Проаналізовано загальні тенденції та особливості розвитку історичної науки у ВНЗ Харкова в кульмінаційний період радянського тоталітаризму Й.В.Сталіна. Розглянуто питання розвитку даної науки на суспільствознавчих кафедрах неісторичних факультетів ВНЗ Харкова. Доведено, що у визначений період Харків - осередок наукових досліджень та професійної підготовки в галузі історії, розкрито роль наукових шкіл, їх напрями та історичні концепції.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження української прози, присвяченої трагічним подіям голодомору, проаналізовано ідейно-естетичні тенденції в зображенні штучного голоду 1932 - 1933 рр. Системно осмислено пласт української епіки про голодомор у зв'язку з творами есхатологічного характеру української та зарубіжної літератури. Розглянуто специфіку авторського бачення цього вияву тоталітаризму, естетичні та етичні засади епічного відображення голодних років доби сталінізму.

  Скачати повний текст

Досліджено особистість В. Гавела, суспільно-політичного діяча, президента та його ролі у суспільно-політичних процесах Чехословаччини другої половини XX ст. Обгрунтовано основні фактори, що вплинули на становлення його особистості як політичного діяча. Проаналізовано роль політика у подіях "празької весни", "Хартії - 77" та "оксамитовій революції" у Чехословаччині. Проаналізовано внесок В. Гавела у демократизацію державотворчих процесів ЧФР. Розглянуто "організоване суспільство" як модель переходу від тоталітаризму до демократії. Висвітлено процес мирного розподілу ЧФР як результат демократичних реформ і побудови правової держави. Визначено роль В. Гавела у підготовці демократичного ландшафту та процесів становлення правової держави у Чехословаччині наприкінці 1960-х - початку 1970-х років та у період "оксамитової революції" 1989 р.

  Скачати повний текст

Визначено та комплексно проаналізовано витоки й еволюцію ідеологічних засад молодіжної політики в Україні від часів її перебування у складі СРСР до формування основ демократичної моделі в період трансформації сучасного українського суспільства. Зокрема, уточнено зміст поняття "молодіжна політика", визначено її ідеологічну основу, що спрямовує суб'єкт-об'єктні відносини у вирішенні молодіжних проблем, окреслено основні моделі та напрями реалізації молодіжної політики. Проаналізовано ідеологічні основи та принципи молодіжної політики. З'ясовано ідеологічні основи взаємовідносин держави та молоді в тоталітарному суспільстві та проаналізовано ефективність і наслідки молодіжної політики в радянський період. Досліджено зміну місця та ролі ідеології в пострадянський період, зокрема, визначено принципи молодіжної політики за умов кризи тоталітаризму, проаналізовано процес становлення політичного й ідеологічного плюралізму в українському суспільстві та його вплив на ефективність сучасної молодіжної політики. Окреслено основні суперечності, проблеми та перспективи формування демократичної моделі молодіжної політики, її ідеологічних пріоритетів у сучасному українському суспільстві.

  Скачати повний текст

Проаналізовано обставини зайняття території Західної України Червоною армією у вересні 1939 р. Визначено статус тимчасових органів влади - обласних та повітових управлінь і селянських комітетів. Висвітлено хід виборчої кампанії до Народних Зборів Західної України, описано процедуру їх проведення та прийняття рішень. Розглянуто методи, за допомогою яких у регіоні впроваджено радянську політичну систему тоталітаризму.

  Скачати повний текст

На підставі архівних матеріалів і опублікованих джерел здійснено комплексне дослідження встановлення тоталітарного режиму в Польщі у період 1944 - 1948 рр. Проаналізовано історіографію даного історичного процесу. Охарактеризовано чинники, які сприяли політичному розвитку польського суспільства. Розглянуто протистояння між політичними партіями, а також внутрішньопартійну боротьбу. Визначено роль зовнішнього фактора у відбудові державності у повоєнній Польщі, зокрема домінування впливу СРСР. Визначено особливості діяльності політичних сил, їх заходи у справі проведення реформ у повоєнному польському суспільстві. Проаналізовано трансформацію його соціальної структури за умов становлення тоталітарного режиму. Визначено вплив адміністративно-управлінських заходів влади як важливого чинника соціальної дезорганізації. Висвітлено взаємозалежність і взаємозумовленість процесів соціальної аномії та насадження тоталітаризму комуністичного взірця у Польщі. Визначено специфіку тоталітарної моделі у Польщі.

