Проаналізовано теорію управління, влади та держави в історії філософії, зокрема в роботах філософів. Здійснено методологічний аналіз взаємодії управління, влади та держави, розглянуто три рівні управління - технологічний, прагматичний і морально-світоглядний. Досліджено роль природних і соціальних законів в управлінні, діалектику необхідності та свободи в управлінській діяльності, роль потреб та інтересів у формуванні її мотивів і цілей. Показано творчу визначальну роль інтелігенції (еліти) в ефективному управлінні різними сферами суспільства, у визначенні соціальних моделей суспільного розвитку та соціальних ідеалів суспільства. З'ясовано сутність й основні управлінські методи вирішення соціальних суперечностей і конфліктів. Проаналізовано управлінські проблеми в сучасній Україні в історико-філософському контексті з часів античності до сьогодення.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження громадянської злагоди як одного з найважливіших чинників суспільного розвитку. Розглянуто феномен "визнання" як вираження волі до влади, як перший крок до формування влади авторитету. Проведено дослідження влади авторитету та авторитету влади, взявши за аксіому положення, що основу будь-якої влади складає насильство. Розглянуто феномен публічності та спілкування як передумови та умови громадянської злагоди. Визначено підстави формування громадянських цінностей і встановлено механізм їх адаптації. Проаналізовано намагання України знайти відповідь на свій історичний виклик на підставі розгляду шляхів, форм і способів здійснення громадянської злагоди. Обгрунтовано висновок про можливість формування громадянської злагоди як нової ідеології українського суспільства за умов особливих трансформаційних процесів.

  Скачати повний текст

На базі інтегративної методології проведено цілісний соціально-філософський аналіз ідеї громадянського суспільства (ГС) та базових підстав її практичного здійснення. Обгрунтовано ідею, що трансформація суспільних відносин здійснюється у процесі зміни влади авторитету на авторитет влади. Розглянуто тенденцію генези сучасної держави - новий стан влади авторитету, яка забезпечується єдністю влади права та ГС, де вертикаль і горизонталь системи координат розвитку суспільства перебувають не в протиборстві, а у взаємозв'язку, взаємодії та взаємозумовленості. Досліджено підходи до здійснення ідеї ГС через базову основу та структуротвірні його елементи, якими є середній клас та інтелігенція. Набула подальшого розвитку концепція суверенної особистості як самоцінності ГС, становлення якого відбувається та тлі антропологічного кризи, що охопила всі рівні та смисли людського існування. Для виходу з кризи та досягнення громадянської злагоди запропоновано інноваційну концепцію гуманітарної освіти в сучасному суспільстві. Обгрунтовано необхідність введення гуманітарної експертизи проектів суспільного облаштування.

  Скачати повний текст

На підставі всебічного аналізу конкретних соціальних практик, а також класичної та новітньої соціально-філософської літератури доведено евристичний сенс розгляду проблеми держави та громадянського суспільства крізь призму їх конкретно-історичної взаємодії для побудови громадянського суспільства та демократичної правової держави в Україні. З'ясовано, що між державою та громадянським суспільством можуть існувати різні відносини - від антагонізму до взаємопідтримки, співробітництва, а "консенсус" держави та громадянського суспільства зникає, коли держава перетворюється з демократичної на авторитарну чи тоталітарну. Розкрито природу, структуру та внутрішню цінність громадянського суспільства як особливої політико-правової системи. Досліджено зміст та основні напрямки зміни завдань та функцій сучасної держави, поступове перетворення її до демократичної, соціально-відповідальної держави, з домінуванням в ній не репресивних, а субсидіарних функцій. Розкрито внутрішній механізм сутнісного взаємозв'язку феномену громадянського суспільства з такою фундаментальною умовою людського буття, як свобода. Розкрито, що головним атрибутивним чинником формування правової держави та громадянського суспільства є зрілість його соціальних відносин. Доведено, що інтенсивність процесу соціальної мобільності є одним з важливих показників зрілості правової держави та громадянського суспільства, втіленням такої їх принципової характеристики, як відкритість.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано положення, що джерелом розвитку влади є протиріччя між ціннісними орієнтирами суспільства й існуючою парадигмою влади. Протиріччя вирішуються за узгодження принципів вертикалі чи горизонталі влади з ціннісними орієнтирами на підставі парадигми влади авторитету, або через відміну цінностей ідеологічними кліше та домінуванням авторитету влади. За умов формування інформаційного суспільства знову назріла заявлена криза. Умови існування сучасного суспільства дозволяють стверджувати щодо реальності подолання кризи за кожним із заявлених сценаріїв. Специфічні умови буття української влади дозволяють констатувати початок перетворення в життя ознак вертикалі влади, що має відображення у проекті "національної держави". Але на рівні належного, більш перспективним представляється проект "громадянське суспільство", який більш повною мірою відповідає логіці розвитку влади у загальному масштабі.

