Дисертація містить результати наукових досліджень 217 хворих з шлунково-стравохідним рефлюксом. Обгрунтовано основні засади підходу у використанні лазеро- та електропунктурної рефлексотерапії під час лікування стравохідно-шлункового рефлюксу. Показано ефективність рекомендованих методів на підставі клінічних, рентгенологічних, ендоскопічних, морфологічних, електрогастрографічних досліджень, а також досліджень секреторної функції шлунка, внутрішньошлункової рН-метрії й вимірів біоелектричних потенціалів і температури шкіри.

  Скачати повний текст

Досліджено питання підвищення ефективності лікування хворих з Helicobacter pylori- асоційованої виразковою хворобою (ВХ) (HP) дванадцятипалої кишки з супутньою гастроезафегеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ). Вивчено частоту захворювання за цих умов. Визначено особливості клінічної картини, динаміки антигелікобактерних антитіл класів IgA, IgM, IgG та базального гастрину-17 в пацієнтів з ВХ ДПК залежно від ендоскопічної картини стравоходу та рівнів аутоантитіл до комплексного антигену стравоходу. Визначено основні патогенетичні ланки становлення патологічного шлунково-стравохідного рефлюксу у хворих на HP-асоційовану ВХ ДПК та його трансформування в ГЕРХ. Установлено важливу роль зміни антиген-індукованої реактивності верхніх відділів травного такту. Базуючись на одержаних результатах, запропоновано спосіб лікування пацієнтів з поєднанням ВХ ДПК та ГЕРХ, що дозволяє оптимізувати тривалість лікування таких хворих та підвищити його ефективність.

  Скачати повний текст

Удосконалено діагностику та лікування хворих на гастродуоденальну рефлюксну хворобу (ГДРХ) за умов пептичної виразки дванадцятипалої кишки (ПВДПК). На підставі результатів дослідження з'ясовано особливості стану верхніх відділів травного каналу у цих хворих, а також моторно-секреторних порушень гастродуоденальної зони та їх вплив на клінічний перебіг, функціональні можливості слизопродукувального апарату клітин антрального відділу шлунка. Показано, що у більшості обстежених хворих зменшення захисних властивостей шлунка, що має прояв у зниженні концентрації та дебюту глікопротеїнів на фоні диспропорції вуглеводних компонентів шлункового слизу, відбувається на фоні гелікобактерного інфікування та запальних змін слизової оболонки (СО) езофагогастродуоденальної зони. Визначено, що формування запального процесу у СО супроводжується зривом антиоксидального захисту та розвитком оксидативного стресу. За результатами експериментальних досліджень доведено доцільність застосування глутаргіну як цитопротектора, що покращує слизотвірну функцію мукоцитів і зменшує прояви оксидативного стресу у СО шлунка. Обгрунтовано необхідність використання глутаргіну за умов проведення кислотосупресивної терапії та доведено його ефективність під час лікування хворих ГДРХ з ПВДПК.

  Скачати повний текст

Наведено результати оцінювання специфічності та чутливості сучасних методів діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, обгрунтовано доцільність їх використання. На підставі даних анкетування 2 280-ти практично здорових осіб і 1 686-ти стаціонарних хворих з найпоширенішими захворюваннями внутрішніх органів, аналізу 6 495-ти протоклів ендокринних обстежень та 209-ти некропсій, проведеного комплексного клінічного спостереження за 421-им хворим вивчено епідеміологію цього захворювання, найважливіші фактори ризику. Розроблено спосіб прогнозування її клінічних форм. Доведено доцільність антигелібактерної терапії за поєднання гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки з наступною підтримувальною терапією за використання блокатора водневої помпи, домперидону та / або урсодезоксихолевої кислоти.