  Скачати повний текст

Визначено, що після тривалого процесу формування етнонаціональних задач політичної діяльності у 1940-х рр. за умов війни Організація українських націоналістів (ОУН) та Українська повстанська армія (УПА) розробили власну цілісну концепцію етнонаціональної політики. Встановлено, що відповідно до цієї концепції ОУН та УПА в ході збройної боротьби прагнули налагоджувати відносини з іншими народами та державами на основі взаємоповаги, толерантності, рівноправності та невтручання до внутрішніх справ протилежної сторони. Крім того, ОУН і УПА роздільно ставилися до окремо взятого народу та шовіністично налаштованих представників провідної верхівки цього народу. З'ясовано, що в етнонаціональній концепції ОУН і УПА визначено ставлення до національних меншин України, яким гарантувалися рівні з українцями права, зокрема, право на вільний політичний, соціальний, національний і культурний розвиток. Встановлено, що в етнонаціональній концепції ОУН і УПА значну увагу приділено необхідності створення фронту спільної боротьби поневолених нацистським і радянським тоталітаризмом націй задля свого визволення. Наголошено, що лише поневолені цими режимами нації є природними союзниками українців. Охарактеризовано специфіку та значення методів та форм агітаційно-пропагандистської діяльності для практичної реалізації принципів етнонаціональної політики ОУН і КПА, проаналізовано досягнення та недоліки етнонаціональної політичної діяльності даних організацій у 1940 - 1953 рр.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження депортаційної політики сталінського тоталітарного режиму, реалізованої у західних областях України в 1939 - 1953 рр. Проаналізовано детермінанти використання, сутність, структуру та функції депортаційної політики як політичного процесу та технології здійснення влади державними інституціями сталінського тоталітаризму. Виділено й охарактеризовано основні етапи впровадження депортаційної політики у західному регіоні України, описано механізми її здійснення на кожному з них. Висвітлено участь і роль вищого партійно-державного керівництва СРСР та УРСР, місцевих партійних та радянських органів влади у проведенні депортаційної політики. Проаналізовано вплив політики масових виселень на процеси радянізації анексованих територій.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження етично-інтелектуалістського компонента публіцистики І.Дзюби та В.Гавела. Проведено компаративістський аналіз їх праць у межах зазначеної тематики. Розкрито суть етичного інтелектуалізму як світоглядного методу обох видатних публіцистів. З'ясовано, що етичний інтелектуалізм І.Дзюби та В.Гавела має глибоке національне та християнське коріння та грунтується на визнанні правди як головного мірила якості буття людини, народу та держави. Доведено безпосередній зв'язок досліджених публіцистичних праць з соціально-історичними рисами розвитку українського та чеського народів за часів тоталітаризму, а також суттєвий вплив текстів І.Дзюби та В.Гавела на формування нового типу мислення та свідомості (спрямованих на культурно-державницьку самоактуалізацію) у їх співвітчизників і представників інших націй. Проаналізовано публіцистичну критику нового посткомуністичного світового порядку, в якому І.Дзюба та В.Гавел вбачають чимало рис, що дозволяють назвати його неототалітаризмом.

  Скачати повний текст

Досліджено докорінні перетворення у західноукраїнському селі, викликані запровадженням колгоспної системи. Висвітлено засоби і хід створення колгоспів як соціально-політичної бази радянського тоталітаризму в селах західних областей. Розкрито мету та завдання радянської організаційно-виробничої та технічної реконструкції сільського господарства, запровадження загальнодержавної та колгоспної систем визиску сільських трудівників. Проаналізовано перетворення у соціальній психології селянства, зумовлені процесом розселянювання. Обгрунтовано необхідність врахування тривалого впливу колгоспної системи на західноукраїнське селянство під час проведення сучасної аграрної реформи.

