Досліджено найбільш проблемні аспекти функціонального та клінічного стану осіб, що перенесли пневмонектомію у термін 20 та більше років. Показано взаємозв'язок виявлених віддалених результатів лікування з початковими анатомічними та функціональними змінами одразу після операції. Здійснено всебічне обстеження 132-х хворих осіб. Встановлено пряму залежність віддалених клініко-функціональних результатів пневмонектомії від характеру перебігу основного легеневого процесу. Виявлено й описано анатомо-функціональні варіанти гриж межистіння, визначено особливості їх формування й обгрунтовано клінічне значення. Встановлено закономірності взаємозв'язку функціональних та анатомічних змін у ранньому та віддаленому післяопераційному періодах. Виявлено закономірності формування резидуальної дихальної системи, динаміки показників функції зовнішнього дихання в різних фазах післяопераційного періоду. Визначено критерії оцінки ступеня компенсації легенево-серцевої недостатності та встановлено показники якості життя пацієнтів у віддаленому періоді після пневмонектомії. Розроблено й апробовано інтраопераційні та післяопераційні заходи профілактики негативних проявів постпневмонектомічного синдрому, що зменшують частоту виникнення гриж межистіння на 24,5 %, високого стояння діафрагми на 10,1 %, зміщення стравоходу на 4,3 %. Сформульовано принципи амбулаторного спостереження та оцінки стану осіб, що перенесли пневмонектомію.

  Скачати повний текст