Дисертацію присвячено дослідженню естетичного змісту математичного пізнання. Запропоновано концепцію естетико-епістемологічного сенсу математичного пізнання, в якій долається традиційний підхід, що пов'язаний з аналізом та застосуванням у практиці тільки зовнішньої, формальної математичної краси та емпіричної сторони естетичного у різноманітних проявах математичної творчості. Сутність концепції полягає у виявленні змістовно-естетичного у математиці, його особливих естетичних та епістемологічних функцій у пошуку та обгрунтуванні нових математичних знань.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена комплексному розгляду проблеми істини, умов і можливостей її пізнання, співвідношення знання та віри, розуму та одкровення в гносеології Григорія Сковороди. Визначаються передумови її позиціювання в діалогах українського мислителя, шляхи її вирішення, а також ідейні взаємозв'язки, що дозволяють включити творчість Г.Сковороди до загального русла історії української філософії і вивчати її у межах єдиного контексту розвитку європейської філософської традиції.

  Скачати повний текст

Проведено філософське дослідження проблеми міфологічного символізму в культуротворчому процесі. Виділено два основних типи міфологічного символізму: дорефлексивний і рефлексивний. Проаналізовані смислоутворююча і структуруюча функції міфологічного символізму з урахуванням специфіки різних його типів. Стверджується, що такий з точки зору позитивізму недолік міфологічного символізму, як багатомірність і суперечність, здатний обернутися перевагою в процесі смислоутворення. Переживаючи неодноразову інтерпретацію в соціокультурному контексті, міфологічний символізм виходить за межі даного соціокультурного порядку в акті трансцендування. Без цього є неможливою культуротворчість.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено з'ясуванню специфіки проблематики людського пізнання під кутом зору концепції філософського символізму. Розглянуто поняття "символ" та "символізація" на засадах базових положень діалектичної методології та комунікативно-діалогічного тлумачення соціокультурного універсуму. Визначено, що символ як філософсько-культурологічна категорія актуально релевантний для осягнення інтенційованості, механізмів форм людського пізнання; акцентовано увагу на динамічній природі символа (процесуальність символіки) у соціокультурному та спекулятивному пізнанні, обгрунтовано його суттєвий діалогізм, людиновимірність та орієнтованість на творче перетворення дійсності. З'ясовано продуктивність використання у гносеології та методології пізнання концептуальних моделей філософського символізму.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію лінгвістичного повороту як одного з головних факторів сучасного парадигмального зрушення в філософії в цілому та філософії науки зокрема. Запропоновано експлікацію сутності та головних характеристик лінгвістичного повороту, його епістемологічних і когнітивних наслідків. Проведено порівняльне дослідження принципових рис картезіанської парадигми філософування, а також системи трансформацій у філософії науки з лінгвістичним поворотом. Запропоновано нову стратегію дослідження аксіологічного рівня науки за сучасними результатами лінгвістичного аналізу.

  Скачати повний текст

Досліджено феміністську епістемологію як постнекласичний феномен. Простежено теоретичні витоки виникнення феміністської теорії знання (постпозитивізм, соціологію знання, постмодернізм). Визначено її методологічні засади. Проаналізовано головні напрямки - емпіризм, постмодернізм, соціальну епістемологію. Запропоновано визначення феміністської епістемології. Висвітлено її головні принципи та методи. Розглянуто феміністські підходи, що застосовуються у біології, антропології, соціології, освіті, етиці та теорії міжнародних відносин, окреслені як феміністська методологія в природничо-науковому і гуманітарному знанні.

  Скачати повний текст

Проведено принципово новий аналіз традиційних категорій гносеології - сутності та явища, змісту і форми, необхідності і випадковості, можливості та дійсності та ін., що грунтується на принципах цілісності, системності та припускає створення новітніх пізнавальних моделей, які можуть виступати засобом дослідження самоорганізації та саморозвитку. Розроблено загальну схему розгортання системного підходу, визначено її роль в обурунтуванні категорій гносеології.Досліджено проблему цілісності та специфіку співвідношення "ціле - частина" у сучасному світорозумінні. В контексті дослідження категорії гносеології набувають принципово нового значення та обурунтовують не тільки об'єктивні внутрішні та зовнішні зв'язки об'єкта, що пізнається, але й замасковані, невизначені зв'язки, які виникають без початкової необхідності і розгортаються в процесі розвитку об'єкта.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано феномен трансформації постпозитивізму. Досліджено сутність, закономірності та основні вектори модифікації постпозитивістської епістемологічної традиції в сучасних когнітологічних концепціях. Встановлено значний вплив постпозитивізму на розвиток новітніх тенденцій в філософії та методології пізнання.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження та порівняльний аналіз двох некласичних діалектичних методологій представників сучасної екзистенційно-антропологічної філософії - інтуїтивізму А.Бергсона і феноменології Е.Гуссерля. Переосмислено використання ірраціоналістичного методу, розробленого на початку ХХ ст. у сьогоднішньому історико-філософському просторі. Розглянуто методологію безпосереднього досвіду за допомогою якої проведено процесуальне дослідження людської свідомості, проаналізовано екзистенційні складники сучасного історико-філософського знання. Відзначено, що А.Бергсона, який запропонував концепцію інтуїтивно-безпосереднього пізнання та детально розробив поняття тривалості, та Е.Гуссерль - засновник вченням про феноменологічну ідеацію як таку, що дає знання одиничного та загального, можна розглядати як засновників методології сучасного розуміння пізнавального процесу, свідомості та буття, безпосереднього схоплювання реальності у всьому її неповторному індивідуальному змісті.