  Скачати повний текст

З використанням історико-політологічного підходу та сучасних методів дослідження проаналізовано актуальну проблему про становлення багатопартійності в країнах Україна, Російська Федерація, Казахстан. Визначено суть і роль явища політичної багатопартійності, вивчено процес виникнення партій, який розпочався ще у республіках колишнього Союзу. З'ясовано його об'єктивні причини, необхідні умови та труднощі його здійснення. Детально проаналізовано програмні документи нових партій, їх цілі, завдання, форми та методи діяльності. Вивчено процес виникнення та легалізації багатопартійності в Україні. Зроблено висновок, що саме розвинена багатопартійність може забезпечити успішну самоорганізацію суспільства.

  Скачати повний текст

Вивчено публіцистику М.Хвильового, проаналізовано певні суперечливі питання у теорії журналістики. Досліджено естетичну концепцію письменника, здійснено всебічне дослідження засобів комічного та діалогізму в його творах на базі циклу "Камо градеши" та памфлету "Дві сили", а також системний аналіз нарисової творчості. Доведено, що різні види сміху та діалоги є не лише проявом емоцій, а несуть у памфлетах суттєве змістове навантаження. У нарисах М.Хвильовий вдається до натяків і зашифровування думок, виявлення яких дозволяє стверджувати, що публіцист розвивав критичний напрямок у пресі часів тоталітаризму.

