Досліджено функціональну роль тромбоспорин-1 (TSP-1)-залежної активації трансформувального фактора росту beta1 (TGFbeta1) у дезорганізації позаклітинного матриксу внаслідок гіперглікемії. Наведені дані є принципово важливими для визначення механізмів розвитку діабетичних ускладнень та доводять значущість підвищення експресії TGFbeta1 у мезангіальних і ендотеліальних клітинах у разі збільшення концентрації глюкози. Показано, що активація TGFbeta1 внаслідок дії TSP-1 є головним фактором надлишкової акумуляції компонентів мезангіального матриксу за умов підвищення рівня глюкози. Для ендотеліальних клітин виявлено, що TGFbeta1 також є медіатором змін стану позаклітинного матриксу, індукованих підвищеною концентрацією глюкози, але TSP-1 не зумовлює активацію TGFbeta1. З'ясовано, що D-димер фібрину спричиняє дезорганізацію ендотеліального матриксу, що частково залежить від TSP-1-залежної активації TGFbeta1. Зміни стану позаклітинного матриксу дермальних фібробластів, які відбуваються під впливом підвищеного рівня глюкози, не залежать від активації шляху TSP-1 - TGFbeta1. Збільшення експресії рецепторів тип-1 до ангіотензину II і наступне збільшення експресії фактора росту сполучної тканини опосередковують стимуляцію синтезу фібронектину внаслідок дії підвищеної концентрації глюкози на дермальні фібробласти.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано новий підхід щодо вибору методу хірургічного лікування атеросклеротичних оклюзій стегново-підколінно-гомілкового сегменту у хворих на цукровий діабет (ЦД). Вперше у порівняльному аспекті визначено особливості порушення кровообігу нижніх кінцівок у даної категорії пацієнтів. У 23,1 % хворих на ЦД з оклюзійними ураженнями стегново-підколінно-гомілкового сегменту виявлено невідповідність між об'єктивними показниками периферичного кровотоку та клінічними проявами хронічної ішемії нижніх кінцівок. Зафіксовано зниження функціонального резерву периферичного русла кінцівки у 26,9 % хворих на ЦД з оклюзійними ураженнями стегново-підколінно-гомілкового сегменту. На підставі ангіографічного дослідження виділено три типи "шляхів відтоку" у разі стегново-підколінних оклюзій у хворих на ЦД. Вперше доведено необхідність інструментальної об'єктивізації й оцінювання структурно-функціональних порушень регіонарної гемодинаміки у пацієнтів з даною патологією. Науково обгрунтовано показання щодо застосування різних методів хірургічного лікування залежно від рівня атеросклеротичного ураження артерій, стану колатеральної системи та характеру гемодинамічних порушень периферичного кровообігу у хворих на ЦД, розроблено й апробовано новий метод відеоскопічної поперекової симпатектомії.

  Скачати повний текст

Досліджено клінічний ефект і механізм дії електромагнітного випромінювання надвисокої частоти (ЕМВ НВЧ) міліметрового діапазону нетеплової природи шляхом впливу на біологічно активні точки у хворих на цукровий діабет і його ускладнення. ЕМВ НВЧ нормалізує фізико-хімічні властивості мембран еритроцитів, коагулювальну активність крові, знижує глікозилювання білків крові, у тому числі й інсулінів, покращує структурну впорядкованість поліпептидного ланцюга мембран еритроцитів, кінетичні властивості клітинних ядер букального епітелію, блокує ранні продукти глікозилювання. Запропоновано запровадження даного виду терапії в комплексне лікування хворих на цукровий діабет.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у щитовидній залозі відбувається уповільнення швидкості кровоплину та підвищення опору судинної стінки у всіх вікових груп незалежно від статі. Зазначені зміни відбуваються на тлі збіднення забезпечення організму йодом, за усунення йодної недостатності прискорюється кровообіг, знижується судинний опір. Встановлено, що показники швидкості кровоплину, індексу опору судин щитовидної щалози можуть бути використані для оцінки адекватності лікування нетоксичного зоба препаратами йоду.