  Скачати повний текст

Складено карти вмісту йоду й інших мікроелементозів у грунтових водах Криму. Виділено типи території з різним рівнем захворюваності з визначенням причин виникнення зобної патології. Проведено картування патології щитовидної залози (ЩЗ) за нозологічними формами. Зроблено висновки особливостей у структурі та динаміці захворюваності ЩЗ населення Криму за останні 12 років. Виявлено, що найбільш небезпечною патологією є вузлові зоби, які виявляються самостійно, та в контексті аутоімунного тиреоїдиту або у формі аденом ЩЗ. Відносна стабільність цієї патології протягом ряду років дозволяє зробити висновок, що основною етіологічною причиною їх виникнення є природні геобіохімічні чинники і, насамперед, нестача йоду в питній воді та харчових продуктах. Розроблено алгоритм лікування мікрокарцином ЩЗ. Запропоновано нові підходи у веденні перед- і післяопераційного періоду в даного контингенту хворих. Запропоновано нові технічні прийоми дренування ран після тиреоїдектомії. Запропоновано застосування препарату L-лізину - есцинат. Для реабілітації хворих у ранній післяопераційний період розроблено комплекс лікувальної фізкультури. Зазначено, що з метою профілактики мікроелентозів і для лікування хворих із вузлами в ЩЗ (у разі виключення злоякісного росту) з позитивним ефектом застосований препарат барба-йод.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена проблемі лікування гнійно-запальних ускладнень цукрового діабету (ЦД). В роботі встановлено взаємозв'язок між ступенем порушень у системах гомеостазу та тяжкістю ендотоксикозу, що розвивається у хворих на ЦД з гнійно-запальними процесами. З'ясовано вплив різних методів лікування (внутрішньосудинне лазерне опромінювання крові - ВЛОК, електрохімічна детоксикація організму - ЕДО, поєднане використання ВЛОК та ЕДО) на порушення в системах гемеостазу залежно від важкості ендотоксикозу і виявлено на які ланки кожний із методів найефективніше впливає. Розроблено та впроваджено в практику патогенетично обгрунтований метод лікування гнійно-запальних процесів у хворих на ЦД, основою якого є комплексна терапія з поєднаним застосуванням ВЛОК і ЕДО. Метод ефективний при різних ступенях важкості ендотоксикозу, скорочує тривалість перебування хворих у стаціонарі, зменшує кількість високих ампутацій, знижує вартість лікування.

  Скачати повний текст

Досліджено питання удосконалення діагностики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ). Шляхом порівняльного аналізу даних pH-моніторингу серед хворих на ГЕРХ і здорових осіб визначено межові значення норми його показників. Виявлено залежність важкості ГЕРХ від тривалості стравохідної експозиції кислоти та частоти епізодів рефлюксу. Установлено, що показники pH-моніторингу не залежать від віку, статі, давності захворювання та Helicobacter pylori-статусу, чутливість даного методу становить 88,9 %, а специфічність - 95 %. Відзначено, що запропонований метод дає змогу здійснювати порівняльну оцінку ефективності терапії з використанням певних препаратів. Науково обгрунтовано застосування добового pH-моніторингу, зокрема системи "Bravo" для діагностики ГЕРХ і контролю ефективності її лікування. Показано, що перевагами капсульного pH-моніторингу є комфортність процедури та більша чутливість.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Удосконалено діагностування та лікування хворих на різні форми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ). Вивчено клінічні, ендоскопічні особливості хворих на різні форми ГЕРХ. Розроблено математичну модель прогнозування тяжкості перебігу захворювання. Вивчено стан вегетативної регуляції та особливості складу слини у таких хворих. Визначено основні показники слини, що відіграють патогенетичну роль у порушенні та підтримці морфологічної цілісності слизової оболонки стравоходу. Запропоновано способи диференціального діагностування ендоскопічно негативної та позитивної форм ГЕРХ, а також оцінювання ефективності її терапії. Обгрунтовано доцільність сумісного призначення інгібіторів протонної помпи та блокаторів H2 гістамінових рецепторів на початку лікування.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі підвищення ефективності та безпеки застосування методів інтенсивної терапії у хворих на ревматоїдний артрит та системний червоний вовчак. Розроблено новий напрямок в побудові індивідуалізованої лікувальної тактики, який грунтується на об'єктивізації гетерогенності хворих за параметрами кисневого забезпечення тканин і стану клітинних мембран. Встановлено, що перебіг захворювань і результат застосування еферентних методів і пульс-терапії значною мірою залежать від інтенсивності тканинного дихання, швидкості дифузії кисню в тканині і проникності мембран еритроцитів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено питання вивчення клінічних особливостей та лікування хворих на хронічний пієлонефрит (ХП) з супутньою гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ). На підставі результатів обстеження 146-ти хворих на ХП і 26-ти здорових осіб виявлено вищу у порівнянні з загальною популяцією поширеність симптомів ГЕРХ у хворих на ХП, резистентність пацієнтів до лікування омепразолом. Визначено підвищення кислотності сечі, її протеолітичної та фібринолітичної активності у зазначених хворих внаслідок курсового прийому омепразолу.

  Скачати повний текст

Уперше вивчено клінічний перебіг і динаміку ендоскопічних і функціональних показників у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) та бронхіальну астму (БА) III та IV ступеня під час різних періодів хвороби за умов стандартного лікування та різних комбінацій медикаментозних засобів. Однак через 4 місяці після закінчення лікування більшість з них рецидивували, що призводило до повторної госпіталізації 45,5 % хворих. Виявлено статистично вірогідну залежність клінічних проявів і показників функціонального стану органів дихання у хворих на БА та ГЕРХ від стану їх психоемоційного статусу. Виявлено, що у хворих на БА з супутньою ГЕРХ спостерігаються різні за характером рефлюкси у 56,7 % кислі (acid-reflux) і у 43,3 % лужні (non-acid reflux), що необхідно враховувати під час призначення медикаментозної терапії.

  Скачати повний текст

Досліджено патогенетичні особливості гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) у хворих зі зниженою функцією щитовидної залози (ЩЗ). На підставі вивчення особливостей клінічного перебігу ГЕРХ, морфофункціонального стану слизової оболонки стравоходу та слизової оболонки шлунка, змін ліпідного обміну, тиреоїдного гомеостазу та функціонального стану ендотелію, даних рентгенологічного, ендоскопічного обстежень та експрес-pH-метрії стравоходу та шлунка встановлено зв'язок між давністю захворювання на гіпотиреоз, важкістю його перебігу та розвитком симптомів ГЕРХ. Удосконалено методику лікування хворих за поєднання ГЕРХ та гіпотиреозу із застосуванням ентеросгелю та електричного поля постійного струму. Доведено ефективність запропонованого методу лікування в залежності від виду рефлюксу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено особливості діагностики та лікування гастроезофагальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) з атиповими проявами. Розроблено показники норми добового езофаго-pH-моніторингу. Апробовано та втілено до науково-практичної діяльності експрес-методу діагностики та контролю ефективності лікування ГЕРХ. Виявлено основні предиктори розвитку атипової симтоматики, а саме: ерозивні зміни слизової оболонки стравоходу, супутню килу стравохідного отвору діафрагми та патологію хребта. Досліджено вплив його патологічних змін на клінічний перебіг, ендоскопічну картину та показники добового езофаго-pH-моніторингу у хворих на ГЕРХ з атиповими проявами. Вивчено ефективність домперидону, пантопразолу, ланзопразолу, а також комбінації пантопразолу з домперидоном за умов лікування ГЕРХ з супутньою патологією хребта. Проведено порівняння фармакотерапії з вертебрологічними методами лікування. Оцінено віддалені наслідки цих методів терапії. Обгрунтовано застосування вертебрологічних методів за умов вживання пантопразолу в дозі 40 мг за потребою для збільшення ефективності лікування ГЕРХ з атиповими проявами.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне вивчення клінічних проявів, функціональних і морфологічних показників, взаємозв'язків між ними, що мають провідне значення у механізмі розвитку рефрактерності у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ). На підставі комплексного дослідження сформовано уявлення про патогенетичні механізми рефрактерної ГЕРХ з урахуванням особливостей перебігу різних клінічних форм захворювання, характеру рефлюксату та морфологічного стану слизової оболонки стравоходу у взаємозв'язку з показниками гастринової ланки регуляції. Одержані дані дозволили розробити нові підходи до корекції функціонального стану нижнього стравохідного сфінктера та довести її ефективність.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості перебігу гастроезофагеальної рефлюсної хвороби (ГЕРХ) з метою підвищенння ефективності лікування хворих на ГЕРХ (93-х пацієнтів), що зазнали впливу іонізуючого випромінювання. За результатами клініко-лабораторних та інструментальних методів вивчено морфологічний стан слизової оболонки стравоходу і стан імунітету таких хворих. Досліджено ефективність омепразолу за умов лікування ГЕРХ у хворих, що зазнали радіаційного впливу. Розроблено індивідуальні лікувальні комплекси за даними добового внутрішньостравохідного pH-моніторингу залежно від характеру рефлюксу: кислого, лужного чи змішаного. Оцінено ефективність антихелікобактерної терапії на підставі результатів вивчення чутливості штамів H. pyliri до антимікробних препаратів у обстежених хворих, що дає змогу підвищити ефективність їх лікування.

  Скачати повний текст

Розроблено методику експериментального моделювання, встановлено невідомі раніше сторони патогенезу та лікування черепно-мозкової травми (ЧМТ), поєднаної з глюкокортикоїдним остеопорозом. Уточнено механізми порушення кальцієвого обміну й участь у ньому гормонів КТ, ПТГ, тиреотропного гормону (ТТГ), тироксину та трийодтироніну, а також ІЛ-6 і ФНП- . Встановлено патогенетичну роль КТ у підтримці рівня іонізованого кальцію в крові й участь у механізмах лікувальної дії.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування хворих на гастрофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) на фоні хронічних обструктивних захворювань легень. Обстежено 148 хворих на ГЕРХ, з них - 90 пацієнтів - з хронічними обструктивними захворюваннями легень. Установлено, що детермінуючими у формуванні змін слизової оболонки езофагогастродуоденальної зони є недостатність забезпечення трофіки й адекватності проліферативної активності епітелію стравоходу, пригнічення резистентності слизової оболонки шлунка, яке посилюється порушеннями процесів колагеноутворення, та типи реагування антиоксидантної системи. Оптимізовано лікувальні заходи з урахуванням установлених закономірностей формування структурно-функціональних змін слизової оболонки езофагогастродуоденальної зони, що дозволило підвищити ефективність лікування.

  Скачати повний текст