Розглянуто процес та умови становлення і розвитку регіональної політики Ізраїлю, в першу чергу щодо палестинців, визначено її суть, спрямованість, теоретичні засади, основні доктрини та механізми її реалізації в історичній ретроспективі. Цей процес висвітлено за умов постійних трансформацій в Ізраїлі, на Близькому Сході та у світовій системі в цілому, що перейшла від біполярного протистояння до пост-біполярного стану. Визначено характер та природу змін у сприйнятті імперативів близькосхідної політики в Ізраїлі під впливом внутрішньорегіональних чинників (змін у вибудові стратегії розвитку ізраїльського суспільства - від заснування держави Ізраїль на основі сіонізму як панівної ідеології до сучасності) та зовнішніх чинників. Досліджено ступінь залежності основних прерогативів ізраїльської політики щодо свого оточення від контексту та еволюції позарегіональних інтересів на Близькому Сході, зокрема американських, появи нових глобальних викликів, що постали перед людством, а саме розгортання глобальної антитерористичної кампанії після 11 вересня 2001 р.

  Скачати повний текст

Визначено сутність і механізм функціонування за умов сучасної правової держави інституту політичної відповідальності, який заснований на принципі взаємної відповідальності державної влади та громадянина. Обгрунтовано сутність політичної відповідальності, що полягає у застосуванні політичних санкцій до суб'єктів політики, що порушують політичні норми, домовленості та не дотримують взятих на себе політичних зобов'язань. Втсановлено, що політична відповідальність державної влади перед громадянами є сукупністю легітимних політичних заходів, що забезпечують примус влади до виконання прийнятих зобов'язань і схвалених суспільством програм, а у поєднанні з політичною відповідальністю громадян перед державною владою вона є необхідним інструментом стабілізації політичних відносин. З'ясовано, що у сучасній правовій державі діє презумпція політичної відповідальності народу, який не може існувати поза державно-організованим порядком. Обгрунтовано, що всі громадяни певної держави колективно відповідальні за результати її дій.

  Скачати повний текст

Проаналізовано та визначено місце церкви у системі інститутів громадянського суспільства. На базі теоретичного узагальнення ідей і теорій розвитку громадянського супільства описано його інституційну структуру та визнчено місце і роль церкви як своєрідного інституту соціуму. Проведено емпіричний аналіз і показано, що всупереч уявленням про те, що церква поза політикою, це твердження не повною мірою відповідає дійсності. Зазначено, що прямо та безпосередньо церква не втручається до політичного життя держави та суспільства, але з урахуванням історичної традиції та сучасного досвіду багатьох країн показано, що церкви нерідко залучаються до політичних процесів. Розглянуто шляхи оптимізації релігійно-церковної ситуації в Україні й акцентовано увагу на об'єктивній необхідності на засадах взаємної згоди православних конфесій створення єдиної Української Помісної Православної Церкви, яка буде сприяти подоланню церковного та цивілізаційно-світоглядного розколу суспільства.

  Скачати повний текст

Визначено, що влада в політико-антропологічному дискурсі - це неформальні відносини домінування, що виявляються в соціальних групах різних рівнів, з обов'язковим урахуванням психофізіологічних, психологічних, символічних і світоглядних ресурсів влади, завдяки яким забезпечується підкорення об'єктів влади суб'єкту. З'ясовано, що в політичній антропології влада не зводиться лише до політичної, а розглядається як взаємовідносини між індивідами та групами в різних сферах життєдіяльності, включаючи міжіндивідуальну взаємодію. Визначено, що антропологія влади - це самостійний напрям наукових досліджень в межах сучасного політико-антропологічного дискурсу, який вивчає владу з точки зору людини як суб'єкта й об'єкта владних відносин. Запропоновано розглядати нові напрями політико-антропологічних досліджень - антропологію влади, антропологію конфлікту та антропологію менеджменту як самостійні субдисципліни в межах сучасного політико-антропологічного дискурсу.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність влади як самодостатнього соціального інституту, до якого рівною мірою мають відношення держава та громадянське суспільство. Досліджено генезис, природу, зміст, форми, види та різновиди влади. Показано роль влади у громадському суспільстві як чинника самоорганізації родового життя людини, а в державі - як інструмента організації соціальних процесів. Досліджено діалектику самоорганізаційного й організаційного впливу на формування громадського суспільства. Встановлено, що влада є параметром управління у самовідтворенні соціального організму України. На прикладі дослідження сучасної політичної реальності доведено, що влада впливає на трансформацію українського суспільства, зокрема, визначено місце розвинутого архетипного рівня системи саморегуляції у структуруі соціального організму України, оскільки його нормативний рівень ще тільки формується. Обгрунтовано необхідність вивчення специфіки існування влади на мегарівні та нового типу інформаційно-знакової регуляції соціальних процесів.

