Проведено комплексне дослідження теоретичних основ модернізації системи суспільного управління на засадах соціально-філософської комунікативної парадигми. Основну увагу акцентовано на проблемах управління розвитком європейських метрополій як складних соціально-економічних систем, особливості функціонування, структурна побудова та статус яких обумовлюють необхідність запровадження на їх рівні новітніх управлінських моделей. Запропоновано нове тлумачення поняття "управління" через призму інтерсуб'єктивності, визначено й обгрунтовано сутнісні ознаки комунікативної парадигми в суспільному управлінні. Розроблено практичні рекомендації щодо імплементації положень комунікативної парадигми у вітчизняну політико-адміністративну практику в напряму розвитку партнерської взаємодії між державою та територіями, містом і передмістям.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній філософії систематично представлено трансцендентально-прагматичну теорію соціальних наук. Показано, що інтерсуб'єктивно чинне знання про суспільство уможливлене віртуальною чи актуальною участю дослідника в мовній грі досліджуваного об'єкта, де в методичний спосіб (за допомогою комбінації методів розуміння та пояснення) виявлено та перевірено домагання значущості в прагненні досягнути віртуального чи актуального порозуміння з об'єктом дослідження. Доведено, що трансцендентально-прагматичне граничне обгрунтування можливе тільки завдяки розкриттю апріорі аргументації в феноменологічному дослідженні домагань значущості й їх етичного змісту, що дозволяє одержати стійкі до перегляду моральні норми та масштаби критики. Розкрито ряд невирішених проблем, залишених по собі класичними теоріями соціальних наук періоду формування методологічної свідомості цих дисциплін, а також необхідність застосування для їх вирішення мовно прагматичного підходу, який покладено в основу запропонованого обгрунтування знання про суспільство.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз явища соціального піклування в структурі життєдіяльності суспільства в трьох площинах: на рівні структури життєдіяльності суспільства, у просторі культури та функціонально-організаційному вимірі. Висвітлено специфіку соціального піклування, досліджено суперечливі властивості умов і чинників, детермінованих соціокультурним простором життя людей, які визначають конкретно-історичні форми та способи релізації соціального піклування. Зазначено, що об'єктом уваги соціального піклування є проблеми, пов'язані з порушенням принципу соціальної справедливості та дегуманізацією суспільної взаємодії, які детермінують його головну задачу соціального - гармонізацію суспільних відносин шляхом розробки та реалізації організаційно-економічних, науково-технічних, морально-правових засобів їх регулювання. Приділено увагу аналізу ролі людини, яку розглянуто як діючий суб'єкт (актор) в соціальній життєдіяльності. Зроблено висновок про те, що як явище соціальної взаємодії соціальне піклування - складне багатошарове утворення, якому притаманні характеристики, що, з одного боку, визначають його стійкість - відновлення соціальної справедливості, а з іншого - сприяють виникненню в ньому внутрішніх суперечностей.

  Скачати повний текст

На підставі виявлення діалогічної субстанціональності соціального проектування, філософської рефлексії провідних рівнів механізму даної діяльності, закономірного характеру її становлення та розвитку розкрито основні детермінанти оптимізації проектного осмислення шляхів і форм будівництва української держави. Увагу приділено пошуку шляхів налагодження паритетної соціально-проектної моделі відновлення взаємозв'язку суспільних потреб і державних інтересів за конкретно-історичних умов сучасної України.

  Скачати повний текст

Визначено науково-теоретичні основи соціально-філософського аналізу глобалізму, окреслено його основні атрибути та модуси. Розглянуто співвідношення глобалізму з глобалізацією й антиглобалізмом. Обгрунтовано висновок щодо того, що глобалізм є закономірністю розвитку соціального простору та щодо посилення його динаміки на сучасному етапі. Зазначено, що глобалізація як об'єктивний і неминучий процес для будь-якої з країн зумовлює орієнтацію й України на інтеграцію до міжнародної спільноти та включення в глобалізаційні процеси загальнопланетарного масштабу в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Проаналізовано вплив об'єктивних і суб'єктивних факторів на місце українського соціуму у світових координатах розвитку за умов поширення дії глобалізму як принципу організації соціального простору.

