хворих на цироз печінки проведено аналіз ефективності судинно-шунтувальних операцій, операцій деваскуляризації гастроезофагальної зони, роз'єднувальних хірургічних втручань та ендоскопічної склеротерапії у разі цирозу печінки, визначено показання та протипоказання до того чи іншого методу хірургічного лікування. На підставі програмного забезпечення Microsoft Excel складено математичний алгоритм визначення прогностичних критеріїв для вибору методу корекції портальної гіпертензії у випадку цирозу печінки. Стверджено, що судинно-шунтувальні операції у 82,2 % випадків дають задовільні результати та є ефективним методом профілактики кровотеч з варикозно розширених вен стравоходу та шлунка в хворих на компенсований та у частини хворих - субкомпенсований цироз печінки. Виявлено, що найбільше помилок виникає у разі лікування пацієнтів з субкомпенсованим цирозом, у яких є допустимим проведення планових судинно-декомпресійних втручань великого обсягу тільки у 21,3 % випадків, мезентерикокавальних автовенозних шунтувань - у 54,1 %, планових операцій деваскуляризації або екстерних роз'єднувальних операцій - у 24,6 %. Установлено, що хірургічні втручання деваскуляризації у 89,2 % випадків дають задовільні результати, роз'єднувальні операції у 65 % випадків сприяли зупинці кровотеч, а ендоскопічна склеротерапія є найбільш придатним способом зупинки кровотеч з варикозно розширених вен стравоходу та є ефективною у 84 % пацієнтів.

  Скачати повний текст

Установлено, що електрофізіологічні характеристики тонкокишкового трансплантата змінюються відповідно до морфологічних перетворень у його тканинних структурах, зберігаючи всі закономірності їх розвитку та зворотної динаміки, якщо така має місце. Визначено, що розвиток морфофункціональних перетворень у стінці трансплантата можна прогнозувати, грунтуючись на відмінності цифрових показників електроентерографії та імпедансометрії від вихідних даних тонкої кишки, з якої його сформували. Морфофункціонально обгрунтовано, що для запобігання розвитку ішемічного некрозу орального кінця трансплантата та неспроможності стравохідно-кишкового анастомозу в есперименті припустиме пересічення не більш двох пар брижових артерій та вен.

  Скачати повний текст