  Скачати повний текст

Вперше в політологічній науці застосовано комплексний підхід до вивчення молодіжних проблем і взаємовідносин молоді з чинною владою в Україні. Зазначено, що використання нормативно-ціннісного підходу дозволило по-новому розглянути проблеми упорядкованості молодіжної системи цінностей. Виявлено особливості політичних процесів у молодіжному середовищі за умов побудови нової української державності. Запропоновано поняття "політичне поле молоді" і "правове поле молоді", визначено їх основний зміст і головні параметри. З урахуванням специфіки політико-культурних явищ у молодіжному середовищі проаналізовано процес створення молодіжних структур та їх подальшого розвитку за більш ніж десятилітній період. На підставі оцінок владних відносин держави і підростаючого покоління виявлено й узагальнено особливості здійснення державної молодіжної політики та її еволюційного розвитку протягом усього періоду незалежності України.

  Скачати повний текст

Визначено та проаналізовано найперспективніші напрямки політико-антропологічної методології дослідження транзитивної влади. Розглянуто можливості використання веберівської концепції патримоніалізму для операціоналізації та пояснення сучасного транзитивного процесу. Акцентовано увагу на виявленні досучасних (патримоніальних) компонентів структурування та функціонування посткомуністичної влади, тенденцій та форм їх взаємодії із сучасними демократичними інститутами. Проаналізовано можливості оптимізації демократизаційного процесу з урахуванням виявлених особливостей, що характерні для некласичних демократій.

  Скачати повний текст

Розкрито специфіку архітектури сучасних політичних систем на підставі аналізу структуризації лінійних і мережевих систем політики. Визначено перспектву застосування гендеру як критерію оцінювання сучасних політичних систем відповідно до принципів постмодернізму. Охарактеризовно складові процесу структуризації систем політики, які можуть відігравати важливу роль у визначенні перспектив демократичного політичного розвитку й у розширенні простору політичної свободи у посттоталітарному суспільстві. Доведено принцип взаємозалежності рівня недемократичності політичної системи та способу політичного структурування гендерних образів. Показано, що на певному етапі суспільного розвитку, гендерна справедливість може набувати значення базової цінності системної організації політики. Запропоновано комплекс гендерних індикаторів, за допомогою яких реконструюють гендерні системи у соціумі та формують гендерну перспективу систем політики. Досліджено межі метанаративів в українському контексті для моделювання систем політики та проектування гендерної перспективи.

  Скачати повний текст

Проаналізовано складну, пов'язану з історичним минулим, геополітичну ситуацію України. Розроблено та обгрунтовано згідно з геополітичними засадами та зовнішньополітичними реаліями рекомендації щодо пошуку шляхів набуття Україною європейської ідентичності, залучення українського суспільства до європейських цивілізаційних стандартів, визначення суб'єктності країни за умов глобалізаційних геостратегічних конфігурацій "центр - периферія". Розкрито роль національної еліти та державної бюрократії у здійсненні геостратегічних стосунків України, підкреслено необхідність здійснення політичної реформи в Україні. Запропоновано, як фактор розв'язання геостратегічної дилеми України, задіяти парадигму "транзитивної держави" Ж.Готтмана. Визначено роль України в геостратегічних процесах як ініціатора створення кадастру злочинів, що підпадатимуть під визначення "тероризм". Підкреслено, що для успішної інтеграції України у євроатлантичні структури необхідно здійснити адаптацію технічного, тактичного та оперативного рівнів безпеки України до стандартів ЄС та НАТО. Наголошено на необхідності технічної оперативно тактичної сумісності системи безпеки України з відповідною системою Євроатлантичного Альянсу.

  Скачати повний текст

Докладно проаналізовано історичні аспекти розвитку громадського руху, а також розглянуто його суть, зміст і структуру. Досліджено взаємодію між державою та громадським рухом у процесі формування громадянського суспільства, законодавче забезпечення даного руху в Україні, сучасний стан розвитку його інфраструктури. З'ясовано, що роль державного керування стосовно громадського руху виявляється у двох основних аспектах: в організаційно-правовому забезпеченні розвитку громадських організацій, у створенні системи співробітництва та партнерства між органами державної влади, місцевого самоврядування та даними організаціями. Стверджено, що свою суспільно-політичну функцію громадські рухи можуть виконувати лише за наявності розвинутої суспільно-політичної свідомості, дієвого законодавства й неухильного його дотримання всіма громадянами й посадовими особами.

  Скачати повний текст

Досліджено концептуальні засади становлення громадянського суспільства, розкрито суть і уточнено зміст поняття "громадські організації". З'ясовано специфіку виникнення, розвиток та функціонування даних організацій у контексті їх впливу на становлення громадянського суспільства. Виокремлено моделі функіцонування та шляхи впливу громадських організацій на державну політику й узагальнено зміст, принципи й умови утворення даних організацій у сучасній Україні. Розкрито специфіку їх діяльності та взаємодії з державою у контексті становлення громадянського суспільства у сучасній Україні.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано, що сутність і специфіка суб'єктності громадсько-політичних об'єднань у сфері політичної нормотворчості на сучасному етапі полягають у виключному соціальному значенні реактуалізації змісту традиційних політичних понять і явищ на основі запитів і інтересів суспільних груп, що вони представляють. Наведено визначення терміна "політична норма" й уточнено визначення поняття "громадсько-політичне об'єднання". Розкрито значення та властивості суб'єктного рівня діяльності об'єднань громадян як чинника детермінації демократичної норматизації та раціонального функціонування сфери політичних відносин.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку ідеї громадянського суспільства у контексі концептуальних принципів поліетнічної держави XXI ст. Встановлено можливість її реалізації за умови наявності громадянської єдності та солідарності етнічних груп населення. На підставі розгляду проблем громадянської ідентичності у процесі формування демократичних цінностей визначено шляхи імовірного становлення громадянської згоди в Україні (Криму). Виявлено позитивний вплив на формування громадянського суспільства таких чинників, як діалог культур і конфесій, активізація діяльності етнокультурних громад, місцевого самоврядування та суспільних організацій.