  Скачати повний текст

На підставі результатів порівняльного вивчення особливостей клінічного перебігу, гомеостатичних і морфометричних уражень у пацієнтів похилого та старечого віку (512-ти хворих), що страждають на цукровий діабет (ЦД), з гнійно-некротичними ураженнями тканин нижніх кінцівок у порівнянні з пацієнтами молодого та середнього віку за зазначених хвороб визначено принципи надання допомоги цим хворих. Обгрунтовано можливість більш широкого використання органозберігаючих операцій на стопі, проведення корекції рівня глікемії таблетованими препаратами за її рівня до 11 ммоль/л і відсутності вологого некрозу й ознак гнійної інтоксикації. Сформульовано патогенез синдрому "застиглої рани" стопи діабетика як однієї з основних причин несприятливих наслідків лікування та розвитку септичних ускладнень і з його врахуванням визначено принипи лікування, а саме: раннє аутопластичне закриття ранового дефекту, використання регіонарного тромболізису на базі герудо- та фібринолітичної терапії; проведення тривалої пролонгованої внутрішньоартеріальної антибактеріальної терапії. Застосування запропонованих підходів дозволило знизити летальність у 3,3 раза, а інвалідність - у 2,5 раза.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження функціонального стану системи гіпофіз-яєчники та тиреоїдного гомеостазу, а також структурних особливостей щитовидної залози (ЩЗ), молочних залоз (МЗ) і внутрішніх статевих органів за даними інструментальних методів дослідження у жінок репродуктивного віку з гіпотиреозом. Встановлено наявність корелятивних зв'язків між окремими показниками функціонального стану ЩЗ і репродуктивної системи й уточнено механізми розвитку поєднаної дисгормональної патології матки та МЗ на фоні гіпотиреозу. Обгрунтовано необхідність моніторингу жінок репродуктивного віку з гіпотиреозом і розроблено його схему. Доведено ефективність даної системи моніторингу для раннього виявлення, своєчасної корекції та динамічного спостереження.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання розробки та апробації способу імуномодулюючої терапії хронічного пародонтиту на основі вивчення його етіологічних та патогенетичних особливостей під час інсулінової недостатності. Проаналізовано роль анаеробних бактерій як етіологічних агентів захворювання, їх здатність руйнувати комплемент, лізоцим та імуноглобуліни. Відзначено, що включення в терапію хронічного пародонтиту під час інсулінової недостатності лісобакту та амізону позитивно впливає на імунні, метаболічні та клінічні показники.

  Скачати повний текст

Доведено обтяжувальний вплив аутоімунного тиреоїдиту (АТ) на перебіг клімактеричного синдрому, стан вегетативної нервової системи (ВНС), структурно-функціональний стан кісткової тканини у жінок з хірургічною та природною менопаузою. Установлено вплив АТ на імунологічну реактивність жінки менопаузального віку, не враховуючи типу менопаузи. Доведено взаємозв'язок рівня антимікросомальних антитіл з вмістом прогестерону. Доведено, що жінки клімактеричного віку, які страждають на АТ, особливо на тлі хірургічної менопаузи, становлять групу ризику тяжкого та тривалого перебігу клімактеричного синдрому, розвитку метаболічних порушень (остеопорозу, серцево-судинних захворювань) вже у ранньому постменопаузальному періоді, що поглиблюються зі зростанням його тривалості. Запропоновано новий підхід до діагностики, профілактики та лікування менопаузальних порушень у жінок з АТ. Доведено доцільність застосування естроген-гестагенної терапії у жінок з клімактеричним синдромом на тлі АТ для редукції симптоматики клімактеричного синдрому, гармонізації ВНС, гормонального гомеостазу, профілактики порушень кісткової тканини, стабілізації аутоімунного процесу в щитовидній залозі, особливо у жінок з хірургічною менопаузою. Запропоновано лікувальні комплекси з використанням патогенетично-обгрунтованих препаратів замісної гормональної терапії та засобів негормональної дії (вегетостабілізувальна терапія та препарати кальцію), які забезпечують зниження частоти та ступеня вираженості ранніх і пізніх постменопаузальних порушень, сприяють профілактиці постменопаузального остеопорозу й аутоімунної тиреоїдної патології.