  Скачати повний текст

Здійснено історичну реконструкцію формування ідеї природного права у європейській філософській традиції. Розкрито взаємозв'язок змін в основних концептуальних засадах філософського знання та формуванні основних підходів щодо обгрунтування ідеї природного права. Виявлено та розкрито особливості типів філософсько-світоглядного обгрунтування ідеї природного права: натуралістично-космологічний, теологічний, раціоналістичний. Висвітлено основні напрями сучасних концепцій відродження ідеї природного права, проаналізовано тенденції щодо відродження класичного типу обгрунтування ідеї природного права. Розкрито особливості інтерпретації сутності природного права й основних його ціннісних складових у межах концепцій відродженого природного права.

  Скачати повний текст

Наведено комплексний теоретичний підхід, що дозволяє, аналізувати феномен імперії в декількох проекціях: глобальній площині (світ-системний аналіз), генеалогії (політична антропологія), інституціональної організації (структурно-функціональний аналіз), перспектив еволюції імперських типів (постструктуралістський та неомарксистський аналіз). Обгрунтовано нове визначення імперії як типу соціально-історичної організації систем універсального контролю, специфіка яких полягає в експансіоністських механізмах соціокультурної, військово-політичної й економічної інтеграції на підставі центр-периферійного підпорядкування різнорідних елементів. Запропоновано нову типологію імперій. Визначено, що головною функцією імперії є інтеграція соціокультурного розмаїття. Виокремлено інтеграційні форми та типи інтеграції головної функції імперії. Проведено "деконструювання" імперських типів і визначено напрямки еволюції імперій. Досліджено перспективи "відродження" імперських структур у XXI ст. Запропоновано варіанти майбутнього України в контексті глобалізаційних процесів.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано теоретичну концепцію розгляду соціально-правової парадигми інформаційного суспільства як одного з компонентів формування глобального інформаційного простору. Здійснено історико-філософський аналіз внеску правової думки у формування суспільного розвитку людства. Шляхом застосування праксеологічного підходу розглянуто соціально-правову детермінанту інформаційного суспільства, зокрема, її аксіологічний, гносеологічний, онтологічний та антропологічний аспекти. Доведено, що дана категорія є показником інформаційної цивілізації у розвинених країнах світу. Встановлено, що формування інформаційного суспільства за європейською, латиноамериканською та азіатською моделями є сучасною домінуючою тенденцією розвитку людства у глобальний інформаційний простір на базі інформаційно-комп'ютерних технологій, Інтернету. З'ясовано, що застосування у термінології інформаційного суспільства правових категорій дозволяє досягти більш повного розуміння сутнісних складових герменевтики глобального інформаційного суспільства. Виявлено, що за умов розвитку інформаційно-комп'ютерних технологій та інформаційного суспільства правове буття людей стає глобальною цінністю та нормою їх життя. Встановлено локальну будову глобального інформаційного суспільства.

