Досліджено проблему використання дискусії як засобу підвищення мотивації навчальної діяльності учнів VII - VIII класів на уроках історії. Проаналізовано історію вирішення проблеми, її сучасний стан в Україні. Дано визначення дискусії як групи методів стимулювання пізнавальної діяльності учнів. Розроблено зміст і методику використання дискусій на уроках історії з урахуванням мотивації учнів даних класів. За допомогою експерименту визначено ступінь впливу запропонованої методики на рівень мотивації учнів.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу широкого кола джерел і літератури досліджено процес діяльності вищих навчальних закладів України з підготовки фахівців-істориків у 1990-ті рр. Визначено головні зміни, які відбувалися у нормативно-правовій, матеріально-технічній й науково-інформаційній базах підготовки істориків у зазначений період. Розглянуто заходи щодо вдосконалення навчально-виховного процесу на історичних підрозділах вищих навчальних закладів (ВНЗ). Виявлено здобутки та проблеми забезпечення відповідних підрозділів науково-педагогічними кадрами. Наголошено на важливій ролі кадрового забезпечення у діяльності ВНЗ. Зроблено висновок, що у 1991 - 2000 рр. набуто цінного досвіду у діяльності ВНЗ з підготовки істориків.

  Скачати повний текст

Встановлено пряму залежність ефективності навчального процесу від мети, змісту та методів навчання, а також системи підготовки учителя в Йорданії. Систематизовано дидактичні засади організації навчального процесу на базі структурування змісту шкільної історичної освіти. Обгрунтовано підходи щодо класифікації методів навчання та виявлено умови підвищення їх ефективності у навчальному процесі. Запропоновано методику використання деяких оновлених методів, зокрема: зондованого запитання, роботи з підручником, вирішення проблемних завдань, аналізу історичних документів. Розглянуто систему перевірки та оцінювання успішності учнів. Проаналізовано законодавчі та регламентуючі документи та публікації щодо питань шкільної історичної освіти в Йорданії.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні засади модернізації історичної освіти (ІО) на основі концепту інтерсуб'єктивності, з урахуванням якого розглянуто історію як динамічний та відкритий процес, та як "співголосся". Здійснено теоретичну реконструкцію вітчизняної ІО в єдності її онто-, гносео-, аксіо- та праксеологічних аспектів з використанням якісних методів дослідження. Розкрито з урахуванням експлікації поняття інтерсуб'єктивності концептуальної моделі сучасної ІО, яка грунтується на засадах гуманістичної спрямованості, світоглядного плюралізму та діалогічної взаємодії, що відповідає запитам суспільства та сучасної цивілізації. Здобуті результати суттєво трансформують уявлення про природу історії, що склалися у філософській освіті у попередні десятиріччя, орієнтують та уможливлюють пошук шляхів порозуміння і гармонізації суспільства через ІО.

  Скачати повний текст

Проаналізовано загальні тенденції та особливості розвитку історичної науки у ВНЗ Харкова в кульмінаційний період радянського тоталітаризму Й.В.Сталіна. Розглянуто питання розвитку даної науки на суспільствознавчих кафедрах неісторичних факультетів ВНЗ Харкова. Доведено, що у визначений період Харків - осередок наукових досліджень та професійної підготовки в галузі історії, розкрито роль наукових шкіл, їх напрями та історичні концепції.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення результатів історико-педагогічного дослідження проблеми класичної греко-римської міфології та культури в системі шкільної історичної освіти (ШІО) уперше систематизовано та проаналізовано перекладні зарубіжні та вітчизняні навчальні літературні джерела з стародавньої світової історії, античної міфології та культури, що використовувалися в системі вітчизняної класичної освіти у період XVIII - XX ст. Розглянуто питання історії створення та вдосконалення навчальних літературних джерел з античної історії та міфології для гімназій, виданих у даний період. Наведено результати навчання авторського курсу "Класична греко-римська міфологія", які підтвердили правильність висунутих положень концепції та гіпотези про те, що антична міфологія - це сучасний предмет, що має поліфункціональне значення в історичній і педагогічній реальності, якісно доповнює зміст ШІО, забезпечуючи загальнокультурні потреби реальної практичної діяльності.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено теоретичну модель організації навчання школярів на уроках історії з застосуванням комп'ютера, яка враховує його основні етапи та закономірності. Встановлено та науково обгрунтовано зв'язок між застосуванням комп'ютера та підвищенням рівнів пізнавальної діяльності учнів та їх навчальних досягнень. Розроблено комп'ютерну навчальну програму з історії стародавнього світу, яка моделює навчально-пізнавальну діяльність школярів, а також методику застосування даного програмного продукту. Визначено основні принципи та критерії створення навчальних програм з історії. Удосконалено методику якісного та кількісного визначення рівнів пізнавальної діяльності учнів на уроках історії стародавнього світу. Визначено та розвинено психолого-педагогічні та технічні критерії розробки навчальної комп'ютерної програми, зокрема, з історії.

