Визначено, що основними критеріями під час управління хлібопекарським підприємством є продуктивність, технологічні втрати й якість продукції. Зазначено, що керування технологічними процесами (ТП) буде неефективним, якщо проводити оптимізацію лише за одним критерієм, тому поставлено та вирішено задачу багатоцільового керування, яке вимагає відомостей щодо характеристики всього технологічного комплексу, тому досліджено якість сировини, продукції та напівфабрикатів з позицій категорійно-функторного аналізу та кваліметрії. Розроблено математичні моделі основних технологічних процесів на підставі багатовимірного шкалування. Для підтримки прийняття рішень проведено когнітивне моделювання, яке дозволяє відстежити причинно-наслідкові зв'язки між параметрами ТП і розробити сценарії керування. Проаналізовано критеріальні та ресурсні конфлікти, які виникають у разі багатоцільового керування хлібопекарським виробництвом. Розроблено функціональну й інформаційну систему багатоцільового керування технологічними процесами хлібопекарського виробництва.

  Скачати повний текст

На підставі аксіологічної та феноменологічної методологій проаналізовано ідею духовного творення людини та розуміння її сутності в межах екорелігійних впливів на ціннісний світ особи. Показано, що сучасна плюралістична релігійність має межу, окреслену Іншим, що дозволяє відродити та оновити релігійну духовність, подолати сучасну антропологічну кризу. Доведено, що релігійність, яка визначена як людська здатність до самовизначення та самотворчості, вихід за межі наявного буття, вказує на неутилітарну ціннісну спрямованність людини до творчості ціннісно-смислової форми буття у світі та є способом самовизначення, самоактуалізації, самоздійснення людини. Зроблено висновок, що на шляху до майбутньої цивілізації зміна релігійних парадигм неминуча, що пов'язано з необхідністю оновлення та збереження національних традиційних цінностей.

  Скачати повний текст

Традиційно вважалося, що середньовічна фортеця в Білгороді на Дністрі будувалася в декілька етапів, впродовж майже 90-та років (1396 - 1479 рр.), а територія оборонного комплексу протягом цього часу поступово розширювалася від 0,09 га до 8,73 га. Проте факти, одержані в результаті проведеного історіко-архітектурного аналізу фортеці, дозволяють бачити її як будівельний об'єкт, на зведення якого пішло всього біля двох років (1438 - 1440 рр.). В 1454 та 1476 рр. мали місце локальні роботи з модернізації окремих секторів комплексу. Стимулом для заснування та будівництва фортеці послужили затяжні міжусобні конфлікти двох претендентів на молдавський престол - Стефана II і його брата Ілляша, внаслідок чого країну було розподілено на сфери впливів, і Білгород в 1438 р. перетворився на столицю Нижньої Країни господаря Стефана II. Причиною модернізацій в 1454 та 1476 рр., які припали на епохи правління господаря Олександрела та Стефана III Великого, послужили османські військові напади на місто.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємини між Греко-католицькою (ГКЦ) та Римо-католицькою церквами (РКЦ) у контексті суспільно-політичного, національного та духовного життя українського порубіжжя 1939 - 1946 рр. Висвітлено еволюцію державної політики в релігійній і етноконфесійній сферах залежно від геополітичних обставин і воєнних подій. Проаналізовано позицію греко-католицьких і римо-католицьких ієрархів і духовенства щодо протистояння своїх вірних у період війни. Розкрито релігійний аспект українсько-польського трансферу 13939 - 1946 рр. На підставі результатів дослідження зроблено висновки, що трансформація відносин між ГКЦ і РКЦ у роки Другої світової війни здійснювалась під впливом суспільно-політичних чинників. Етноконфесійні зміни на українсько-польському порубіжжі у 1939 - 1946 рр. певним чином зумовили сучасну національну та релігійну ситуації в Україні та Польщі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано філософську інтерпретацію творчості Т.Г.Шевченка в українській діаспорі як складову української філософії. Виявлено основні об'єкти та проблеми діаспорних досліджень стосовно відношення "людина і світ" у творчості Т.Г.Шевченка. Висвітлено діаспорні інтерпретації за категоріальним принципом, розглянуто категорії, що розкривають філософський зміст творчості поета: "світу", "людини", "суспільства", "Бога", "зла", "морального ідеалу". Обговорено суспільно-релігійні погляди поета щодо взаємодії об'єктивного та суб'єктивного в його творчості. Доведено спорідненість всього діаспорного шевченкознавства зі світовим гуманітарно-філософським дискурсом.

