Встановлено, що особливості трактування феноменів довіри та легітимації, їх взаємодії за умов сучасної демократії полягають у поглибленому дослідженні чинників формування й підтримання довіри. Доведено, що легітимація влади виступає постійним процесом, який забезпечує підтримку влади зі сторони суспільства, дозволяє їй проводити стратегічний курс поступу держави, забезпечувати стабільність і плюралістичність розвитку суспільства. Визначено наявність особливостей впливу довіри на легітимацію влади за умов політичних трансформацій сучасної України. Доведено, що українське суспільство в процесі свого розвитку поєднувало різні види модифікацій своєї легітимації від традиційного до харизматичного з застосуванням ідеологічних, маніпулятивних та агітаційних механізмів.

  Скачати повний текст

Здійснено політологічне дослідження проблем легітимності влади у контексті їх впливу на політичну стабільність суспільства, висвітлено їх значення у процесі політичної модернізації. Розкрито теоретико-методологічні основи аналізу легітимності влади та сформульовано визначення цього поняття. У порівняльному аспекті проаналізовано зміст і положення про необхідний характер зв'язку між легальністю та легітимністю публічної влади за умов демократичних політичних режимів. Досліджено специфіку легітимаційних процесів у ході модернізації політичної системи, а також вплив рівня легітимності на політичну модернізацію, причини виникнення кризи легітимності та делегітимації. Доведено, що основним засобом забезпечення політичної стабільності за умов політичної модернізації є налагодження функціонування демократичних механізмів легітимації влади, а також забезпечення розвитку громадянського суспільства як основного суб'єкта її легітимації

  Скачати повний текст

Проведено комплексний політологічний аналіз проблем легітимації політичної еліти України у період 1990 - 2006 рр. Визначено основні джерела та типи легітимації. Проаналізовано основні підходи щодо розуміння легітимності політичної еліти. Сформульовано визначення понять легітимності, легітимації та політичної еліти. Розглянуто особливий тип політичних ситуацій - легітимаційну ситуацію. Визначено причини виникнення легітимаційних ситуацій, до яких належать конкуренція між політичними інститутами, невідповідність соціальних і політичних прав. Розкрито особливості легітимаційних ситуацій в Україні та роль в них політичної еліти. Проаналізовано джерела легітимації політичної еліти України, вивчено їх вплив на політичних діячів і чиновників. Досліджено особливості легітимації бюрократії, визначено головні чинники процесів визнання чиновників, розглянуто типи співвідношення між політиками та бюрократією. Встановлено, що традиція як джерело легітимності залежить від генераційної структури політичної еліти. Обгрунтовано визначення такого джерела легітимації, як харизма, що є стійкою системою цінностей, які транслюються лідером у суспільство. У даному контексті проаналізовано передвиборні програми кандидатів - переможців президентських виборів.

  Скачати повний текст

Визначено специфіку, механізм, основні напрямки та властивості впливу політичної комунікації на трансформацію політичних цінностей. Запропоновано характеристику, а також визначено й описано принципи, схему реалізації та складові частини політичної комунікації. Розкрито специфіку та місце політичних цінностей у процесі політичної комунікації. Обгрунтовано можливість і доцільність застосування традиційного маркетингового поняття "чорна скриня". Установлено взаємозв'язок політичних цінностей і політичної комунікації у процесі створення політичної картини світу. Визначено вплив процесу політичної комунікації на трансформацію політичних цінностей. Установлено й описано основні політичні цінності, притаманні українському соціуму. Визначено причини їх утворення, а також можливості та напрями трансформації.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне політологічне досліження особливостей становлення та функціонування політичної науки й освіти в Україні. Визначено тендценії подальшого розвитку даного комплексу політичних знань і основні напрями його реального впливу на процеси державного будівництва, розвитку демократичної політичної культури, гуманізації соціуму, гуманітаризації освіти, інституціалізації громадянського суспільства. Систематизовано політичні знання як ціннісну базу теоретичного осмислення та практичної реалізації політики за умов демократизації суспільства з урахуванням мінливої динаміки розвитку політичної сфери. Доведено, що за сучасних умов політичний простір значною мірою символізується, що обумовлює розширення постмодерністського дискурсу в українській політології. Запропоновано схему розвитку в Україні наукових політологічних досліджень, яка включає аналіз досягнень її основних напрямів. Визначено перспективи та конкретизовано завдання розвитку політології як навчального курсу та базової спеціальності у вищих навчальних закладах України. Аргументовано наукову позицію, згідно з якою політологія постає як одна з провідних дисциплін у системі сучасної соціально-гуманітарної освіти України. Показано, що політична наука й освіта відіграють значну роль як науково-освітня система стимулювання процесу становлення громадянського суспільства. Обгрунтовано науковий підхід, відповідно до якого створення сучасних соціальних цінностей становить процес, невідривний від впровадження громадянських знань через міжгалузеву систему громадянської освіти.