  Скачати повний текст

Розглянуто вплив різних рекомбінантних молекул, у складі яких присутній ген інсуліну людини, на зміну рівня глюкози у різних біологічних системах, а саме - у культурі клітин ссавців із штучно викликаним діабетом. За результатами проведених досліджень сконструйовано рекомбінантні молекули, які містять ген інсуліну людини та різні регуляторні послідовності - промотори, енхансери, сайти, що сприяють тривалому існуванню вектора у клітинах тощо. Визначено вплив різних молекулярних конструкцій на рівень глюкози у культурі та на рівні організму діабетичних мишей. Доведено: регуляторні послідовності геному вірусу гепатиту В здатні посилювати ефект за умов введення у модельні об'єкти гена інсуліну людини, що виражено у більш значному зниженні рівня глюкози та у зростанні тривалості даного ефекту.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З використанням 22-х лектинів різної вуглеводної специфічності досліджено перебудову глікополімерів нирки щура в динаміці постнатального морфогензу й у процесі розвитку стрептозотоцин-індукованої діабетичної нефропатії. Встановлено, що постнатальний морфогенез нирки супроводжується накопиченням і генералізацією манозо-, фукозо- та сіалогліканів у поєднанні з редукцією вуглеводних детермінант D-галактози (DGa)l та N-ацетил-D-галактозамін (DGalNAc), зростанням гетерогенності окремих ниркових структур. Показано, що селективними маркерами ниркових тілець починаючи від 20-ї доби виявилися лектини WGA, RCA, MPFA та LPFA; дефінітивних ознак у зв'язуванні лектинів нирка щура набуває до 60-ї постнатальної доби. Розвиток діабетичної нефропатії супроводжується накопиченням глікополімерів з кінцевими залишками DGal і DGalNAc у поєднанні з редукцією манозо-, фукозо- та сіалогліканів, посиленим контуруванням щіточкової облямівки никових трубочок. Доведено, що одержані дані поглиблюють існуючі уявлення про гістохімічні прояви постнатального морфогенезу нирки та розвитку діабетичної нефропатії. Висвітлено перспективи застосування у гістохімії глікополімерів 5-ти нових лектинів, очищених з грибів-базидіоміцетів.

  Скачати повний текст

Досліждено зміни системного вмісту прозапальних цитокінів у периферичній крові осіб групи ризику щодо цукрового діабету (ЦД) I типу, хворих на ЦД I та II типів на ранніх етапах формування хвороби. Установлено підвищення вмісту ІЛ-12 і Тх1 клітин на всіх етапах розвитку ЦД I типу, що може бути причиною переважаючого розвитку клітинних імунних реакцій імунітету за ЦД I. Знайдено взаємозв'язки між цитокінами та метаболічними показниками у разі ЦД II типу, що дозволяє зробити висновок стосовно прямої участі прозапальних цитокінів у формуванні даного типу діабету.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив хронічної свинцевої інтоксикації та фармокологічних коригувальних засобів на морфофункціональний стан надниркових залоз. За допомогою комплексного морфологічного дослідження встановлено, що накопичення сполук свинцю в організмі викликає дистрофічні та деструктивні зміни паренхіматозних клітин надниркових залоз, а також репаративні процеси, ступінь прояву яких залежить від терміну надходження сполук свинцю. На підставі одержаних даних виявлено кількісні показники, що характеризують ушкодження й відповідні адаптаційні реакції та забезпечують фазність реагування надниркових залоз. Встановлено, що введення альфа-токоферолу значно зменшує деструктивні зміни за дії ацетату свинцю, але найбільший протекторний вплив на структуру надниркових залоз забезпечує ербісол.

