Здійснено соціально-філософське дослідження аквакультури. Розглянуто науково-методологічні засади вивчення феномену аквакультури як рушійної сили соціальної активності особистості за умов екологічної кризи. Виявлено та проаналізовано категорії, що відображають зміст аквакультури. З'ясовано її суть і проаналізовано підходи до осмислення у суспільствознавчій думці. Запропоновано визначення аквакультури як цілепокладаючу діяльність людини стосовно пізнання, перетворення, впорядкування, охорони, раціонального та комплексного використання такої складової природного середовища, як вода та водний ресурс, спрямовану на відтворення, оновлення, організацію та трансформацію соціального буття відповідно до потреб, намірів, ціннісних орієнтацій суб'єктів.

  Скачати повний текст

На підставі порівняльного аналізу математичних і філософських знань античності проведено науково-філософський епістемологічний аналіз становлення системних підвалин філософського раціоналізму. Проаналізовано історію розвитку раціональності, починаючи від її зародження в античній математиці та філософії до занепаду класичних форм даного вчення у еліно-римський період. У процесі дослідження виявлено такі принципові положення в історії розвитку раціоналізму як перехід від емпірико-факультативної до доказової та дедуктивно-діалектичної побудови наукового знання, від дискретної математики до континуальної, а потім від класичної до математики неперервних величин. Відзначено, що перші теоретико-філософські системи наукового пізнання елеатів, Геракліта, Левкіппа - Демокріта, Сократа, Платона, Арістотеля, Епікура здійснено на підставі синтезу методів доказу та діалектики. Акцентовано увагу, що криза, по суті, виявляє факти, які не вкладаються у раніше сформовану систему принципів раціональності та потребує її перегляду й переходу на новий рівень, результатом якого є побудова нового теоретичного знання та його філософського обгрунтування.

  Скачати повний текст

Визначено основні види й інтенції творчості, розроблено класифікацію свобод і виявлено їх рівневу організацію. Розкрито сутність понять "свобода", "творчість" і "свобода творчості", представлено їх інтерпретацію в різних філософських вченнях, а також обгрунтовано семантику й етимологію даних термінів у літературній критиці. Обгрунтовано положення, що творчість нерозривно пов'язана з пізнанням, розглянуто їх діалектичний взаємозв'язок і взаємозалежність. Виділено основні аспекти у визначенні антропологічного статусу свободи творчості, зокрема, вільний творчий аспект і свобода творчості.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему формування біблійного антропоцентризму, протиставленого богоборчому за своєю суттю магізму - джерелу становлення секулярного антропоцентризму. У процесі вирішення проблеми антроподицеї Біблія переносить акцент з обожнення людини на її обоження, що кардинально змінює етичну парадигму Стародавнього світу. Показано, що біблійний антропоцентризм докорінно відрізняється від секулярного (прометеїстичного) варіанта антропоцентризму, який генетично сягає язичницької свідомості. Останній побудовано на наївному прагненні до могутності та всевладдя людини, яка вільно та необмежено заглиблюється в пізнання Добра та Зла, а перший невіддільний від розуміння дискретності людських можливостей, зречення пізнання глибин Зла. З'ясовано, що біблійна концепція людини базується на необхідності постійного духовного самовдосконалення, суворого дотримання моральних норм релігійного Закону та величезної відповідальності людини за все, що її оточує. Обгрунтовано, що біблійний антропоцентризм є переходом від наївного міфологічного мислення та прагматичних теургічних практик до умоглядних (теологічних) моделей світу, що раціоналізують осягнення істини.

  Скачати повний текст

Досліджено типи варіантності термінів правознавства та способів їх репрезентації у сфері функціонування та фіксації. З застосуванням системного та комунікативно-прагматичного підходу встановлено, що у метамові правознавства відбувається варіювання форми та семантики юридичних термінів. Проаналізовано основні різновиди формальних варіантів у парадигматичному та синтагматичному аспектах. З'ясовано, що варіювання семантики правознавчих термінів виявляється як лексико-семантичне варіювання (полісемія) або як варіювання семантичного обсягу одного й того ж терміна (поняттєвий поліморфізм, амбісемія, еврисемія). Визначено та проаналізовано продуктивні різновиди полісемії та моліформізму юридичних термінів, розглянуто причини цих явищ у сфері термінолексики. Обгрунтовано, що варіантність будь-якого різновиду репрезентується у функціонально та прагматично зумовлених фрагментах спеціального тексту, які одержали назву метатекстових комунікативних ситуацій (МтКС). Виявлено типи МтКС, властиві метамові правознавства. Проаналізовано способи репрезентації варіантів термінів у навчально-наукових текстах і термінологічних словниках. Зазначено, що в когнітивному аспекті варіативність плану вираження та плану змісту розглянуто як результат багатоаспектного наукового вивчення юридичних понять, який свідчить про динамічність терміносистеми правознавства, відсутність застою у процесі пізнання.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено одне з культурно значущих для української лінгвоспільноти концепту "пам'ять", проведено цілісний аналіз мовних репрезентантів концепту в паради-, синта-, епідигматичному аспектах. Виявлено структурно-семантичні особливості й образний потенціал лексем-вербалізаторів концепту "пам'ять" в художньому мовленні, усній народній творчості та сучасному усному мовленні. Розглянуто архітектоніку концепту "пам'ять" як тришарову модель з виділенням ціннісної, поняттєвої й образної складової. Виявлено основні метафоричні моделі як способи пізнання абстрактної сутності концепту "пам'ять" українською лінгвоспільнотою. Вдосконалено поняттєвий апарат, а саме запропоновано уточнення назви та визначення терміна "культурно значущий концепт", виділено групу "ментальні концепти"; на лексичному та фразеологічному рівнях виділено ЛСП "пам'ять" та однойменне ФСП і виокремлено мікрополя, конституенти яких є вербалізаторами концепту "пам'ять".

