Систематизовано погляди щодо визначальних факторів виникнення та патогенетичних механізмів артеріальної гіпертензії на тлі нефропатій неімунного генезу - первинного та вторинного хронічного пієлонефриту та діабетичної нефропатії. Подано детальну характеристику добових профілів артеріального тиску та клінічного перебігу гіпертензивного синдрому в хворих на нефропатії неімунного генезу. Досліджено стан центральної та регіонарної (ниркової та церебральної) гемодинаміки та зміни структурно-функціональних властивостей міокарда лівого шлуночка. Встановлено взаємозв'язки контрольованих ниркою гомеостатичних показників з параметрами центральної та регіонарної гемодинаміки. Виділено діагностичні, диференційні критерії та прогностичні детермінанти гіпертензивного синдрому. Встановлено значний антигіпертензивний і органопротекторний ефект тривалого застосування еналаприлу малеату, подано режими його дозування залежно від важкості артеріальної гіпертензії.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми підвищення ефективності лікування чоловіків середнього та похилого віку, хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) у поєднанні з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ), до та після видалення гіперплазованих тканин простати. Встановлено наявність прямого зв'язку між перебігом АГ і виразністю проявів ДГПЗ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження ролі ендотеліальної дисфункції (ЕДФ) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) та хронічні хвороби нирок (ХХН). Виявлено зниження рівня NO, найбільш виражене у хворих на ГХ, а підвищення ендотеліну-1 (ЕТ-1) більш суттєве у разі ХХН. Визначено, що зміни вазорегулювальних факторів ендотелію тісно асоціюються зі змінами добового профілю артеріального тиску. Установлено, що розвиток ЕДФ впливає певним чином на ступінь і вираженість гіпертрофії лівого шлуночка, супроводжується суттєвими змінами ендотелію судин нирок і проявляється збільшенням вираженості мікроальбумінурії.

  Скачати повний текст

Досліджено варіабельність артеріального тиску (АТ) й обгрунтовано його взаємозв'язок з ремоделюванням лівого шлуночка, запропоновано засоби фармакологічної корекції даних порушень у хворих на гіпертонічну хворобу. Встановлено, що у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії та нормальною варіабельністю зв'язок з рівнем підвищення АТ відсутній, а за підвищення варіабельності до граничного рівня АТ зростає вночі та у ранковий період. Виявлено, що зростання індексу маси міокарда лівого шлуночка найбільш виразне за граничної варіабельності АТ. Встановлено особливе значення у процесі ремоделювання рівня АТ, часу та площини його підвищення, особливо у ранній ранковий час. Визначено високу кореляційну залежність між індексом маси міокарда та швидкістю раннього підйому систолічного АТ у пацієнтів з концентричним ремоделюванням, індексом маси міокарда лівого шлуночка та швидкістю вранішнього підйому діастолічного АТ за ексцентричної гіпертрофії лівого шлуночка. Встановлено, що у хворих на артеріальну гіпертензію II стадії з нормальною варіабельністю АТ переважає концентричне ремоделювання, у пацієнтів з граничною варіабельністю - концентрична гіпертрофія лівого шлуночка. У випадку високої варіабельності виявлено переважно ексцентричний і концентричний тип гіпертрофії. Доведено ефективність застосування кандесартана, що сприяє адекватному зниженню варіабельності АТ та зменшенню гіпертрофії лівого шлуночка.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у хворих, які перенесли Q-інфаркт міокарда, з артеріальною гіпертензією виникає вегетативна дисфункція, яка характеризується вираженою стресорною напругою вегетативної регуляції з превалюванням тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи та значним зниженням парасимпатичної активності. Доведено, що ступінь вегетативної дисфункції вище у ранній період захворювання та тісно корелює з локалізацією Q-інфаркту міокарда та величиною фракції викиду лівого шлуночка. Встановлено, що незважаючи на те, що обробка 5-ти-хвилинних ділянок електрокардіограми (ЕКГ) виявляє тіж самі тенденції, що й аналіз 24-х-годинного запису, ці дані не можна поєднувати в межах однієї групи, а у разі порівняння результатів, одержаних під час обробки різних за тривалістю ділянок ЕКГ, необхідно враховувати їх залежність від часу доби, коли було проведено дослідження. Обгрунтовано доцільність використання аналізу варіабельності ритму серця у хворих, які перенесли Q-інфаркт міокарда з артеріальною гіпертензією з метою оцінки ефективності проведеної медикаментозної терапії та її можливої корекції.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості вегетативної регуляції артеріального тиску (АТ) і функціонального стану серцево-судинної системи у чоловіків молодого віку з нормальним, високим нормальним АТ та артеріальною гіпертензією (АГ) I ступеня з різними типами структурної перебудови лівого шлуночка (ЛШ) для вибору диференційованого підходу щодо профілактики прогресування АГ і ураження органів-мішеней. Встановлено залежність структурних змін ЛШ від типу вегетативиної регуляції АТ у чоловіків молодого віку з АГ. Показано позитивний вплив диференційованого застосування вегетокорегуючої терапії <$Ebeta>-блокатором бісопролола фумарат (Конкор) один раз на добу та комбінованої терапії - поєднаного використання даного препарату з гальванізацією комірцевої ділянки за Щербаком з урахуванням стану вегетативної регуляції АТ. Встановлено, що рівень сумарних катехоламінів в еритроцитах може бути додатковим маркером оцінки ефективності вегетокорегуючої терапії.