  Скачати повний текст

Проаналізовано генезу методів навчання історії у вітчизняній школі другої половини XIX - на початку XX ст. як цілісного історико-методичного феномену. Установлено й охарактеризовано основні етапи розвитку даних методів у системі тогочасної шкільної історичної освіти, а саме: кінець 1850 - 1871 рр.; 1872 - 1889 рр.; 1890 - 1916 рр. Визначено передумови формування теоретичних засад методів навчання історії, а також зовнішні та внутрішні чинники, що зумовлювали тенденції їх генезису, специфіку практичного застосування методів навчання історії на кожному з них. Розкрито особливості становлення та розвитку підходів до їх вивчення у дидактичній і методичній науці. Узагальнено досвід провідних тогочасних вчителів історії, доцільний для використання у практиці сучасної вітчизняної школи.

  Скачати повний текст

Запропоновано методичну систему використання історичних документів на уроках історії України в X - XI класах загальноосвітньої школи. Проаналізовано історію розробки проблеми, її сучасний стан в Україні. Уточнено термінологічний апарат. Розроблено алгоритмізацію аналізу тексту історичного документа та вимоги щодо добору історичних писемних джерел до процесу навчання, систематизовано методичні прийоми їх використання. Здійснено типологізацію пізнавальних завдань, що базуються на вивченні історичних документів. Експериментально досліджено вплив розробленої методичної системи стосовно якості навчання з історії України учнів X - XI класів та показано ефективність її впровадження.

  Скачати повний текст

Проаналізовано досвід використання пізнавальних завдань (ПЗ) із застосуванням наочності (ЗН) у навчанні історії стародавнього світу (ІСС) та розкрито засади методики їх використання на уроках ІСС, спрямованої на розвиток спеціальних предметно-історичних умінь учнів. Обгрунтовано методичні умови використання ПЗ із ЗН на уроках ІСС. Визначено особливості використання наочності (ВН) та ПЗ із її застосуванням на різних етапах уроку ІСС. Розроблено та проаналізовано методику використання ПЗ із ЗН на уроках ІСС. Висвітлено основні методичні умови й особливості системи ПЗ із ЗН. Описано систему оцінювання успішності розв'язання ПЗ, створеного з ВН. Наведено методичні рекомендації щодо ВН в процесі організації пізнавальної діяльності учнів і в системі ПЗ.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему створення навчально-методичних комплексів з всесвітньої історії для основної школи. Проаналізовано історію розробки навчальної літератури з даної дисципліни. Визначено характерні особливості та сучасний стан цього процесу в Україні. Розкрито суть дефініції поняття "навчально-методичний комплект". Визначено й обгрунтовано систему методичних принципів, використаних під час розробки навчально-методичних комплектів, їх роль і функції у навчальному процесі. Запропоновано орієнтовний компонентний склад навчально-методичного комплекту з історії та сформульовано систему методичних вимог до його створення. Проаналізовано сучасний досвід розробки шкільних навчально-методичних комплектів з всесвітньої історії в Україні. Висвітлено процес розробки та результати запровадження в загальноосвітні заклади України створених навчально-методичних комплектів з всесвітньої історії для VI - VIII класів. Визначено перспективні напрями подальшого дослідження зазначеної проблеми.