  Скачати повний текст

Проаналізовано явище дисфункціональності інститутів соціалізації, спотворення, а інколи й невиконання ними своїх функцій. Виявлено основні причини їх дисфункціональності, серед яких: несприятливість сімейно-побутового середовища, недосконалість системи освіти та виховання, проблема моральності у засобах масової інформації, практично необмежений доступ різних вікових груп населення до інформації, що суперечить моральним, правовим і соціальним нормам, у глобальній мережі Інтернет. На основі філософських, соціологічних, педагогічних і психологічних теоретичних джерел доведено, що наслідками дисфункціонування соціальних інститутів у сучасному українському суспільстві є порушення процесу соціалізації та виникнення девіантної поведінки молоді.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано, що головною помилкою під час розробки та реалізації утопічних конструктів було неврахування ефекту емерджентності. Прогнозовано, що внаслідок нездатності сучасних міжнародних інституцій на чолі з ООН координувати діяльність світової спільноти для відвернення глобальних загроз може утворитися загальнопланетарне наддержавне соціальне утворення. Проведено соціально-філософський аналіз, за яких умов це утворення може перетворитися на світову тоталітарну державу.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний соціально-філософський аналіз сучасної наукової картини світу сприйняття й осмислення її за сучасних умов глобалізації й інформаційної революції. Визначено зміст і сенс основного й опорного поняття "наукова картина світу" у філософській науці. Досліджено особливості та принципи формування наукової картини світу від часу виникнення до сьгодення. Узагальнено й уточнено складові сучасної картини світу. Проаналізовано процес становлення філософії науки й основні етапи її розвитку. Виявлено завершеність і методологічну доцільність образу, моделі, картини світу, здатних об'єктивно відображати дійсність і водночас ураховувати її людиномірно-ціннісну сутність.

  Скачати повний текст

Наведено історико-філософський та соціокультурний аналіз дискурсу орієнталізму. Орієнталізм - пізнавальна, культурно-смислова дискурсивна єдність, що в західноєвропейському культурому середовищі репрезентує комплекс знань, уявлень, кривотлумачень та стереотипів про різноманітні артефакти східних культур. У найвідомішій експлікації, автором якої є американський дослідник Е. Саїд, орієнталізм тлумачиться як владний дискурс, що специфічно відображає тип гуманітарного (канонічного) знання про Схід (Іншого). В дискурсі орієнталізму стимульовано й узагальнено характеристики незахідних цивілізацій, які як уявлення про Іншого експлікують у правилах щоденного слововжитку дію культурної сили європейського самопізнання. Головні зусилля критики, яка аналізує феномен орієнталізму, становлять спробу перегляду канону репрезентації Іншого в західній культурі.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз становлення уявлень про справедливість, виявлено закономірності і конкретно-історичні особливості цьго процесу. З'ясовано його зумовленість різноманітними детермінантами, а також визначено світоглядне та методологічне значення в різні історичні епохи. Виділено теоретико-праксеологічні основи оперування справедливістю, уточнено трансчасовий понятійний інваріант справедливості, його залежність від суспільної дійсності та зворотнього впливу на неї. Конкретизовано змістовні та функціонально-інструментальні критерії справедливості, з'ясовано, що уявлення про неї є конкретно-історичним. Уточнено теоретичні основи соціально-філософського оперування справедливістю. Доведено, що ідея справедливості завжди посідала істотне місце в світоглядній системі людства, а в періоди суспільних трансформацій набувала особливої гостроти, тому цілком об'єктивно аналізується за умов українського сьогодення.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему концептуалізації розуміння соціального пріоритету як рушійної сили складної нелінійної соціальної системи. Виявлено гносеологічні функції вивчення феномену соціальних пріоритетів. Створено несуперечливу методологію вивчення соціальних пріоритетів, що використовує потенціал феноменологічної та комунікативної філософії, структуралізму, постструктуралізму, варіантів системного аналізу й історичної соціології. Запропоновано просторову теоретичну модель вивчення соціальних пріоритетів. Розроблено додаткові аспекти бачення комунікативної теорії, орієнтовані на епістемологічний вимір. Визначено особливості переломлення західних соціальних пріоритетів в українській системі світосприйняття. Здійснено прогноз можливості використання теорії соціальних пріоритетів для соціально-політичного коригування.