  Скачати повний текст

З застосуванням етапного та комплексного підходів проаналізовано вікові особливості стану мозкової, системної та інтракардіальної гемодинаміки у практично здорових людей, у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) та пацієнтів, які перенесли ішемічний інсульт на фоні АГ. Вивчено та розширено уявлення про механізми розвитку цереброваскулярних розладів на фоні АГ за даними ультразвукової допплерографії та ехокардіографії. Виявлено, що у хворих, які перенесли ішемічний інсульт на фоні АГ зміни церебральної гемодинаміки, шляхи компенсаторно-колатерального кровообігу визначаються віком і локалізацією вогнища ішемії. Встановлено вікові особливості структури кореляційних зв'язків між показниками церебральної та системної, інтракардіальної гемодинаміки у хворих на ішемічний інсульт на фоні АГ, які залежать від локалізації вогнища ішемії. Показано необхідність комплексного обстеження хворих з цереброваскулярною патологією на фоні АГ з метою оптимізації лікування та профілактики інсульту.

  Скачати повний текст

Вперше на емпіричному та теоретичному рівнях розглянуто проблему внутрішньоособистісних конфліктів у хворих на артеріальну гіпертензію. Запропновано нову як для вітчизняної, так і для зарубіжної науки дослідницьку схему у вивченні даного явища, яка, поряд з традиційними групами стресогенних факторів, враховує специфіку емоційних проявів внутрішньоособистісних конфліктів та психологічних комплексів, що зумовлюють вразливість хворого до дії загальних стресогенних чинників та визначають його психологічну схильність до артеріальної есенціальної гіпертензії. Створено й апробовано методики, спрямовані на вивчення внутрішньоособистісних конфліктів. Розроблено програму психологічної допомоги хворим на гіпертензію.

  Скачати повний текст

Показано, що підвищення рівня активної форми ТФР-beta1 у пацієнтів, які страждають на артеріальну гіпертензію (АГ), асоціюється з більшою виразністю гіпертрофії міокарду, діастолічної дисфункції лівого шлуночку (ЛШ) та серцевої недостатності (СН). Виявлено, що підвищена активність ТФР-beta1 у хворих на АГ з наявністю ремоделювання серця супроводжується додатковим зростанням рівнів інтерлейкін (ІЛ)-1beta ІЛ-4 і ФНП-alpha. Продемонстровано ефективність включення ліпофлавону в комплекс лікування пацієнтів, які страждають на АГ з хронічною СН, у вигляді покращання діастолічної функції серця та зменшення проявів СН.

  Скачати повний текст

Одержано дані щодо розподілу частот генотипів генів рецепторів АТІР (поліморфний маркер А1166С) у хворих на гіпертонічну дисциркуляторну енцефалопатію (ГДЕ) - жителів Полтавщини. Доведено взаємозв'язок генотипів рецепторів АТІР з сімейним анамнезом щодо інсульту та АГ, факторами ризику розвитку ГДЕ (гіперліпідемія, ожиріння, паління). Уточнено вплив поліморфізму генів рецепторів АТІР на клінічний перебіг ГДЕ. Встановлено залежність клінічного ефекту кандесартану в комплексній терапії хворих на ГДЕ II стадії від структури гена рецептора АТІР. На підставі аналізу даних епідеміологічного обстеження, вивченого взаємозв'язку між генотипами генів рецепторів АТІР та розвитком і перебігом ГДЕ, запропоновано визначення у пацієнтів наявності поліморфних варіантів А1166С гена рецептора АТІР з метою прогнозування розвитку АГ та ГДЕ, формування групи ризику для профілактики виникнення ускладнень і вибору гіпотензивної терапії.

  Скачати повний текст

Досліджено клініко-інстументальні особливості перебігу постінфарктного кардіосклерозу в хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) з передінфарктною прогресуючою та ранньою постінфарктною стенокардією в анамнезі, предикторів несприятливого прогнозу в даної категорії хворих.