  Скачати повний текст

Досліджено аспект взаємозв'язків київських чоловічих монастирів і Війська Запорізького Низового у XVII - XVIII ст. З'ясовано причини обрання низовими козаками Межигір'я як парафіяльного монастиря. Показано різні сфери діяльності межигірських ченців на території Запоріжжя. Досліджено проблему поділу "духовної" влади над січовиками між ставропігійним Межигірським і кафедральним Св.-Софійським монастирями. Розглянуто місце начальників січових церков, настоятелів амарського монастиря та старокодацьких намісників у структурі управління церковними справами Війська Запорозького Низового. Установлено, що у період "атакування Січі" Церква на Запоріжжі була підконтрольна Київським митрополитам. З'ясовано, що інші київські чоловічі обителі не брали участь в управлінні Церквою на Запоріжжі. З'ясовано умови збору милостині та Січі київськими монахами, а також розглянуто зворотний бік зв'язку - постриг запорожців у ченці та їх паломництва до київських святинь. Спростовано традиційний погляд на виключну релігійність низових козаків у порівнянні з іншими верствами населення тогочасної України.

  Скачати повний текст

Досліджено внутрішні, регіональні та міжнародні фактори еволюції Косовського конфлікту. Доведено, що сучасні етнонаціональні конфлікти істотно ускладнюються активним поширенням новітніх інформаційно-комунікативних технологій, які об'єктивно сприяють активізації націоналістичних радикальних ідеологій як чинників нестабільності у вимірах національної, регіональної та глобальної безпеки. Показано, що ефективне забезпечення національної, єврорегіональної та міжнародної безпеки неможливе без ліквідації загроз, пов'язаних з неконтрольованим загостренням етнополітичних конфліктів та їх переходом у фазу збройного протиборства, наслідком якої є розпад державності, нищення та дискримінація людей за етнічною ознакою, що підтверджено на прикладі конфліктів на території колишньої Югославії, зокрема, у Косовському краї. Косовський конфлікт проаналізовано у цілісному міжнародному контексті. Досліджено фазу його інтернаціоналізації, яка активізувалася з початку 1998 р. у зв'язку з загостренням ситуації у краї. Висвітлено міжнародне втручання миротворчих сил у березні 1999 р., яке трансформувалося у воєнну операцію НАТО проти керованої на той час С. Мілошевичем Союзної Республіки Югославії із застосуванням "повітряної війни". Дане втручання розцінено як прояв нової тенденції в міжнародних відносинах, за якої гуманітарні стандарти та дотримання прав людини набувають пріоритетного значення у порівнянні з державним суверенітетом. Проаналізовано проголошення у лютому 2008 р. Республікою Косово державної самостійності з усіма бажаними та небажаними наслідками "Косовського прецеденту", досліджено його вплив на систему міжнародних відносин. Показано, що одним з подібних наслідків є свідомі зусилля Російської Федерації (РФ), спрямовані на "розморожування" етнополітичних конфліктів у пострадянському політичному просторі, про що свідчить визнання РФ в односторонньому порядку державної самостійності Південної Осетії й Абхазії.

  Скачати повний текст

Запропоновано модель внутрішньоособистісного конфлікту як засобу дослідження особливостей соціалізації студентської молоді. Виокремлено структурні компоненти зазначеного конфлікту, що уможливлює їх розгляд як інформативних для оцінювання соціалізації студентів. Показано й обгрунтовано вплив на характер соціалізації студентів взаємодії факторів - вразливості системи самоставлення в ситуації внутрішньоособистісних ускладнень і мотиваційної спрямованості особистісної активності молодих людей у період студентства. Наведено дані про зміст і структуру "конфліктогенного поля" соціалізації студентів залежно від типу переживання внутрішньосообистісного конфлікту. Показано, що такі конфлікти виконують негативну, дезадаптувальну функцію у процесі соціалізації студентів, а також стимулювальну до саморозвитку, що мотивує до активної самореалізації. Експериментально обгрунтовано залежність внутрішньої моделі переживання внутрішньоособистісного конфлікту, яка формується у самосвідомості студента, від рівня розвитку індивідуально-особистісних якостей. У соціально адаптованого студента ці моделі передбачають орієнтацію на соціально задані пріоритети особистісного розвитку, сприяють збереженню та відновленню позитивного самоставлення. Запропоновано систему психологічної підтримки соціального й особистісного становлення студентів за умов навчального процесу та педагогічної практики.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне й емпіричне дослідження проблеми внутрішньоособистісних конфліктів студентскої молоді, виникнення яких у період навчання у вузі обумовлено ціннісною сферою особистості, а саме, невідповідність значущості та доступності життєвих цінностей продукує внутрішньоособистісні конфлікти, які охоплюють ряд життєвих сфер особистості. Проведений аналіз емпіричних даних дозволив виділити у змісті внутрішньоособистісних конфліктів переживання з приводу власного здоров'я, сімейного життя та матеріально забезпеченого життя. Названі цінності є змістом внутрішньоособистісних конфліктів для студентів гуманітарного та природничого факультетів протягом усього періоду навчання у вузі, від 1 до 5 курсів. Виявлено ряд психологічних особливостей процесу переживання внутрішньоособистісних конфліктів студентами вузу: наявність негативного зв'язку між "Я-реальним" та "Я-ідеальним", що є показником внутрішньоособистісної конфліктності, рівень тривожності особистості може виступати мірою неадекватності "Я-реального" та "Я-ідеального"; рівень даної конфліктності позначається на самоставленні особистості, проявах тривожності, агресивності та фрустрації. Ці показники можуть бути емпіричними референтами внутрішньоособистісних конфліктів та виступати як індикатори їх виміру. Кореляційний аналіз результатів дослідження за вибраними методиками підтверджує достатню узгодженість між ними.