  Скачати повний текст

Проведено зіставлення некласичних і постнекласичних уявлень про відмінності розуміння Ф.Ніцше основ суб'єкта та включає полемічний контекст тлумачення децентрованості "я" у сучасній зарубіжній філософії. Доведено, що розуміння проблеми суб'єкта та розвитку "Я" у Ніцше базується на креативній кореляції метафізичних смислоутворень: дуальність аполлонічного і діонісичного начал, воля до влади і вічне повернення того ж самого. Реконструкцію космологічної концепції Ніцше здійснено на основі формулювань принципів онтологічної топології та онтологічної темпоральності.

  Скачати повний текст

Виявлено природу символу, його когнітивні можливості та механізм функціонування в комунікативно-пізнавальній сфері соціальних систем. Розглянуто поняття "символ", "символічний текст" з використанням положень діалектичної методології, комунікативного трактування соціокультурних процесів, досліджуваних у рамках синергетичного підходу. Визначено, що символ є засобом виявлення та пізнання навколишньої дійсності, дозволяє з'ясувати внутрішню сутність тієї системи, яку він представляє, є загальнокультурною категорією і має право бути включеним до групи базових концептів синергетичної парадигми. Встановлено можливість продуктивного використання символу під час формування управлінських впливів на соціальну систему.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні положення філософсько-методологічного та релігієзнавчого значення. Досліджено специфіку символічного світорозуміння, конкретизованого в знакових системах християнських храмів на підставі філософського аналізу ідейно-художньої програми Софії Київської. Висвітлено феномен "софійності" давньоруського християнського світогляду, що є архетипом української культури та формування ідеологеми "Святої Русі". Запропоновано інтерпретацію світських сюжетів баштових циклів Софії Київської та символічне розуміння їх двох'ярусності як відображення двох'ярусності християнської моделі світобудови.

  Скачати повний текст

Структуру "мова-комунікація" розглянуто як взаємозалежний і взаємоутворювальний зв'язок субстанції мови і комунікативного простору, що вирізняється як просторово-часова організація феномена інтерсуб'єктивності. До основи запропонованої концепції покладено філософські ідеї феномена інтерсуб'єктивності, просторових форм комунікації, субстанційності мови, трансформацій онтологічної категорії мови. Висвітлено фундаментальні проблеми філософії мови і комунікації, розроблено характеристики комунікативного простору в мовнофункціональних вимірах, здійснено описовий аналіз субстанції мови. Розглянуто суттєві характеристики субстації мови і комунікативного простору крізь призму мовно-філософської концепції істини. Дійсність абсолютної істини, що утримується в мові, виступає як можливість соціальної істини (консенсусу).

  Скачати повний текст

Досліджено явище символізму у філософській культурі України. Охарактеризовано різні підходи до проблеми символу в європейській філософській думці. Вивчено гносеологічну природу символу, його зміст, функції та особливості динаміки символу в процесі становлення та розвитку української філософської культури. Розкрито символіку міфологічного світогляду праукраїнців. Визначено місце, роль та значення символу в філософській культурі Києворуської доби та доби першого українського Відродження. Доведено, що основними символами, які відображають українську ментальність, є символи світла, софійності, Людини, слова, серця (душі). На підставі аналізу творів Г.С.Сковороди показано, як за допомогою символів філософ здійснює сходження від поняття до образу. Розкрито структуру символу в романтичній традиції на основі проведеного дослідження символічного світобачення романтиків: М.Гоголя, П.Юркевича, О.Потебні, П.Куліша.