  Скачати повний текст

Досліджено політичні функції громадянського суспільства як соціально-політичного явища, розкрито їх зміст як форм і способів політичної діяльності його суб'єктів та інститутів. Здійснено цілісний аналіз змісту поняття "громадянське суспільство" в його різних історичних формах. Досліджено розвиток концепцій громадянського суспільства в сучасній політичній науці. Розкрито сутність, основні ознаки, структуру й особливості функціонування громадянського суспільства у демократичній і правовій державі. Визначено специфіку реалізації політичних функцій громадянського суспільства у межах дихотомії "громадянське суспільство - держава". Проаналізовано суспільно-політичну природу взаємозв'язку держави та громадянського суспільства. Концептуально визначено основні моделі їх взаємодії. Запропоновано визначення поняття "політична функція громадянського суспільства". Встановлено критерії поділу функцій громадянського суспільства на політичні/неполітичні, внутрішні та зовнішні політичні, здійснено їх аналіз. Розкрито роль інститутів громадянського суспільства в реалізації зовнішніх і внутрішніх політичних функцій, досліджено основні проблеми їх реалізації в Україні.

  Скачати повний текст

Розглянуто систему цінностей особистості, особливості формування політичної культури за умов демократизації українського суспільства. Досліджено позитивні цінності сучасного соціуму, розкрито механізми формування цінностей в процесі життєдіяльності індивіда. Виявлено та показано цінності постматеріального суспільства, особливості формування загальнолюдських цінностей в Україні. Окреслено шляхи створення системи політичних цінностей за урахування історичних, національних та ментальних особливостей українського суспільства. На підставі комплексного дослідження соціологічних даних показано стан політичної культури української молоді в процесі модернізації суспільства, етапи процесу соціалізації молодої людини. Показано необхідність проведення державою молодіжної політики, яка мала б за мету формування свідомої громадянської позиції, політично активного члена суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено теорії, методологію пізнання та практику втілення політичних цінностей у сучасній Україні. Відзначено, що політологічний аналіз системно пов'язаний з соціально-філософським у разі дослідження загальнотеоретичних і прикладних проблем формування та функціонування політичних цінностей. Проаналізовано генезу даних цінностей, зокрема їх форм, шляхом визначення їх змісту та функцій на кожному конкретному історичному етапі в конкретних політичних ідеологіях, доктринах, програмах, з метою посилення впливу політичної науки на політичну практику у форматі стратегії формування ефективності державної політики. Розроблено та реалізовано системну концепцію пізнання політичних цінностей як теоретичного продукту, який використовується у процесі перетворення політичної реальності та розв'язанні ціннісних конфліктів, зокрема в Україні, за принципами справедливості, демократії, свободи, порядку, толерантності, соціальної, правової держави. Відзначено про можливість формування та функціонування не тільки на постсоціалістичному просторі держав, які сповідують антицінності або негативні цінності - расизм, тоталітаризм, ізоляціонізм, тероризм.

  Скачати повний текст

З'ясовано природу легітимаційно-договірної теорії держави та права. Виявлено суть деліберативної демократії, нових "поділу влад", типу "громадськості" та підходу до тлумачення феномену громадського суспільства. Розкрито космополітичний характер демократичного громадянства як основного інституту права ЄС. Проаналізовано зміст основних прав і свобод українського громадянина в контексті вимог Ради Європи та ЄС. Розкрито принципи, форми та методи діяльності українських державних інституцій з охорони основних прав і свобод людини і громадянина, розглянуто проблеми оптимізації правоохоронної діяльності та міжнародного співробітництва у галузі захисту прав людини та основних свобод.