  Скачати повний текст

Визначено зміст поняття соціальної взаємодії, проаналізовано її структуру та виявлено залежність соціального простору та феномену взаємодії. Концептуалізовано значення діалогу як організуючого механізму соціальної взаємодії. Проведено соціально-філософський аналіз постіндустріального суспільства на сучасному етапі розвитку. Розкрито діалогічну варіативність міжсуб'єктної взаємодії у різних сферах соціального буття сучасного суспільства. Проведено ретроспективний аналіз формування культурно-історичних особливостей соціальної взаємодії в Україні, розроблено рекомендації щодо оптимізації соціальної взаємодії за умов сучасної української дійсності. Розглянуто реалізацію інноваційної творчості особистості в сучасному постіндустріальному суспільстві.

  Скачати повний текст

Досліджено трансформації та перспективи розвитку культури дозвілля у добу глобалізації. Запропоновано методологічну стратегію дослідження культури дозвілля, розкрито її онтоантропологію та людинотворчий потенціал. Культуру дозвілля розглянуто у площині антропосоціогенезу. Показано, що вона є частиною цивілізаційного процесу та здійснює вагомий внесок у духовний розвиток людства через селекцію культурних форм самовипробування людини, її наявність є передумовою реалізації трансцедентної сутності людини. Встановлено, що культура дозвілля у добу глобалізації має розширену сферу впливу. Розкрито освітній потенціал культури дозвілля, її внутрішній зв'язок з культурою свободи.

  Скачати повний текст

Проведено культурологічний і філософсько-антропологічний аналіз креативності як феномену людського буття в культурі. Розкрито поняття ініціації креативності, яка постає як креативність співтворчого діалогу, процес сакральної комунікації, що відбувається у взаємодії майстра й учня. Проаналізовано етапи розгортання креативності в культурі, які означаються як реалізація, об'єктивізація, актуалізація, ініціація. На основі методологічного підходу метаантропології доведено, що специфіка креативності як феномену буття людини в культурі значною мірою зумовлена її світоглядом і трансформується залежно від того, який екзистенційний вимір світогляду (будений, особистісний, філософський) обирає особистість. Розглянуто креативність у життєвому світі чоловіка та жінки, виявлено гендерну специфіку творчої реалізації особистості в культурі.

  Скачати повний текст

Виявлено зв'язок феномену сакрального з конфігураціями культури. Осмислення сакрального під таким кутом зору дозволяє розуміти його не лише як явище суто релігійне, а як сутність, яка опосередковує стан соціуму. Доведено, що сакральне дозволяє характеризувати стан духовного, перетворювальні процеси в культурі й є чинником активної інкультурації й індокринації культури. Механізмами активного впливу сакрального на конфігурацію культури є слово, образ, символ та міф. Показано, що сакральне, духовне та культурне буття пов'язані між собою та поєднуються в особливій площині розгортання цінностей та смислів сакрального - сакросі. У руслі проблеми сакрального та сакросу в культурі уточнено понятійний апарат, окреслено методологію дослідження сакрального в культурі та розглянуто риси конфігурації сучасної української культури. Доведено думку про необхідність активної інкультурації й індокринації вітчизняної культури сакральним.