  Скачати повний текст

Дослідежно історичні, політичні, соціально-економічні та міжнародні передумови мирного еволюційного переходу Угорщини від тоталітаризму до демократії. Визначено основні напрями політичної реформи в Угорській Республіці (УР) у першій половині 1990-х рр. Висвітлено особливості становлення багатопартійної системи в УР і характер основних політичних сил країни. Здійснено порівняльний аналіз результатів парламентських виборів 1990 р. і 1994 р. Розглянуто процес формування конституційно-законодавчої основи стабільного функціонування політичної системи в УР у першій половині 1990-х рр. З'ясовано значення зовнішніх чинників у суспільно-політичній трансформації в УР, виділено головні напрями угорської зовнішньої політики та розвитку українсько-угорського співробітництва у 1990 - 1994 рр. Узагальнено досвід зміни політичної системи в УР, обгрунтовано можливість використання його позитивних здобутків у процесі проведення вітчизняної політичної реформи.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено формуванню цілісної концепції конституційно-правового регулювання духовно-культурних відносин, здатної стати доктринальною основою для відповідних політико-правових реформ в Україні..У роботі охарактеризовано духовно-культурні відносини як предмет конституційно-правового регулювання в загальнотеоретичному аспекті, розкрито проблеми взаємодії конституції та ідеології в аспекті регулювання духовно-культурних відносин. Обґрунтовано тезу про те, що духовно-культурна підсистема суспільного ладу є важливим елементом загального предмета конституційно-правового регулювання. Виокремлено особливості конституційно-правового регулювання духовно-культурної сфери; до них віднесено: а) неоднорідність сфери культури як предмета правового регулювання, що зумовлює необхідність прийняття значної кількості нормативно-правових актів; б) складно-підпорядкованість сфери культури як предмета регулювання, що зумовлює потребу в розмежуванні повноважень між органами державної влади і місцевим самоврядуванням розподіляє й національне законодавство в сфері культурі на два рівні правових актів: загальнодержавні та місцеві; в) протекціоністський характер державної політики в галузі культури, що виражається у вирішенні державою завдань з підтримки національної культури, поширення культурних цінностей, підтримки програм та ініціатив щодо її розвитку; г) значною мірою декларативний характер правових актів, що приймаються у духовно-культурній сфері, особливо стратегій та концепцій; д) багатоманітність методів правового регулювання духовно-культурних відносин. Відзначено, що в демократичному суспільстві людина є самоцінною та автономною, і внутрішній світ належить тільки їй, тож завдання держави і права зводиться до того, щоб створити максимально комфортні умови для духовно-культурного розвитку особистості людини. Натомість спроби держави підпорядкувати духовно-культурну сферу інтересам державного будівництва є проявом тоталітаризму і призводять до грубих порушень прав людини.Продемонстровано, що в основі конституційно-правового регулювання духовно-культурних відносин лежать як загальні принципи засад конституційного ладу, так і особливі принци¬пи, що стосуються виключно даної підсистеми суспільного ладу. Залежно від специфіки політичного режиму і політичної системи для спеціальних принципів духовно-культурної системи характерна бінарність: ідеологічний плюралізм / ідеологічний монізм; свобода творчості / партійність творчості; державний полілінгвізм / державний монолінгвізм; світська держава / релігійна (клерикальна) держава тощо.Обґрунтовано тезу про те, що ключову роль при визначенні конституційних засад духовно-культурних відносин відіграє співвідношення між конституцією та ідеологією. Визначено, що предмет конституційно-правового регулювання духовно-культурної системи в сучасних державах складають три основні групи суспільних відносин: а) відносини щодо створення матеріальних та духовних цінностей культури; б) відносини щодо освоєння досягнень культури; в) відносини щодо охорони матеріальних та духовних культурних цінностей. Надано розгорнуту характеристику системи культурних прав і свобод людини і громадянина за чинною Конституцією та поточним законодавством України. Звертається увага на деталізацію основних культурних прав у Законі України «Про культуру».Обґрунтовано висновок про те, що за роки незалежності в Україні відбулася суттєва зміна взаємовідносин держави і сфери культури: від моделі держави-інженера, характерної для багатьох країн Східної Європи, до престижно-просвітницької моделі, що притаманна розвиненим державам Західної й Центральної Європи (наприклад, Франції). У законодавстві це виявилося в зміні «Основ законодавства про культуру» 1992 р. на Закон України «Про культуру» 2010 р. Сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання духовно-культурних відносин в Україні; зокрема, запропоновано: а) доповнити Конституцію України окремою статтею, присвяченою культурі та її значенню для розвитку українського суспільства; б) перелік основних культурних прав людини і громадянина в Конституції України доповнити правом на доступ до культурних цінностей; в) у Законі України «Про культуру» передбачити легальне визначення понять «культурна послуга», «мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами», «центр культурних послуг», запровадження моніторингу та оцінювання реалізації державної культурної політики; г) процес децентралізації публічної влади поширити на духовно-культурну сферу.^UThe dissertation is devoted to the formation of a holistic concept of constitutional and legal regulation of spiritual and cultural relations, which can become a doctrinal basis for relevant political and legal reforms in Ukraine.The paper characterizes spiritual and cultural relations as a subject of constitutional and legal regulation in the general theoretical aspect, reveals the problems of interaction of the constitution and ideology in the aspect of regulation of spiritual and cultural relations.The thesis that the spiritual and cultural subsystem of the social system is an important element of the general subject of constitutional and legal regulation is substantiated.The peculiarities of the constitutional and legal regulation of the spiritual and cultural sphere are highlighted; these include: a) the heterogeneity of the cultural sphere as a subject of legal regulation, which necessitates the adoption of a significant number of regulations; b) the complexity of the cultural sphere as a subject of regulation, which necessitates the separation of powers between public authorities and local governments and divides national legislation in the field of culture at two levels of legal acts: national and local; c) the protectionist nature of the state policy in the field of culture, which is expressed in the state's solution of tasks to support national culture, dissemination of cultural values, support programs and initiatives for its development; d) largely declarative nature of legal acts adopted in the spiritual and cultural sphere, especially strategies and concepts; e) diversity of methods of legal regulation of spiritual and cultural relations.It is noted that in a democratic society a person is self-sufficient and autonomous, and the inner world belongs only to him, so the task of the state and law is to create the most comfortable conditions for spiritual and cultural development of the individual. Instead, the state's attempts to subordinate the spiritual and cultural sphere to the interests of state-building are a manifestation of totalitarianism and lead to gross violations of human rights.It is shown that the constitutional and legal regulation of spiritual and cultural relations is based on both the general principles of the principles of the constitutional order and special principles relating exclusively to this subsystem of the social order. Depending on the specifics of the political regime and political system for the special principles of the spiritual and cultural system is characterized by binary: ideological pluralism / ideological monism; freedom of creativity / partisanship of creativity; state polylingualism / state monolingualism; secular state / religious (clerical) state, etc.The thesis that the relationship between the constitution and ideology plays a key role in determining the constitutional principles of spiritual and cultural relations is substantiated.It is determined that the subject of constitutional and legal regulation of the spiritual and cultural system in modern states are three main groups of social relations: a) relations for the creation of material and spiritual values of culture; b) relations for the development of cultural achievements; c) relations concerning the protection of material and spiritual cultural values.A detailed description of the system of cultural rights and freedoms of man and citizen under the current Constitution and current legislation of Ukraine is given. Attention is paid to the detail of basic cultural rights in the Law of Ukraine "On Culture".The conclusion is substantiated that during the years of independence in Ukraine there has been a significant change in the relationship between the state and culture: from the model of the engineer state, typical of many Eastern European countries, to the prestigious educational model of developed Western and Central European countries. France). In the legislation it was manifested in the change of the "Fundamentals of Legislation on Culture" in 1992 to the Law of Ukraine "On Culture" in 2010.Specific proposals for improving the legal regulation of spiritual and cultural relations in Ukraine have been formulated; in particular, it is proposed: a) to supplement the Constitution of Ukraine with a separate article on culture and its significance for the development of Ukrainian society; b) to supplement the list of basic cultural rights of a person and a citizen in the Constitution of Ukraine with the right of access to cultural values; c) in the Law of Ukraine "On Culture" to provide a legal definition of "cultural service", "minimum standards for providing cultural services", "cultural services center", the introduction of monitoring and evaluation of state cultural policy; d) the process of decentralization of public power to extend to the spiritual and cultural sphere.