  Скачати повний текст

Проаналізовано поняття "соціально-політичний порядок", розкрито його сутність, детермінанти й інституціоналізація у сучасному політичному просторі. Відзначено, що поняття "порядок" та його складові змінюються залежно від історичних і соціально-політичних обставин, від вектору розвитку суспільства. Зазначено, що проблемне поле дослідження ролі та місця людини за умов існування соціально-політичного порядку може вирішуватися в декількох теоретичних площинах, насамперед, в таких теоретичних моделях суб'єкта порядку як інвайронменталізм, постмодернізм, елітаризм. Обгрунтовано, що ідея соціально-політичного порядку передбачає пошук форм, орієнтованих на мирне розв'язання конфліктів, стабільний характер змін, а також подальший цивілізаційний розвиток. Соціально-політичний порядок забезпечується відтворенням певних властивостей або елементів політичної системи, баланс яких, у випадку їх оптимальної конфігурації та співвідношення, призводить до стану політичної стабільності або кризи. У країнах зі стабільною демократією накопичено значний досвід демократичного управління, який дозволяє створити механізми, що здатні ефективно долати виникаючі конфлікти, не порушуючи в цілому основ соціально-політичного порядку.

  Скачати повний текст

З'ясовано сутність і зміст технологій легітимації політичної влади, які є прийомами, способами та процесами, що відрізняються ефективністю, цілеспрямованим характером та забезпечують необхідний рівень суспільного визнання суб'єктам політики для здобуття, збереження, посилення чи використання влади. Розкрито роль технологій легітимації політичної влади як ефективних засобів здобуття, утримання та реалізації влади, що зумовлює їх розгляд як необхідної складової процесів боротьби за владу, її розподіл і використання. Визначено й охарактеризовано основні суб'єкти здійснення технологій легітимації політичної влади, якими виступають політичні лідери, партії та держави. Виокремлено та проаналізовано основні аспекти ефективного здійснення легітимаційних технологій, до яких належать комунікативний, ціннісно-нормативний та психологічний. Доведено, що комунікативні, ціннісно-нормативні та психологічні чинники найбільшою мірою визначають формування громадської думки, впливають на політичну поведінку та виступають основами регулювання суспільно-політичної взаємодії, зокрема, щодо забезпечення легітимності політичної влади.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичні погляди на проблему категоріальних елементів сутності поняття громадської думки (ГД), розроблено методологічну модель аналізу процесів її формування за умов модернізації суспільства та легітимації нових політичних інститутів і владних структур. Здійснено теоретичну реконструкцію особливостей комунікативного простору політики за умов формування впливу засобів масової комунікації (ЗМК) на ГД як ресурс легітимації. Уперше у вітчизняній політичній науці в контексті міждисциплінарних політико-соціологічних пошуків системно розглянуто технології впливу ЗМК як генератора інформаційних потоків політичної влади, зокрема під час її легітимації, на ГД. На підставі соціологічного опитування (апробаційної анкети) визначено ступінь впливу на масову свідомість вітчизняних радіокомунікацій.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему ціннісно-нормативної легітимації політичної системи модерного суспільства як суспільства ліберально-демократичної культури. Розкрито значення ціннісно-нормативної складової процесу легітимації. Обгунтовано твердження, що за умов модерного суспільства легітимація політичної системи є процесом аргументованого обгрунтування або виправдання політичних інституцій і практик. Відзначено, що легітимація як одна з мовленнєвих практик потрапляє у проблемне поле прагматичного аналізу мови. Здійснено дослідження легітимативної практики з використанням понять "комунікативний розум", "значущість", "фактичність", "комунікативна дія", "життєсвіт". Визначено сутність ціннісно-нормативної легітимації як процесу, який пов'язує життєсвіти політико-правової спільноти та її політичну систему. Доведено, що ціннісно-нормативними засадами легітимації політичної системи у модерному суспільстві є свобода, рівність, політична автономія індивіда та справедливість, що претендують на універсальну значущість.

  Скачати повний текст