  Скачати повний текст

Запропоновано вирішення актуального наукового завдання кардіології - оптимізація діагностики ремоделювання та геометрії скорочення лівих відділів серця, діастолічного наповнення лівого шлуночка (ЛШ) за показниками індексів сферичності ЛШ, структурно-функціональної перебудови лівого передсердя (ЛП) та кровотоку в легеневих венах (КЛВ) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) та за поєднання її з ішемічною хворобою серця (ІХС) з урахуванням наявності нормальної геометрії або концентричної гіпертрофії ЛШ. Встановлено, що у пацієнтів з ГХ та супутньою ІХС наявність концентричної ЛШ супроводжується сферизацією ЛШ в діастолу, порушенням його еліптичної форми в систолу та меншою фракцією викиду (ФВ) ЛШ, асоціюється із збільшенням ЛП, зниженням його скорочення та внеску в наповнення ЛШ за меншими величинами показників роботи ЛП, ФВ, фракції об'єму наповнення ЛШ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження патофізіології метаболізму магнію при есенціальній гіпертензії (ЕГ), для якої є характерне зниження дієтичного споживання, кишкової абсорбції магнію, магнійуретичної фукнції нирок і внутрішньоеритроцитарної концентрації, порушення кісткового транспорту магнію з переваженням резорбції, зниження толерантності до магнієвих навантажень, порушення гормональної регуляції з підвищенням продукції паратгормона, кальцитоніна і зниженням утворення 1,25-дігідроксіхолекальциферола, зниження чутливості органів-мішеней до впливу гормонів. Запропоновано метод адекватної оцінки стану метаболізму магнію, придатний для використання в клініці. Встановлено патогенетичне значення порушень метаболізму магнію в патогенезі ЕГ. Доведено доцільність дослідження метаболізму магнію для оптимізації вибору найбільш ефективних препаратів для лікування ЕГ. Запропоновано, обгрунтовано теоретично та апробовано метод зниження реактивності серцево-судинної системи до вазопресорних впливів і підвищення ефективності лікування хворих ЕГ антигіпертензивними фармакопрепаратами, заснований на корекції порушень метаболізму магнію шляхом його додаткового прийому. У роботі розвивається новий напрямок у профілактиці ЕГ, заснований на концепції патогенетичної ролі порушень метаболізму магнію в розвитку ЕГ.

  Скачати повний текст

Досліджено зміни балансу перикисного окиснення ліпідів, антиоксидантного захисту та ліпідного обміну у хворих з хронічною нирковою недостатністю (ХНН) I-II ступеня та розроблено метод їх комплексної медикаментозної корекції. Виявлено, що на ранніх ступенях ХНН має місце висока частота порушень показників перикисного окиснення ліпідів, антиоксидантного захисту та складу жирних кислот крові, які мають відмінності залежно від етіології та ступеня ХНН. Проаналізовано динаміку відновлення балансу перикисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту залежно від методів терапії у хворих з ХНН на ранніх ступенях. Виявлено, що включення поєднаного застосування кверцетину й еритропоетину у комплексну терапію підвищує ефективність лікування хворих з ХНН I-II ступеня за рахунок нормалізації рівня вільнорадикальних процесів, антиоксидантної стійкості крові та покращання клінічних показників.

  Скачати повний текст

Обстежено 203 хворих, у 162 (79,8 %) хворих діагностовано хронічну серцеву недостатність I - III функціонального класу. Показано, що з прогресуванням серцевої недостатності відбувається збільшення частоти та поглиблення дисфункції ендотелію, збільшення товщини інтимо-медіального прошарку артерій. Встановлено, що ендотеліальна дисфункція асоціюється з індексом маси міокарда лівого шлуночка (ММЛШ), розміром міокардіального стресу, зміною відношення кінцевий діастолічний об'єм/ММЛШ, з показниками систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка та пов'язана з порушенням процесів ліпопероксидації. У хворих з вираженою ендотеліальною дисфункцією відмічено активацію симпатичного відділу ВНС. Показано переваги впливу поєднаного прийому еналаприлу та карведілолу на досліджувані показники.

  Скачати повний текст

Розроблено критерії ранньої діагностики змін структурно-функціонального стану міокарда у хворих на есенціальну гіпертензію (ЕГ). Обстежено 120 призовників чоловічої статі віком від 17 до 25 років. Серед них 57 пацієнтів з ЕГ I стадії, 11 - з ЕГ II стадії; 32 пацієнти - з нейроциркуляторною дистонією (НЦД) за гіпертензивним типом, у яких спостерігалося транзиторне підвищення рівня артеріального тиску (АТ) до 140/90 мм рт. ст. і вище, а також 20 здорових осіб без вказівок на підвищення АТ, клінічних та ехокардіографічних ознак структурної патології серця. Усім обстежуваним проведено комплексне ехокардіографічне та допплерехокардіографічне дослідження діастолічної та систолічної функції лівого шлуночка (ЛШ), яке виконувалось до і під час проби з ізометричним навантаженням, а також пробу з динамічним фізичним навантаженням на велоергометрі. Встановлено, що у разі ЕГ I стадії у пацієнтів молодого віку зменшується частка раннього діастолічного наповнення ЛШ, зростає тривалість часу сповільнення першого піку та періоду ізоволюмічного розслаблення ЛШ. Формування порушень розслаблення ЛШ починається вже під час НЦД. Основним фактором формування структурних змін міокарда у хворих з ранніми стадіями ЕГ є стійке підвищення рівня АТ. Зміни структурно-функціонального стану серця на ранніх стадіях ЕГ супроводжуються погіршанням фізичної працездатності та толерантності до динамічного фізичного навантаження. Розроблено індекси диференціальної діагностики ЕГ I стадії та НЦД за гіпертензивним типом молодшого віку, які враховують допплерехокардіографічні показники діастолічної функції серця, параметри толерантності до фізичного навантаження, а також зміни діастолічного наповнення ЛШ і систолічної функції серця під час проби з ізометричним навантаженням.

  Скачати повний текст