Проведено системний аналіз змін суспільно-політичного, адміністративного устрою та їх вплив на склад і структуру населення західноукраїнських земель перед Другою світовою війною. Розкрито реакцію населення на включення регіону до складу УРСР - СРСР, на методи встановлення та функціонування радянського режиму. Досліджено масштаби насилля, масового терору, геноциду, здійснюваного окупаційними режимами щодо населення Західної України у 1941 - 1944 рр. Визначено місце та роль західних українців у національному опорі окупаційним режимам, переосмислено їх участь у радянському партизанському русі. З'ясовано особливості відновлення й утвердження радянського тоталітарного режиму в післявоєнні роки, проаналізовано мотиви та механізм репресивно-каральних заходів радянського тоталітаризму щодо населення західних областей УРСР, показано методи та засоби тоталітарної ідеологізації регіону. Розкрито геополітичні причини депортації українського населення з Польщі та польського з УРСР, простежено співвідношення суб'єктивних чинників переселенських процесів і зміни етнічного складу населення західноукраїнських земель, досліджено динаміку його чисельності. На основі цілісного українознавчого бачення суспільно-політичних, духовно-культурних і етнічних процесів у складі населення західноукраїнських земель під час Другої світової війни та повоєнного лихоліття сформульовано конкретні висновки та низку пропозицій і рекомендацій, спрямованих на подальше дослідження проблеми та на удосконалення етнодемографічної ситуації в регіоні.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості перехідного періоду від тоталітаризму до демократії, а також передумови утвердження демократичного політичного режиму в Україні. Обгрунтовано взаємозалежність демократії та законодавства, процесів демократизації і становлення національного законодавства. Відзначено, що за умов суспільних перетворень законодавство є базою, інструментом їх здійснення, відіграє головну роль у формуванні інститутів громадянського суспільства та правової держави, інтеграції України до європейського та світового співтовариства. Проаналізовано основні етапи, тенденції та закономірності в історії становлення законодавства України, що регламентує нові демократичні принципи та інститути. Зауважено, що сучасне національне законодавство є нестабільним, суперечливим, що перешкоджає демократичним змінам у суспільстві. Значну увагу приділено потребам удосконалення законотворчості, подолання колізій, систематизації, підвищення ефективності законодавства, імплементації норм міжнародного права й гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами.

  Скачати повний текст

Осмислено сутність, основні тенденції трансформації християнських конфесій на інституційному, етнічному й особистісному рівнях віруючих. Визначено, що активне інструментальне використання релігійного фактора тоталітарними режимами - радянським і німецьким - істотно вплинуло на трансформацію християнських конфесій, обмеження простору їх канонічної діяльності та надання маргінального статусу в суспільстві. З'ясовано, що рефлексії минулого сьогодні істотно впливають на сучасні релігійні трансформації та виявляють проблеми, які накопичились у суспільному організмі внаслідок десятиліть тоталітаризму.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні теоретико-методологічні підходи щодо визначення поняття "цінності". Визначено існуючі концептуальні підходи щодо політичних цінностей і подано власну їх класифікацію. Доведено, що під політичними цінностями слід розуміти владні відносини в суспільстві, а також організацію й управління цими відносинами. Зазначено про необхідність грунтовної розробки проблем політичних цінностей у масовому та громадянському суспільствах. Проаналізовано основні концепції масового та громадянського суспільства. Обгрунтовано, що провідну роль в трансформації масового суспільства в громадянське виконують саме політичні цінності. Зазначено, що нівелювання державою цінностей демократичних процесів і громадянського суспільства призводить до "масовізації" соціально-політичного життя та появи тоталітаризму.

  Скачати повний текст

Досліджено теорії, методологію пізнання та практику втілення політичних цінностей у сучасній Україні. Відзначено, що політологічний аналіз системно пов'язаний з соціально-філософським у разі дослідження загальнотеоретичних і прикладних проблем формування та функціонування політичних цінностей. Проаналізовано генезу даних цінностей, зокрема їх форм, шляхом визначення їх змісту та функцій на кожному конкретному історичному етапі в конкретних політичних ідеологіях, доктринах, програмах, з метою посилення впливу політичної науки на політичну практику у форматі стратегії формування ефективності державної політики. Розроблено та реалізовано системну концепцію пізнання політичних цінностей як теоретичного продукту, який використовується у процесі перетворення політичної реальності та розв'язанні ціннісних конфліктів, зокрема в Україні, за принципами справедливості, демократії, свободи, порядку, толерантності, соціальної, правової держави. Відзначено про можливість формування та функціонування не тільки на постсоціалістичному просторі держав, які сповідують антицінності або негативні цінності - расизм, тоталітаризм, ізоляціонізм, тероризм.

  Скачати повний текст

Розкрито особливості феномену віри як чинника демократичної трансформації. Встановлено сутність та основні види політичної віри (ПВ), функції й її роль в політичних процесах. Проаналізовано вплив ПВ на демократизацію тоталітаризму й авторитаризму, розкрито механізми її формування та впливу на демократичну трансформацію. Виокремлено шість моделей взаємозалежності ПВ і демократичних перетворень на основі таких змінних, як вірування правлячої еліти та народу, міра консолідованості еліти та домінуючої політичної культури. З'ясовано механізм впливу ПВ на демократичні перетворення, що полягає у динаміці становлення ідеалу та діяльності щодо його реалізації. Встановлено взаємозв'язок ПВ і темпу демократичних перетворень в Україні.

  Скачати повний текст