  Скачати повний текст

Досліжено проблему здійснення тематичного контролю навчальних досягнень учнів V - VII класів з історії України. Запропоновано експериментальну методику його здійснення, яка грунтується на засадах компетентнісно-орієнтованого навчання. Розкрито зміст поняття "тематичний контроль навчальних досягнень учнів з історії". Обгрунтовано доцільність розгляду даного поняття як елемента навчально-виховного процесу, який реалізується через системну взаємодію вчителя та учнів з метою перевірки й оцінки рівня розвитку історичної предметної компетентності учнів, досягнутого у процесі засвоєння визначеного блоку змісту шкільної історичної освіти. Експериментально перевірено методичні умови ефективної організації тематичного контролю, пріоритетними з яких є: планування вивчення матеріалу навчальної теми як засвоєння блоку змісту кількох уроків з передбаченими результатами навчання; системне використання контрольних заходів на всіх уроках теми як засобу реалізації діагностувального й оцінювального етапів контролю; спрямованість контрольних заходів на перевірку й оцінювання предметних компетенцій з історії. Запропоновано типологію контрольних вправ і розроблено методичні рекомендації, щодо підвищення ефективності тематичного контролю в шкільній практиці.

  Скачати повний текст

Вперше висвітлено теоретико-методичні засади формування в учнів основної школи на уроках історії та правознавства знань про державу, встановлено критерії визначення рівня їх сформованості. Розкрито виховний потенціал знань про державу у шкільній історичній та правознавчій освіті, розглянуто підходи до застосування інтерактивних технологій навчання у контексті досліджуваної проблеми. Обгрунтовано методичні умови ефективного формування в учнів основної школи знань про державу, якими є відбір і структурування навчального матеріалу з метою забезпечення поступового переходу від емпіричного до теоретичного рівня знань; організація активної навчально-пізнавальної діяльності учнів; оптимальне використання міжпредметних зв'язків і врахування вікових особливостей формування знань в учнів основної школи. Розроблено й експериментально перевірено методику формування в учнів знань про державу на уроках історії та правознавства.

  Скачати повний текст

Запропоновано нову класифікацію наочних засобів навчання та поділу на її основі засобів умовно-графічної наочності на картографічні та власне умовно-графічні. Розроблено поділ умовно-графічної наочності на види та підвиди, зважаючи на їх дидактичні можливості: виділено в окремий вид умовно-графічної наочності та визначено складові стрічки часу та правила її побудови; розподілено логічні, технічні схеми та картосхеми між різними підгрупами наочності, що дозволило більш чітко виділити дидактичні можливості цих засобів; визначено складові логічної піраміди та правила її побудови, які грунтуються на основі кількості порівнюваних об'єктів. Проведене дослідження дало змогу вдосконалити правила побудови схеми "політична система" через уведення сталих кольорових позначок елементів схеми, методику побудови графіків, діаграм, схем, таблиць шляхом виділення особливостей структурної побудови даних засобів. Розроблено класифікацію методів роботи з засобами умовно-графічної наочності на основі дидактичної мети, визначено ефективність запропонованих класифікацій.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі систематичного вивчення шкільних підручників, навчальних планів і програм виявлено соціокультурні та методичні передумови, основні періоди та етапи, зовнішні та внутрішні чинники, а також тенденції розвитку методики висвітлення історичних постатей у шкільних курсах історії в хронологічних межах дослідження. У даному процесі виділено й охарактеризовано два послідовних періоди (1934 - друга половина 1950-х рр., друга половина 1950-х - 1980-ті рр.), для кожного з зазначених етапів визначено характерні особливості вивчення матеріалу про видатних історичних осіб на уроках історії. Сформульовано вимоги щодо висвітлення історичних постатей у шкільних курсах історії, які можна розглядати як певну сукупність критеріїв до даної складової змісту історичної освіти та теоретичну основу для історико-методичного аналізу. Узагальнено методичні підходи щодо відбору та конструювання змісту історичної освіти, викладу навчального матеріалу у підручниках для середньої школи, визначення методів і прийомів навчання. Уточнено зміст понять "історична постать", "висвітлення історичних постатей у шкільних історичних курсах". Систематизовано різні підходи щодо дефініцій досліджуваних методичних категорій. Показано можливості та розроблено рекомендації щодо використання досвіду викладання навчального матеріалу про видатних історичних осіб у сучасній загальноосвітній школі.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему відбору та структурування етнологічного навчального змісту курсу шкільної історії України та його реалізації в підручниках, посібниках, а також на уроках історії у VII класі. Теоретично обгрунтовано етнологічний підхід до даного відбору та структурування, визначено, класифіковано та систематизовано структурні компоненти етнологічної складової змісту курсу історії України, що їх розкривають. За даними експерименту проаналізовано вплив розроблених методичних підходів на якість навчальних досягнень учнів з історії України у VII класі та відзначено позитивний ефект впровадження результатів дослідження.