  Скачати повний текст

На базі інтегративної методології проведено цілісний соціально-філософський аналіз ідеї громадянського суспільства (ГС) та базових підстав її практичного здійснення. Обгрунтовано ідею, що трансформація суспільних відносин здійснюється у процесі зміни влади авторитету на авторитет влади. Розглянуто тенденцію генези сучасної держави - новий стан влади авторитету, яка забезпечується єдністю влади права та ГС, де вертикаль і горизонталь системи координат розвитку суспільства перебувають не в протиборстві, а у взаємозв'язку, взаємодії та взаємозумовленості. Досліджено підходи до здійснення ідеї ГС через базову основу та структуротвірні його елементи, якими є середній клас та інтелігенція. Набула подальшого розвитку концепція суверенної особистості як самоцінності ГС, становлення якого відбувається та тлі антропологічного кризи, що охопила всі рівні та смисли людського існування. Для виходу з кризи та досягнення громадянської злагоди запропоновано інноваційну концепцію гуманітарної освіти в сучасному суспільстві. Обгрунтовано необхідність введення гуманітарної експертизи проектів суспільного облаштування.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень дилеми демократії та неопатримоналізму у сучасних теоріях політичного розвитку та модернізації. Проведено теоретичний аналіз літератури з демократичної теорії, девелопменталізму, світ-системного аналізу та транзитології та висвітлено головні підходи й інтерпретації даного феномену. Відзначено значущість диференціації понять "iperium" і "dominium" для розвитку європейського політичного дискурсу і нових уявлень про владу. Проаналізовано головні типи патримоніального панування М. Вебера та сучасні неопаритмоніальні підходи. Розглянуто неопартимоніальну інтерпретацію пострадянських політичних режимів у порівняльному аспекті. Проаналізовано головні особливості та типологію пострадянських неопатримоніальних систем.

  Скачати повний текст

Досліджено значення соціально-психологічних та етичних аспектів підготовки державних службовців за умов трансформації українського суспільства й обгрунтовано шляхи удосконалення існуючої в Україні моделі кадрової політики. Показано, що орієнтація на соціально-психологічні та моральні чинники у формуванні особистості державного службовця є засобом гуманізації професійної підготовки управлінських кадрів. Доведено пріоритетне значення соціальної спрямованості професійної підготовки на етапі реформування кадрової політики. Встановлено, що під час розробки вітчизняної моделі державного службовця необхідно враховувати індивідуальну своєрідність психологічних властивостей особистості. Запропоновано оригінальну психологічну методику формування аналітичної професіограми й оцінки особистісних якостей державних службовців.

  Скачати повний текст

Систематизовано наукову парадигму аналізу державної політики, обгрунтовано доцільність виділення її до окремого, перспективного напряму наукового дослідження. Розкрито зміст, принципи й методологію аналізу державної політики в Україні. Розглянуто її змістові та структурно-функціональні особливості у контексті загального процесу аналізу, що містить основні його елементи й етапи, а також принципи та схеми класифікації аналізу за основними напрямами державної політики. Систематизовано й охарактеризовано систему державного керування як владного механізму втілення політики в життя, висвітлено інструменти, що є специфічними засобами її впровадження. Проаналізовано соціально-економічне та політичне оцінювання державної політики.

  Скачати повний текст

З використанням сучасних теорій і концепцій публічного управління, на підставі аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду обгрунтовано нові підходи до визначення пріоритетів державної регіональної політики, спрямованої на забезпечення комплексного та збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів, пом'якшення регіональних диспропорцій. Запропоновано розглядати комплексний і збалансований соціально-економічний розвиток регіонів як умову стійкого соціально-економічного розвитку країни та чинник соціально-політичної стабільності. Запропоновано визначення поняття "державна регіональна політика". Розроблено організаційно-структурну модель механізму реалізації державної регіональної політики, що передбачає новий профільний центральний орган виконавчої влади, систему горизонтальних і вертикальних взаємодій у державному апараті та механізми міжсекторного партнерства. Визначено підходи до формування механізмів залучення ресурсного потенціалу великого капіталу щодо вирішення пріоритетних завдань державної регіональної політики, а також вдосконалення методики оцінювання результатів діяльності регіональних органів виконавчої влади. Сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення правових, організаційних, фінансових механізмів реалізації державної регіональної політики, їх наближення до європейських стандартів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст