Розглянуто актуальні питання української та всесвітньої історії, зокрема, характер державності Великого князівства Литовського, приєднання Київської землі до Великого князівства Литовського, розвиток училищ і шкіл у XIX - на початку XX ст. в Акермані, зовнішню торгівлю Південно-Східної України наприкінці XVIII - в першій половині XIX ст., розвиток міст Правобережної України у першій чверті XIX ст., благодійну діяльність родини Алчевських, деякі аспекти питання історіографії "голодомору", архівознавство України доби тоталітаризму, ставлення до приватної власності та традиційні світоглядні пріоритети російського та українського народів.

Проаналізовано діяльність М.С.Грушевського та деякі питання історіографічного процесу на Україні кінця XIX - початку XX ст. Розглянуто формування організаційної структури уряду УНР доби Центральної Ради. Докладно висвітлено судові політичні процеси 1920 - 1930-х рр. у західноєвропейській та польській пресі. Охарактеризовано проблеми розвитку технічних наук у період тоталітаризму. Увагу приділено творчій спадщині визначних діячів української політики, науки та культури: П.Скоропадського, Н.Махна, М.Іконникова, В.Милорадовича та ін.

Розглянуто процес утворення Галицько-Волинської держави, українсько-польські відносини на Волині в роки Першої світової війни, соборність українських земель в історичній ретроспективі. Висвітлено специфіку радянської тоталітарної системи на західноукраїнських землях, зокрема, особливості становлення і періодизації сталінського тоталітаризму в Західній Україні, вплив його на українське письменство, створення нової системи освіти на Волині та її радянізацію тощо. Особливу увагу приділено культурному розвитку Волині на межі століть.

Досліджується життєвий і творчий шлях одного з найвідоміших істориків України К.Г.Гуслистого (1902-1973). На основі багатої джерельної бази висвітлюються основні етапи біографії, дослідницька проблематика, місце Гуслистого у вітчизняному історіографічному процесі. Розкривається актуальна проблема - учений-гуманітарій у системі радянського тоталітаризму. Підкреслюється, що в умовах постійного ідеологічного тиску на українську історичну науку Гуслистий не зміг повністю реалізувати свої потенційні можливості в галузі наукових досліджень історії України. В історичній концепції К.Г.Гуслистого автор виділяє як найвизначальніші позитивні риси такі: глибокі національні патріотичні мотиви, зв'язок важливих висновків тільки на основі документально підтверджених фактів. Автор аргументовано довів, що після робіт М.С.Грушевського праці К.Г.Гуслистого були найважливішим історіографічним явищем у розвитку української історичної науки.

Розкриваються зміст та етапи розвитку українського визвольного руху в період, що передував цій незалежності в контексті антитоталітарних рухів в Центральній і Східній Європі. Використовуючи малодоступні і невідомі документи, автор показав масштаби, рівень, організацію і проблеми цього руху. Висвітлена діяльність як підпільної течії руху у вигляді груп, гуртків, так і більш відкриті форми боротьби за незалежність і демократію проти імперіалізму і тоталітаризму. Монографія представляє і розвиток непідцензурної суспільно-політичної думки в ті роки. Також показано роль і місце соціального спротиву системі, робітничих протестів.

Виявлено тенденції змін співвідношення прерогатив гілок влади і розмежування ресурсів політичної діяльності. Велику увагу приділено основним моделям застосування принципу: "гнучкого" і "жорсткого" розподілу влади. Перша з них в обгрунтуванні доходить до ідеї Локка про тісну співпрацю і взаємодію гілок влади за верховенства однієї з них. Вона характерна для держав з парламентською формою правління і полягає у значному посиленні ролі урядової влади (яскравий приклад - Великобританія). Друга модель опирається здебільшого на концепцію Монтеск'є і його послідовників про рівновагу, незалежність та взаємоконтроль гілок влади (ця модель властива, наприклад, США та іншим країнам з президентською формою правління). На підставі аналізу досвіду застосування принципу розподілу влади в СНД окреслюються основні труднощі формування демократичної політичної системи на етапі переходу від тоталітаризму до демократії.

Монографію присвячено проблемі діяльності професійних спілок за умов тоталітарної системи. Висвітлено специфіку реалізації їх виробничо-масової, виховної та захисної функцій, розкрито механізм підпорядкованості масової громадської організації волі та інтересам тоталітарної держави. Показано гіпертрофію господарсько-організаторської діяльності професійних спілок і видозміну їх соціального призначення.

Висвітлено основні проблеми світової історії, політики та культури з кінця ХІХ ст. до 1945 р. Описано проблеми соціально-економічного розвитку СРСР за умов тоталітаризму (кінець 20-х - 30-ті рр.). Проаналізовано суспільно-політичні рухи: національно-визвольні, соціалістичні та комуністичні.

Висвітлюються питання соціально-економічних умов розвитку сільськогосподарських робітників, змін їх чисельності і складу, участі у соціально-політичному і духовному житті країни за часів тоталітаризму і п'ятирічний етап власного державотворення.

Розглянуто теоретичні проблеми та проаналізовано фактичні обставини утвердження тоталітаризму в Україні в 1920-ті - на початку 1930-х рр., а також зворотного процесу трансформації тоталітаризму в Україні після здобуття незалежності. Досліджено генезу та основні ознаки тоталітаризму як політичного явища в цілому і за конкретно-історичних умов СРСР та його складової частини - Радянської України. Висвітлено проблему одержавлення та ідеологізації всього суспільного життя, статусу України в СРСР, її взаємовідносин з Москвою, оцінки тогочасної національної політики. Особливу увагу приділено процесу подолання тоталітарного спадку за сучасних умов. Визначено сутність посттоталітарної трансформації в цілому та в Україні, його специфіку, а також можливості реставрації тоталітаризму під новим прапором.

Зроблено короткий екскурс в минуле України, яка 337 років знемагала в цупких "обіймах" північного сусіда; основна увага приділена епосі комуністичного тоталітаризму. Автор, посилаючись на численні архівні документи, свідчення потерпілих, по мірі можливості аналізує хід суспільно-політичних, соціально-економічних процесів на Україні й на Волині зокрема, які призвели до національно-духовного занепаду та вимирання українців, як етносу. Він намагається розкрити все те, що донедавна було приховане від народу під грифами "Таємно" і "Цілком таємно".

На основі синтезу сучасних методів дослідження зроблено аналіз радянської і пострадянської історіографії соціальних змін і політичних процесів в Україні 1920-30-х рр. Здійснюється історіографічний аналіз масиву літератури з проблем впливу тоталітарного режиму на соціум, його дегуманізацію, деінтелектуалізацію та моральну деградацію. Історіографія соціально-політичного життя України визначеного періоду аналізується в двох аспектах - об'єктивізму та персоналізму, при цьому простежуються характерні тенденції їх взаємовпливу та взаємозумовленості. Історична наука розглядається як соціальний феномен, який, з одного боку, впливає на розвиток суспільства, а з іншого - сам змінюється під впливом політичних, економічних, соціокультурних факторів. Розкривається роль вченого-історика в суспільстві через призму морально-етичного портрету тоталітарної і посттоталітарної систем, визначається його соціальна відповідальність за долю народу. Виявлені основні фактори, які негативно впливали протягом багатьох десятиліть на розвиток науки в цілому, розробку історії соціальних змін і політичних процесів 1920-30-х рр.: культ особи, ідеологічний тоталітаризм і остракізм; подавлення інакомислення, підпорядкованість дослідницької практики політиці правлячої партії, авторитарний тиск на історіографію офіційних оцінок і теоретичних положень тощо. Розглядаються найновіші публікації, які практично ще не підлягали історіографічному аналізу. Розкривається їх важливе історіографічне значення для концептуального переосмислення історії соціальних змін і політичних процесів в Україні вказаного періоду. Обгрунтована інша, порівняно з існувавшою до початку 1990-х рр.

,періодизація основних етапів вивчення історії соціально-політичних перетворень перших десятиріч радянської влади. Показано, що середина 80-х років не може вважатися рубежем в історичній науці, з яким раніше пов'язувалось створення нової концепції соціально-політичного розвитку довоєнних десятиріч, оскільки в цей час зберігались марксистсько-ленінські методологічні підходи, за допомогою яких робилися спроби модернізації історії доби тоталітаризму через призму "відродження історичної правди про ленінську модель соціалізму". Автор намагається в узагальнюючому вигляді представити на основі нових концептуальних підходів історіографію нових конкретних питань, пов'язаних з новими соціальними змінами і політичними процесами в тоталітарному суспільстві 1920-30-х рр.: розробку проблем історії українського робітництва, селянства, інтелігенції, інших соціальних верств суспільства в умовах здійснення соціальних експериментів авторитарного режиму, вивчення ролі комуністичної партії, рад, профспілок, комсомолу, інших громадських організацій, а також силових органів ЧК-НКВД у формуванні антидемократичного, репресивного ладу. Використовуються сучасні методи дослідження масових джерел - кореляційний і контент-аналіз, подається класифікація історіографічних досліджень.

Розглянуто основні періоди формування території, суспільства і держави України, а також політичні, економічні, соціальні та духовні проблеми її розвитку, починаючи з ІХ ст. до 90-х рр. ХХ ст. Простежено виникнення та розвиток українського козацтва, проаналізовано становище України в епоху національного відродження (кінець ХVIII - кінець ХІХ ст.), боротьби за незалежність 1900-1921 рр., в період радянського тоталітаризму 1919-1939 рр., напередодні та в роки Другої світової війни, в післявоєнний період (1945 - кінець 80-х рр.), після проголошення незалежності у 1990-ті рр.