  Скачати повний текст

Досліджено структурні та функціональні особливості феномену неявного особистісного знання, що розглядається як елемент цілісної неявної суб'єктивності людини. Виявлено своєрідність феномену на підставі зіставлення характеристик особистісного неявного знання з особливостями інших компонентів людської суб'єктивності. Доведено, що неявне знання знаходиться на межі свідомого та неусвідомленого. Визначено специфіку його участі у пізнавальній діяльності. Суттєва особливість досліджуваного феномену полягає у тому, що неявне особистісне знання функціонує у вигляді цілісного об'єднання - інтерпретативної схеми, яка формується відповідно до конкретного пізнавального завдання. Саме в такому вигляді неявне знання бере участь у здійсненні науково-пізнавального процесу. Обгрунтовано, що однією з головних функцій неявного знання є забезпечення взаємодії між свідомістю та неусвідомленням.

  Скачати повний текст

Розглянуто філософсько-естетичні засади концептуального аналізу специфіки архетипів у міфопоетичній творчості та міфологізованому мистецтві. Проаналізовано аналітичний, компаративний, генетичний, структурно-типологічний та функціонально-соціологічний методи дослідження індоєвропейської міфології та її відтворення у мистецтві. Доведено адекватність символічної інтерпретації міфології як засоба естетичної інтеграції трьох рівнів буття - особистісного, соціального та космічного. Обгрунтовано доцільність конвертування міфопоетичної опозиції світ людей - інший світ у психологічну опозицію свідомість - колективне позасвідоме та можливість естетичного вивчення архетипного образу Потойбічного Світу, створеного певним етносом, як автопортрету колективного позасвідомого даного народу у міфі, фольклорі, мистецтві. Розкрито міфологічне походження та естетичний зміст поняття архетипу. Розглянуто міфопоетичне уявлення про художню творчість як відтворення онтологічного архетипу-прецеденту. Досліджено характер реміфологізації сучасної художньої культури, шляхи її естетичного аналізу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано процес переходу від традиційних концепцій пізнання до його сучасного бачення, вперше зроблено спробу систематизувати основні риси цього процесу на різному рівні узагальнення. Запропоновано гіпотезу про новий тип взаємин факту та смислу, які мають складати комплементарну пару, - фактуально-смисловий континуум. Висловлено гіпотезу, що такий тип їх взаємин відповідає мультиуніверсальності буття як найбільш адекватний інструмент її пізнавального "освоєння". Переосмислення мети та ролі епістомології вимагає нових підходів у баченні пізнання як утворення фактуально-смислових зв'язків, а саме, вимагає переходу від планарної "теорії пізнання" (яка претендувала на здатність однозначно описати пізнання) до багатомірної "філософії пізнання". У контексті запропонованого підходу пізнання слід розглядати як неперервний динамічний процес, невід'ємний від емпіричної та раціональної діяльності, пов'язаної з розв'язанням проблем, з чергуванням спроб та помилок. Результатом цього процесу стає знання, яке утворює фактуально-смисловий континуум, який може бути розкрито залежно від набору проблем, які необхідно розв'язати. Перевагою такого підходу є можливість поєднання традиційних цінностей наукового пізнання (точність опису об'єкту та можливість його представлення через набір інваріантів) - стосовно виокремленого "світу" та розуміння обмеженості такого представлення, розуміння його контекстної та ситуаційної обумовленості, що дозволяє зберігати нерозривність традицій мислення, в той же час маючи значний потенціал для переосмислення реальності у новій ситуації.

  Скачати повний текст

Визначено, що міфологізм - це інструмент художньої організації матеріалу та засіб виразу певних національно-культурних моделей буття. Ідейними засадами створення неоміфологічного напрямку виступили слідуючи положення: "філософія життя", інтуїтивізм, психоаналіз, структуралізм, ритуалізм, функціоналізм. Розширено практику використання міфологічної тематики в літературі. Створено новаторську форму побудови сучасного літературного твору. Доведено, що звернення сучасних митців до психоаналізу та "глибинної" психології приводить до формування характерних рис психологізму, відсутніх в міфології. В процесі моделювання неоміфологічного твору досліджено феномен містицизму. Аргументовано, що "відродження" міфу в літературній творчості ХХ ст. сприяло формуванню нової посткласичної естетики.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні шляхи, теоретичні принципи та перспективи інтерпретації характерних рис міфологізації свідомості сучасною зарубіжною філософією. Розкрито особливості та характерні риси тотальної міфологізації як однієї з форм суспільного буття, причини та способи функціонування міфологічних структур у тоталітарному суспільстві, їх вплив на соціально-психологічний рівень суспільної свідомості. Міфологічне мислення визначено як один зі способів освоєння сучасною людиною явищ навколишнього світу, бо міфологізація як суспільне явище виступає невід'ємною частиною життєдіяльності сучасного суспільства. Доведено реальну можливість штучного створення та поширення міфологічних структур у сучасному суспільстві, а також можливість впровадження таких структур у масову свідомість.

  Скачати повний текст