  Скачати повний текст

Вперше на емпіричному та теоретичному рівнях розглянуто проблему внутрішньоособистісних конфліктів у хворих на артеріальну гіпертензію. Запропновано нову як для вітчизняної, так і для зарубіжної науки дослідницьку схему у вивченні даного явища, яка, поряд з традиційними групами стресогенних факторів, враховує специфіку емоційних проявів внутрішньоособистісних конфліктів та психологічних комплексів, що зумовлюють вразливість хворого до дії загальних стресогенних чинників та визначають його психологічну схильність до артеріальної есенціальної гіпертензії. Створено й апробовано методики, спрямовані на вивчення внутрішньоособистісних конфліктів. Розроблено програму психологічної допомоги хворим на гіпертензію.

  Скачати повний текст

Уперше в українській історіографії комплексно досліджено проблеми воєнних конфліктів та мілітаризації країн Азії, Африки та Латинської Америки у 1975 - 1991 рр. Висвітлено механізм взаємозв'язків між мілітаризацією та воєнними конфліктами даного періоду, національно-визвольною та політичною боротьбою в країнах-учасницях конфліктів. З'ясовано вплив військових конфліктів на суспільно-політичний та економічний розвиток країн азійсько-африканського та латиноамериканського регіонів. Досліджено роль великих держав у процесі мілітаризації зазначених країн та воєнних конфліктах даного періоду.

  Скачати повний текст

Розкрито зв'язок між когнітивним стилем учителя і його схильністю до міжособистісних конфліктів з учнями. Подано психологічний портрет конфліктогенного вчителя. Аналіз когнітивного стилю вчителів, схильних до конфліктів, дозволив установити, що цей зв'язок найбільш виразно виступає, якщо враховувати показники не одного параметру стилю, а їх системи; залежність від поля, тип реакції і когнітивну диференційованість.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно досліджено вплив християнства на становлення писемної культури Русі-України з позицій системного розгляду етноконфесійних проявів її будови. Обгрунтовано зв'язок писемної культури з історичною свідомістю, її непересічну роль у збереженні етнічної та політичної самосвідомості Русі-України. Розглянуто роль мови, писемності, рукописної, друкованої книги, монастирської бібліотеки як складових системи писемної культури, що свідчать про пізнавальні, естетичні, духовно-релігійні потреби народу та є своєрідним засобом відтворення духовного та релігійного життя соціуму, національного стилю мислення та менталітету.

  Скачати повний текст

Проведено релігієзнавчий аналіз взаємодії навколишнього сердовища та релігії. На підставі дослідження історії розвитку наукових уявлень щодо географічного фактору й аналізу сучасної екологічної ситуації обгрунтовано необхідність нового осмислення його ролі у релігієзнавчих дослідженнях. Зроблено спробу подолати однобічність у дослідженнях і показати діалектичний процес взаємодії релігії та географічного середовища. Досліджено вплив навколишнього середовища на різні типи релігій, визначено роль географічного фактора в розвитку та поширенні релігійних поглядів. Доведено, що вплив навколишнього середовища на формування релігійних поглядів збільшується у разі послаблення технологічної бази даної культури. З'ясовано, що у сучасних світових релігіях даний вплив довести складно, хоча й збереглися факти, які засвідчують його наявність. Визначено місце людини та природи в основних релігійних системах світу. Обгрунтовано твердження, що космології є окремим архетипом релігійної екологічної етики. Проаналізовано типи взаємодії людини та природи, що формуються відповідно до її місця у споконвічній релігійній картині світу. Проведено дослідження різних напрямків розвитку сучасної екологічної етики, виявлено їх специфіку та запропоновано теологами різних релігійних систем.