  Скачати повний текст

Доведено, що фундаментальною цінністю духовної сфери народного буття є людська та громадянська гідність. Встановлено, що потенційно й актуально наймогутніша консолідуюча функція в системі духовних цінностей належить гуманістичним цінностям права та правової держави, а ключовою цінністю філософії консолідації є "право людини". Проаналізовано роль і місце православ'я у системі духовних цінностей і в українському конфесійному плюралізмі. Обгрунтовано, що історично цінності православ'я найбільш гармонійні традиційній духовності більшості народу України. Встановлено, що механізмом посилення та зміцнення консолідуючої функції системи моральних цінностей у розвитку українського суспільства є культивування гуманоцентризму, толерантності, самобутніх культурних традицій та цінностей організованого суспільства, асиміляція перфекціоністської нормативно-етичної парадигми та рестриктивної концепції моралі, безпосередньо пов'язаних з християнством, етика якого найбільш адекватна досвіду істинної моралі.

  Скачати повний текст

Показано, що близькість Ф. Ніцше до некласичної філософії особливо яскраво простежується на прикладі його соціально-філософських поглядів, які втілилися у фактичному визнанні філософом принципу додатковості раціонального-ірраціонального. Цей принцип у свою чергу дозволяє більш продуктивно розглядати проблеми, що реально постають перед суспільством і не можуть бути вирішені за допомогою однобокого раціонального або ірраціонального підходу.

  Скачати повний текст

На базі інтегративної методології проведено цілісний соціально-філософський аналіз ідеї громадянського суспільства (ГС) та базових підстав її практичного здійснення. Обгрунтовано ідею, що трансформація суспільних відносин здійснюється у процесі зміни влади авторитету на авторитет влади. Розглянуто тенденцію генези сучасної держави - новий стан влади авторитету, яка забезпечується єдністю влади права та ГС, де вертикаль і горизонталь системи координат розвитку суспільства перебувають не в протиборстві, а у взаємозв'язку, взаємодії та взаємозумовленості. Досліджено підходи до здійснення ідеї ГС через базову основу та структуротвірні його елементи, якими є середній клас та інтелігенція. Набула подальшого розвитку концепція суверенної особистості як самоцінності ГС, становлення якого відбувається та тлі антропологічного кризи, що охопила всі рівні та смисли людського існування. Для виходу з кризи та досягнення громадянської злагоди запропоновано інноваційну концепцію гуманітарної освіти в сучасному суспільстві. Обгрунтовано необхідність введення гуманітарної експертизи проектів суспільного облаштування.

  Скачати повний текст

Досліджено статус української жінки на перехресті національної та православної картин світу. Вивчено вплив гендерних ідеалів православ'я на самоідентифікацію української жінки та семіотику сучасних гендерних ролей у культурі. Досліджено суспільну та творчу активність українських жінок Середньовіччя та Нового часу (благодійність, викладання, літературна творчість), яка відбувалася перш за все у межах православної культури, але яку за формами та результатами діяльності можна вважати протофеміністською.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальні соціально-філософські проблеми, пов'язані з жорстокістю сучасного суспільства, розривом поколінь, наростаючим відчуженням людини, небезпекою втрати гуманних загальнолюдських орієнтирів, вироблених століттями. Розглянуто основні підходи до феномена співчуття, наведено його базові характеристики як загальнолюдського соціального феномена. Висвітлено зародження співчуття, його історичний розвиток і значення для суспільства. Сформульовано оптимальну модель співчуття, що синтезує базові його елементи як загальнолюдського феномена. Досліджено парадигму соціального розвитку сучасного транзитивного суспільства, виявлено причини дегуманізації його ціннісно-нормативної системи. Сформульовано положення проекту гуманізації суспільства з використанням виробленої моделі співчуття як стабілізуючого чинника соціального розвитку.

  Скачати повний текст