  Скачати повний текст

Розкрито комунікативну природу взаємодій, що легітимують. Проведено вивчення комунікативної складової легітимацій у різних сферах соціальної дійсності. Показано, що позиціювання комунікативної структури як атрибутивної та стрижневої характеристики процесів легітимації дає змогу розширити і підсилити вивчення цього феномену в усіх його соціальних сферах. Відзначено наявність трансісторичних функцій комунікацій, що легітимують, інтегруючої та інтерпретуючої. Зауважено, що у будь-якому суспільстві, в усі історичні епохи, у різних соціальних сферах комунікації, що легітимують, реалізують ці базові функції (L-ситуація). Наведений паттерн L-ситуації реалізується в різних історичних модусах. Проведення диференціації L-ситуації дає змогу виявити її модуси - (L-конвенції), характерні для різних історичних етапів. Виявлено необхідні та достатні умови для здійснення легітимуючих ситуацій у різних історичних епохах. Вивчено L-конвенції сучасного типу.

  Скачати повний текст

З позицій синергетичного підходу проаналізовано організаційний потенціал держави як потенційну готовність і спроможність реалізувати себе в дискурсі саморозгортання соціального організму країни завдяки власним організаційним властивостям, що регулюється розподілом влади між державою та громадянським суспільством. Подано філософську характеристику головних параметрів явища: сутності, змісту та форми, а також на базі системи взаємозв'язків між державою та громадянським суспільством проаналізовано поведінку держави в структурі системи саморегуляції соціального цілого. Розподіл влади в просторі національних і транснаціональних структур подано як параметр управління саморозгортанням соціального світу. Проаналізовано критерії оцінки ефективності поведінки держави в системі саморегуляції цілого. Висвітлено перспективи розвитку організаційного потенціалу національних держав і наддержавних утворень у вимірі космополітичного принципу. Обгрунтовано потенціальні можливості розвитку української держави на шляху до Об'єднаної Європи та становлення інформаційної єдності сучасного світу.

  Скачати повний текст

Праналізовано феномен соціальної держави, визначено детермінанти її становлення та функціонування, розглянуто соціально-філософську концептуалізацію й історичні версії. Висвітлено базові теоретичні підходи щодо держави соціальної справедливості, розкрито практичне значення даного владного інституту в Європі й Україні. Досліджено проблематику комплексних прав особи, зокрема, соціальних. Проаналізовано потенціал адаптивності модерної соціальної держави до сучасних глобалізаційних викликів та її спроможність до модернізації. Реконструйовано зміст сучасного розуміння соціальної держави як важливого чинника демократії та свободи, висвітлено різні аспекти розвитку даного владного інституту у контексті його укоріненості в соціально-культурних традиціях, сумісності з вимірами справедливості й ефективності. Виявлено, що незважаючи на теорії щодо зменшення ролі держави на сучасному етапі її значення не лише не послаблюється, але стає ще більш вагомішим. Зроблено висновок про посилення впливу держави на правовий розвиток, інновацій, солідарності та встановлення соціальної справедливості. На підставі огляду теоретичних підходів становлення й еволюції соціальної держави визначено сутність і практичне значення даного інституту влади, в якому вдало поєднано виміри справедливості й ефективності, загального та приватного блага.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано, що дослідження феномену влади передбачає вивчення чотирьох основних сутнісних аспектів: підпорядковуючої сили, цільового та вольового аспектів, соціальної відповідальності. Установлено основну закономірність розвитку феномену влади - взаємозв'язок між суб'єктом і об'єктом влади. Виявлено основні суспільно-політичні фактори оптимізації розвитку владних відносин на етапі трансформації України. Запропоновано розглядати соціальну відповідальність як інтегруючий чинник оптимізації розвитку владних відносин на сучасному етапі розвитку українського суспільства та основну детермінанту оптимізації влади у контексті явища людської свідомості.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему органічної змістовної єдності соціальної філософії та правосвідомості. Її актуальність зумовлена тим, що виокремлення останньої з курсу філософії небезпечне, оскільки суть правосвідомості може бути зведена до її формування на базі емпіризму з його схильністю до суб'єктивізму та суб'єктивного ідеалізму. Обгрунтовано методологічно-світоглядний статус понять і категорій соціальної філософії, які трансформуються у правосуб'єктний спосіб суспільної життєдіяльності кожної людини, яка свідомо обирає для себе шлях самопізнання. Визначальні категорії філософії розглянуто у їх правовому вимірі. Наголошено на важливості підпорядкованості культури людини світоглядним домінантам соціально-філософського знання.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено соціально-історичному та філософсько-правовому дослідженню провідних принципів державно-правового регулювання - законності та справедливості. Вагомість даних принципів особливо зростає в складні часи перехідних періодів, коли йдеться про принципові зміни домінуючих у суспільстві відносин. Саме в такому періоді перебуває нині Україна, тому на сучасному етапі зростає роль державно-правового регулювання і управління, якість і ефективність яких визначає долю суспільства та держави. Розглянуто характерні риси та вимоги цих принципів, досліджено їх взаємозв'язок і взаємовплив на різних етапах механізму державно-правового регулювання та в різні періоди розвитку соціуму. Сформульовано та обгрунтовано принцип єдності справедливості та законності, що має бути оптимальним вихідним положенням, яке збалансовує та гармонізує соціальне та державно-правове регулювання.