  Скачати повний текст

Проведено соціологічний аналіз особливостей функціонування релігійної сфери сучасного українського суспільства, місця у ній новітніх релігійних організацій. Розглянуто основні теорії та концепції дослідження сучасної релігійної сфери та процесів, що в ній відбуваються. Наведено класифікацію неорелігійних організацій, що діють на території України, а також специфіку їх регіонального поширення. На прикладі неопротестантських груп проаналізовано особливості їх організаційної структури. Висвітлено церковно-державні відносини в Україні у контексті системи "традиційні релігійні інститути - держава - новітні релігійні організації". На підставі аналізу релігійних автобіографій розглянуто характерні мотиви й особливості приходу індивіда в релігійну групу, а також механізм його релігійного навернення.

  Скачати повний текст

Вперше проведено дослідження гостинності як цілісного соціокультурного явища, визначено її місце і роль в українській побутовій культурі XIX ст. Узагальнено основні теоретичні підходи щодо осмислення даного феномена, вивчено історіографію проблеми та її джерельну базу. Визначено чинники, що впливали на характер гостинності як складової української побутової культури XIX ст. Уточнено культурологічний зміст основних понять (гість, гостинність, гостина, гостинець; селянська, міська гостинність). У понятійно-категоріальному апараті виокремлено дві змістові групи, що характеризують сутність гостинності. Визначено основні ознаки гостинності (релігійність, символічність, комунікативність, сакральність), розглянуто її структуру та функції. Досліджено прояви буденної, святкової, родинної, громадської, церковно-монастирської гостинності. Охарактеризовано етапи її розвитку, форми та види. Показано специфічні особливості гостинності різних верств населення.

  Скачати повний текст

Висвітлено релігійно-церковну політику окупаційної адміністрації, спрямовану на обмеження ролі церкви у громадсько - політичному житті та її впливу на народні маси. Розглянуто структурні модифікації та організаційні засади Галицької митрополії Греко-католицької церкви (ГКЦ), рішення архієпархіальних соборів як нормативно-дорадчої структури церкви. Значну увагу приділено культурно-просвітницькій праці ГКЦ, діяльності Богословської академії, Богословському науковому товариству, релігійній пресі. Проаналізовано діяльність ГКЦ, спрямовану на консолідацію українського церковного життя, зміцнення екуменічного руху. Розкрито місце ГКЦ у процесі національно-державного відродження українського народу. Широко висвітлено питання ставлення ГКЦ до окупаційної, соціальної, демографічної та культурної політики німців на окупованих землях.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему запобігання групової злочинності. Визначено основні аспекти її підвищеної суспільної небезпеки. Проаналізовано поняття групового злочину. Особливу увагу приділено проблемі співвідношення групової й організованої злочинності, які базуються на спільних соціально-психологічних закономірностях і є окремими специфічними видами у загальній структурі злочинності. Підтверджено існування певних видів злочинів, які вчинюються за групової форми частіше, ніж інші (корисливої, насильницької групової злочинності). На базі соціально-психологічного підходу виявлено велике коло аспектів кримінологічного дослідження групової злочинності. Розроблено необхідні для розуміння групової злочинної поведінки визначення певних понять, а саме: групова динаміка злочинної групи, групові санкції, групові норми, груповий тиск, групові конфлікти, групова згуртованість, конфомізм, лідерство, психологічний вплив. Висвітлено аспекти, які необхідно враховувати під час розробки запобіжних заходів групової злчинності, а саме: вікові особливості; зміст, характер злочинної діяльності; типологію злочинних груп. Досліджено питання типології злочинних груп. На підставі аналізу групової злочинності розроблено пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства України.

  Скачати повний текст

Запропоновано визначення поняття "державно-правовий конфлікт" як категорії науки конституційного права та розкрито зміст конфліктологічного підходу в конституційно-правовому регулюванні владних відносин. Висвітлено загальні та спеціальні фактори конфліктності у владному середовищі. З'ясовано конфліктогенний потенціал дискреційних повноважень вищих органів влади. Встановлено вплив моделі формування вищих органів влади на конфліктність у їх діяльності. У конфліктно-правовому аспекті досліджено інститут конкуруючої компетенції. Проаналізовано кризові стани у владі та механізми їх подолання. Розкрито суть інституту розпуску парламенту. Класифіковано підстави цього процесу. Розкрито конфліктологічний потенціал інститутів референдуму й імпічменту вищих посадових осіб. Розроблено теоретичну модель відповідальності в конституційному праві України як системи двох складових, а саме: парламентської (політичної) та конституційно-правової відповідальності.

  Скачати повний текст