  Скачати повний текст

Висвітлюються теоретичні і прикладні аспекти проблеми використання психологічних знань адвокатом-захисником для підвищення ефективності кримінального процесу. На основі праць юристів, психологів та досліджень автора розкриваються суть психологічного пізнання у кримінальному процесі, його юридичні й психологічні передумови, аналізуються особливості застосування психологічних знань адвокатом. Здійснена психологічна характеристика адвокатської діяльності та її вимог до особистості, на основі проведеного дослідження розроблена психограма адвоката-захисника. Викладено рекомендації і пропозиції щодо психологічного забезпечення адвокатської діяльності, яке повинне здійснюватись по таких напрямах : 1) залучення адвокатом різних форм психологічного пізнання (використання можливостей психологічної консультації, висновків судово-психологічної експертизи, взаємодія з фахівцем-психологом); 2) безпосереднє використання психологічних знань адвокатом, який отримав психологічну підготовку. Остання передбачає розвиток загальної психологічної культури та формування спеціальної психологічної підготовленості.

  Скачати повний текст

Досліджено питання розробки та вдосконалення процесу розслідування шляхом використання пізнавальних можливостей відтворення обстановки й обставин події. Розглянуто відтворення обстановки й обставин події як слідчу дію, процесуальну форму та метод пізнання. Визначено, що існуюча процесуальна форма обмежує пізнавальні можливості слідчої дії. Запропоновано шляхи вирішення даної проблеми, розроблено методичні рекомендації щодо підготовки, проведення, фіксації слідчої дії та використання отриманих результатів. Доведено, що ефективному розслідуванню сприятиме комплексне використання таких методів пізнання, як експеримент, реконструкція, моделювання та спостереження.

  Скачати повний текст

Проаналізовано категорію віри у філософських побудовах М. Бубера та Л. Шестова. Доведено, що гносеологічні позиції філософів мають схильність до розгляду віри не тільки як релігійної формули, а й як одного з важливих способів пізнання, яке людиною може сприйматись як пізнання містичне.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему з'ясування методологічних і евристичних можливостей категорії внутрішньої форми у контексті філософсько-гуманітарного пізнання. Встановлено співвідношення внутрішньої форми з фундаментальними філософськими категоріями - формою та структурою, а також з важливими для гуманітарного пізнання поняттями "символ", "образ", "сутність" і "установка". Досліджено основні концепції внутрішньої форми, розроблені науковцями Європи. Відзначено, що мовна практика застосування цієї категорії дозволяє раціоналізувати внутрішню форму та теоретично її дослідити. Доведено, що завдяки особливому онтологічному статусу, внутрішня форма має певні когнітивні та смислотвірні якості. Це зумовлює визначне місце внутрішньої форми у процесі одержання наукового знання. Обгрунтування та реалізація сучасного методологічного підходу до внутрішньої форми базується на розумінні зазначеної категорії як важливого елемента процесів символізації, засобу інтерпретації, а також на тлумаченні внутрішньої форми як "діалогічної" моделі пізнання, що базується на взаємодії її складових.

  Скачати повний текст

Здійснено цілісний компаративістський аналіз філософсько-антропологічних поглядів Г.Кониського та Г.Сковороди. Досліджено літературні пам'ятки XV - XVIII ст. та доведено, що в українській філософії існували певні напрями у трактуванні суті людини, а саме: ранньогуманістичний, утраквістичний, релігійно-містичний та раціоналістична течія нової християнської філософії. Показано найтиповіші риси людини бароко, які грунтуються на ідеях Г.Кониського та Г.Сковороди стосовно співвідношення душі та тіла, теорії пізнання, концепції щастя. Реконструйовано складові практичної філософії Г.Кониського та Г.Сковороди та з'ясовано особливості обгрунтування ними ролі морального вдосконалення людини, пізнання Бога та самореалізації у земному житті як основних чинників досягнення щастя, що свідчить про синтез у межах культури українського бароко філософських ідей, продукованих в інтелектуальному середовищі братських шкіл та Острозького культурно-освітнього осередку, з західноєвропейськими дудховними надбаннями.

  Скачати повний текст

Проаналізовано розуміння як сприйняття та пізнання людини людиною як розв'язування творчої задачі у контексті батьківсько-дитячих стосунків. Охарактеризовано дитячу обдарованість та її прови. Проаналізовано результати емпіричного дослідження розуміння батьками проявів дитячої одарованості та його детермінанти. Виявлено зв'язки між показниками творчого мислення досліджених учнів, експертною оцінкою батьків, їх рівнем соціальної перцепції та стилем батьківського ставленння. У контексті стратегіальної теорії творчої діяльності (В.О. Моляко) визначено розуміння як творчий процес, що здійснюється завдяки активної взаємодії батьків з новою задачею (проявом обдарованості дитини - задачею для батьків), в результаті цього воних збагачують їх знання, формують тактичні прийоми та стратегії. Виділено етапи, рівні й ознаки розуміння батьками обдарованості в дітей, а також види нерозуміння. Запропоновано генезис розуміння проявів дитячої обдарованості як структурований, багатоетапний динамічний процес розв'язування нових пізнавальних задач, який базується на когнітивних стратегіях. Наведено зміст, структуру розробленої та апробованої навчально-тренінгової програми оптимізації розуміння батьками їх обдарованих дітей та результати формувального експерименту. Виявлено, що навчально-тренінгова робота, проведена з батьками, що не розуміють творчо обдарованих дітей, сприяє позитивним зрушенням у з'ясуванні ними феномену дитячої обдарованості й особистості.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості геологічного розповсюдження, умови залягання та закономірності формування покладів важких високов'язких нафт (ВВВН), а також мальт, асфальтів, природних бітумів (ПБ). Надано наукове обгрунтування значних перспектив освоєння їх ресурсів у нафтогазоносних регіонах України як одного зі значних додаткових джерел вуглеводневої сировини (ВВС). Показано багатоаспектність даної проблеми. Зауважено щодо перспективно зростаючого значення ВВВН - ПБ як додаткового джерела ВВС, зазначено роль їх скупчень як концентраторів різноманітних металів (від ванадію, нікелю, молібдену, ренію до золота та платиноїдів), а також як геоекологічних чинників. У теоретичному плані визначення природи та умов утворення ВВВН має особливе значення для пізнання закономірностей нафтидогенезу. Одержані результати дозволяють зробити висновок, що геологічні умови нафтогазоносних регіонів України є сприятливими для формування крупних зон накопичення ВВВН - ПБ. За умов належного ступеня розвіданості цих зон і застосування сучасних методів розробки зосереджених у них покладів (поєднання буріння горизонтальних і бокових свердловин з різними фізичними та хімічними методами впливу на пласт) ВВВН - ПБ можуть стати важливим для нафтогазової промисловості України додатковим джерелом вуглеводневої сировини.

  Скачати повний текст

Уперше у межах етичної рефлексії (я повинен) реконструйовано в формі категоріальної моделі установку феноменологічного споглядання, що виходить за межі як екзистенціального (я існую), так і трансценденталістського (я мислю) тлумачення характеру людської присутності в світі. Показано, що виявлене в модальності належного поняття сутності дозволяє подолати традиційну в феноменології жорстку альтернативу "сутність - існування". Доведено, що такий підхід розкриває феноменологічну установку як сферу морального відношення існування людини до розумоосяжного змісту, що належить самому світові. На базі реконструкції основоположних принципів "філософії вчинку" (П.Я.Чаадаєв, М.М.Бахтін, М.К.Мамардашвілі) одержано значно нове трактування положення про вчинок як форму усвідомлення належного. Установлено, що його аналіз виражає послідовний зв'язок феноменів: самозречення - страждання - надія. За допомогою поняття "кінестезис" розкрито категоріальну структуру етичного відношення сутності до існування. Зазначено, що поняттю даної структури відповідає принцип людської "співучасті" в бутті, в межах якого ситуація етичної присутності в світі виявляє сутнісні засади самого світу.