  Скачати повний текст

Вперше теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено доцільність впровадження системи особистісно-орієнтованого навчання на уроках історії, сформовану на базі використання індивідуально-диференційованого підходу. На базі поєднання фронтальної, групової та індивідуальної форм роботи з урахуванням вікових та індивідуальних пізнавальних можливостей учнів розроблено організаційно-методичну модель диференційованого навчання історії. Запропоновано та апропобовано методику формування інтелектуальних умінь, що забезпечує поетапне оволодіння навчальними діями. Розроблено прийоми та засоби діагностики пізнавальних можливостей учнів. Запропоновано способи формування мотиваційної основи їх навчальної діяльності. Розроблено дидактичні завдання, спрямовані на стимулювання розвитку інтелектуальних умінь і пізнавальної самостійності учнів за умов застосування моделі диференційованого навчання.

  Скачати повний текст

Розглянуто методичні засади шкільного підручника (ШП) історії стародавнього світу (ІСС) для учнів VI класу. Охарактеризовано основні етапи й особливості підручникотворення з ІСС середини ХІХ - початку ХХІ ст. Розроблено модель сучасного підручника ІСС, яка охоплює дидактичні (функції та структуру підручника, принципи відбору та побудови його змісту) та психологічні аспекти (побудову змісту навчального матеріалу відповідно до етапів процесу навчання, забезпечення процесуальних аспектів навчання ІСС у VI класі, врахування вікових особливостей шестикласників). У процесі експерименту з'ясовано, як впливають розроблені методичні засади ШП ІСС на якісні показники навчальних досягнень даних учнів. Доведено, що завдяки впровадженню в навчальний процес результатів дослідження підвищується ефективність засвоєння знань шестикласниками.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексний історіографічний та кліометричний аналіз навчальної літератури з історії за 1989 - 2000 рр., виданої в Україні. Висвітлено утвердження в ній нових концептуальних засад, заснованих на найновітніших досягненнях вітчизняної та зарубіжної науки. Охарактеризовано зміни в змісті, що сталися в підручниках і посібниках за останій час, розкрито їх значення для розвитку системи історичної науки. Обгрунтовано нові наукові орієнтири, на які має спиратися нова навчальна література, окреслено шляхи становлення національної концепції історичної освіти.

  Скачати повний текст

На підставі проведеного історіографічного аналізу європейської та вітчизняної історичної, історико-філософської та історико-методичної літератури сформульовано характеристики та особливості соціальної історії та історії повсякденності як складової історичного знання. Визначено основні тенденції розвитку теорії та практики викладання й методичні засади навчання соціальної історії в школах країн - членів Ради Європи, зокрема розвитку змісту, засобів і методів навчання. Уточнено поняття "соціальна історія", "історія повсякденності" як складові змісту шкільної історичної освіти. У науковий обіг введено нові та маловідомі джерела з розвитку історичної освіти країн - членів Ради Європи, навчальні плани і програми, матеріали педагогічної преси, які розширюють і конкретизують науково-методичні уявлення про реформування змісту історичної освіти в зазначених країнах.

  Скачати повний текст