Розглянуто основні періоди формування території, суспільства й держави України та політичні, економічні, соціальні та духовні проблеми її розвитку: зародження та початкові етапи формування державності у східних слов'ян, давньоруське суспільство в IX - XII ст., соціально-політичну історію українських земель у XIII - XIV ст., українське суспільство в другій половині XIV - першій половині XVI ст. Висвітлено процес виникнення Кримського ханства, зародження та розвиток українського козацтва. З'ясовано особливості української революції VII ст., створення та існування козацької держави в Україні (друга половина XVII - кінець XVIII ст.). Вивчено роль України в складі Російської та Австро-Угорської імперій, епоху національного відродження (кінець XVIII - кінець XIX ст.), період радянського тоталітаризму (1919 -1939 рр.) та Другої світової війни, становище в Україні в післявоєнний період, проголошення та будівництво незалежної Української держави у 90-х рр.

Враховуючи новітні досягнення історичної науки, автори подали своє бачення історичного поступу українського народу від найдавніших часів до сьогодення. Детально охарактеризовано культуру стародавньої доби, соціально-економічний і державний лад Київської Русі, події литовсько-польської доби, виникнення українського козацтва, становище українських земель під владою Російської та Австрійської імперій, особливості українського національного відродження. Висвітлено революційно-визвольний рух на західноукраїнських землях, причини поразки та уроки Української революції 1917-1920 рр., економіко-політичне становище України за умов становлення комуністичного тоталітаризму, національно-визвольний рух в Західній Україні між двома світовими війнами та у роки Другої світової війни. Проаналізовано політичне, культурне та соціально-економічне становище України на шляху до незалежності, розглянуто історію виникнення та становлення української східної та західної діаспори.

Розкрито зміст і сутність світового та вітчизняного історико-філософського процесу. Висвітлено історичні типи філософування. Досліджено сучасну світову філософію, зокрема філософію прагматизму, тоталітаризму, ірраціоналізму, екзистенційну філософію та філософський постмодернізм. Охарактеризовано українську філософію докласичної доби, класичної доби, українську філософію другої половини ХІХ ст., а також новітню українську філософію.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э211.5 + Ф023

Рубрики:

Релігія і політичний устрій (держава). Релігія і право

Політична система та політичне життя суспільства

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зроблено спробу простежити процеси взаємозв'язку освіти та духовності. Визначено деякі риси школи доби тоталітаризму, що призвели до розповсюдження бездуховності. Виявлено перспективи розвитку освіти сучасної України як фактору підвищення духовності суспільства.

Предпринята попытка проследить процессы взаимосвязи образования и духовности. Определены некоторые черты школы тоталитарного периода, которые привели к распространению бездуховности. Выявлены перспективы развития образования современной Украины как фактора повышения духовности общества.

The article is devoted to the analysis of the problems of spirituality and education. The attempt was undertaken to define the characteristic features of a totalitarian regime school. The author has determine prospects of the development of education in modern Ukraine.

Розглянуто питання української історіографії кінця ХІХ - першої третини ХХ ст., розкрито інституційні та теоретичні засади української історичної науки наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. в науковій діяльності М.Грушевського. Висвітлено теоретичні проблеми історичної науки ХІХ ст. в зарубіжній історіографії, функціонування регіональних історичних установ за умов тоталітаризму в 1920 - на початку 1930-х рр., викладено нові підходи до вивчення історії зазначеного періоду в сучасній російській історіографії.

Рассмотрены вопросы украинской историографии конца ХІХ - первой трети ХХ ст., раскрыты институционные и теоретические основы украинской исторической науки конца ХІХ - начала ХХ ст. в научной деятельности М.Грушевского. Освещены теоретические проблемы исторической науки ХІХ ст. в зарубежной историографии, функционирование региональных исторических учреждений в условиях тоталитаризма в 1920 - начале 1930-х гг., изложены новые подходы к изучению истории указанного периода в современной российской историографии.

Розглянуто питання еволюції людини та початку цивілізації в Україні, інкорпорації українських земель в суспільно-політичні системи іноземних держав. Проаналізовано боротьбу за відродження державності України у 1917 - 1920 рр., становлення комуністичного тоталітаризму в країні, період Другої світової війни та повоєнний час, а також сучасний розвиток України.

Рассмотрены вопросы эволюции человека и начала цивилизации в Украине, инкорпорации украинских земель в общественно-политические системы иностранных государств. Проанализированы борьба за возрождение государственности Украины в 1917 - 1920 гг., становление коммунистического тоталитаризма в стране, период Второй мировой войны и послевоенный период, а также современное развитие Украины.