  Скачати повний текст

На підставі методу активного соціально-психологічного навчання (АСПН), розробленого Т.С.Яценко, досліджено глибиннопсихологічні особливості експектацій. Надано порівняльну характеристику феномену експектацій з іншими психологічними поняттями (апперцепції, антиципації, установки, екстерполяції, інтуїції), психічними процесами (сприймання, пам'яті, мислення, уяви, фантазії). Виявлено взаємодію між об'єктивною та суб'єктивною реальністю феномену експектацій, його потенційній можливості відступу від об'єктивної реальності. На підставі психоаналізу матеріалу груп АСПН розкрито глибиннопсихологічний зміст поняття експектацій. Визначено взаємозв'язки експектацій з "психологічними захистами", виразні системні характеристики психіки та логічно впорядковані аспекти передсвідомого.

  Скачати повний текст

Визначено передумови та рушійні сили глобального економічного розвитку крізь призму реалізації сутнісних сил людини, її потреб, інтересів і мети. Проаналізовано нормативні та ціннісні критерії пізнання закономірностей глобального економічного розвитку. Визначено суперечності, які обумовлюють особливості, риси та властивості глобального економічного розвитку. Обгрунтовано просторово-часову цілісність розвитку суб'єктів господарювання за умов глобалізації та механізми глобального економічного розвитку. Виявлено глобальні зрушення у взаємодії суспільного й індивідуального в людині. Розроблено концепцію стратегічних цілей глобального економічного розвитку на основі глобальних відтворювальних тенденцій та запропоновано практичні рекомендації щодо комплементарної взаємодії стратегічних цілей глобального економічного розвитку.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено з'ясуванню специфіки проблематики людського пізнання під кутом зору концепції філософського символізму. Розглянуто поняття "символ" та "символізація" на засадах базових положень діалектичної методології та комунікативно-діалогічного тлумачення соціокультурного універсуму. Визначено, що символ як філософсько-культурологічна категорія актуально релевантний для осягнення інтенційованості, механізмів форм людського пізнання; акцентовано увагу на динамічній природі символа (процесуальність символіки) у соціокультурному та спекулятивному пізнанні, обгрунтовано його суттєвий діалогізм, людиновимірність та орієнтованість на творче перетворення дійсності. З'ясовано продуктивність використання у гносеології та методології пізнання концептуальних моделей філософського символізму.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено оптимізм як сутнісне явище пізнавальної дії людини та прояву специфіки пізнавальних можливостей її інтелекту на матеріалі становлення західноєвропейської філософії Нового часу. Встановлено значення дослідження гносеологічного оптимізму для збагачення історико-філософської реконструкції розвитку філософського раціоналізму початку доби Нового часу, доведено, що гносеологічний оптимізм є однією з ознак суб'єктивної філософської рефлексії побудови концептуальних підходів з осягнення ідеалу пізнання - істини. Визначено основні компоненти гносеологічного оптимізму як сутнісної пізнавальної сили людини.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феномен грошей, який розглядається як ціннісний за своєю природою соціальний прояв у культурі. Обгрунтовано ідею про аутентичність аксіології як методології пізнання феномену грошей. Розглянуто презентовані в історико-філософській думці гносеологічні підходи до розуміння й опису природи та сутності грошей. Простежено еволюцію розвитку філософської думки про гроші в будь-яку історичну епоху. Відбудовано онтологію грошей на базі атрибутивної моделі світу. Наведено світоглядно-конфесійні підходи до господарської етики (православ'я, протемтантизму, юдаїзму, католицизму), яка і формує етичний вимір грошей. Розглянуто вплив грошей на становлення особистості в контексті сенсу життя індивіда, його смислоустрою.

  Скачати повний текст

Висвітлено філософську систему Д.Юма крізь призму її гуманістичної складової, проаналізовано сучасну інтерпретацію основної філософської проблеми - феномену людської природи. Встановлено можливість альтернативного тлумачення філософії Д.Юма у якості органічно поєднаних гносеології та етики, що надає можливість нестереотипного сприйняття його філософії, яка традиційно зводилась до гносеології як єдиноцінного досягнення шотландського філософа. Виявлено, що філософія Д.Юма спрямована на розкриття сутності людини як цілого, про що свідчить взаємозв'язок теорії пізнання, етики, політичної філософії (скепсис до розуму обумовлює довіру до відчуттів; достовірність безпосереднього сприйняття детермінує методологічний скептицизм), тому філософську концепцію Д.Юма визначено як антрополого-гносеологічну. Визначено гуманістичні засади вчення про людську природу, що полягають у дослідженні Д.Юмом людини як істоти, що наділена симпатією (перевага у природі людини симпатії до інших над егоїзмом), справедливістю (гармонійне поєднання благ людини та суспільної корисності), свободою (відчуття свободи під час виявлення волі згідно приховано-внутрішній детермінації). Досліджено обмеженість запозичень окремих положень вчення Д.Юма у сучасному лібералізмі, неповну адекватність сучасного сприйняття проблем філософії Д.Юма у історико-філософських постмодерністських тлумаченнях.

  Скачати повний текст