  Скачати повний текст

Уперше виявлено особливості захворюваності на цукровий діабет (ЦД) у хворих II типу на фоні стабілізації питомої ваги з гострим пієлонефритом (ГП) та визначено фактори ризику розвитку ГП у взаємозв'язку з віком хворих, тривалістю ЦД та його типами. У зазначених хворих установлено залежність між стадіями ГП і показниками гемоглобіну, швидкості осідання еритроцитів, кількості незрілих форм нейрофільного ряду лейкоцитів у крові та максимальною товщиною паренхими нирки. Науково обгрунтовано принципи розмежування стадій ГП у хворих на ЦД, головним елементом яких є інтегральний коефіцієнт, величина якого являє собою критерій у виборі методу лікування (хірургічного або консервативного), його тривалості та об'єму.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено особливості порушення уродинаміки нижніх сечових шляхів за цукрового діабету II типу та його ускладнення - діабетичної полінейропатії. Встановлено причини виникнення даних порушень й обгрунтовано шляхи оптимізації алгоритму діагностики автономної нейропатії сечового міхура. Виявлено відмінні ознаки цистопатії за клінічних форм діабетичної полінейропатії у вигляді посилення симптомів випорожнення, гіпотонії та гіпосенсорності детрузора, порушення його біоелектричної активності. З'ясовано, що функціональні розлади уродинаміки за цукрового діабету II типу розвиваються за умов морфологічних змін судин і нервів стінки сечового міхура, а також дегенерації м'язових волокон детрузора та сфінктерів, що проявляються різким зниженням показників швидкості проведення збудження та амплітудних характеристик електроімпульса. Визначено роль підвищеного рівня сечової кислоти крові як попереджуючого й агресивного фактора перебігу цукрового діабету II типу. Виявлено фактори ризику наявності доклінічної діабетичної полінейропатії та розроблено алгоритм діагностики автономної нейропатії сечового міхура за цукрового діабету 2-го типу.

  Скачати повний текст

На підставі даних кольорової дуплексної сонографії встановлено особливості атеросклеротичного ураження сонних артерій у хворих з інфарктом мозку (ІМ) та супутнім цукровим діабетом (ЦД): частішу двобічну локалізацію атеросклеротичних бляшок, які викликають стенози, менші 70 %; високу частоту бляшок зі стенозами 50 - 85 % просвіту судин, які є "рухомими" та найбільш уразливими для гідродинамічних дій пульсової хвилі; атеросклеротичні бляшки з нерівною люмінальною поверхнею. Доведено, що збільшення частоти повторних ІМ серед хворих на ЦД пов'язано з більш високою частотою двобічного атеросклеротичного ураження сонних артерій у вигляді бляшок. Охарактеризовано артеріальну гіпертензію, як найбільш важливий чинник ризику розвитку ІМ. Визначено особливості клінічної картини цієї хвороби в гострому періоді захворювання. Результати дослідження дають змогу виявляти ланки патогенезу ІМ, які є визначальними у разі вибору тактики лікування ІМ у хворих на ЦД, а також виділити хворих з підвищеним ризиком виникнення повторного ІМ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З метою підвищення ефективності лікування хронічної серцевої недостатності (ХСН) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) в поєднанні з цукровим діабетом II типу запропоновано використання комплексної терапії з триметазидином і ловастатином з урахуванням особливостей ремоделювання, функціонального стану та вегетативної регуляції серця. Встановлено, що у хворих на ІХС в поєднанні з цукровим діабетом II типу ХСН I та II-А стадії II - III функціонального класів (ФК) формується за умов збереженої систолічної функції зі значною гіпертрофією лівого шлуночка, збільшення міокардіального стресу з порушенням діастолічної функції, переважно за гіпертрофічним типом, значного зниження загальної варіабельності серцевого ритму, підвищення тону симпатичної та парасимпатичної нервової системи, напруги регуляторних систем і зниження спектральних показників. Виявлено, що застосування еналаприлу та небівололу сприяє зменшенню ФК ХСН і проявів діастолічної дисфункції, виникненню антиангінального, антиаритмічного ефектів, покращанню структурно-функціональних показників, що зменшує дезадаптивне та інтерстиціальне ремоделювання лівого шлуночка. З'ясовано, що терапія еналаприлом, небівололом і триметазидином має достовірно кращий антиангінальний, антиаритмічний ефекти, покращує внутрішньосерцеву гемодинаміку та діастолічну функцію. Показано, що застосування еналаприлу, небівололу та ловастатину має достовірно кращий антиангінальний, гіполіпідемічний ефекти та зменшує прояви діастолічної дисфункції.

  Скачати повний текст

Встановлено, що внаслідок дії толуолу в надниркових залозах щурів виникають морфологічні зміни, які спостерігаються на всіх рівнях її структурної організації. Виразність цих змін залежить від терміну спостереження. Під час аналізу характеру дії тіотриазоліну та настойки ехінацеї пурпурної на стан надниркових залоз після завершення дії толуолу встановлено, що зазначені препарати здатні коригувати негативні зміни, викликані толуолом. Більш вираженою та тривалою позитивною дією у порівнянні з настойкою ехінацеї пурпурної мав тіотриазолін.

  Скачати повний текст