  Скачати повний текст

Досліджено державність держави як такої, яка за повнотою реалізації ідеї повинна бути демократією, тому що тільки у цій формі наявне втілення її суті і вона є набільш життєздатним засобом для реалізації сутнісних сил людини. Феномен державної влади народу розкривається через сферу ідеальної реальності, складовою частиною якої вона є. Проаналізовано суть влади, визначено її межові засади, показано прояв демократичної форми влади як цілісності, диференційованої за частинами. Міру одержання свободи розглянуто як правову підставу демократії, яка формулююється у законі як такому, що співпадає з моральним началом людини. Успішність законодавчої творчості залежить від принципів організації державної влади народу та містить принципи деференціації державної влади та принципи реалізації свободи людини з метою забезпечення більш повної реалізації її сутнісних сил. Обгрунтовано, чому у демократичній державі здійснення принципів справедливого правосуддя можливе лише тоді, коли суд знаходиметься "по той бік" влади. Запропоновано критерій визначеності поняття "народ", розкрито структурну єдність державної влади народу за чотирма формами, а саме: контролю - безпосередньої влади народу, організації - законодавчої влади, керівництва - влади президента, управління - виконавчої влади. Устрій державної влади повною мірою відповідає ідеї демократичної державності за умови, коли він оформлюється як похідна від людини. Всі форми влади мають свою дійсність лише в цій єдності, а їх відмінності визначають суть ідеї державності демократичної держави.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні положення теоретичного вчення видатного правознавця срібного віку російської культури П.І.Новгородцева. Проаналізовано історико-філософське обгрунтування теорії природного права, досліджено генезис та історичні умови формування та розвитку наукової концепції ученого. Визначено сутність суспільного ідеалу як конструктивної утопії, пріоритетним принципом якої є вивчення творчої особистості. Запропоновано нову періодизацію та висвітлено значення наукової діяльності П.І.Новгородцева як засновника московської школи "відродженого природного права". Розглянуто роль суспільного ідеалу в соціально-правовому житті. Вперше у філософсько-правовому аспекті здійснено інтерпретацію теорії правової держави як критичного подолання утопій бездержавності та створення конструктивного суспільного ідеалу, зорієнтованого на абсолютні моральні цінності, який може втілюватися в конкретні юридичні форми. Встановлено відповідність світоглядних положень Конституції України досягненням світової та вітчизняної природно-правової теорії, втілених у концепції П.І.Новгородцева. Запропоновано нову інтерпретацію основних положень Конституції України про соціальну та правову державу.

  Скачати повний текст